Первинними засобами пожежогасіння

 

№	Назва приміщення	Первинні засоби пожежегасіння
	Спеціалізовані кабінети: - кабінет хімії,	Вогнегасник ВП-2 або ВК-2
	- кабінет біології,	Вогнегасник ВП-2 або ВК-2
	- кабінет інформатики,	Вогнегасник ВК-2
	- кабінет фізики.	Вогнегасник ВП-2 або ВК-2
	Навчальні майстерні: - майстерня з обробки деревини,	Вогнегасник ВП-2 або ВК-2, пожежний кран або діжка з водою
	- майстерня з обробки металу,	Вогнегасник ВП-2 або ВК-2
	- майстерня обслуговуючої праці.	Вогнегасник ВП-2 або ВК-2
	Спортивна зала	Вогнегасник ВП-5 або ВПП-10
	Актова зала	Вогнегасник ВП-2 або ВК-2

Вогнегасники, які розміщуються поза приміщенням або в неопалювальних приміщеннях, слід знімати на холодний період. У цьому разі на пожежних стендах має бути інформація про місце їх розміщення.

Корпуси вогнегасників повинні піддаватися гідравлічним випробовуванням не рідше одного разу на 5 років. Корпуси водяних та водопінних вогнегасників, внутрішня поверхня яких не захищена від корозії полімерним або рівноцінним за якістю покриттям, підлягають гідравлічним випробовуванням не рідше одного разу на рік.

Перезаряджання водяних і воднопінних вогнегасників проводять з періодичністю не рідше одного разу на рік.

Перезаряджання порошкових вогнегасників проводять з періодичністю не рідше одного разу в 2 роки, якщо виробниками не передбачено більшого терміну. Порошкові вогнегасники, які встановлено на дорожніх транспортних засобах або які зазнають під час експлуатації дію несприятливих кліматичних і (або) механічних впливів, повинні перезаряджатися не рідше одного разу на рік.

Перезаряджання вуглекислотних вогнегасників проводять з періодичністю не рідше одного разу на 5 років. Коефіцієнт наповнення для вуглекислотних вогнегасників під час їх перезаряджання не повинен перевищувати 0,72 кг/л.

На період перезарядки і технічного обслуговування вогнегасників, пов'язаного з їх ремонтом, на заміну мають бути встановлені вогнегасники з резервного фонду.

На території будівель ІІІа, ІІІб, IV, IVa і V ступенів вогнестійкості, розміщених у сільській місцевості, слід обладнати пожежні пости з набором таких первинних засобів пожежогасіння:

• вогнегасники пінні ємкістю 10 л або порошкові ємкістю 5 л–2 шт.;

• відра – 4 шт.;

• сокири, лопати, багри – по 2 шт.;

• драбини пристінні – 1 шт.;

• бочки з водою місткістю 250 л – 2 шт. (на зимовий період замінюються ящиками з піском тієї ж місткості).

Повсякденний контроль за зберіганням, вмістом і постійною готовністю до дії первинних засобів пожежогасіння здійснюється особами, призначеними наказом керівника закладів, установ і організацій.

Використання первинних засобів пожежогасіння для господарських та інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожеж, не дозволяється.

 

4.4. Вимоги пожежної безпеки до навчальних

та навчально-виробничих приміщень

 

У навчальних та навчально-виробничих приміщеннях слід розміщувати лише потрібні для забезпечення навчального процесу меблі, прилади, моделі, приладдя, посібники, транспаранти тощо (навчально-наочні засоби).

Зберігання фільмокопій, діапозитивів, слайдів, магнітних стрічок тощо має здійснюватися в спеціально відведених для цієї мети приміщеннях.

Після закінчення занять усі пожежо-, вибухонебезпечні речовини та матеріали повинні бути прибрані з класів, кабінетів, майстерень у спеціально виділені та обладнані приміщення.

Кількість парт (столів) в навчальних класах та кабінетах не повинна перевищувати граничну нормативну наповнюваність класних груп.

Перед початком проведення лабораторних занять з нової теми керівник, який проводить їх, повинен провести протипожежний інструктаж і зафіксувати його в журналі первинного інструктажу.

Усі роботи, пов'язані з виділенням токсичних або пожежо-, вибухонебезпечних газів і парів, слід виконувати у витяжних шафах із справною вентиляцією.

Припливно-витяжна вентиляція у всіх приміщеннях лабораторії повинна вмикатися за 30 хв. до початку роботи і вимикатися після закінчення робочого дня.

Лабораторні приміщення та навчально-виробничі майстерні слід забезпечити вогнегасниками. Учасники навчально-виховного процесу повинні знати місце, де містяться засоби пожежегасіння, і вміти користуватися у разі виникнення пожежі чи загорання.

У приміщеннях лабораторій та навчально-виробничих майстерень не дозволяється:

• застосовувати для миття підлоги та обладнання легкозаймисті або горючі речовини (бензин, ацетон, гас тощо);

• користуватися електронагрівачами з відкритою спіраллю;

• залишати без нагляду робоче місце, запалені пальники та інші нагрівальні прилади;

• сушити предмети, що можуть горіти, на опалювальних приладах;

• зберігати будь-які речовини, пожежонебезпечні властивості яких не досліджені;

• тримати легкозаймисті та горючі речовини біля відкритого вогню, нагрівальних приладів, пальників тощо;

• виливати відпрацьовані легкозаймисті та горючі рідини в каналізацію.

У навчально-виробничих майстернях не дозволяється застосування відкритого вогню, проведення зварювальних робіт.

Обтиральний матеріал для робіт у навчально-виробничих майстернях навчальних закладів слід зберігати в спеціальних металевих ящиках. Використаний обтиральний матеріал, стружки слід прибирати після занять наприкінці кожного дня.

 

Вимоги пожежної безпеки при проведенні масових заходів

В закладах освіти

 

Відповідальними за забезпечення пожежної безпеки під час проведення культурно-масових заходів (вечорів, спектаклів, концертів, кіносеансів, новорічних ялинок тощо) є керівники закладів, установ, організацій.

Приміщення, в яких проводяться масові заходи, повинні мати не менше двох евакуаційних виходів, які слід постійно утримувати в справному стані.

Перед початком культурно-масових заходів керівник установи, закладу, організації призначає відповідальних осіб за пожежну безпеку, які повинні ретельно перевірити всі приміщення, евакуаційні шляхи і виходи на відповідність їх вимогам пожежної безпеки, а також переконатися у наявності і справному стані засобів пожежогасіння, зв'язку і пожежної автоматики. Усі виявлені недоліки мають бути усунені до початку культурно-масового заходу.

За 15 днів до проведення святкувань новорічної ялинки керівник закладу, установи, організації повинен повідомити пожежну охорону про дату і місце їх проведення. Без дозволу місцевої пожежної охорони розміщення новорічної ялинки не дозволяється.

На час проведення культурно-масових заходів у навчальних закладах і установах необхідно забезпечити чергування працівників установи чи закладу та учнів старших класів.

Під час проведення культурно-масовоґо заходу з дітьми мають невідступно бути черговий викладач, класні керівники чи вихователі. Ці особи повинні бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки і порядок евакуації дітей у разі виникнення пожежі і зобов'язані забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки під час проведення культурно-масового заходу.

Черговий персонал перед початком святкувань новорічної ялинки зобов'язаний ретельно оглянути всі приміщення, запасні виходи і особисто впевнитися у їх пожежобезпечному стані.

Культурно-масові заходи мають проводитися:

• у. будівлях І і II ступенів вогнестійкості – в приміщеннях будь-якого поверху;

• у будівлях III-V ступенів вогнестійкості – тільки в приміщеннях першого поверху, при цьому захисні конструкції всередині приміщень мають бути оштукатурені або оброблені вогнезахисною сумішшю. Проведення культурно-масових заходів у підвальних і цокольних приміщеннях не дозволяється. Поверхи в приміщеннях, де проводяться культурно-масові заходи, повинні мати не менше двох розосереджених евакуаційних виходів.

Кількість місць у приміщеннях встановлюється з розрахунку 0,75 м² на особу, а при проведенні танців, ігор і подібних заходів – з розрахунку 1,5 м² на одну особу (без урахування площі сцени). Заповнення приміщень людьми понад установлені норми не допускається.

Ширина поздовжніх і поперечних проходів у приміщеннях для проведення культурно-масових заходів має бути не менше одного метра, а проходів, які ведуть до виходів, – не менше ширини самих виходів. Усі проходи і виходи мають розміщатися таким чином, щоб не створювати зустрічних або перехресних потоків людей. Скорочувати ширину проходів між рядами і встановлювати у проходах додаткові місця не дозволяється.

У приміщеннях для культурно-масових заходів килими та килимові покриття, а також ряди стільців при кількості місць понад 200 слід міцно прикріпити до підлоги (при кількістю місць до 200 кріплення стільців до підлоги не обов'язкове за умови з'єднання їх у рядах між собою). Дані про кількість місць у ряду і відстань між рядами містяться в табл. 3.11 і 3.12.

 

Таблиця 3.11