Бібліографічний список до теми № 4 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Бібліографічний список до теми № 4



1; 2; 6; 22; 24; 34; 37; 38; 42; 46; 48; 49; 51; 54; 56; 58; 59; 63; 65; 67; 68; 71.

Тема 5. Страхова організація

Мета: поширити та закріпити знання студентів щодо організаційних форм, структури страхових компаній та об'єднань страховиків.

 

 

План вивчення теми

 

1. Порядок створення, функціонування та ліквідації страхових компаній.

2.Страхові об'єднання.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

Розкриваючи зміст першого питання, необхідно звернути увагу на те, що порядок створення нових або реорганізації існуючих страхових компаній регулюється як загальними законами (про підприємницьку діяльність, реєстрацію юридичних осіб, виконання грошово-валютних операцій і т. ін.), так і законодавством, що стосується особливостей страхового профілю діяльності.

Порядок створення нових або реорганізації існуючих страхових компаній регулюється як загальними законами, так і страховим законодавством. У вивченні цього питання доцільним є використання діючого нормативного та інструктивного матеріалу. Особливу увагу слід звернути на порядок створення та функціонування товариств взаємного страхування (ТВС), головною метою яких є надання взаємодопомоги своїм членам.

Процес створення страхової компанії можна поділити на два етапи: формування юридичної особи і надання їй статусу страховика.

Компанія набуває статусу страховика тільки після внесення її до Державного реєстру страховиків та видачі її ліцензії на право здійснення певних видів страхування.

Необхідно розглянути порядок ліквідації, реорганізації та санації страховика.

При розкритті цього питання необхідно користуватися відповідним законодавчим матеріалом, зокрема Законом України "Про страхування" та запропонованою літературою.

При вивченні другого питання необхідно звернути увагу на те, що з початком формування страхового ринку в Україні постала потреба координувати дії страховиків з багатьох питань, що становлять спільний інтерес. Страховики можуть створювати спілки, асоціації та інші і об'єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить чинному законодавству.

На завершення вивчення цієї теми необхідно звернути увагу на те, що страховики можуть створювати професійні об'єднання для координації діяльності захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм. Кожне об'єднання призначено для виконання певних функцій і сприяє розвитку страховиків та стабілізації їх на страховому ринку. Рекомендується звернути увагу на принципи та основні завдання цих об'єднань (ЛСОУ, МТСБУ, Авіаційного і Морського бюро), керуючись діючим нормативним та інструктивним матеріалом.

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

Складання словників термінів, понять і визначень з теми (дисципліни в цілому).

 

Ситуаційні завдання, вправи

1. Доведіть, що страхування є підприємницьким видом діяльності.

2. Що, на Вашу думку, зумовлює створення об'єднань страховиків?

3. Чи можна стверджувати, що створення страхових об'єднань позитивно
впливає на розвиток страхового ринку? Чому?

4. В чому полягає різниця між зовнішньою і внутрішньою структурою страхової компанії?

5. Обґрунтуйте територіальну структуру компанії зі страхування життя згідно з такими даними:

а) територія діяльності - всі області України;

б) кількість етапів розвитку - три.

(Для обґрунтування використайте економічну та адміністративно-територіальну характеристику України).

 

Питання для самоконтролю

 

1. Що може бути основою для відмови в виданні ліцензії?

2. У яких випадках Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю має право провести примусову санацію?

3. Який порядок ліквідації страховика?

4. Чи можуть здійснювати страхову діяльність страхові об'єднання?

5. Які функції виконує ЛСОУ?

6. Які основні завдання МТСБУ?

7. Які Ви знаєте типи пулів?

8. Які вирішуються завдання шляхом створення пулу?

 

Бібліографічний список до теми № 5

1; 2; 4; 5; 6; 9; 29; 34; 37; 39; 41; 42; 43; 46; 48; 50; 57; 63; 68; 69; 71.

 

Тема 6. Державне регулювання страхової діяльності

 

Мета: поширити та закріпити знання студентів щодо державного регулювання страхової діяльності.

План вивчення теми

1. Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції.

2. Реєстрація та ліцензування страховиків. Контроль за діяльністю страховиків.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

У вивченні цієї теми слід усвідомити, що оскільки страхування виконує функції захисту економічної та соціальної сфери суспільства, його ефективне проведення є можливе лише на основі розробки і послідовного проведення державної страхової політики. Висока частка відповідальності страховика за соціальні наслідки своєї діяльності потребує організації державного страхового нагляду. Метою державного регулювання страхової діяльності є: забезпечення формування та розвитку ефективно функціонуючого ринку страхових послуг, створення необхідних умов для діяльності страховиків та захист інтересів страхувальників.

У липні 2001 року прийнято Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", згідно з яким у травні 2003 року розпочала роботу Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг). Ця комісія здійснює нагляд не тільки за страховим ринком, але і за ринками, на котрих послуги надають довірчі товариства, лізингові та факторні, кредитно-гарантійні установи, ломбарди, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди. Комісія підпорядкована Президенту України.

Для впровадження реальних важелів регулювання страхового ринку в Україні створено Департамент у справах нагляду за страховою діяльністю Державної комісії регулювання ринків фінансових послуг (далі Департамент). Він має центральний апарат, місцеві органи. Залежно від своєї спеціалізації кожний підрозділ та місцеві органи виконують певні функції.

Основні функції Департаменту: видача ліцензій на здійснення страхової діяльності; ведення Державного реєстру страховиків; контроль за правилами страхування, обґрунтованістю страхових тарифів і платоспроможністю страховиків; визначення правил формування і розміщення страхових резервів, показників і форм обліку та звітності за страховими операціями; опрацювання нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності; підготовка пропозицій щодо вдосконалення страхового законодавства; сприяння підвищенню кваліфікації кадрів страховиків; розвиток міжнародних контактів у галузі страхування.

Як орган державного регулювання страхового ринку Департамент має узагальнювати практику законодавства України та країн світу, вносити пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства, акцентувати увагу Уряду на неврегульованих економічних і правових відносинах щодо діяльності усіх суб'єктів страхового ринку.

Необхідно приділити особливу увагу головному законодавчому акту з питань страхування — Закону України «Про страхування», його структурі та основним положенням. Документ має п'ять розділів (Загальні положення; Договори страхування; Забезпечення платоспроможності страховиків; Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні; Заключні положення).

Регулюючий вплив держави на страховий; ринок здійснюється також через визначення порядку організації та механізму проведення обов'язкових видів страхування.

Розпорядженнями Уряду регулюються страхові правовідносини при проведенні експериментів у галузі страхування. Постановами Уряду регулюються: Діяльність страхових посередників, механізм проведення операцій з перестрахування, особливості функціонування товариств взаємного страхування, діяльність аварійних комісарів. Нормативними актами міністерств і відомств деталізуються ті чи інші законодавчі норми. Нормативними актами органу, який здійснює нагляд за страховою діяльністю є: спільний з Ліцензійною палатою при Міністерстві економіки України наказ «Про затвердження Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення страхової діяльності на території України. Умови і правила її здійснення та контроль за їх дотриманням», Положення про порядок здійснення страхової діяльності відокремленими підрозділами страховиків, Тимчасова методика формування резервів з страхування життя, Положення про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів з видів страхування інших, ніж страхування життя, Інструкція з бухгалтерського обліку операцій страхування (крім страхування життя), накази про спеціалізовану бухгалтерську звітність страхових організацій та деякі інші документи.

Формування, подальший розвиток і вдосконалення державної політики в галузі страхування мають здійснюватися відповідно до сучасних потреб, з урахуванням наявних економічних можливостей і згідно з вимогами міжнародних союзів та угод, до яких наша країна приєдналася. Найважливіший напрям вдосконалення системи державного регулювання страхової діяльності пов'язаний з інтеграцією України до міжнародних організацій та союзів.

Актуальним залишається законодавче визначення діяльності об'єднань страховиків, впливу держави на проведення інвестиційної політики страховиків та її захист. Роль держави полягає у створенні оптимальної структури співвідношення між обов'язковими і добровільними видами страхування, а також комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Держава має сприяти цивілізованим методам інтеграції страхового бізнесу у глобальний ринок страхових послуг.

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

Складання словників термінів, понять і визначень з теми (дисципліни в цілому).

 

Ситуаційні завдання, вправи

1. Доведіть, що державне регулювання страхової діяльності дуже важливе для проведення послідовної політики стосовно форм, методів і масштабів участі іноземного капіталу у страховому бізнесі на території України.

2. З якою метою було проведено перереєстрацію страхових компаній у 1997 р.? Проаналізуйте зміни, що сталися після перереєстрації страхових компаній.

3. Які засоби впливу повинна застосовувати Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг при виявленні таких порушень страхового законодавства:

а) страхова компанія безпідставно відмовила страхувальнику у виплаті страхового відшкодування;

б) страхова компанія здійснює один з видів страхування без ліцензії на нього;

в) страхова компанія помилково зменшила страхове відшкодування на 2 тис. грн.

г) страхова компанія протягом року двічі затримувала надання інформації і один раз подала недостовірну інформацію;

д) страхова компанія двічі не виконала рішення органу нагляду про усунення порушень страхового законодавства.

Питання для самоконтролю

 

1. Чи потрібен державний контроль за регулюванням інвестиційної політики страховика?

2. Що слід розуміти під поняттям «страховий нагляд»?

3. Якими є напрями вдосконалення державної політики в галузі страхування?

4. В чому полягає зміст державного регулювання страхової діяльності?

5. Що входить до функцій Держфінпослуг щодо нагляду за страховою діяльністю?

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 117; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.101.167 (0.019 с.)