Зміст і порядок виконання роботи.

Операційна карта складається з таких розділів:

- характеристика умов роботи;

- агротехнічні вимоги;

- підбір і розрахунок складу агрегату;

- підготовка агрегату;

- підготовка поля;

- робота агрегату в загінці;

- контроль якості роботи;

- охорона праці.

При складанні операційної карти необхідно використати навчальні посібники, рекомендації науково-дослідних установ та літературу, в якій висвітлюються досягнення науки та передового досвіду в сільськогосподарському виробництві.

Характеристика умов роботи

Дають характеристику агрофону, вказують площу поля, довжину гону, тип ґрунту, питомий опір, кут похилу місцевості, висоту рослин, соломистість, відстань перевезення тощо.

Агротехнічні вимоги

Агротехнічні вимоги у вигляді нормативів встановлюють якість виконання сільськогосподарських робіт. В типовій операційній технології агротехнічні вимоги включають такі основні показники:

- строки та тривалість роботи;

- технологічні параметри, що характеризують якість виконання сільськогосподарської операції (глибина обробітку або висота зрізу, наявність брил, норма висіву насіння, витрати добрив, гербіцидів, допустимі втрати продукту і відхилення параметрів якості тощо).

3. Підбір і розрахунок складу агрегату

Підбір агрегатів проводять за типовими операційними технологіями. Розрахунок складу агрегату розглянемо на прикладі причіпного агрегату.

Встановлюють діапазон оптимальних значень швидкостей руху агрегату при виконанні даної роботи.

Обирають робочі передачі трактора, що забезпечують оптимальні значення швидкості руху, та знаходять силу тяги трактора на обраних передачах для заданих умов.

Визначають найбільшу ширину захвату агрегату, м:

, (7.1)

де - номінальне тягове зусилля трактора на обраній передачі, кН;

- похил місцевості, %;

- коефіцієнт використання тягового зусилля трактора;

- питомий тяговий опір машини, кН/м;

- відношення ваги машини до конструктивної ширини захвату, кН/м;

- відношення ваги зчіпки до максимальної ширини захвату в агрегаті з машинами, кН/м;

- коефіцієнт опору кочення зчіпки.

Визначають кількість машин в агрегаті (округлюють до цілого меншого числа):

, (7.2)

де - кількість машин, шт.;

- конструктивна ширина захвату однієї машини, м.

 

Фронт зчіпки:

(7.3)

При цьому:

, (7.4)

де - питомий тяговий опір машин (кН/м) при швидкості руху км/год.;

- робоча швидкість руху на заданій передачі трактора, км/год.;

- темп зростання питомого тягового опору машин залежно від швидкості руху агрегату, %.

Після вибору зчіпки визначають повний тяговий опір агрегату , на кожній із заданих передач:

, (7.5)

де - коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату.

Ступінь завантаження трактора за тяговим зусиллям на обраній передачі:

. (7.6)

Порівнюють фактичний ступінь завантаження трактора з допустимим значенням .

Ступінь завантаження за тяговою потужністю оцінюється:

, (7.7)

де - коефіцієнт використання максимальної тягової потужності;

, , - відповідно фактична та максимальна потужність, що витрачається на подолання підйому, кВт;

, - фактична та номінальна робоча швидкість, км/год.

; ; .

Таблиця 7.1

Коротка технічна характеристика зчіпок

Показники	Марка зчіпки
СП-16А	СП-11А	С-18А	СГ-21
Максимальна ширина захвату агрегату з машинами, м		10,8	21,6
Фронт зчіпки, м	13,5
Вага, кН	17,6			17,6
Тип коліс	Пневматичні	Металеві
Відношення ваги зчіпки до максимальної ширини захвату в агрегаті з машинами, кН/м	1,2	0,8	0,5	0,75

 

При правильному виборі складу агрегату та , тому завжди .

Потужність двигуна при даному завантаженні, кВт:

, (7.8)

де - фактична потужність двигуна при даному завантаженні, кВт;

- коефіцієнт опору коченню трактора;

- механічний ККД трансмісії для колісних тракторів 0,91…0,92, для гусеничних з врахуванням втрат в гусеницях 0,86…0,88;

- коефіцієнт, який враховує втрати потужності на буксування.

Ступінь завантаження двигуна за потужністю:

, (7.9)

де - коефіцієнт використання потужності двигуна;

- номінальна ефективна потужність двигуна, кВт.

Економічній роботі двигуна та трактора відповідають такі режими, за яких номінальна ефективна потужність використовується не менше 70…80%, а номінальна сила тяги .

Слід схематично подати машинний агрегат.

4. Підготовка агрегату

Дають основні вказівки по підготовці агрегату до роботи: послідовність дії при складанні агрегату, перевірка технічного стану, проведення технологічних регулювань тощо.

Підготовка поля

Для виконання заданої роботи спосіб руху обирають, по-перше, за вимогами агротехніки; по-друге, за особливостями конструкції та використання машин (наприклад, конструкція звичайного полицевого плуга не дозволяє вести оранку при русі перекриттям); по-третє, за найменшими затратами часу на холостий рух агрегату (порівнюють за допомогою коефіцієнта робочих ходів); по-четверте, за додатковими затратами часу та коштів на розбивку поля на загінки, позначення та обробіток поворотних смуг, виконання прокосів та розвантажувальних магістралей.

На операціях поверхневого обробітку ґрунту, сівби, міжрядного обробітку просапних культур машинні агрегати рухаються човником і поле на загінки не розбивають. Для способів руху взгін, врозгін або комбінованого визначають оптимальну ширину загінки:

, м, (7.10)

де - робоча довжина загінки, м;

- радіус повороту агрегату, м.

Радіус повороту агрегату залежить від складу агрегату, типу та стану ґрунту і збільшується з підвищенням швидкості руху на повороті:

, (7.11)

де - коефіцієнт, який враховує збільшення радіусу повороту із збільшенням швидкості;

- радіус повороту при швидкості руху на повороті км/год.

Слід пам’ятати, що радіус повороту агрегату не може бути меншим за радіус повороту самого трактора. Приблизні значення радіуса повороту агрегату та його збільшення з підвищенням швидкості наведені в
табл. 7.2, 7.3.

Таблиця 7.2

Приблизні значення радіуса повороту агрегату

Начіпний та напівначіпний агрегат		Причіпний агрегат
Орний	3 Вк *	Орний	4,5 Вк
Культиваторний для суцільного обробітку	0,9 Вк	Культиваторний одномашинний	1,5 Вк
Посівний односекційний	1,1 Вк	Культиваторний двомашинний	1,2 Вк
Посівний трисекційний	0,9 Вк	Культиваторний три-, чотиримашинний	Вк
Просапний односекційний	0,9 Вк	Боронувальний	Вк
Просапний трисекційний	0,8 Вк	Посівний одно-, двосівалковий	1,6 Вк
Жниварковий	0,9 Вк	Посівний трисівалковий	1,3 Вк
Косарковий односекційний	2,0 Вк	Жниварковий	1,4 Вк
Косарковий трисекційний	1,1 Вк	Косарковий двомашинний	1,2 Вк

* В_к – конструктивна ширина захвату агрегату, м

 

Ширину поворотної смуги визначають за формулами:

для безпетльових поворотів

, м; (7.12)

для петльових поворотів

, м (7.13)

де - радіус повороту агрегату, м;

- довжина виїзду агрегату, тобто відстань, на яку необхідно відвести агрегат (його кінематичний центр) від контрольної лінії на початку або завершенні повороту з тим, щоб запобігти огріхам (пошкодженням рослин), від передчасного включення або виключення робочих органів, м.

Довжина виїзду агрегату залежить від його кінематичної довжини .

Для агрегатів з причіпними машинами (в середньому з начіпними - , а для агрегатів з передньою фронтальною начіпкою машин .

Кінематична довжина агрегату визначається за формулою:

, м, (7.14)

де - кінематична довжина трактора, м;

- кінематична довжина зчіпки з подовжувачами, м;

- кінематична довжина машини, м.

Таблиця 7.3

Збільшення радіусу повороту агрегату із підвищенням швидкості

Назва агрегату	Значення при швидкості , км/год.
Начіпний агрегат	Причіпний агрегат
7,0	9,0	7,0	9,0
Орний	1,05	1,2	1,15	1,42
Культиваторний	1,06	1,32	1,2	1,5
Боронувальний	-	-	1,35	1,68
Посівний	1,08	1,41	1,32	1,57
Просапний	1,06	1,34	-	-
Жниварковий	1,09	1,46	1,3	1,62

Примітка: при швидкості км/год.

 

Коефіцієнт робочих ходів :

, (7.15)

де , - середня довжина робочого та холостого ходів, м;

, - число робочих та холостих проходів на загінці.

Робоча довжина загінки:

, (7.16)

де - довжина загінки, м.

Ширину поворотної смуги узгоджують з робочою шириною захвату агрегату так, щоб площа поворотної смуги була оброблена кратними цілому числу проходами агрегату.

Наводять схему поля з розбивкою його на загінки та схему руху агрегату.

6. Робота агрегату в загінці

Вказують необхідні регулювання агрегату при першому та подальших проходах, порядок роботи агрегатів в загінці, режими та показники роботи.

7. Контроль якості роботи

Дають перелік основних показників контролю якості та методику їх визначення, необхідні прилади, пристрої та інструменти.

8. Охорона праці

Вказують основні вимоги щодо створення і дотримання безпечних умов праці механізаторів при комплектуванні, технічному обслуговуванні агрегатів при виконанні сільськогосподарських робіт, а також протипожежні заходи залежно від технологічного процесу.

Матеріали лабораторних робіт використовують при виконанні курсових і дипломних проектів, а також на виробництві в господарствах.

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Бешун О.А., Гречкосій В.Д., Василюк В.І. Техніко-експлуатаційні характеристики сільськогосподарських тракторів // Довідник для фахівців інженерного профілю та студентів вищих аграрних навчальних закладів. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2011. – 167 с.

2. Войтюк В.Д.,Гречкосій В.Д., Бешун О.А. Сучасні вітчизняні трактори сільськогосподарського призначення //Аграрна техніка та обладнання. - 2008. - №2(3). – С. 10-18.

3. Довідник сільського інженера / [В.Д.Гречкосій, О.М.Погорілець, І.І.Ревенко та ін.]; за ред. В.Д.Гречкосія. – К.: Урожай, 1991, – 400 с.

4. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві / [Ільченко В.Ю., Карасьов П.І., Лімонт А.С. та ін.]; за ред. В.Ю.Ільченка. – К.: Урожай, 1993, – 288 с.

5. Машиновикористання в землеробстві / [Ільченко В.Ю., Нагірний Ю.П., Джолос П.А. та ін.]; за ред. В.Ю.Ільченка і Ю.П.Нагірного. – К.: Урожай, 1996. – 384 с.

6. Механізовані польові роботи. Норми виробітку та витрати палива на внесення добрив, хімічний захист сільськогосподарських культур та методика їх розрахунку / Українська центральна нормативно-дослідна станція по праці: К., 1997. – 275 с.

7. Проектування технологічних процесів у рослинництві: навчальний посібник / В.Д.Гречкосій, В.Д.Войтюк, Р.В.Шатров, І.І.Мельник, Я.М.Михайлович, В.Г.Опалко. – Видавничий центр НУБіП України, 2011, – 364 с.: іл.

8. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д.Г.Войтюк, В.О.Дубровін, Т.Д.Іщенко та ін.; За ред. Д.Г.Войтюка. – К.: Вища освіта, 2004. – 544 с.

9. Типові норми виробітку і витрачання палива на транспортні роботи в сільському господарстві. - К.: Урожай 1987. 416 с.

10. Типові норми продуктивності і витрат палива на збиранні сільськогосподарських культур / [Вітвіцький В.В., Демчак І.М., Пивівар В.С. та ін.]. – К.: НДІ «Укагропромпродуктивність», 2005. – 544 с.

11. Типові норми продуктивності і витрат палива на передпосівному обробітку грунту / [Вітвіцький В.В., Лобастов І.В., Кислеченко М.Ф. та ін.]. – К.: «Укагропромпродуктивність», 2005. – 672 с.

12. Типові норми продуктивності і витрат палива на сівбі, садінні та догляді за посівами / [Вітвіцький В.В., Демчак І.М., Пивівар В.С. та ін.]. – К.: НДІ «Укагропромпродуктивність», 2005. – 544 с.