Структура національного ринку

 

Функціонування ринкової економіки здійснюється через ринок.

Ринок - це система національно-економічних відносин у сфері обміну, що відповідає наступним вимогам:

· значний і регулярний попит;

· необмежена кількість учасників господарської діяльності;

· абсолютна мобільність факторів виробництва;

· вільна конкуренція серед покупців;

· наявність повного обсягу інформації у учасників конку-рентних відносин.

 

Центральне місце в ринковій системі займають:

¨ Ринок продуктів - ринок, на якому домашні господарства купують у підприємств вироблені ними товари і послуги.

¨ Ринок ресурсів - ринок, на якому підприємства купують у домашніх господарств необхідні для виробництва ресурси (робочу силу, капітал, природні ресурси).

 

В умовах змішаної економіки на ринку продуктів і ресурсів з підприємствами і домогосподарствами взаємодіє уряд шляхом:

Ø здійснення державних закупівель ресурсів і продуктів;

Ø надання домогосподарствам і підприємствам колективних (суспільних) благ, пов^’язаних з утриманням бюджетної сфери;

Ø збирання податків і здійснення трансфертних платежів.

 

Сукупність соціально-економічних відносин у сфері реалізації товарів, послуг, капіталу та робочої сили називається національ-ним ринком.

 

 

Суб^’єкти національного ринку:

· держава;

· підприємства;

· домашні господарства;

· інші країни.

 

Товарний ринок представляє собою систему економічних від-носин між продавцями і покупцями з приводу руху товарів і послуг, які задовольняють споживчий і інвестиційний попит макроеконо-мічних суб^’єктів.

 

 

Сукупний попит

Сукупний попит - це обсяг товарів та послуг, які готові купити для кожного рівня цін (Р) макроекономічні суб^’єкти (домогосподарства, підприємства, уряд) з метою задоволення своїх платоспроможних потреб.

У грошовій формі сукупний попит (АД) представляє собою су-купні витрати економіки на закупівлю товарів та послуг.

	Сукупний попит знаходиться в оберненій залеж-ності від рівня цін (рис. 4.1). Чим нижчий рівень цін, тим більший обсяг національного виробницт-ва зможуть купити макроекономічні суб^’єкти.

 

 

 

 

Рис. 4.1. Крива сукупного попиту

 

 

v Ефект процентної ставки - збільшення цін підвищує попит на гроші, а отже веде до зростання процентної ставки, і відповідно зменшується реальний обсяг національного продукту, який мо-жуть купити макроекономічні суб^’єкти.

 

 

v Ефект багатства або реальних касових залишків - при збіль-шенні цін купівельна спроможність населення зменшується, во-но бідніє і зменшує свої витрати, і навпаки при зменшенні цін споживчий попит населення зростає.

 

 

v Ефект імпортних закупок - при інших незмінних умовах під-вищення внутрішніх цін на товари і послуги веде до збільшення імпорту і зменшення експорту. Відповідно зменшується сукуп-ний попит на вітчизняні товари.

Нецінові фактори зміщують криву сукупного попиту АД
(рис. 4.2):

	Q

Рис. 4.2. Вплив нецінових факторів на криву сукупного попиту

 

 

Сукупна пропозиція

 

Сукупна пропозиція - це обсяг товарів і послуг, який економіка пропонує для продажу при кожному можливому рівні цін з метою отримання прибутку.

 

Крива сукупної пропозиції AS складається з трьох відрізків (рис. 4.3)

Рис. 4.3. Крива сукупної пропозиції

Qp - реальний обсяг виробництва

Qf - потенційний обсяг виробництва

 

 

1. Горизонтальний або кейнсіанський відрізок - характеризує зміни в обсязі виробництва в умовах неповної зайнятості і не-змінного рівня цін (депресійний стан економіки).

 

2. Проміжний відрізок - в умовах обмеженості ресурсів збіль-шення обсягів виробництва супроводжується зростанням цін на виробничі фактори.

 

3. Вертикальний відрізок - коли економіка знаходиться в точці своїх виробничих можливостей, зростання обсягів виробництва вже не відбувається, а спостерігається підвищення цін на еконо-мічні ресурси.

 

 

Форма кривої сукупної пропозиції відображає зміни витрат на одиницю продукції при збільшен-ні обсягів національного виробництва.

 

 

Всі нецінові фактори змінюють середні витрати, в результаті чого крива сукупної пропозиції (AS) змі-щується (рис. 4.4):

 

 

Рис. 4.4. Вплив нецінових факторів на сукупну пропозицію