Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Для прогнозування в практичній діяльності застосовують методиСтр 1 из 2Следующая ⇒
а) індукції та дедукції; б) раціональності та ірраціональності; в) кількісні і якісні; г) загальні і специфічні. 17. Оперативне планування діяльності підприємства – це а) науково-обґрунтоване (аргументоване, виражене в кількісній і якісній формах) достовірне судження (припущення) ймовірнісного характеру про можливий стан об'єкта в майбутньому або про альтернативні шляхи і терміни досягнення цього стану; б) процес формування множинних цілей розвитку та засобів їх досягнення за певний період; воно зв’язує всі елементи виробництва у цілісну виробничо-господарську систему і забезпечує її необхідний передбачуваний розвиток, узгоджує потенційні можливості підприємства з потребами товарного ринку; в) процес складання бюджетів і контролю за їх виконанням; г) процес розробки заходів і дій для виконання завдань стратегічних і поточних планів. 18. Види планів підприємства за об’єктом планування: а) стратегічні плани; тактичні плани; оперативні плани; б) загальнофірмові, внутрішньо фірмові, цільові; в) економічні, соціальні, екологічні; г) дослідницькі, експериментальні, практичні.
Бюджет – це а) сукупність взаємоузгоджених заходів і дій, що відображають довгострокові цілі та основні напрями діяльності з обґрунтуванням ресурсного забезпечення; б) певна сукупність кількісних, якісних та ресурсозабезпечувальних завдань, що конкретизують і доповнюють стратегічний його план на більш короткий проміжок часу; в) кількісний вираз плану, інструмент контролю та координації його виконання; г) ретельно підготовлений документ, який розкриває всі сторони будь-якого запроектованого комерційного заходу. 20. Кількісні методи прогнозування базуються на: а) інформації, яку можна отримати, знаючи тенденції зміни параметрів чи маючи статистично достовірні залежності, що характеризують продуктивну діяльність об’єкта управління; б) експертних оцінках фахівців у сфері прийнятих рішень; в) маркетингових дослідженнях ринку, в якому здійснює діяльність об’єкт управління; г) інформації про зовнішнє і внутрішнє середовище об’єкта управління. 21. Обґрунтування прийняття рішення – це: а) системавзаємопов’язаних і таких, що випливають один з одного, науково обґрунтованих поглядів, уявлень про управління;
б) підкріплення переконливими доказами відповідності передбачуваного рішення заданим критеріям і реально існуючим обмеженням; в) попереднє формулювання всіх можливих наслідків господарського рішення з встановленням залежності їх від варіативної частини господарського рішення; г) забезпечення співставності варіантів рішення за вихідною інформацією шляхом приведення їх до одного обсягу. 22. Обґрунтування рішень щодо використання ресурсів надає змогу підприємствам: а) використовувати ресурси до раціональної межі, не здійснювати їх марне витрачання, вміло комбінувати різні види ресурсів, знаходити ресурси, що дозволяють випускати найдешевшу продукцію;
б) досягти кращих результатів господарської діяльності, забезпечити стійкий збут, отримати достатній прибуток за допомогою цін; в) скоротити тривалість виробничого і всього операційного циклу, знизити рівень трансакційних витрат на їх зберігання, вивільнити із поточного господарського обігу частину фінансових коштів, реінвестуючи їх в інші активи; г) раціоналізувати структури балансу підприємства і зміцнити його фінансову стійкість. 23. Рішення про те, до якого рівня потрібно використовувати даний ресурс, щоб досягти найбільшого ефекту в конкретно визначених умовах виробництва – це рішення типу: а) «ресурс – продукт»; б) «ресурс - ресурс»; в) «продукт – продукт»; г) «ресурс – продукт – ресурс». 24. Обсяг продажів, при якому забезпечується повне відшкодування витрат підприємства називають: а) поріг рентабельності; б) критичний обсяг продажів; в) точка беззбитковості; г) всі відповіді вірні. 25. Метод ціноутворення згідно з яким визначається така точка ціни на кривій попиту, яка забезпечить максимальний прибуток у найближчій перспективі, носить назву: а) методом надбавок; б) методом забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал; в) методом максимізації поточного прибутку; г) методом ціноутворення на основі рівня поточних цін. 26. До моделі ціноутворення, що базується на витратах виробництва, відносять такі методи ціноутворення:
а) метод надбавок, метод забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал; б) метод максимізації поточного прибутку,аукціон; в) метод ціноутворення на основі рівня поточних цін, метод визначення ціни за рівнем конкурентоспроможності товару, метод встановлення ціни на підставі торгів; г) всі вказані методи. 27. Збільшення питомої ваги простроченої дебіторської заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості свідчить про: а) підвищення її надійності і ліквідності; б) зниження її надійності і ліквідності; в) про незмінність її надійності і ліквідності; г) ні про що не свідчить. 28. При збільшенні обсягу виробництва продукції змінні витрати: а) зростають на весь обсяг; б) зростають на одиницю продукції; в) не змінюються на весь обсяг; г) зменшуються на весь обсяг. 29. При збільшенні обсягу виробництва продукції постійні витрати: а) зменшуються на весь обсяг; б) зменшуються на одиницю продукції; в) зростають на одиницю продукції; г) зростають на весь обсяг. 30. Економія витрат по оплаті праці визначається з врахуванням: а) трудомісткості виробів до і після впровадження відповідних заходів, планового рівень середньочасової оплати праці і кількості запланованих до випуску виробів; б) витрат матеріалів на одиницю продукції відповідно до і після впровадження організаційно-технічних заходів та планових цін на матеріали; в) первісної вартості непотрібних, зайвих, невживаних будівель, машин, устаткування, переданих в оренду або списаних та норми амортизації; г) розумного скорочення апарату управління, економного використання коштів на відрядження, скорочення поштово-телеграфних і канцелярських витрат, скорочення втрат від псування матеріалів і готової продукції, оплати простоїв і ін. 31. Метод порівняння – а) розгляд одного явища в зв’язку з іншим для встановлення подібностей чи відмінностей, переваг чи недоліків між ними; б) заснований на оперуванні відносними показниками, що виражають відношення рівня даного явища до його рівня в минулому чи до рівня аналогічного явища, взятого за базовий; в) зіставлення взаємопов’язаних показників господарської діяльності, що має на меті оцінку їх взаємного впливу, визначення резервів підвищення ефективності виробництва; г) геометричне зображення функціональної залежності за допомогою ліній на площині, що показує істотні зв’язки й відносини. 32. Балансовий метод – а) розгляд одного явища в зв’язку з іншим для встановлення подібностей чи відмінностей, переваг чи недоліків між ними; б) заснований на оперуванні відносними показниками, що виражають відношення рівня даного явища до його рівня в минулому чи до рівня аналогічного явища, взятого за базовий; в)зіставлення взаємопов’язаних показників господарської діяльності, що має на меті оцінку їх взаємного впливу, визначення резервів підвищення ефективності виробництва; г) геометричне зображення функціональної залежності за допомогою ліній на площині, що показує істотні зв’язки й відносини. Відносні величини а) характеризують розміри економічних явищ показників; б) відображають рівень виконання планових завдань, дотримання норм, терміни зростання, структуру, питому вагу;
в) використовуються для узагальненої характеристики масових, якісно однорiдних економічних явищ, показників, процесів; г) розгляд одного явища в зв’язку з іншим для встановлення подібностей чи відмінностей, переваг чи недоліків між ними. Динамічні ряди а) відображають зміну значень показників у часі; б) вивчають усю сукупність явищ, що характеризує конкретний напрям виробничо-господарської діяльності підприємства; в) передбачають вивчення господарської діяльності підприємства на основі типових представників сукупності явищ, процесів, наприклад, на основі методів теорії ймовірності; г) відображають рівень виконання планових завдань.
Вибіркові дослідження а) відображають зміну значень показників у часі; б) вивчають усю сукупність явищ, що характеризує конкретний напрям виробничо-господарської діяльності підприємства; в) передбачають вивчення господарської діяльності підприємства на основі типових представників сукупності явищ, процесів, наприклад, на основі методів теорії ймовірності; г) відображають рівень виконання планових завдань. 36. Класифікація невизначеності за ступенем настання події: а) повна та часткова невизначеність; б) статистична та нестатистична; в) невизначеність у плануванні, у визначенні цілей, у помилковості або неповноті інформації; г) ризикована та не ризикована. 37. Залежно від засобів визначення ймовірності розрізняють: а) повну та часткову невизначеність; б) статистичну та нестатистичну; в) невизначеність у плануванні, у визначенні цілей, у помилковості або неповноті інформації; г) ризикована та не ризикована. 38. Критерій, згідно з яким при виборі стратегії орієнтуються на кращий з гірших результатів - це критерій: а) Севіджа; б) Вальда; в) Гурвіца; г) максімакса. 39. Основне призначення матриці при обґрунтуванні господарського рішення: а) співставити можливі альтернативи рішення з можливими станами середовища; б) співставити можливі альтернативи рішення з показниками ризику; в) співставити показники ризику з можливими станами середовища; г) співставити різні критерії вибору стратегії.
40.Особу, що приймає рішення, називають схильною до ризику, якщо: а ) для неї більш пріоритетною є можливість отримати гарантовано сподіваний виграш у лотереї, ніж приймати в ній участь; б) для неї більш пріоритетною є можливість отримати більший виграш від участі у лотереї ніж гарантовано сподіваний але менший виграш;
в) для немає різниці чи взяти участь у лотереї чи отримати гарантовано сподіваний але менший виграш; г) ця людина є підприємцем. Господарський ризик — це а) специфічна характеристика у господарській ситуації, в якій не виключається ймовірність виникнення непередбачуваних наслідків (можливого відхилення від цілей, бажаного результату; втрати суб’єктом господарювання частини своїх прибутків тощо); б) специфічна характеристика у господарській ситуації, в якій виключається ймовірність виникнення непередбачуваних наслідків; в) господарська діяльність, що передбачає отримання доходів без понесення збитків; г) специфічна характеристика у збутовій діяльності підприємства, в якій не виключається ймовірність виникнення непередбачуваних наслідків.
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; просмотров: 164; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.156.156 (0.027 с.) |