Нормативна база організації праці

Нормативна база організації праці – це правові акти, закони, а також принципи та правила що стосуються організації праці і слугують головним інструментарієм для фахівців з організації праці на підприємствах:

· Конституція України;

· Кодекс законів про працю;

· Постанови Кабінету Міністрів;

· Нормативні документи;

· Система стандартів;

· СНІП (санітарні норми і правила);

· Будівельні норми та правила;

· Правила нагляду за безпечністю робіт;

· Галузеві стандарти та нормативні матеріали;

Правове та науково забезпечення організації праці

З акони:

· Конституція України;

· Кодекс законів про працю України;

· Закон України «Про зайнятість населення»;

· Закон України «Про колективні договори і угоди»;

· Закон України «Про оплату праці»;

· Закон України «Про охорону праці»;

· Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»;

· Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

· Класифікатор професій ДК 003:2005;

· Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників;

До науково-методичного забезпечення організації праці відносять:

· Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України;

· Гігієнічна класифікація праці. Гігієнічні нормативи;

· Методика визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці;

· Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442;

· Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации (составители В.Г. Макушин и др.). – М.: Экономики, 1988. – 116 с.

· Інструкція по визначенню вартості робочої сили: Наказ Міністерства статистики України від 29 травня 1997 року № 131. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14 липня 1997 року № 258/2062.

Конвенції і рекомендації Міжнародної організації праці (МОП)

• Конвенції і рекомендації, прийняті Міжнародною Конференцією праці, 1919-1956. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1991. – Т.1. – 776 с.

• Конвенції і рекомендації, прийняті Міжнародною Конференцією праці, 1957-1990. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1991. – Т.2. – 784 с.

• Про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються:Конвенція МОП від 3 червня 1970 року № 131;

• Про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів: Конвенція МОП від 23 червня 1975 року № 142

• Про сприяння зайнятості і захист від безробіття: Конвенція МОП від 21 червня 1988 року № 168;

Інформаційне забезпечення організації праці:

• Схема монтажу технічних засобів;
• Інструкція з експлуатації;
• Нормативи управлінської праці;
• Інструкції з техніки безпеки;
• Робочий проект будівлі(офісу);
• Специфікація на меблі та обладнання;

На підприємствах різних форм власності виділяють регламентуючу документацію організації праці:

• Статут підприємства;
• Договір засновників;
• Колективний договір;
• Правила внутрішнього трудового розпорядку;
• Положення про оплату праці;
• Штатний розклад;
• Положення про підрозділи;
• Посадові інструкції;
• Контракти працівників.

Питання до самоконтролю

1. У чому полягає роль праці в розвитку людини і суспільства?

2. Що розуміється під організацією праці і які її елементи?

3. Яке місце займає поділ праці в системі елементів організації праці і які види поділу праці виділяють?

4. Які смислові значення мають терміни «організація» і «організація праці»?

5. У чому сутність поділу праці? Пояснить принцип їх установлення.

6. З яких елементів складається організація праці на підприємстві? Дайте стислу характеристику цим елементам.

7. Що розуміється під гуманізацією праці, у чому полягає її значення?

8. Які існують форми і методи залучення робітників підприємства до удосконалювання організації праці на науковій основі?

Тести

1. В понятті «праця» основними аспектами є:

а) процес;

б) діяльність;

в) мотив;

г) зміст;

д) взаємодія.

2. Зміст організації праці визначають напрямки:

а) удосконалення форм розподілу та кооперації праці;

б) покращення організації та обслуговування робочих місць;

в) раціоналізація прийомів та методів праці;

г) удосконалення практики нормування праці;

д) підготовка та підвищення кваліфікації кадрів;

е) створення сприятливих умов праці;

є) зміцнення дисципліни праці.

3. Під суб’єктами організації праці розуміють:

а) власників;

б) орендодавців;

в) професійні спілки;

г) робітників.

4. Процес праці включає в себе:

а) засоби праці, предмети праці;

б) працю, засоби праці, предмети праці;

в) працю, засоби праці, предмети праці, працівників;

г) засоби праці, предмети праці, виконавців праці.

Завдання до самостійного опрацювання та конспектування окремих питань теми

Вивчення та конспектування теоретичного матеріалу з питань:

· Нормативна база організації праці.

· Основні напрямки вдосконалення і розвитку організації праці.

Бібліографічний список

1-9, 12, 27-31, 36

Тема 2. Становлення і розвиток організації праці

Мета: засвоїти,закріпити та систематизувати знання студентів про становлення та розвиток організації праці.

План вивчення теми

1. Поняття наукової організації праці. Історичний процес розвитку організації праці і наук про працю.

2. Зміст і значення системи Тейлора. Розвиток організації праці послідовниками Тейлора.

3. Центральний інститут праці та його роль у розвитку організації праці. Основні етапи, досягнення, прорахунки в розвитку теорії і практики організації праці в СРСР і Україні.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Організація праці як наука зародилася у кінці ХІХ ст.

Засновником організації праці був – Фредерік Уінслоу Тейлор.

Вагомий внесок в становлення НОП здійснили:

· подружжя Френк та Ліліан Гілберти.

· Генрі Форд (старший).

· Гарінгтон Емерсон (автор «12-ти принципів продуктивності»).

 

Вчені СРСР, що здійснили вагомий внесок у становлення НОП:

· Богданов О.О.

· Єрманський О.А.

· Гастєв О.К. (засновник Центрального інституту праці (ЦІП).

До сучасних проблем наукової організації праці відносять:

· розробка фізіологічних і психологічних критеріїв оптимальної організації різних видів праці;

· обґрунтування методів ліквідації дефіциту фізичних навантажень і рухової активності працівника;

· гуманізація праці на підприємствах різних форм власності на основі впровадження санітарно-гігієнічних норм, техніки безпеки, раціональних режимів праці і відпочинку;

· розробка механізмів формування у людей психологічних установок на ринкове поводження в сфері діяльності;

· вивчення мотиваційних механізмів підвищення ефективності праці;

· психологічне обґрунтування соціально-трудових відносин між суб'єктами ринку праці (роботодавцями і найманими робітниками);

· розробка критеріїв і шляхів забезпечення конкурентоздатності людини на ринку праці;

· удосконалення методів професійного самовизначення молоді;

· вивчення механізмів самореалізації особистості в трудовій діяльності, у т.ч. у малому бізнесі і підприємництві;

· удосконалення методів професійної орієнтації, переорієнтації і професійного добору;

· удосконалення методів виробничого навчання;

· психологічні проблеми незайнятого населення і безробіття.

Питання для самоконтролю

1. Хто вважається засновником науки про організацію праці? Назвіть перших закордонних дослідників у цій галузі.

2. Які науково-дослідні організації займалися питаннями НОП у перші роки радянської влади?

3. Які відомі вчені України внесли свій внесок в обґрунтування принципів наукової організації праці?

4. Які загальнодержавні заклади займалися питаннями НОП у перші роки радянської влади?

5. Дайте характеристику роботи з розвитку НОП у нашій країні в 60-70 роки.

Тести

1. Засновником організації праці як науки вважається:

а) Ф. Тейлор;

б) Ф. Гілберт;

в) Г. Емерсон;

г) О. Єрманський;

д) О. Гастєв;

е) О. Богданов.

2. Засновником Центрального інституту праці є:

а) П. Кєрженцев;

б) Й. Бурдянський;

в) О. Єрманський;

г) Щ. Гастєв;

д) О. Богданов.

 

Завдання до самостійного опрацювання та конспектування окремих питань теми

Вивчення та конспектування теоретичного матеріалу з питання:

· Сучасний стан організації праці в Україні.

Бібліографічний список

12, 36