ТОП 10:

Охарактеризуйте соціально-економічні умови виникнення фінансів



Охарактеризуйте соціально-економічні умови виникнення фінансів

1.Існування товарного виробництва. Товарне виробництво передбачає наявність ринку обміну товару шляхом купівлі-продажу із застосуванням грошей. Рух товару від виробника до споживача супроводжується рухом грошових коштів або грошовими відносинами. В умовах дія-ті п-в фінансові відносини забезпечують грошові доходи і нагромадження які потім розподіляються і використовуються для потреб в-ва,працівників і на загальні потреби.

2)Необхідність фінансів зумовлює дії закону вартості які працюють всюди де є товарне виробництво. Суть його в тому ,що продукт-це товар,який можна обміняти на будь-який інший товар за умови їх однакової вартості. Якщо на в-во таких товарів було затрачено рівновеликі затрати необхідної праці, то вартість такого товару визначається у грошовій формі.

3)Існування принципу матеріальної зацікавленості. Оскільки існують відмінності у видах праці, у формах власності,у рівнях освіти в кваліфікації , то відповідно і робота виконана кожним працівником оцінюється в грошовій формі по-різному. У грошовій формі також визначається і рівень зарплати.

4)Існування держави і необхідність виконання нею своїх функцій.

Розкрити соціально-економічну сутність фінансів

Фінанси як економічна категорія мають певні особливості, які притаманні лише їм:

- фін. Є грошовою категорією

- фін. є розподільною категорією

- фін. беруть участь у формуванні та викор. Фондів грош. Коштів.

Гроші – це специфічний товар , який має властивість обмінюватися на ін. товар.

Фінанси – це екон відносини, що пов’язані з формув , розпад, викор фондів грош коштів для викон ф-цій і завдань держави. Ототожнювати терміни фінанси та гроші не можна.

Можна мати гроші і водночас не мати ніякого відношення до фінансів( сплата штрафів), і навпаки, за відсутності грошей, лише володіючи майном, майновими правами, правами інтелектуаль­ної власності, оцінивши їхню реальну вартість, можна здійсню­вати інвестування, бути співзасновником фірми, тобто мати від­ношення до фінансово-господарської діяльності підприємства. Таким чином, гроші та грошовий обіг суттєво впливають на фі­нансове становище як фізичних і юридичних осіб зокрема, так і держави в цілому.

Соціально-економічна сутність фінансових відносин по­лягає у дослідженні питання — за рахунок кого держа­ва отримує фінансові ресурси і в чиїх інтересах їх викори­стовує.

Учасниками фін відносин у межах національної держави є сама держава , підпр, установи. За допом. фін відбув розпод коштів від виручки із реалізованої продукції спочатку на відшкод матер витрат, амортизаційних відрахувань, з/п. Потім з прибутку виплачується частика коштів на користь держави, здійснюються внески до соц. Фондів, сплачуються податки працівниками.Це все вже проходить перерозподіл грошових коштів між СГ.

Фін відносини повязанні з формув та викор фін ресурсів.

Фін ресурси – грош кошти, що утвор в процесі розподілу та перерозп у ВВП та нац. багатст.

Використання фін ресурсів здійснюється в основному через фін фонди.

Фонди грош кошт – відокремлені частини грош доходів і надходжень , що відповідають певному цільовому призначенню.

У чому полягає сутність і механізм дії розподільної функції фінансів?

Розподільна функція фінансів полягає в тому,що з допомогою фінансових відносин розподіляються і перерозподіляються вартість НД між різними суб’єктами господарювання та напрямками цільового використання.

Національний дохід(НД)- новостворена у сфері матер. виро-ва вартість,що характеризує к-ть створених та використаних матер. благ та послуг за певний період часу.

Об’єк дії розподільн ф-ї є вартість ВВП, частина нац. багацтва,що виражається в грош формі.

Суб фінан розподілу виступає держава,п-ва, установи,організї та населення,підприємці,

Кожен вид фін.розподілу обслуговуються різнми ланками фін.системи. Наприклад, якщо мова йде про внутр.госп. розподіл,то такий розподіл відбувається через фінанси п-в. Якщо мова йде про між територіальний розподіл,тоді це буде стосуватись державного бюджету, цільових фондів, тощо.

Розподільна функція охоплює 2 стадії:

І.Первинний розподіл НД

ІІ. Вторинний розподіл НД

Первинний розподіл розпочинається разом із розподілом доходів ,які отримують суб’єкти господарювання за продукцію за послуги. Отримані кошти в першу чергу направляються на покриття мат.затрат,з\п(оплата праці), амортизаційні відрахування і т.д., при цьому отримуються первинні доходи: а)з\п працівників,службовців, фермерів,які працюють у сфері мат. вироб-ва; б)прибуток під-ва у сфері мат. вироб-ва; в)прибуток держави(надходження до Держ. Бюджету коштів від оренди держ. майна, плата за землю,надходження за продаж державного майна ,непрямі податки)

Після цього проводиться розрахунки з державою на п-ві(сплачуються податки і обов’язкові платежі до Держ. Бюджету , до цільових фондів), а далі починається перерозподіл.

Перерозподіл полягає у створенні та використанні централіз. фондів грошових коштів. Необхідність його пояснюється тим,що:а) потрібно утримувати невиробничу сферу сус-ва; б)для того,щою забезпечити державу достатніми грошовими коштами для виконання своїх функцій та завдань.

Перерозподіл складається з таких етапів:

І.Вилучається частина доходів в одних суб’єктів і при цьому формуються централізовані фонди

ІІ.Використання централізованих фондів, на цьому етапі також формуються як первинні доходи(з\п фіз.. осіб,які працюються в невиробничій сфері,вони також підлягають перерозподілу),окрім того тут формуються і вторинні доходи у формі різних виплат(субсидії,надання безплатних послуг із централізованих фондів фіз. та юр. особам)

Зазначимо,що первинний розподіл НД не утворює централіз. фондів грошових коштів, а вторинний розподіл створює держ. цільові фонди,які призначенні для забезпечення і виконання економ.,соц., політ. функцій держави.

Кінцевим результатом перерозподільного циклу є те,що одна частина перерозпроділених коштів через бюджет знову переходить у сферу мат. виробництва і при цьому починається новий цикл первинного розподілу з наступним перерозподілом, частина грошових коштів якого переходить у сферу споживання: освіта,к-ра, медицина, держ. управління, оборонна, прокуратура…

Ланки з яких складається сфера державних фінансів.

Державні фінаси включають в себе:

- Держ і місц бюджет( держ бюдж Укр один, прийм ВР як закон. Місцевих – більше 10 тис, до них входять :обл, районні, міські, селищні, сільські. Через держ і міс бюдж перерозп ВВП.Голов. джерелом доходів цих бюд є :

-податки та обовязкові збори;

- неподатк надходж. (доходи від зовн екон д-сті, конфіскації майна, штрафи) використ бюдж кошти на розвиток народного господ., соц-культ заходів, оборони управління., створ держ резервів.)

- Держ цільові фонди(Існ як бюдж так і позабюдж. Бюдж – фінанс за рах бюдж коштів; позаб – за рах спец внесків.,; Держані цільові фонди – фонди грош коштів , які мають чітко визнач джерело формув і напрямки викор та знаход в розпоряд цетр. та місцев орг влади.

Найбільшими фондами є ПФ, Держ іноваційний фонд- позаб; бюдж- Фонди соц захисту інвалідів, Фонд охорони навколишнього середовища.)

- Держ кредит- процес залученнядерж тимч вільних коштів фіз та юр ос для фінансування держ видатків, які знаход у розпорядж відповідн органів влади. У таких відносинах держава виступає у 3-ох особах: позич, гарант, кредитором. Існув. дер кредиту поясн тим , що потреби держ у фін рес набагато більші ніж її фін можливості. Одною із причин існув дер кредиту є бюджетний дефіцит. Найваж формами дер кредиту є: - держ позики, - емісія ЦП, - викор вкладів населення в ощадні устан, - грошово-речові лотареї.

Існув держ кредиту веде до утвор дер боргу

Держ борг – сукупн фін зобовяз держ перед насел, юр та фіз ос.

-фінанси державного сектора

Типи фінансової політики

Фін політика - це цілеспрямована діяльність держави та інших суб' єктів господарювання у сфері формування, розподілу та використання фінансових ресурсів задля досягнення поставленої мети. До складу фін політики входить:-бюджетна політика – комплекс юрид економ заходів під час склад бюджетів,регулювання бюдж процесу,управління бюдж дефіцитом,організації бюдж контролю.-податкова (фіскальна) – це сукупність заходів, що здійсн шляхом маніпулювання держ бюджетом з держ видатками, оподаткуванням для досягнення зростання вир-ва, зниження інфляції та зменш безробіття. Часто бюдж і податкову політику обєднують і назив як бюджетно-податкова п-ка(подолання спаду вир-ва і стабілізація економіки, стимулювання розвитку пріоріт сфер д-сті,стримування інфляційних процесів,створ умов для стимулювання інвестиційної діяльності, забезп достатніх надходжень до бюджету для фінансування соц програм). -грошово-кредитна (монетарна) – комплекс ді у сфері грошового ринку, сукупність методів, які спрямовані на управління рухом кредитного капіталу.онетою є регулювання грошового обороту,який здійсн через НБУ.-валютна – сукупність форм та методів у галузі валютних відносин, що здійсн держава та міжнар валютні організації.Залежно від ступеня законодавчого чи адміністративного регламентування фінансових відносин,розрізняють три типи фінансової політики: жорстка регламентація; помірна регламентація; політика мінімальних обмежень. Жорстка регламентація полягає у тому, що переважна частина фінансових відносин регулюється державою. Права підприємств і громадян у здійсненні фінансових операцій визначаються не стільки їх інтересами, скільки правилами, установленими законами чи адміністративними рішеннями. Така політика проводиться в умовах або адміністративної економіки і відповідної їй фінансової моделі, або в умовах обмеженості фінансових ресурсів. Подібна фінансова політика малоефективна, оскільки підриває стимули до продуктивної діяльності, адже фінансовим продуктом діяльності — доходом — більше розпоряджається держава, ніж його власники — юридичні і фізичні особи. Помірна регламентація здійснюється у законодавчій формі та охоплює обмежену частину фінансових відносин — взаємовідносини з державою, окремі елементи взаємовідносин на кредитному, фондовому, валютному та страховому ринках. Помірна регламентація має врівноважити інтереси держави і суспільства загалом та інтереси окремих юридичних і фізичних осіб. Вона забезпечує юридичним і фізичним особам достатні стимули для продуктивної діяльності і водночас дає змогу державі впливати на соціально-економічний розвиток суспільства. Політика мінімальних обмежень спрямована на формування максимальної заінтересованості суб’єктів підприємницької діяльності та громадян в ефективному господарюванні. У даному разі в основному регламентуються тільки взаємовідносини з державою, які до того ж зводяться до мінімуму

Система видатків бюджету.

Під видатками державного бюджету слід розуміти кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених законом про державний бюджет на відповідний бюджетний період

Видаткова частина державного бюджету поділяється на два структурних підрозділи: видатки загального фонду та видатки спеціального фонду.

-Видатки спеціального фонду фінансуються за рахунок цільових доходів, визначених під конкретну мету.

-Видатки загального фонду фінансуються шляхом залучення коштів, які не мають закріплених джерел фінансового забезпечення.

Бюджетних видатків, можна класифікувати за такими критеріями:

1) за економічною характеристикою (здійснюється з позицій впливу державних видатків на рух сукупного продукту та процес розширеного відтворення і базується на визначенні поточних і капітальних видатків та кредитування за вирахуванням погашення. їх склад визначається КМУ)

2) за функціями, що виконує держава(видатки Державного бюджету України поділяють на такі групи: 1) загальнодержавні функції; 2) оборона; 3) громадський порядок, безпека та судова влада; 4) економічна діяльність; 5) охорона навколишнього природного середовища; 6) житлово-комунальне господарство; 7) охорона здоров'я; 8) духовний та фізичний розвиток; 9) освіта; 10) соціальний захист та соціальне забезпечення)

3) між головними розпорядниками бюджетних коштів(Головним розпорядником бюджетних коштів є бюджетна установа в особі її керівника, якій встановлюються бюджетні призначення, — повноваження, що мають кількісні та часові обмеження і дають змогу надавати бюджетні асигнування.)

4) між бюджетними програмами.

Охарактеризуйте соціально-економічні умови виникнення фінансів

1.Існування товарного виробництва. Товарне виробництво передбачає наявність ринку обміну товару шляхом купівлі-продажу із застосуванням грошей. Рух товару від виробника до споживача супроводжується рухом грошових коштів або грошовими відносинами. В умовах дія-ті п-в фінансові відносини забезпечують грошові доходи і нагромадження які потім розподіляються і використовуються для потреб в-ва,працівників і на загальні потреби.

2)Необхідність фінансів зумовлює дії закону вартості які працюють всюди де є товарне виробництво. Суть його в тому ,що продукт-це товар,який можна обміняти на будь-який інший товар за умови їх однакової вартості. Якщо на в-во таких товарів було затрачено рівновеликі затрати необхідної праці, то вартість такого товару визначається у грошовій формі.

3)Існування принципу матеріальної зацікавленості. Оскільки існують відмінності у видах праці, у формах власності,у рівнях освіти в кваліфікації , то відповідно і робота виконана кожним працівником оцінюється в грошовій формі по-різному. У грошовій формі також визначається і рівень зарплати.

4)Існування держави і необхідність виконання нею своїх функцій.







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.205.60.226 (0.011 с.)