Поняття алгоритму рішення задачі, його призначення і принцип побудови для автоматизованого рішення бухгалтерських задач.

Побудову автоматизованих інформаційних систем обліку можна поділити на такі етапи:1. Перед проектна,2. Основна,3. Впровадження.

На першій стадії розробляють: Технічне завдання сумісно замовником і виконавцем проекту, яке включає перелік облікових задач, вихідні форми як результат автоматизації обліку; Техніко-економічне обґрунтування й ефективність автоматизації обліку.

На другій стадії розробляються основні документи проекту – технічний і робочий проекти.

Технічни проект має окремі самостійні частини.

І частина – Основний документ технічного проекту, який містить розділи:

1) Постановка бухгалтерських задач;

2) Вхідна інформація та її характеристика;

3) Нормативно-довідкова інформація та її характеристика;

4) Вихідна інформація(машинограми) та її характеристика;

5) Технологія розв’язування бухгалтерських задач;

6) Техніко-економічні показники ефективності автоматизованої системи обліку;

ІІ частина – Класифікатор і кодифікатор облікової номенклатури до бухгалтерських задач;

ІІІ частина – Альбом первинних і вихідних документів (машинограм) з контрольним прикладом.

Робочий проект включає розроблення:

1) Інструкції про порядок заповнення і формування бух. док. для подальшого опрацювання їх на ЕОМ;

2) Інструкції щодо порядку перенесеня даних з бух. док. на машинограмні носії до ЕОМ;

3) Нормативно-довідникових баз даних;

4) Інструкції щодо зберігання та ведення нормативно-довідникових баз даних;

5) Пакетів прикладних програм до ЕОМ для автоматизації опрацювання облікової інформації залежно від задач;

6) Інструкції щодо використання й експлуатації ППП;

7) Альбома форм вихідних регістрів – машинограм, розроблених на ЕОМ.

На третій стадії здійснюється впровадження спроектованої автоматизованої системи обліку за такими методами:

1) Послідовний

2) Паралельний

3) Семінарські заняття.

До принципів побудови відносяться: принцип ефективності, системності, стандартизації, уніфікації, гнучкості, сумісності, надійності і достовірності, інтеграції, типовості послідовності, відповідності й адекватності, моделювання, ергономічності

 

22. Порядок введення господарських операцій в системі 1С: Підприємство за допомогою “Документів”

Операціїї вводяться в с-мі 1:С 2-ма способами: за допомогою меню “Операції” або за допомогою меню “Документ”. В меню “Документ” знаходиться перелік основних документів за видами госп. оп-й: Надходження, Вибуття, Роздріб, Каса, Заробітна плата та ін. Вибираємо необхідний для заповнення д-т, відкриваємо шаблон і заповнюємо реквізити документу. Після заповнення документ необхідно "Сохранить”і провести. Документ зберігається в Журналі документів або в Журналі операцій.

 

Порядок введення господарських операцій вручну через клавіатури в пакеті 1С: Бухгалтерія

Ручний режим введення господарських операцій використовується для виконання одиничних господарських операцій, підготовка документів по яких займатиме багато часу.

Введення і редагування операції вручну виконується в програмі "1С: Бухгалтерия" при роботі з журналом операцій або журналом проводок.

Операція - це електронний бланк для запису всієї сукупності проводок, що характеризують окрему господарську операцію. Операція містить не тільки проводки, але і деяку загальну частину, що характеризує її в цілому: зміст, загальну суму за всіма проводками, дату, номер та ін. Перелік реквізитів операції визначається конфігурацією.
Кореспондуючі рахунки та інші параметри вводяться бухгалтером безпосередньо з клавіатури або шляхом вибору зі списків. Програма тільки здійснює контроль коректності введеної інформації. Режим ручного введення є максимально гнучким: можна зазначити будь-який зміст операції і ввести будь-які проводки. Крім того, цей режим не потребує попереднього налагодження і простий в опануванні.

Бухгалтерські проводки вводяться вручну до журналу операцій, якщо немає необхідного документу. Структура запису проводки: номер проводки всередині операції, код рахунку, який дебетується, субконто (об’єкт аналітичного обліку), які пов’язані з рахунком, код рахунку, який кредитується, субконто, які пов’язані з рахунком, який кредитується, вид валюти та її курс, кількість субконто, сума проводки у валюті, опис змісту проводки, сума проводки у гривнях, двозначний номер журналу (цифри та літери), який використовується для відбору проводок за цією ознакою. Якщо на рахунку ведеться валютний або кількісний облік, то суми проводок обчислюються автоматично.

Для автоматизації введення вручну бухгалтерських проводок передбачено механізм типових операцій. Типові операції – це операції, які найчастіше використовуються на підприємстві. Користувач один раз створює шаблон типової операції, а потім користується ним при введенні інших, подібних операцій. До таких операцій належать операції, що супроводжуються розрахунками, а саме: нарахування ПДВ, заробітної плати тощо.

Порядок введення операцій в 1С: через “Типові операції”.

Список наявних типових операцій можна викликати за допомогою команди Типові операції з пункту операції головного меню або відповідної кнопки панелі інструментів.

Коли типова операція використовується для введення бухгалтерських операцій, то для операції, що вводиться, відповідно до шаблона, будуть автоматично створені проводки, а реквізити проводок і самої операції будуть заповнені значеннями за описаними в шаблоні правилами.При введенні операції проводки, що пропонуються і значення реквізитів можна змінити.

Для виклику вікна редагування вибераємо в списку типових операцій найменування операції, яку необхідно редагувати, і натискаємо кнопку ("Редагувати") в панелі інструментів вікна "Типові операції".На екран буде видане вікно редагування шаблона типової операції.

Вікно складається з двох частин. У нижній частині вікна видається форма операції, створена в Конфігураторе. Форма операції використовується при введенні операцій "вручну" і дозволяє ввести реквізити операції: дату, номер, суму і зміст операції, а також бухгалтерські проводки, що складає операцію. Редагування реквізитів операції полягає у визначенні правил заповнення цих реквізитів. У самому загальному випадку, в формі операції розміщуються:дата операції;номер операції;сума операції;зміст операції.

Крім цього, форма операції може містити додаткові реквізити операції для введення різної інформації, крім тієї, яка вводиться в перераховані вище реквізити Для вибору реквізиту просто клацніть його мишею у вибраному реквізиті з'явиться блимаючий курсор. При цьому можна вказати безпосередньо значення реквізиту. Або описати правила заповнення реквізиту, використовуючи керуючі елементи верхньої частини вікна редагування шаблона.

 

25. Порядок введення оп-й до журналу оп-й і проводок методом коіювання.

Операції в с-мі 1:С можна вводити також через Журнал операцій. В цьому Журналі знаходяться вся інф-я по документам, які формують проводки та не формують їх. Журнал оп-й відкривається через меню “Операции” - “Журнал операций”. Через журн. оп-й можна змінювати проведений документ або створювати новий методом копіювання: в журн. оп-й виділяємо строку, де вказаний потрібний документ і натискаємо на пінктограму “Копировать строку”. Після цього на екрані відкривається виділений документ, в який, якщо потрібно, можна внести зміни, потім натискаємо “Ок” і зберігаємо та проводим документ, який потім вводиться в Журнал оп-й новою строкою. На відміну від журн. оп-й, журн. проводок відображає тільки ті документи, які автоматично відобр-ть проводки. Вводяться оп-ї в журн. проводок аналогічно, журн. операцій.

 

Порядок видалення об’єктів в 1С: Підприємство.

1) Необхідно помітити об’єкт на видалення 2) Операції – Вилучення помічених об’єктів – Контроль – Вилучити - Закрити. Якщо об’єкт неможливо вилучити, то потрібно прибрати інші посилання на нього в 1С.