Тема № 16. Вина у кримінальному праві та її форми

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття вини в кримінальному праві та її місце в системі ознак складу злочину. Сутність, зміст, характер і ступінь вини.

2. Поняття суб’єктивного ставлення в провину. Кримінально-правове значення вини.

3. Форми вини (законодавчі та теоретичні).

4. Поняття умислу в кримінальному праві, його види та значення. Характеристика інтелектуального і вольового моментів прямого та непрямого умислу. Спеціальні види умислу.

5. Поняття необережності у кримінальному праві, її види та значення. Характеристика інтелектуального та вольового моментів злочинної недбалості та злочинної самовпевненості.

6. Відмінність окремих видів умислу і необережності.

Висновки.

 

Методичні вказівки:

Перш ніж приступити до написання роботи рекомендується ознайомитися і проаналізувати ч. 2 ст. 2 КК України і ст. ст. 24, 25 КК. Далі слід дати поняття вини. При цьому рекомендується звернути увагу на проблему, яка обговорюється в кримінально-правовій літературі про ототожнення поняття вини та суб’єктивної сторони. Не можна забувати про те, що вина виступає і як ознака злочину, і як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони складу злочину. Уявляється, що якраз з цього боку і необхідно розглядати це питання, враховуючи що вина є не тільки психологічним поняттям, а і соціально-політичним. Потім рекомендується розглянути елементи вини. Розглядаючи ступінь вини, слід звернути увагу на питання відображення вини. Деякі автори висловлюють думку про те, що вина відображається в санкції статті, інші ж – у вироку.

Особливе місце серед проблем, які слід розглянути при написанні цієї роботи, займає проблема суб’єктивного ставлення в вину, яку слід проаналізувати. Також рекомендується дати порівняльну характеристику суб’єктивного та об’єктивного ставлення в вину.

Аналізуючи третє питання теми слід звернути увагу на питання про інтелектуальний та вольовий критерії умислу та необережності. В літературі йде обговорення того, що необхідно також добавити до двох перших ще один - емоційний. Доцільно, також, проілюструвати практичними прикладами розглянуті положення Загальної, тобто проаналізувати вину в декількох складах злочинів і визначити її інтелектуальний і вольовий моменти.

Далі рекомендується більш детально перейти до розгляду інтелектуального та вольового моментів умисної та необережної форми вини, розкриваючи їх зміст, використовуючи при цьому матеріали судової практики.

Наприкінці роботи слід розглянути відмінність окремих видів умислу і необережності.

В заключній частині слід зробити самостійні висновки за цією темою.

Нормативні акти: [1, 2, 3, 4, 5, 6].

Рекомендований перелік літератури до теми № 16: [52, 56, 58, 74, 90, 127, 150, 158, 188, 222, 223, 235, 267].

Тема № 17. Помилка у кримінальному праві: поняття та види

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та значення помилки, як самостійного кримінально-правового інституту.

2. Поняття, характеристика та види юридичної помилки.

3. Поняття, характеристика та види фактичної помилки.

4. Кримінальна відповідальність при помилці.

Висновки.

Методичні вказівки:

Ця тема має тісний зв’язок з темою «Суб’єктивна сторона складу злочину». Сутність помилки полягає в тому, що особа має неправильне уявлення про обставини вчиненого. Передусім слід дати визначення помилки взагалі, а потім визначення помилки в кримінальному праві. Аналізуючи значення помилки в кримінальному праві слід мати на увазі, що помилка справляє істотний вплив на кваліфікацію злочину та призначення покарання. Далі рекомендується сказати про види помилки. В кримінально-правовій літературі існує різна класифікація помилок в залежності від різних підстав. І це не тільки юридична або фактична помилка, але й помилки вибачлива та невибачлива і т.п. В літературі висловлюються різні точки зору з приводу підстав поділу помилок.

Потім слід дати визначення юридичної помилки, сказати про види та впливі її на кваліфікацію злочину, враховуючи при цьому, що в літературі існують різноманітні підходи до встановлення видів юридичної помилки, а також її впливу на кримінальну відповідальність.

При розгляді фактичної помилки треба дати її визначення та назвати її види. Слід звернути увагу на вплив фактичної помилки на кваліфікацію. Та вплив цей суттєвий (особливість полягає в тому, що злочинець досить часто посягає на два об’єкти одночасно. Існують розбіжності з приводу віднесення помилок в об’єкті та помилок в предметі, в причинному зв’язку та відхилення дії і т.п. Цю проблему слід уважно вивчити та проаналізувати, висловити свою точку зору.

Роботу слід завершити загальним висновком.

 

Рекомендований перелік літератури до теми № 17: [43, 45, 46, 51, 74, 107, 222, 298].

Тема № 18. Стадії вчинення умисного злочину: поняття, види, кримінально-правова характеристика

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття стадій вчинення злочину та їх кримінально-правове значення.

2. Поняття та кримінально-правова характеристика готування до вчинення злочину. Відмежування готування від виявлення наміру.

3. Поняття, кримінально-правова характеристика та види замаху на злочин.

4. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.

Висновки.

 

Методичні вказівки:

Тема цієї курсової роботи присвячена загальним питанням стадій вчинення злочину. У першому пункті плану необхідно визначити поняття стадій вчинення злочину, проаналізувати його об’єктивні та суб’єктивні ознак, висловити ставлення до так званого «виявлення наміру». Потім дати аналіз закінченого злочину, на підставі чого розкрити зміст незакінченого злочину з матеріальними, формальними та усіченими складами.

У другому пункті необхідно дати поняття готування до злочину, його об’єктивні та суб’єктивні ознаки (ч. 1 ст. 14 КК). Далі варто охарактеризувати види готування до злочину: підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину; пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину; підшукування співучасників; змова на вчинення злочину; усунення перешкод; інше умисне створення умов для вчинення злочину. Тут також необхідно надати кримінально-правову оцінку готування до злочину невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 14 КК) та провести відмежування готування до злочину від виявлення умислу.

У третьому пункті плану необхідно сформулювати поняття замаху на злочин, розкрити його об’єктивні та суб’єктивні ознаки (ч. 1 ст. 15 КК). Далі необхідно охарактеризувати види замаху на злочин: закінчений замах на вчинення злочину (ч. 2 ст. 15 КК); незакінчений замах на вчинення злочину (ч. 3 ст. 15 КК); непридатний замах на злочин: замах на непридатний об’єкт і замах із непридатними засобами. Потім варто дослідити значення поділу замаху на злочин на види.

Останній пункт плану припускає дослідження добровільної відмови від доведення злочину до кінця, формулювання якого міститься у ст.. 17 КК. Тут необхідно розкрити зміст його об’єктивних (закінченість) і суб’єктивних (добровільність) ознак, показати особливості добровільної відмови у матеріальних, формальних і усічених складах, а також на стадії закінченого замаху, надати відмежування добровільної відмови від дійового каяття.

 

Нормативні акти: [1, 2, 3, 4, 5].

Рекомендований перелік літератури до теми № 18: [78, 120, 121, 143, 206, 249, 253, 255, 256].

 

Тема № 19. Готування до вчинення злочину: поняття, значення для кримінальної відповідальності

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Законодавче визначення готування до вчинення злочину.

2. Об’єктивні ознаки готування до вчинення злочину.

3. Суб’єктивні ознаки готування до вчинення злочину.

4. Кримінальна відповідальність за готування до злочину.

5. Відмінність готування до злочину від виявлення умислу.

6. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця на стадії готування.

Висновки.

 

Методичні вказівки:

Починати роботу над темою рекомендується з ретельного вивчення та аналізу поняття злочину (ст. 11 КК), видів стадій злочину (ст.ст. 13-15 КК), кримінальної відповідальності за незакінчені злочини (ст. 16 КК), поняття та ознак добровільної відмови (ст. 17 КК), а також з аналізу рекомендованої та іншої літератури за даною темою.

При роботі над вступом, окрім названих у загальних рекомендаціях положень, необхідно звернути увагу на те у зв'язку з чим постає питання про стадії вчинення злочину, визначити проблеми, які передбачається розглянути в роботі.

У першому питанні теми потрібно розкрити законодавче визначення стадій вчинення злочину, а також звернути увагу на питання про поняття стадій злочину в науці кримінального права, з’ясувати їх значення для кримінальної відповідальності.

Розкриваючи друге питання, перш за все необхідно з’ясувати, у чому має вираз суспільна небезпека готування до злочину. Потім слід викласти поняття готування до злочину, що закріплене в чинному законодавстві, а також які точки зору з цього приводу висловлені в науці кримінального права. Далі слід розглянути об’єктивні ознаки готування до вчинення злочину, які виділяються наукою кримінального права, їх сутність. Визначитись, чи можна готуватися до вчинення злочину шляхом бездіяльності та обґрунтувати свої погляди. З’ясувати, в яких діях може проявлятись готування з об’єктивної сторони, тобто розглянути види приготувальних дій, які передбачені законом про кримінальну відповідальність: підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину, пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину, підшукування співучасників, змова на вчинення злочину, усунення перешкод, інше умисне створення умов для вчинення злочину. Потім потрібно визначити суб`єктивні ознаки готування до злочину, які виділяються в науці кримінального права, вирішити питання про можливість кримінальної відповідальності за готування до злочину за умови невизначеного або альтернативного умислу. В завершенні розгляду цього основного питання теми необхідно провести відмежування готування до злочину від замаху на злочин.

При роботі над третім пунктом плану необхідно з’ясувати питання про юридичні підстави та межі відповідальності за готування до злочину, а також особливості кваліфікації при готуванні до вчинення злочину. Дати кримінально-правову оцінку готування до злочину невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 14 КК).

Далі потрібно звернути увагу на поняття виявлення умислу та його ознаки, а також зазначити, за якими ознаками готування до злочину відрізняється від виявлення умислу.

Завершуючи роботу потрібно зробити самостійні висновки про значення такої стадії вчинення злочину як готування до злочину, а також визначити, які шляхи автор бачить для вдосконалення такого інституту кримінального права як стадії вчинення злочину.

 

Нормативні акти: [1, 2, 3, 4, 5].

Рекомендований перелік літератури до теми № 19: [78, 120, 121, 143, 249, 253, 255, 256].