Суть поняття підприємництво, його значення та функції.

Суть поняття підприємництво, його значення та функції.

Підприємництво – це самостійна ініціативно – систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання з метою досягнення економічного і соціального результату, одержання прибутку.Суть та значення бізнесу полягає в тому, що:1.Він є провідним сектором ринкової економіки;2.Становить основу дрібнотоварного в-цтва;3.Визначає темпи економічного розвитку;4.Здійснює структурну перебудову економіки і дає свободу ринкового вибору;5.Забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами, впроваджує іновації і створює додаткові робочі місця;6.Має високу мобільність і раціональні форми управління;7.Формує новий соціальний прошарок підприємців – власників;8.Зприяє послабленню монополізму і розвитку конкуренції.

Основні функції підприємництва:1.Творча – підприємницька ідея та її реалізація;

2.Ресурсна – мобілізація інформаційних, фінансових, інвестиційних, трудових та матеріальних ресурсів;3.Організаційна – поєднання ресурсів в оптимальних пропорціях та контроль за їх раціональним використанням.

2.Види підприємницької діяльності:

Підприємницюка діяльність поділяється на 3 основні види:1.Виробнича;2.Посередництво;

3.Підприємництво фінансових інституцій.

Виробнича, вважається визначальною, вона найбільше впливає на ефективність системи господарювання та якість суспільного життя.Водночас необхідний розвиток посередництва, оскільки воно впливає на прискорення кругообігу капіталу, сприяє насиченню ринку необхідними товарами, послугами, підвищує рівень і якість життя.Виробниче підприємництво може мати основний чи допоміжний характер. До основних належать види підприємницької діяльності у процесі якого створюються і реалізуються готові до кінцевого споживання вироби.Допоміжними вважаються види підприємництва, що мають не тільки уречевлений, а й неуричевлений (речовий) характер,результатом яких є розробка і передача товаровиробником нової техніки, технології, інших іновацій – способів, методів застосування яких у процесі в-цтва впливає на підвищення якісних або кількісних х-стик продукції. До допоміжних належать:інжинірингова; лізингова; консалтингова, маркетингова, факторингова та інша п-ємницька діяльність.Інтеграцію економічних інтересів виробників та споживачів здійснюють посередники. Однією з найпоширеніших форм посередників є агентування. Розрізняють кілька видів агентів: агенти – виробники; агенти по закупках; агенти зі збуту; брокери; комісіонери; консигнанти.Субєктами торгово комерційної діяльності,що виконують спеціалізовані ф-ції є:оптово-роздрібні фірми; торгові доми; дилери; дистрибютери; комівояжери.Посередництвом вважається проведення аукціонів та біржове в-цтво.Аукціонна торгівля включає: промисловими товарами; нерухомістю; специфічними товарами.Основою біржового п-цтва є біржі, тобто форми постійно діючого оптового ринку. Біржі виконують спеціалізовані функції:фондові біржі; товарні; праці.Фінансові інституції – це суб’єкти підприємництва фін. Спрямування. До них відносять: спеціалізовані та комерційні банки.

Основні інтеграційні утворення (обєднання)

1) Асоціація – об’єднуються певні підприємства на добровільних засадах; це договірне об’єднання, створене з метою координації господарської діяльності, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій розвитку, спеціалізації, кооперації для задоволення господарських потреб учасників.

2) Корпорація – це договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових, комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності органом управління корпорації.

3) Консорціум – це тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення певної спільної господарської мети. Після досягнення цієї мети, консорціум розпадається.

4) Концерн – це статутне об’єднання підприємств та інших організацій на основі фінансової залежності від 1-го або групи учасників з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної діяльності тощо.

5) Фінансово-промислові групи – це об’єднання промислового, банківського, інвестиційного, страхового капіталів.

6) Холдинг – це структура, що, безпосередньо, не займається господарською діяльністю, а використовує кошти на купівлю контрольних пакетів акцій більших підприємств, з метою їх контролю.

7) Картель – це об’єднання підприємств однієї галузі з метою поділу ринків збуту і домовленості про ціну.

8) Синдикат – це різновид картельної угоди, що використовує спільні канали товарообігу та спільні збутові мережі.

ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА

1. Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Господарське товариство може діяти у складі одного учасника. 3. Господарські товариства є юридичними особами.

Види господарських товариств 4. Суб'єкти господарювання - юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства, зберігають статус юридичної особи.

1. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

2. Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

3. Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

4. Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

5. Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

6. Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

 

Види підприємств.

Види підприємств регламентуються Господарським Кодексом України ст.63. Виділяють наступні види підприємств:

1.приватне підприємство – діє на основі приватної власності громадян або суб’єкта господарювання чи юридичної особи

Структура п-в.

П-во складається із структурних підрозділів:

а) Виробн.структури (в-во, відділення, бригади) – мета – ефективне в-во

б) Функціональні підрозділи (відділи) – мета – ефективна організація управління в-вом.

В-во – це процес перетворення залучених ресурсів у готову продукцію, яка призначена для реалізації.

Виходячи з принципу свободи підпр.д-сті, п-во самостійно визначає організаційну структуру, тобто які виробн.. і функціональні підрозділи будуть існувати на п-ві.

Орг.структура залежить від: виду д-сті, складності технологічного процесу, продукції, яка буде вироблятись на п-ві, стратегії компанії.

П-во може мати наступні види структур:

а) Цехова (осн.виробн.. підрозділ – цех). Цех – це відокремлена в адмін... і технолог.. планах частина п-ва, в якій виконується комплекс робіт згідно внутрішньозаводського поділу праці.

б) Безцехова (осн..елемент – дільниця)

в) Корпусна. Корпус – це об’єднання однотипних цехів.

г) Комбінатська – це п-ва, де здійснюються багатостадійні процеси в-ва.

П-во може мати відокремлені підрозділи – філії або представництва. Філії – це такі, які знаходяться поза місцезнаходженням материнської компанії і які виробляють продукцію або виконують послуги в єдиному технолог.. процесі з материнською компанією. Представництво – це відокремлений від юр.особи підрозділ, який діє за межами компанії і його д-сть обмежена укладенням угод представлення даного п-ва.

Виробн.. структура – це к-сне співвідношення і розміри внутр.. структурних підрозділів п-ва, а також механізм їх зв’язку.

14.Поняття, класифікація, структура персоналу. Персонал- це сукупність постійних працівників, що стримали необхідну професійну підготовку, та мають досвід практичної роботи.

До промисло-виробничого персоналу відносять працівників у виробництві та його обслуговувані.До невиробничого персоналу належать працівники невиробничої сфери:

4 категорії персоналу:

1.робітники

2.керівники

3.спеціалісти

4.службовці

1.Робітники–це працівники, що безпосередньо зайняті створенням матю цінностей, наданням послуг та виконанням робіт.Поділяються на: а) основні; б)допоміжні

2.Керівники-це працівники, що перебувають на посадах керівників п-в та їхніх структурних підрозділів, а також їх заступників(ректор, директор, населення)

3.Спеціалісти-це працівники, що виконують спеціальні інженерно технічні, економічні та їнші роботи.

4.Службовці-це працівники,що здійснюють підготовку та оформлення докуменації облік, контроль господарське обслуговування.

За кваліфакаційним складом под:

1.Професія-це вид трудової д-ті, що потребує комплексу спец, знань та практичних навичок(лікар).

2.Спеціальність-це вузький різновидтрудової д-ті в межах професії(хірург, терапевт).

3.Кваліфікація-це ступінь оволодіння працівником певною спеціальністю, що відображаїться у кваліфікаційних (тарифних розрядах або категоріях), які є показниками, що хар-ть рівень складності робіт(хірург вищої категорії): а)Робітники за рівнем кваліфікації под на 4 групи:

1.висококваліфіковані(особливо складні та відповідальні роботи)

2.Кваліфіковані(виконують складні роботи)

3.Малокваліфіковані(виконують нескладні роботи)

4.Некваліфіковані(допоміжні та обслуговуючі роботи)

б)рівні кваліфікації керівників, спеціалістів, службовців:

1.Найвищої кваліфікації(наукові ступені, звання)

2. вищої кваліфікації(вища спец освіта)

3середня кваліфікація(середня спец освіта)

4спеціалісти-практиканти.(обіймають певні посади)

 

Суть поняття підприємництво, його значення та функції.

Підприємництво – це самостійна ініціативно – систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання з метою досягнення економічного і соціального результату, одержання прибутку.Суть та значення бізнесу полягає в тому, що:1.Він є провідним сектором ринкової економіки;2.Становить основу дрібнотоварного в-цтва;3.Визначає темпи економічного розвитку;4.Здійснює структурну перебудову економіки і дає свободу ринкового вибору;5.Забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами, впроваджує іновації і створює додаткові робочі місця;6.Має високу мобільність і раціональні форми управління;7.Формує новий соціальний прошарок підприємців – власників;8.Зприяє послабленню монополізму і розвитку конкуренції.

Основні функції підприємництва:1.Творча – підприємницька ідея та її реалізація;

2.Ресурсна – мобілізація інформаційних, фінансових, інвестиційних, трудових та матеріальних ресурсів;3.Організаційна – поєднання ресурсів в оптимальних пропорціях та контроль за їх раціональним використанням.

2.Види підприємницької діяльності:

Підприємницюка діяльність поділяється на 3 основні види:1.Виробнича;2.Посередництво;

3.Підприємництво фінансових інституцій.

Виробнича, вважається визначальною, вона найбільше впливає на ефективність системи господарювання та якість суспільного життя.Водночас необхідний розвиток посередництва, оскільки воно впливає на прискорення кругообігу капіталу, сприяє насиченню ринку необхідними товарами, послугами, підвищує рівень і якість життя.Виробниче підприємництво може мати основний чи допоміжний характер. До основних належать види підприємницької діяльності у процесі якого створюються і реалізуються готові до кінцевого споживання вироби.Допоміжними вважаються види підприємництва, що мають не тільки уречевлений, а й неуричевлений (речовий) характер,результатом яких є розробка і передача товаровиробником нової техніки, технології, інших іновацій – способів, методів застосування яких у процесі в-цтва впливає на підвищення якісних або кількісних х-стик продукції. До допоміжних належать:інжинірингова; лізингова; консалтингова, маркетингова, факторингова та інша п-ємницька діяльність.Інтеграцію економічних інтересів виробників та споживачів здійснюють посередники. Однією з найпоширеніших форм посередників є агентування. Розрізняють кілька видів агентів: агенти – виробники; агенти по закупках; агенти зі збуту; брокери; комісіонери; консигнанти.Субєктами торгово комерційної діяльності,що виконують спеціалізовані ф-ції є:оптово-роздрібні фірми; торгові доми; дилери; дистрибютери; комівояжери.Посередництвом вважається проведення аукціонів та біржове в-цтво.Аукціонна торгівля включає: промисловими товарами; нерухомістю; специфічними товарами.Основою біржового п-цтва є біржі, тобто форми постійно діючого оптового ринку. Біржі виконують спеціалізовані функції:фондові біржі; товарні; праці.Фінансові інституції – це суб’єкти підприємництва фін. Спрямування. До них відносять: спеціалізовані та комерційні банки.