Висхідна частина аорти, хід, топографія. Дуга аорти, хід, топографія, гілки. Загальна сонна артерія, хід, топографія.

Перелік теоретичних питань

Блок 1. Серцево-судинна система.

1. Розвиток артерій в ембріогенезі: джерела, аортальні дуги, їх похідні механізми розвитку. Варіанти та аномалії розвитку артерій. Роботи М.А.Тихомирова.
2. Загальна анатомія кровоносних судин. Артерії: класифікація, будова стінки, функція різних груп артерій, варіанти розгалуження. Закономірності розподілу артерій в організмі людини.
3. Вени, особливості будови стінки та розподілу. Лімфатична система, загальна характеристика.
4. Гемомікроциркуляторне русло: джерела і механізми розвитку в ембріогенезі, ланки, функціональна характеристика. Роботи кафедри нормальної анатомії Івано-Франківського медичного університету по вивченню гемомікроциркуляторного русла.
5. Велике коло кровообігу. Функціональна характеристика ланок великого кола кровообігу. Роботи Гарвея, їх значення.
6. Судини малого кола кровообігу. Корінь легень, склад, топографія. Описати і продемонструвати на препаратах.
7. Розвиток серця в ембріогенезі: джерела розвитку, стадії розвитку, їх характеристика. Вади розвитку серця.
8. Серце: розміри, варіанти форми та положення серця, загальна будова, топографія. Описати і продемонструвати на препаратах.
9. Серце: камери, будова, рельєф внутрішньої поверхні. Описати і продемонструвати на препаратах.
10. Серце: будова стінки. Ендокард, його будова. Клапани серця: будова, топографія. Описати і продемонструвати на препаратах.
11. Серце: будова стінки. Міокард, його будова. Описати і продемонструвати на препаратах.
12. Провідна система серця: вузли, пучки, їх топографія, функції.
13. Серце: будова стінки. Епікард, будова. Перикард (осердя): будова, порожнина, закутки.
14. Кровопостачання серця, місце відходження вінцевих артерій. Типи кровопостачання серця. Права вінцева артерія, хід, топографія, гілки, ділянки розгалуження. Описати і продемонструвати на препаратах.
15. Ліва вінцева артерія, хід, топографія, гілки, ділянки розгалуження; описати і продемонструвати на препаратах. Анастомози між гілками правої і лівої вінцевих артерій.
16. Вени серця: поділ, топографія. Вінцева пазуха, топографія, притоки. Описати і продемонструвати на препаратах.
17. Іннервації серця: джерела симпатичної та парасимпатичної іннервації, екстра- та ітраорганні серцеві нервові сплетення.
18. Серце: проекція меж та клапанів серця на передню стінку грудної клітки. Місця аускультації клапанів серця. Продемонструвати на живому.
19. Рентгенанатомія серця. Серцеві дуги у прямому, правому і лівому бокових та правому і лівому косих положеннях.

 

Блок 2. Судини і нерви голови та шиї.

1. І, ІІ, VIIІ пари черепних нервів.

2. ІІІ, IV, VI пари черепних нервів. Війковий вузол.

3. XI i XII пари черепних нервів.

4. V пара черепних нервів.

5. VII пара черепних нервів. Крилопіднебінний, піднижньощелепний та під’язико­вий вузли.

6. IX пара черепних нервів. Вушний вузол.

7. Головна і шийна частини Х пари черепних нервів.

8. Спинномозкові нерви: формування, розподіл їх гілок. Шийні спинномозкові нерви, розподіл дорзальних гілок.

9. Шийне сплетення: формування, топо­графія, розподіл гілок.

10. Вегетативна нервова система, відмінності від соматичної, поділ на симпатичний та парасимпатичний відділи.

11. Центральна частина вегетативної нервової системи, надсегментарні центри.

12. Периферичний відділ вегетативної нервової системи: нервові волокна, сплетення, вузли. Класифікація вузлів. Білі та сірі сполучні гілки.

13. Шийний відділ симпатичного стовбура, топографія, вузли, гілки.

Висхідна частина аорти, хід, топографія. Дуга аорти, хід, топографія, гілки. Загальна сонна артерія, хід, топографія.

15. Внутрішня сонна артерія, хід, топографія, розподіл гілок. Велізієве коло (схема).

16. Зовнішня сонна артерія, хід, топографія, шийні гілки, анастомози.

17. Кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії, хід, топографія, анастомози.

18. Внутрішня яремна вена, формування, топографія, внут­рішньо­черепні притоки.

19. Позачерепні та шийні притоки внутрішньої яремної вени. Поверхневі вени шиї.

20. Лімфатичні судини та вузли голови і шиї.

Блок 3. Судини тулуба.

1. Аорта, відділи. Грудна аорта: хід, топографія, класифікація гілок. Нутряні гілки, хід, топографія, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

2. Грудна аорта: хід, топографія, класифікація гілок. Пристінкові гілки, хід, топографія, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

3. Черевна аорта: хід, топографія, поділ, класифікація гілок. Пристінкові гілки, хід, топографія, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

4. Черевна аорта: хід, топографія, поділ, класифікація гілок. Парні нутряні гілки, хід, топографія, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

5. Непарні нутряні гілки черевної аорти, перерахувати. Черевний стовбур, топографія, перерахувати гілки. Загальна печінкова артерія: хід, топографія, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

6. Черевний стовбур: топографія, класифікація гілок. Ліва шлункова та селезінкова артерії: хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

7. Верхня брижова артерія: хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

8. Нижня брижова артерія: хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

9. Загальні клубові артерії: хід, топографія, поділ. Зовнішня клубова артерія: хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

10. Внутрішня клубова артерія: хід, топографія, класифікація гілок. Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії, хід, топографія, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

11. Внутрішня клубова артерія: хід, топографія, класифікація гілок. Нутряні гілки внутрішньої клубової артерії, хід, топографія, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

12. Верхня порожниста вена: формування (корені), хід, топографія, притоки; описати і продемонструвати на препаратах.

13. Непарна, напівнепарна та додаткова напівнепарна вени: формування, хід, топографія, притоки; описати і продемонструвати на препаратах.

14. Вени таза: внутрішня, зовнішня та загальна клубові вени: формування, хід, топографія, притоки. Венозні сплетення таза. Описати і продемонструвати на препаратах.

15. Нижня порожниста вена: формування (корені), хід, топографія, притоки; описати і продемонструвати на препаратах.

16. Ворітна вена: формування (корені), хід, топографія, притоки, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на препаратах.

17. Кава-кавальні анастомози

18. Порто-кавальні анастомози.

19. Лімфатична система: грудна та права лімфатичні протоки: формування, хід, топографія, притоки, місце впадіння у венозну систему. Лімфатична система грудної клітки, класифікація лімфатичних вузлів.

20. Лімфатична система таза і живота: лімфатичні стовбури, класифікація лімфатичних вузлів.

 

Блок 4. Судини верхніх і нижніх кінцівок.

1. Дуга аорти: топографія, перерахувати і описати гілки. Підключична артерія: хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

2. Пахвова артерія: початок, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

3. Плечова артерія: початок, хід, топографія, поділ, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

4. Променева артерія: хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонстру­вати на препаратах.

5. Ліктьова артерія: хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози; описати і продемонструвати на препаратах.

6. Ліктьова суглобова сітка: формування, топографія; описати і продемонстру­вати на препаратах.

7. Тильна і долонна зап’ясткові сітки: формування, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонстру­вати на препаратах.

8. Артерії кисті: поверхнева і глибока долонні дуги: формування, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонстру­вати на препаратах.

9. Вени верхньої кінцівки: класифікація. Поверхневі вени: формування, хід, топографія, притоки, місце впадіння. Поверхневі вени і венозні сітки кисті. Описати і продемонструвати на препаратах.

10. Вени верхньої кінцівки: класифікація. Глибокі вени, формування, хід, топографія, притоки, місце впадіння. Глибокі вени кисті, анастомози.

11. Пахвова, підключична та плечоголовна вени: формування, хід, топографія, притоки, місце впадіння. Описати і продемонструвати на препаратах.

12. Стегнова артерія: початок, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози. Описати і продемонструвати на препаратах.

13. Підколінна артерія: початок, хід, топографія, поділ, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози. Описати і продемонстру­вати на препаратах.

14. Артеріальна суглобова сітка коліна: формування, топографія. Описати і продемонструвати на препаратах.

15. Передня і задня великогомілкові артерії: хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози. Описати і продемонструвати на препаратах.

16. Артерії стопи: присередня і бічна артерії підошви, тильна артерія стопи: початок, хід топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози. Описати і продемонструвати на препаратах.

17. Артерії стопи: артеріальні дуги та сітки стопи, формування, топографія, гілки, ділянки кровопостачання

18. Вени нижньої кінцівки: класифікація. Поверхневі вени: формування, хід, топографія, притоки, місце впадіння. Поверхневі вени і венозні сітки стопи. Описати і продемонструвати на препаратах.

19. Вени нижньої кінцівки: класифікація. Глибокі вени: формування, хід, топографія, особливості розташування на стопі, гомілці і стегні. Описати і продемонструвати на препаратах.

20. Лімфатичні судини і вузли верхньої та нижньої кінцівок (перерахувати топографічні групи лімфатичних вузлів, вказати із яких ділянок вони збирають лімфу).

 

Блок 5. Нерви тулуба.

1. Грудні спинномозкові нерви: утворення, гілки. Хід, топографія дорзальних гілок, ділянки іннервації.

2. Грудні спинномозкові нерви: утворення, гілки. Хід, топографія вентральних гілок (міжреберних та підреберних нервів), ділянки іннервації.

3. Вегетативна нервова система: відмінність від соматичної, поділ.

4. Центральні відділи вегетативної нервової системи (симпатичної та парасимпатичної частин). Надсегментарні центри ВНС.

5. Периферична частина вегетативної нервової системи. Вегетативні вузли: класифікація, будова. Вегетативний вузол як орган.

6. Грудний відділ симпатичного стовбура: вузли, топографія, джерела прегангліо­нарних волокон, гілки. Великий, малий і найнижчий нутряні нерви: утворення, склад волокон, хід, топографія.

7. Грудний відділ блукаючого нерва: хід, топографія, гілки, ділянки іннервації. Вегетативні нервові сплетення грудної клітки.

8. Діафрагмальний нерв: формування, хід, топографія грудного відділу, гілки, ділянки іннервації.

9. Поперековий відділ симпатичного стовбура: вузли, топографія, джерела прегангліо­нарних волокон, гілки.

10. Черевний відділ блукаючого нерва: хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.

11. Вегетативні сплетення черевної порожнини: класифікація, загальна характеристика. Первинне (черевне, сонячне) сплетення: джерела формування, топографія, гілки.

12. Вторинні непарні і парні вегетативні сплетення черевної порожнини: джерела формування, топографія, гілки.

13. Поперекові та крижові спинномозкові нерви: утворення, гілки. Хід, топографія дорзальних гілок, ділянки іннервації.

14. Вентральні гілки поперекових та крижових спинномозкових нервів. Поперекове сплетення: формування, гілки. Короткі гілки: хід, топографія, ділянки іннервації.

15. Крижове сплетення: формування, гілки. Короткі гілки: хід, топографія, ділянки іннервації.

16. Крижовий і куприковий відділи симпатичного стовбура: вузли, топографія, джерела прегангліо­нарних волокон, гілки.

17. Крижовий відділ парасимпатичної нервової системи: центральна та периферична частини, загальна характеристика.

18. Вегетативні сплетення малого таза: класифікація, загальна характеристика. Нижнє підчеревне (тазове) сплетення: формування, частини, топографія.

19. Вторинні вегетативні сплетення малого таза: формування, топографія, статеві відмінності, гілки, ділянки іннервації.

20. Інтрамуральні нервові сплетення органів черевної порожнини та малого таза: загальна характеристика, топографія, інтрамуральні вегетативні вузли: клітини Догеля І і ІІ типів.

 

Блок 6. Нерви верхніх і нижніх кінцівок.

1. Шийні спинномозкові нерви: формування, гілки. Розподіл вентральних гілок.

2. Плечове сплетення: формування, топографія, частини, класифікація гілок. Описати і продемонструвати на препаратах.

3. Надключична частина плечового сплетення: будова, топографія, короткі гілки: хід, топографія, ділянки іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

4. Короткі гілки плечового сплетення: перерахувати. Пахвовий нерв, хід, топографія, ділянки іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

5. Підключична частина плечового сплетення: будова, топографія, довгі гілки (перерахувати). Описати і продемонструвати на препаратах.

6. Довгі гілки плечового сплетення (перерахувати). М’язово-шкірний нерв, формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

7. Серединний нерв: формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

8. Ліктьовий нерв: формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

9. Довгі гілки плечового сплетення (перерахувати). Медіальні шкірні нерви плеча і передпліччя: формування, хід, топографія, ділянки іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

10. Променевий нерв: формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації. Глибока гілка променевого нерва, хід, топографія, ділянка іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

11. Променевий нерв: формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації. Поверхнева гілка променевого нерва, хід, топографія, ділянка іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

12. Поперекові спинномозкові нерви: формування, гілки. Поперекове сплетення: формування, топографія, класифікація гілок, перерахувати довгі гілки. Описати і продемонструвати на препаратах.

13. Поперекове сплетення: формування, топографія, класифікація гілок. Стегновий нерв: формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

14. Поперекове сплетення: формування, топографія, класифікація гілок. Затульний нерв та боковий шкірний нерв стегна: формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

15. Крижові спинномозкові нерви: формування, гілки. Крижове сплетення: формування, топографія, класифікація гілок, перерахувати довгі гілки. Описати і продемонструвати на препаратах.

16. Крижове сплетення: формування, топографія, класифікація гілок, перерахувати довгі гілки. Задній шкірний нерв стегна: формування, хід, топографія, ділянки іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

17. Сідничний нерв: формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

18. Великогомілковий нерв: хід, топографія, гілки, ділянки іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

19. Загальний малогомілковий нерв: хід, топографія, гілки, ділянки іннервації. Глибока гілка малогомілкового нерва: хід, топографія, гілки, ділянки іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

20. Поверхнева гілка малогомілкового нерва: хід, топографія, гілки, ділянки іннервації. Куприкове сплетення: формування, топографія, гілки, ділянки іннервації. Описати і продемонструвати на препаратах.

 

20.

 

Блок 7. Кровопостачання та іннервація органів грудної і черевної порожнин,

стінок тулуба, верхньої і нижньої кінцівок.

1. Кровопостачання та іннервація трахеї і бронхів.

2. Кровопостачання та іннервація легень.

3. Кровопостачання та іннервація стравоходу.

4. Кровопостачання та іннервація серця.

5. Кровопостачання та іннервація печінки і жовчного міхура.

6. Кровопостачання та іннервація шлунка.

7. Кровопостачання та іннервація тонкої кишки.

8. Кровопостачання та іннервація дванадцятипалої кишки.

9. Кровопостачання та іннервація товстої кишки.

10. Кровопостачання та іннервація прямої кишки.

11. Кровопостачання та іннервація підшлункової залози.

12. Кровопостачання та іннервація селезінки.

13. Кровопостачання та іннервація нирок. Будова внутрішньоорганного кровоносного русла нирки.

14. Кровопостачання та іннервація сечоводів і сечового міхура.

15. Кровопостачання та іннервація надниркових залоз.

16. Кровопостачання та іннервація яєчників.

17. Кровопостачання та іннервація матки і маткових труб.

18. Кровопостачання та іннервація зовнішніх жіночих статевих органів.

19. Кровопостачання та іннервація яєчка і передміхурової залози.

20. Кровопостачання та іннервація калитки і статевого члена.

21. Кровопостачання та іннервація шкіри голови.

22. Кровопостачання та іннервація жувальних і мімічних м’язів.

23. Кровопостачання та іннервація язика.

24. Кровопостачання та іннервація білявушної, під’язикової і підщелепної слинних залоз.

25. Кровопостачання та іннервація верхніх і нижніх зубів

26. Кровопостачання та іннервація твердого і м’якого піднебіння.

27. Кровопостачання та іннервація шкіри і м’язів живота.

28. Кровопостачання та іннервація діафрагми.

29. Кровопостачання та іннервація шкіри і м’язів плеча.

30. Кровопостачання та іннервація шкіри і м’язів передпліччя.

31. Кровопостачання та іннервація шкіри і м‘язів кисті.

32. Кровопостачання та іннервація м’язів таза.

33. Кровопостачання та іннервація промежини.

34. Кровопостачання та іннервація шкіри і м’язів стегна.

35. Кровопостачання та іннервація шкіри і м’язів гомілки.

36. Кровопостачання та іннервація шкіри і м’язів стопи.

37. Кровопостачання та іннервація плечового і ліктьового суглобів.

38. Кровопостачання та іннервація променево-зап’ясткового суглоба.

39. Кровопостачання та іннервація кульшового і колінного суглобів.

40. Кровопостачання та іннервація надп’ятково-гомілкового суглоба.

 

Тести

В результаті ДТП у потерпілого в ділянці середньої третини гомілки розрив глибоких кровоносних судин, обширна гематома, забій нервів. В якому анатомічному утворенні лежить пошкоджений судинно-нервовий пучок гомілки?

Хірург, здійснюючи доступ до органів грудної порожнини, зробив розріз на передній грудній стінці по одному з міжребрових проміжків. При цьому він особливо обережно розтинав скальпелем тканини в передній медіальній ділянці міжребрового проміжку, щоб не пошкодити артерію, яка розташована паралельно краю груднини на 1-1,5 см латерально від неї. Яку артерію остерігався пошкодити хірург?

У жінки 40 років фіброміома матки. Виконана надпіхвова ампутація матки з видаленням маткових труб. Яєчники здорові, не видалені. Повністю збережена lig. suspensorium ovarii в якій проходить судина, яка кровопостачає яєчники. Назвіть цю судину.

Хворий 45 років скаржиться на запаморочення, хиткість під час ходи, порушення координації рухів. При обстеженні встановлено, що у хворого остеохондроз шийного відділу хребтового стовба, стиснута судина, яка проходить через поперечні отвори шийних хребців. Яка це судина?

При видаленні жовчного міхура в лігатуру замість однієї а. cystyca була втягнена артерія, перев’язка якої призвела до некрозу правої частки печінки і смерті. Яка артерія була помилково перев’язана разом з а. cystyca?

У хворого періодично виникають кровотечі зі стравоходу. В анамнезі – перенесений гепатит. При огляді слизової стравоходу езофагоскопом візуалізуються звивисті, переповнені кров’ю вени. Які вени формують портокавальний анастомоз стравоходу?

A. Ліва шлункова (v.gastrica sinistra) і стравохідні (v.v.oesophageales).

B. Права і ліва шлункові (v.gastrica dextra et sinistra).

C. Ворітна і ліва шлункова (v. portae et v.gastrica sinistra).

C. Costa II (II ребро).

D. Costa III (III ребро).

E. Costa IV (IV ребро).

B. У п'ятому міжребір'ї.

Хвора 40 років звернулась до дільничного лікаря зі скаргою на те, що шкіра на медіальній поверхні правої гомілки мало чутлива і мерзне більшe, ніж на лівій нозі. При обстеженні встановлено пораження нерва. Якого?

B. Блукаючий (v.vagus).

B. Ворітну (v. portae).

При обстеженні хворого невропатолог виявив наступний симптомокомплекс: згасання кремастерного рефлекса (скорочення m. cremaster), пошкодження чутливості шкіри на передній і внутрішній поверхні верхньої третини стегна та калитки. Про пошкодження якого нерва йде мова?

В клініку поступив хворий зі скаргами на біль у правій підреберній ділянці та блювоту з кров’ю. При обстеженні було встановлено збільшення печінки, розширення підшкірних вен передньої стінки живота. В якій судині затруднений кровотік?

C. Ворітна вена (v.portae).

У хворого на тимому (пухлину вилочкової залози) спостерігається ціаноз, розширення підшкірної венозної сітки і набряк м’яких тканин обличчя, шиї, верхньої половини тулуба та верхніх кінцівок. Який венозний стовбур перетиснено?

До лікаря звернувся хворий зі скаргами на неможливість відведення правої руки після раніше перенесеної травми. При обстеженні пасивні рухи не обмежені. Виявлена атрофія дельтоподібного м’яза. Який нерв пошкоджено?

A. Пахвовий (n.axillaris).

B. Променевий (n.radialis).

C. Ліктьовий (n.ulnaris).

D. Серединний (n.medianus).

При обстеженні хворого з різаною раною в нижній третині передньої ділянки правої гомілки встановлено відсутність розгинальних рухів в правому гомілковоступневому суглобі. М’язи не пошкоджені. Цілісність якого нерва порушена?

C. Ворітна вена (v.portae).

У хворого 45 років на правій нозі спостерігається блідість шкіри гомілки і стопи та відсутність пульсації тильної артерії стопи та задньої великогомілкової артерії. Пульсація стегнової артерії збережена. Про ураження якої артерії це свідчить?

A. Зовнішньої клубової (a.iliaca externa).

B. Підколінної (a.poplitea).

Жінка 45 років, яка працює перукарем, скаржиться на болі у ногах, що з'являються після роботи, ввечері та вночі. При огляді хворої виявлено варикозне розширення вени на присередній поверхні гомілки та стегна. Яка вена уражена?

A. Велика підшкірна (v.saphena magna).

B. Стегнова (v.femoralis).

C. Мала підшкірна (v.saphena parva).

A. Ворітній (v.portae).

У дорожньо-транспортній пригоді у потерпілого пошкоджена нижня кінцівка, на рівні верхньої третини гомілки, після чого на травмованій кінцівці стало неможливим тильне розгинання стопи. Який нерв пошкоджений?

D. Язиковий (n.lingualis).

У хворого 45-ти років на правій нозі спостерігається блідість шкіри гомілки та ступні і відзначається відсутність пульсації тильної артерії ступні та задньої великогомілкової артерії. Пульсація стегнової артерії збережена. Ураження якої артерії відбулося?

До клініки потрапив чоловік 54 років із скаргами на біль в правій підреберній ділянці, блювоту з кров'ю. При обстеженні було встановленo збільшення розмірів печінки, варикозне розширення і кровотеча з вен стравоходу і шлунка. Порушення функції якої судини мало місце?

A. Aorta abdominalis (черевна аорта).

B. Vena porta (ворітна вена).

C. Vena hepatica (печінкова вена).

D. Vena cava superior (верхня порожниста вена).

E. Vena cava inferior (нижня порожниста вена).

Юнак з ножовим пораненням зовнішньої поверхні правого колінного суглоба, нижче голівки малогомілкової кістки, скаржиться на неможливість підняти праву ногу, не зачепивши підлогу. Під час огляду: стопа звисає, пальці зігнуті, тильне згинання не можливе, ступає спочатку кінчиками пальців, потім зовнішнім краєм ступні і далі підошвою. Виявлено порушення чутливості на латеральній поверхні гомілки і ступні. Який нерв пошкоджено?

C. Блукаючі (n.n.vagi).

Хворий Б., 50 років, скаржиться на охриплість голосу, утруднене дихання. При обстеженні діагностована пухлина гортані в ділянці голосових зв’язок. В які регіонарні лімфатичні вузли можливе метастазування?

B. Стегновий (n.femoralis).

E. Литковий (n.suralis).

До хірургічного відділення поступив хворий у тяжкому стані з колотою раною в ділянці правого підребер'я і ознаками внутрішньої кровотечі. Після лапаратомії хірург виявив пошкодження паренхіми печінки і кров у черевній порожнині. З метою тимчасової зупинки кровотечі лікар наклав м'який затискач на печінково-дванадцятипалу зв'язку. Які судини перетиснено у товщі цієї зв'язки?

A. Праву і ліву печінкові артерії (a.hepatica dextra et sinistra).

Під час операційного втручання в черевній порожнині була пошкоджена артерія, яку перев'язали. Через певний час було виявлено порушення кровопостачання лівої частини поперечної ободової кишки, а також низхідної та сигмовидної ободових кишок. Яку кровоносну судину було ушкоджено в даному випадку?

A. Блукаючий (n.vagus).

Хвора скаржиться на набряк ніг, посиніння шкіри, невеликі виразки з боку латеральної кісточки. При обстеженні відмічено припухлість, збільшення розмірів вен, утворення вузлів. З боку якої вени відмічається патологія?

A. V.cephalica (головна вена).

B. V.saphena magna (велика підшкірна).

C. V.jugularis interna (внутрішня яремна).

D. V saphena parva (мала підшкірна).

E. V.basilica (основна вена).

Хворий 18 років звернувся до невропатолога зі скаргами на неможливість ставати на носок. При обстеженні була виявлена атрофія литкового м'яза, порушення чутливості шкіри в ділянці підошви. Функції якого нерва порушені?

Після падіння на сідниці при ходьбі по льоду хворий 67 років звернувся до невропатолога зі скаргами на болючість м'язів задньої поверхні стегна, а також втрату чутливості шкіри цієї ділянки. Порушення функції якого нерва відбулося?

B. N. vagus (блукаючого).

Чоловіку 56 років з цирозом печінки, ускладненим портальною гіпертензією (ускладненням відтоку крові у ворітну вену печінки) показана операція накладення прямих портокавальних анастомозів. З'єднання яких судин це передбачає?

Жінка 40 років звернулася до лікаря зі скаргами на неможливість розгинати ступню і пальці, що створює труднощі при ходьбі. Об’єктивно: ступня звисає, дещо повернена до середини, пальці її зігнуті (“кінська стопа”), чутливість втрачена на зовнішній поверхні гомілки і тильній поверхні ступні. Який нерв уражений?

D. Стегновий (n.femoralis).

E. Підшкірний (n.saphenus).

Radnee (1945) вперше ввів контрастну речовину у висхідну частину аорти з метою візуалізації на рентгенограмі вінцевих артерій, проте зображення судин було не чітким через велике розведення контрастної речовини кров’ю. В яку частину аорти доцільніше ввести катетер для отримання більш чіткої картини?

A. Грудну аорту (aorta thoracica).

Під час операційного втручання в черевній порожнині перев’язали пошкоджену артерію. Через певний час виявлено порушення кровопостачання лівої частини поперечноободової кишки, а також низхідної та сигмовидної ободових кишок. Яку кровоносну судину було ушкоджено?

При обстеженні 48-річного хворого лікар виявив асцит (черевну водянку), в ділянці пупка видно розширені повнокровні вени – симптом “голови медузи“. В анамнезі відзначено, що хворий зловживав алкоголем. Який орган черевної порожнини уражений і по яких венозних анастомозах відтікає венозна кров?

У хворого на тимому (пухлину вилочкової залози) спостерігається ціаноз, розширення підшкірної венозної сітки і набряк м'яких тканин обличчя, шиї, верхньої половини тулуба і верхніх кінцівок. Який венозний стовбур перетиснено?

Хворий доставлений з інтенсивною кровотечею з рота, повторним блюванням, зниженням АТ, загальною слабкістю. При обстеженні встановлена кровотеча з розширених вен нижньої третини стравохода. Печінка щільна, горбиста, болюча, збільшена. Які судини зазнали порушення кровотоку?

A. Ліва шлункова і непарна (напівнепарна) вени (vv. gastrica sinistra et azigos (hemiazigos).

На прийом до лікаря-проктолога звернувся чоловік 62 років зі скаргами на кров’янисті виділення з прямої кишки. Обстеження показало наявність пухлини та потребу в негайній операції. Гілками яких артеріальних судин вона кровопостачається?

При дослідженні кровопостачання ступні лікар обстежує пульсацію крупної артерії, яка проходить попереду articulatio talocruralis поміж сухожилками довгого розгинача великого пальця ступні та довгого розгинача пальців в окремому фіброзному каналі. Яка це артерія?

У хворого 30 років виявлена пухлина висхідної ободової кишки, яка стискає v. colica dextra, що перешкоджає венозному відтоку в портальну систему. По яких венах відбувається відтік крові в систему нижньої порожнистої вени?

Після резекції середньої третини облітерованої тромбом стегнової артерії нижня кінцівка кровопостачається за рахунок обхідних анастомозів. Назвіть артерію, яка має основне значення у відновленні кровотоку.

A. Глибока зовнішня соромітня артерія (a. pudenda externa profunda).

B. Ліктьовий (n. ulnaris).

E. Пахвовий (n. axillaris).

При обстеженні пацієнта з ножовими ранами правої руки встановлено втрату чутливості шкіри бічної половини тильної поверхні кисті та проксимальних фаланг 1-го, 2-го і частково 3-го пальців. Який нерв пошкоджено?

C. Ліктьовий (n. ulnaris).

B. Arteria femoralis.

E. Arteria umbilicalis.

A. V.basilica.

B. V. saphena parva.

C. V.jugularis interna.

D. V.cephalica.

E. V saphena nagna.

C. Підколінній артерії.

E. Нижній брижовій артерії.

A. Дугоподібна артерія.

B. Тильна артерія стопи.

E. Малогомілкова артерія.

A. Сідничного.

B. Затульного.

C. Стегнового.

D. Верхнього сідничного.

E. Статево-стегнового.

A. Стегнова артерія.

B. Малогомілкова артерія.

D. Підколінна артерія.

A. Бічна підошовна артерія.

E. Малогомілкова артерія.

При обстеженні хворого з різаною раною в нижній третині передньої ділянки правої гомілки встановлено, відсутність розгинальних рухів в правому гомілковостопному суглобі. М’язи не пошкоджені. Цілісність якого нерва порушена?

D. Підшкірного.

E. Великогомілкового.

A. Бічна огинаюча стегно.

C. Внутрішня клубова.

D. Поверхнева надчревна.

B. Глибокий малогомілковий.

C. Великогомілковий.

D. Сідничний.

B. Малогомілкової артерії.

A. А. et v. iliaca interna.

B. А. et v. femoralis.

C. А. et v. iliaca externa.

C. Підшкірний.

E. Великогомілковий.

A. Пахвинна зв’язка.

B. Стегнова артерія.

C. Стегнова вена.

D. Лакунарна зв’язка.

E. Гребінчаста зв’язка.

В дорожньо-транспортній пригоді у потерпілого пошкоджена нижня кінцівка, на рівні верхньої третини гомілки. Після чого на травмованій кінцівці стало неможливим тильне розгинання стопи. Який нерв пошкоджений?

A. Сідничний нерв.

C. Великогомілковий нерв.

Хворому чоловіку 20-и років, з вродженою аномалією кульшового суглоба потрібна операція його.протезування Лікар повинен пам’ятати, що кровопостачання цього регіону здійснюється гілками кількох крупних артерій. Яких саме?

При обстеженні кровопостачання стопи, лікар визначає пульсацію крупної артерії, яка проходить попереду articulatio talocruralis проміж сухожилками довгого розгинача великого пальця стопи та довгого розгинача пальців в окремому фіброзному каналі. Яка це артерія?

A. A. fibularis.

B. A. tibialis anterior.

C. A. tarsea medialis.

D. A. tarsea lateralis.

E. A. dorsalis pedis.

B. Сідничий нерв.

C. Стегновий нерв.

A. A. tibialis posterior.

B. A. dorsalis pedis.

C. A. tibialis anterior.

D. A. fibularis.

E. A. malleolaris medialis.

Юнак з ножовим пораненням зовнішньої поверхні правого колінного суглоба нижче голівки малогомілкової кістки скаржиться на неможливість підняти праву ногу, не зачепивши підлогу. Під час огляду: стопа звисає, пальці зігнути, тильне згинання неможливо, ступає спочатку кінчиками пальців, потім зовнішнім краєм стопи і потім підошвою. Виявлено порушення чутливості на латеральній поверхні гомілки і стопи. Який нерв пошкоджено?

A. Nervus tibialis.

A. V.cephalica.

B. V. saphena parva.

C. V.jugularis interna.

D. V saphena magna.

E. V.basilica.

Після резекції середньої третини облітерованої тромбом стегнової артерії нижня кінцівка кровопостачається за рахунок обхідних анастомозів. Назвіть артерію, яка має основне значення у відновленні кровотоку.

A. Стегнова вена.

B. Мала підшкірна вена.

C. Велика підшкірна вена.

А. Стегнового нерва.

В. Затульного нерва.

Е. Сідничного нерва.

A. Велика підшкірна вена.

B. Мала підшкірна вена.

D. Малогомілкова вена.

Чоловік звернувся до хірурга з варикозним розширенням вен лівої ноги. Вузли вен розташовані на задній поверхні шкіри гомілки, на задній та передній поверхні шкіри стегна. Які поверхневі вени здійснюють відтік від нижньої кінцівки?

А. Гілки сідничного нерва.

В. Гілки соромітного нерва.

С. Гілки стегнового нерва.

Е. Гілки затульного нерва.

156. Хвора 40 років звернулась до дільничного лікаря зі скаргою на те, що шкіра на медіальній поверхні правої гомілки малочутлива і мерзне більше, ніж на лівій нозі. При обстеженні встановлено ураження:

А. Великогомілкового нерва.

В. Підшкірного нерва.

D. Литкового нерва.

A. V saphena nagna.

B. V. saphena parva.

C. V.jugularis interna.

D. V.cephalica.

E. V.basilica.