Мають місце порушення законодавства про надра, оскільки кооператив не отримав відповідного дозволу на розробку глини та піску.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 19 Кодексу про Надра Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального
дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування
надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Кодекс про Надра Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення….

Постанова КМУ «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» від 12 грудня 1994 р. N 827 до переліку корисних копалин загальнодержавного значення відносить Глину та Пісок.

Отже, обов’язковість наявності дозволу на розробку глини та піску залежить від того, чи були ці копалини місцевого значення. Якщо так, то дозвіл не потрібен.

10.4. Ревізійна комісія сільськогосподарського виробничого кооперативу “Сонячний” в акті ревізії виробничо-фінансової діяльності вказала на такі недоліки:

– гроші, одержані в банку для оплати праці, повністю не

витрачено, залишок у сумі 500 грн зберігається в касі 8 днів;

– облік надходжень готівки касиром не провадиться;

– 700 грн, передбачених на виробничі потреби, за рішенням правління кооперативу витрачено на придбання до свята подарунків для працівників.

Вважаючи зазначені дії порушенням законодавства, ревізійна комісія запропонувала правлінню кооперативу притягти головного бухгалтера до матеріальної відповідальності.

Які права й обов’язки кооперативу щодо організації фінансової діяльності? Які правила ведення касових операцій?

Відповідно до Закону України «Про кооперацію»:

Стаття 23. Економічні засади діяльності кооперативів

Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає

основні напрями діяльності, здійснює її планування.

Кооперативи самостійно розробляють програми і плани

економічного та соціального розвитку, розглядають і затверджують

їх на загальних зборах членів кооперативу.

Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську

діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом.

Кооператив має право відкривати свої філії, відділення,

представництва без створення юридичної особи.

Виробничі кооперативи провадять господарську діяльність з

метою одержання прибутку. Інші кооперативи надають послуги своїм

членам, не маючи на меті одержання прибутку.

Оподаткування, облік і звітність у кооперативі здійснюються у

порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до Наказу Міністерства Аграрної Політики та продовольства України Про затвердження Примірного статуту сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу

 

18. Формування та розподіл фінансових результатів господарської діяльності Кооперативу

18.1. Дохід Кооперативу може формуватися за рахунок:

- надходжень від його членів у вигляді оплати за надані послуги у процесі виробництва, заготівлі, переробки, постачання сільськогосподарської продукції;

- коштів або майна, які надходять у вигляді пасивних доходів;

- субсидій (дотацій), отриманих з державного та/або місцевих бюджетів для підтримки Кооперативу, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги;

- інших не заборонених законом надходжень.

18.2. Надходження, одержані Кооперативом від збуту (продажу) сільськогосподарської продукції за дорученням членів цього кооперативу, не є його доходами.

18.3. Фінансовим результатом господарської діяльності (чистим доходом) Кооперативу є різниця між доходами кооперативу від господарської діяльності та витратами на її провадження.

Після виконання зобов’язань сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та відшкодування збитків за минулі періоди залишок фінансового результату господарської діяльності кооперативу розподіляється загальними зборами Кооперативу у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу, у тому числі асоційованим.

18.4. За рішенням загальних зборів членів Кооперативу частина доходу Кооперативу може спрямовуватися на нарахування і виплату часток доходу на паї. Рішенням загальних зборів може передбачатися різний відсоток часток доходу на паї для членів та асоційованих членів Кооперативу.

18.5. За бажанням члена Кооперативу належна йому частка доходу Кооперативу може бути використана на збільшення додаткового паю члена Кооперативу.

19. Облік та звітність

19.1. Кооператив здійснює бухгалтерський та управлінський облік, а також веде статистичну звітність згідно із законодавством.

19.2. Питання організації бухгалтерського обліку, визначення та погодження облікової політики належить до повноважень загальних зборів Кооперативу. Загальні збори можуть делегувати повноваження організації бухгалтерського обліку голові кооперативу.

Бухгалтерський облік в Кооперативі ведеться з дня реєстрації та до його ліквідації.

19.3. Структура бухгалтерської служби Кооперативу визначається змістом та обсягом облікових робіт і залежить від обсягу господарської діяльності, кількості працівників, членів Кооперативу.

19.4. Голова Кооперативу та головний бухгалтер (у разі наявності) несуть персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірності бухгалтерського обліку та статистичної звітності.

Касові операції здійснюються відповідно до Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»

2.6. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день

одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять

готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням

касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є

здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у

касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО

або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку

зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень

у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних

звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг" (265/95-ВР) надано право проводити

розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і

специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної

операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів;

білетів державних лотерей; квитків на відвідування

культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється

оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю

операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими

документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам,

визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

2.10. Підприємства мають право зберігати у своїй касі

готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати

праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад

установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи

день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат

працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств

залізничного транспорту та морських портів готівка може

зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом

п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися

підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що

одержані в банку і не використані за призначенням протягом

установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не

пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його

касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат,

які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок

виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих

днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в

переданих до каси відомостях на виплату грошей (далі - видаткова

відомість) (додаток 1).

10.7. При розробці виробничо-фінансового плану державне сільськогосподарське підприємство “Озерне” (ДП) за участю спеціалістів підприємства визначило розмір посівних площ, їх структуру, терміни виконання сільськогосподарських робіт, урожайність сільськогосподарських культур, кількість поголів’я худоби та її продуктивність для забезпечення державного замовлення, задоволення власних внутрішньогосподарських потреб (насіння, фураж, громадське харчування членів кооперативу, оплата праці та ін.).

Обласне управління агропромислового розвитку відзначило відсутність суперечок виробничо-фінансового плану господарства державному замовленню, проте зобов’язало ДП:

1) на випадок можливих несприятливих погодних умов розширити посіви соняшнику, цукрових буряків та ячменю (предмет державного контракту) за рахунок скорочення посівів овочевих

культур; 2) конкретизувати обсяги виробництва рослинницької продукції не лише за культурами, а й за ботанічними та товарними сортами; 3) впровадити технологію вирощування овочів,

розроблену за кордоном та закуплену управлінням.

Директор ДП, вважаючи розпорядження необґрунтова ним, оскаржив його в господарському суді.

Чи правомірні дії обласного управління агропромислового розвитку? Який порядок планування сільськогосподарського виробництва? Які питання мають бути відображені у вироб-

ничому плані підприємства?

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Господарського кодексу Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського кодек су Державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Відповідно до ст.. 1 ЗУ «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» Державний контракт - це договір, укладений державним замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні і правові зобов'язання сторін і регулюються взаємовідносини замовника і виконавця.

Відповідно до ч. 8 ст.. 2 ЗУ «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» Для виконавців державного замовлення, заснованих повністю або частково на державній власності (державних підприємств, установ та організацій, акціонерних товариств, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендних
підприємств, заснованих на державній власності), а також для суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності - монополістів на відповідному ринку продукції державні замовлення на поставку продукції є обов'язковими, якщо виконання державного
замовлення не спричиняє збитків зазначеним виконавцям державного замовлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про управління об'єктами державної власності» Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань:

5) розробляють та затверджують стратегічні плани розвитку державних підприємств, державних акціонерних товариств і господарських структур…

6) затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) державних підприємств здійснюють контроль за їх виконанням у встановленому порядку;

7) проводять моніторинг фінансової діяльності, зокрема виконання показників фінансових планів підприємств, що належать до сфери їх управління та вживають заходів до поліпшення їх роботи;

Отже, орган управління може розробляти та затверджують стратегічні плани розвитку, а фінансові та інвестиційні плани – лише контролювати. Якщо не було суперечок виробничо-фінансового плану господарства державному замовленню, то підстав для втручання в господарську діяльність підприємства не має

10.8. У Статуті сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу “Веснянка” містяться такі положення:

1. При вступі до об’єднання кооператив зберігає повну господарську самостійність і право вільного виходу з нього.

2. Розподіл доходу кооперативу між членами здійснюється за рішенням загальних зборів.

3. Підставою для виключення з кооперативу дійсних та асоційованих членів є несистематичне користування послугами кооперативу.

4. Членам кооперативу послуги надаються за цінами і тарифами, що встановлюються залежно від їх матеріального становища.

5. Кооператив надає послуги суб’єктам, які не є членами кооперативу, в розмірі, що становлять меншу частину річного обороту діяльності кооперативу.

Чи є такі положення Статуту правомірними?