Перший цикл поправок до конституції США 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Перший цикл поправок до конституції США



У м. Нью-Йорку 4 березня 1789 р. розпочав роботу Конгрес,обраний на підставі Конституції. У вересні Конгрес прийняв перші 10 поправок до Конституції,названі «Біллем про права», хоч насправді не всі вони стосувались прав і свобод людини. У першій поправці встановлювалася свобода віросповідання,проголошувалася свобода слова,преси, «право народу мирно збиратися і звертатися до властей із петиціями про відшкодування збитків». Друга поправка давала змогу «народові зберігати і носити зброю». Третя поправка забороняла в мирний час поселяти солдатів у будинках мешканців без їхньої згоди,а під час війни це дозволялося лише в випадках, передбачених законом. Четверта поправка закріплювала «право народу на охорону особи,житла,паперів та власності від необґрунтованих обшуків чи затримань», а ордери на обшуки чи затримання «не можуть видаватися без достатніх підстав». У поправці 5 було закріплено принцип презумпції невинуватості особи,принцип не притягнення особи до відповідальності двічі за один і той самий злочин,положення про те,що нікого не повинні примушувати свідчити проти самого себе у карній справі;ніхто не повинен бути позбавлений життя, свободи чи власності без належного судового розгляду. Суто судовими була 5 і 6 поправки. У шостій зазначалося,що «звинувачений має право на швидкий і прилюдний суд без сторонніх присяжних того штату й округу,де скоєно злочин»;звинувачений мав право вимагати,щоб його повідомили «про характер і мотиви звинувачення й дали очну ставку із свідками,які свідчать проти нього»;мав право скористатися допомогою адвоката. У сьомій поправці було зазначено,що «для судових справ,заснованих на загальному праві з ціною позову, яка перевищує 20 доларів,зберігалося право на суд присяжних. У восьмій поправці було наголошено: «не повинні вимагатися надто високі застави,застосовуватися жорстокі чи незвичайні покарання». Дев’ята поправка містила важливе положення про те,що «перелік у Конституції певних прав не повинен тлумачитися як заперечення чи применшення інших прав,що зберігаються за народом». Поправка 10 стосувалася не прав і свобод,а гарантувала певний суверенітет штатів. У ній йшлося про те,що «повноваження,не надані цією Конституцією Сполученим Штатам і не заборонені нею ж окремим штатам,залишаються відповідно за штатами або народом». Відразу в дію ці поправки не вступили,адже, згідно з Конституцією,їх повинні були ратифікувати законодавчі збори чи Конвенти ¾ штатів. Ратифікація тривала до 1791 р. До першого циклу поправок належать ще 11 і 12 поправки,хоча прийняті вони були пізніше від «Білля». Отже 11 поправку ратифіковано у 1798 р. За нею судова влада США «не повинна тлумачитись як така, що поширюється на будь-яку судову справу…,якщо ця справа порушена або провадиться проти одного із штатів громадянами іншого штату,або ж громадянами або підданими котроїсь чужоземної держави». Тобто в цій поправці йдеться про певні судові гарантії суверенітету штатів. Дванадцята поправка, ратифікована у 1804р.,стосувалася порядку обрання президента і віце-президента.

6.Реформи Ришельє та Людовика 16
Реформи Рішельє: 1.Діяв хитрістю і силою. 2.Здійснював політ.централізації.3.Відновив посади інтендантів. 4.Нещадно розправився з вельможами і губернаторами суп-ротивниками його програми. 5)усунув у центр.органах управління знать.6)заборонив парламентам скеровувати королеві пис.проекти. 7)непокірних членів парламенту змусив продати свої посади. 8)завів постійну армію і флот,за збіл.податків. 9)наука, культура-під контроль держ. 10) підтримував пол.меркантизлізму, дбав про розвиток промисловості і торгівлі.

Реформи Людовіка 14: 1)належить вислів держ.-це я. 2)завершилась централізацію і бюрократизацію держ.апарату.3)влада-підпорядкована королем і повністю під поряд. Йому центр.органам держ.управління. 4)Утвердились посади 4 основ.міністрів. 5)членів Пар.па-рламенту-в заслання.5)заборонив демонстрації.6)зросла роль поліції.6)нагляд за всіма сторонами життя.7)завершив підпорядкування церкві державі.8)корол.влада на 3 групи: а) вис.урядовці, корол.крові.,б)особи привілейовані,в) осо-би, призначені королем. В 2 пол.16ст. раду поділили: таємна рада;рада фін, канцлер; рада приватна або рада процесу; рада внутр.уравління.

5.Особливості французького абсолютизму,держ.устрій
До серXVІ ст. вся територія Франції під владою короля. До кінця XVІІ ст. сильний держ.апарат(фін,суд).Розвиток приват.підприємства,розш. торгівля, з’явились мануфактури. Форм. буржуазія, пролетаріат. Склад.фран.нація.Перехід від станово-представницької монархії до абсо-лютизму, зумо-влений багатьма соц..-економ. причинами.Суляни підтрим. централізацію влади, лікві. роздробленості.Абсолютизм встановився.у 2пол. XVІ ст. за Генріха ІV Наваррського. Король розумів, що шлях до їхнього примирення лежить через компроміс (Нантським едиктом 1598 р.) Католицька релігія держ церкві повернуто майно і привілеї.Протестантам дозв. сповідувати свою віру крім Парижа.Допуск.до держслужби.
Генріх ІV -першим абсолютним монархом Франції. Теорію суверенітету корол влади розробив його Боден(суверенітету –незалеж. держ. влади середині, і за її межами).остаточно сформ. за кардинала Рішельє, міністра Людовіка ХІІІ. Він придушував повстання селян і міських низів, переслідував гугенотів.Корол. декларація 1626 р. -замків та укріпленьгерцо-гів і графів. Встан. бюрократичний централізм. Францію поділ. на провінції, округи (оч.інтенданти). Влада губерн. обмеж.
Абсолютизм завершена, класична форму. король не обмеж. Монархом(видавав і скас. Париз. парламент позбавлений права демонстрації.Генеральні штати і Рада нотаблів уже не діяли. Нагляд за діяльністю інтендантів здійснював генерал-контролер фінансів, зберігались бальяжі й сенешальства.
З’явились посади державних секретарів. Відсутність короля-канцлера. остаточно оформились три стани: дух, двор і “третій стан”.

4. Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту.
Філіп 4 у 1302р. скликав збори представників 3 станів. Так у Франції виник орган станового представництва Генеральні штати. Вищу дух., світську знать запрошував король поіменно, без бідноти, обирали легістів-юристів. Скликав в випадку необхідності, обговорювали:фін, війс, між народ.проблеми, релігійні війни. Було 3 палати, кожна мала 1 голос.Завжди перемагали феод.В 14-5ст. виконували серйозну роль в держ.мех.країни. Перший в історії Фр.представ.орган де засідали представники усіх верств віл. населення. 1357-видано Вел.березневий ордонанс(управління і витрати держ.фін.; спроби взяти під контроль організ. і фін. армії; При конфлікті між штатами король міг скликати-збори нотиавлів(не вирішували фін.питань). Центральне та міс.управління.Король-адмін,повноваження держ.урядовців. Був канцлер(поміч.короля). Утворила Корол.Рада(24 особи,1 раз в місяць, пол. адмін. фін.питання,судочинство) 15ст.для суд.ств. з Корол.Ради-Вел.Раду(легісти-юристи).Королівська курія:Генерал.штати, Фін.палата, Париз.парламент. З»явились багато нових посад: нотаріуси, секретарі, клерки, лейтенанти, губернатори. Суд.сист. Суд Прево-дрібні випадки. Суд балії-складніші, з 14 ст.-суди під голов.лейтенантів.Паризький парламент.Найвищий суд в корол.домені, згодом-найвищ.суд Франції, засідали всі вищі урядовці, дух,васали корони, пери…;серед.14ст. постійний склад парламенту78осіб, спочатку признач. на рік, з 1467-пожиттєво, скликав при потребі.3 палати парла-менту:1)цив.справи, 2)фін, 3)лише крим.Функції:судові, амін, нормотворчі, реєстр.корл.ордонансів, мав вплив на розв.права, вст.посади корол.прокурорів(захист держ. Інтересів), адвокатів.Для судочинства характерні: розширення юриспродикції, введення апеляції, обмеж. церк.юрисденції.визначення підсудності за місцем злочину.

2. Характеристика реформ Людовика IX.

З династії Капетінгів (1214-1270 рр.) прозвано Святим(бо брав участь у хрестових походах, два очолив 7-й до Єгипту, і 9-й до Тунісу) правив з 1226-1270 р. Він багато зробив для зміцнення королівської влади, приборкання сваволі феодалів. Реформи: 1) на всіх території корол.домена були заборонені приватні війни. На всій іншій – встановлені 40 днів короля, протягом яких феод. не могли поч.. війну, поки спір мирним способом не спробував владнати король. 2) Військова реформа. Феодалам-фасалам дозволено не з’являтись особисто на війс.службу, якщо замість себе поставлять певну к-сть воїнів, а згодом сплатити певну суму. На ці гроші ств. Проф..армію, і загони найманців. Корол.містам було дозволено форм. Міську міліцію. Опираючись на ці сили він повів значно ефективнішу боротьбу з бунтівниками-феодалами і зовнішніми ворогами. 3) Реорганізовано королівську курію, яка раніше представлена собою переважно з’їзд феодалів, доповнений корол. урядовцями. Парламенту визначенл дні засідань. Феодали перестали брати участь у 2 голов. Палатах –фін.і суд. Король почав опиратись на урядовців і фахівців із незнатних родин. 4) Зміцнив становище прево та бальї(корол. суди). Ревізори перевіряли їх діяльність. 5) Увів на своїй території єдину корол.монету, заборонивши використання грошей, випущених різними феодалами(стабілізувало фін. систему).
Реформи Людовіка 9: сприяли зміцненню корол. влади, обєднанню країни, приборканню сваволі магнатів і консолідації навколо короля прогрес.соц.сил(дворянство, духовенство, міщанство). Так була закладена основа для наступного виникнення у Франції станово-представницької монархії.

3. Станово-представниць монархія у Франції.
Умови виникнення абсолютизму: 1.До кін.15ст. майже вся Франція об’єдналась.2.Запроваджувались капіталістичні відносини.3.Феод.пережитки гальм.розвиток капіталізму (нечітка фін.сист., численні повинності селян, внутр.мита, феод.власність на землю.4.становий поділ суп.з привілеями.
5.почала форм.єдина франц.нація, внутр.ринок,держ, мона-рхія поч. перетворювати в абсол.монархіюз не обмеж.-владою короля.6.міщани в буржуазію-стан потужних, орга-ніз. 7.період рівноваги сил. 8.на боротьбу проти гніту піднялось селянство.Духовенство(1/5 земель,платили десятину, за обряди,шлюб, похорони; зміцнення зв’язку з королем;звіль-нення від податків.Дворянство(3/5 землі, звільнено від податків, перезитичний спосіб життя, гідною для нього-війс.служба, надання їм звання, мали привілеї(право на землю, титул, носіння певного одягу, зброї, призначення на посади..) в період абсолют.втратили привілеї. Третій стан(всі вільні,люди нотаріуси, купці,торговці,фінансисти). В 16ст.виникла мануфактура, актуалізація капіталу(прихильність корол.влади).Поява абсол.була об’єктив.наслідком форм.капіталістичного укладу і розпаду феод.Становлення абсолют.мало прогресивне значення,згодом почав винищуватись.
Держ.устрій.Місцеве.Посилився контроль корол.над містом. У селах корол.адмін.не існувало.,віл.селяни збирали на зборах-жителів парафії,обирали –синдики(ради).1560-склик.Генер.штати(фін.питання).Де не було штатів вводились провінційні збори предс.всіх станів.були збори поиаблів. Суд і судочинство.В крим.справах-обмежене, в цив.-контроль корол.урядовців.Високі судові мита, міс.судочинство-дрібні справи. Корол.суд(суд прево,суд больї, пар.парламент-найвищ.інстанція, в 1648-вел.рада юстиції.Діяли прокурори, адвокати. Спец.суди:конетабля, адміральський, торг.Збройні сили(постійна армія, флот, корол.призначав полковників, добро віл.набір, платня офіцерам і солдатам,утв.провінційну міліцію. Церка-держ., на посади призначав король.Духовенство щорічно платили вел.податки.

1.Винекнення та особливості суп. і держ. устрою Франції в 9-12 ст.
Винен. незал. Франц. держ. відбулося в наслідок розпаду Франкс. імп., підписанням 843 р. Верденського договору (Карл Лисий(1-ий фр.король) -землі колиш. Галії,почали назив. Країнами сх.франків, згодом Франція.Деякий час зберігалась єдина імперія, але 887 р. позбавлено трону –Карла Товстого.Імп.розпалась на окремі держ. Франція згодом стала класичною країною розвитку феод. соц. економ. і політ. відносин.В 9-10 ст. Франція єдине королівством лише номінально.Розвиток феод. відносин призвів до її те ритор. роздроблення, яке продовжувалося. До 11ст. вона була конгломератом численних сенйорів різних розмірів і з різним складом населення.В наслідок територіальної роздробленості держ. Влада фактично була розділена між королем і феод.-магнатами, часто рівними королеві за знатністю. В час розпаду франкської імп. колишні намісники областей які володіли вел. маєтками й опираючись на отримані від королів імунітети перетворились майже на не залеж.правителів. 1) відсутність єдиного внутр. Ринку. 2) господарських зв’язків. 3) панування натурал.господарства з його споживчим характером. –становили одну з найважливіших причин політ.роздробленості Франції. Також феод. часто воювали між собою, і на країну нападали зовн.ворги. В 2 пол.10ст. у Франції налічувалось близько 10 тис.незалежних або напівзалежних сенйорів, з них 50-дуже
могутніх. Деякі визнавали владу короля, інші –ні(герцог Бургундії,Фландрії, Аквітанії…) в своїх володіннях утворили по суті незалежну держ.,вважаючи себе рівними королю. Наймогутніша з них була – Нормандія. Королівська влада –виборна і перебувала в Каролінгів. Після смерті останнього бездітного Людвіга 5, королем став граф Парижа Гуго Капет, заснував династію Капетінгів. На подальших етапах розвитку соц.-економ. і держ.-політ. Розвиток набув типових, класичних ознак для епохи феодалізму. Епати історії: 1) сеньйоральна монархія(9-13ст.). 2) станово-предстваницька монархія (14-15 ст.). 3) абсолютна монархія (16-18ст.)

35.Причини,етапи Англ. бурж. Революції. Англійська буржуазна революція стала першою «чистою» буржуазною революцією. Англія у XVI-XVII ст.зовнішньо ще була типовою аграрною державою.Однак уже з’явилися нові галузі промисловості-видобуток вугілля, виплавка заліза та чавуну,виробництво пороху,скла. Відбулися зміни в експорті:Англія перестала вивозити вовну,замінивши її готовим сукном. Практика «огороджувань» перетворює основне селянство на малоземельних та безземельних жебраків.

Після смерті Якова І, на престол зійшов його 25-річний син Карл І, який одразу ж опинився під впливом свого Бекенгема.Новий монарх негайно ув’язався в нову зовнішньо-політичну авантюру- уклав союз з Францією і оголосив війну Іспанії.Союз із Францією змушував Англію допомагати Французькому королю у його боротьбі проти місцевих протестантів,обложених у фортеці Ларошель. Це викликало такий протест в Англії,що Бекенгем змушений був розірвати союз із Францією,оголосивши їй війну і надати допомогу уже французьким протестантам.

Однак у 1628 році французькі війська підкорили Ларошель,і абсолютистський уряд Англії був у черговий раз скомпрометований у очах своїх громадян.

За цих обставин парламент намагався усіляко стримувати непродумані кроки короля,та його фаворита-вимагав відставки Бекенгема,не дав згоди на введення нових податків і обмежував терміни збору старих.

Причини: 1)верхи вже не можуть управляти по старому;2)низи вжене хочуть жити по старому;3)Загострення між межами будування соц.мас.

Особливості: 1)вона носила незавершений х-тер;2)керівником був англюпарламент;3)не дивлячись на революція зберігалось місцеве самоврядування.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 523; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.153.134.169 (0.009 с.)