Роль ландшафтних досліджень у менеджменті територій 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Роль ландшафтних досліджень у менеджменті територій



 

Слід зазначити, що на радянському просторі більшість ландшафтознавців, приймають участь у виконанні, обґрунтуванні, експертизі різних територіальних проектів, планів та схем. Прикладне ландшафтознавство та прикладна фізична географія є географічними аспектами менеджменту територій, що диктують науково-географічне розуміння ландшафту для потреб практичного використання.

Вчення про ландшафти є ключовою прикладною наукою, яка слугує інструментом проектування природокористування, в умовах зміни природи СРСР. На думку М.Д. Гродзинського[145], об’єктом територіального планування виступає ландшафт, що фахівцями-проектувальниками, які не мають географічної освіти, іменується «територією». В роботах автори приходять до висновку, що у територіальному плануванні ландшафту надається функціональне значення – як території, певні ділянки якої повинні виконувати відповідні господарським потребам функції. Отже, територіальне планування полягає в обґрунтуванні такого впорядкування ландшафту, за якого створюється конфігурація його територіальних елементів, що забезпечує максимально ефективне виконання заданих функцій. Відповідно до цього розрізняють різні функціональні типи територіального проектування: містобудівне, землевпорядкувальне, гідромеліоративне, природоохоронне. У роботах В.В. Родченко та Єрофієва Б.А. (2003) визначається сформований протягом останнього сторіччя територіальний підхід до менеджменту, який ґрунтується на використанні ландшафту. Територіальний підхід включає в себе три складові відносин соціумів та природи, що формують ландшафт у різному його сприйнятті:

а) Соціально-природні відносини (або соціально-природознавча інтерпретація ландшафту [Гродзинський, 2005]), що досліджує переважно проблеми взаємодії спільнот та природних комплексів. Природний комплекс розглядається як ресурс виробництва, а за валовою вартістю отриманого продукту визначається ефективність взаємодії соціумів з природою. Слід, зазначити, що автори виділяють проблему в даному підході: переважно незворотна зміна природних територій в наслідок їх інтенсивного використання.

Німецька школа ландшафтознавства [Нееф, 1963], що трактує ландшафт, як природний комплекс, утворений взаємодією природи, людини та господарства, є фундатором соціально-природних відносин в управлінні територіями.

В розрізі соціально-природних відносин у менеджменті територій слід розглянути попередні класичні роботи Ф.М. Мількова (1978, 1979), в яких автор приділяє значну увагу антропогенним ландшафтам. Під антропогенним ландшафтом ним розуміється заново створений людиною ландшафт, всі природні комплекси в якому підлягають корінним змінам під впливом людини, в тому числі рослинний та тваринний світ. Відповідно до умов господарського використання, антропогенні ландшафти, на думку автора, поділяються на класи: сільськогосподарський, селітебний, промисловий. Проблема дослідження антропогенних ландшафтів для потреб пронозу зміни території підтримана у роботі В.О. Ніколаєва (1979), який розглядає проблеми вивчення змінених ландшафтів, як проблему регіонального ландшафтознавства, що повинна враховуватись у розробці планів використання природних ресурсів.

б) Соціальні відносини (або перцепційні інтерпретації ландшафту (Гродзинський, 2005), що не враховують природні особливості та спрямовані на побудови зв’язків між окремими спільнотами та використання природних комплексів для потреб територіальних громад.

Так, К.В. Пашканг та М.М. Родзевич ще в роботі (1979) розглядали поняття культурного ландшафту. Під культурним ландшафтом ними розуміється раціонально змінений на науковому підґрунті в інтересах людини та постійно нею регульований ландшафт, в якому досягається отримання максимального економічного ефекту та покращується рівень існування людини. В роботі увагу приділено класифікацію природно-територіальних комплексів за зміною та впливом на них територіальних громад.

Розуміння соціальних відносин у менеджменті територій через сприйняття оточуючого середовища, виключно людиною пропопонується в роботах, де вводяться поняття «гуманістичного ландшафту». В роботах робиться наголос, що структура ландшафту є конфігурація місць, що становлять цінність для людини. Отже, в гуманістичному розмінні, менеджмент територій являє собою використання та часткову зміну ландшафту до вигляду, що становить цінність для місцевих соціумів.

У перцепційній інтерпретації ландшафту заслуговує на увагу точка зору О.П. Ковальова. Зокрема в (2005), ним викладено точку зору на ландшафт як організацію рисунку денної поверхні, як її «обличчя», типовий вигляд, що утворюється і відтворюється дією геосистем різних масштабів та рівнів організації. Пропонуються методи дослідження ландшафтів, приділяється увага прогнозуванню розвитку територій, використовуючи сучасні апаратні засоби.

в) Природоохоронні відносини (або природнича інтерпретація ландшафту (Гродзинський, 2005), які спрямовані на максимальне збереження існуючих територій. Слід зазначити, що в даній системі відносин громада виробляє рівно стільки продукції, скільки здатна самостійно вжити та продати для отримання інших продуктів, що не виробляються на даній територій. Автори сходяться в думці щодо необхідності створення систем територіального менеджменту для забезпечення раціонального використання існуючих природних територій, що зазнають мінімального впливу соціумів.

Практичне спрямування щодо використання долинно-річкових ландшафтів у господарській діяльності мають численні роботи Г.І. Швебса, в яких запропоновано класифікацію даної групи ландшафтів, а також наведені приклади їх формування, зокрема, під впливом промисловості та сільського господарства (1987). Проблемі заміні природних ландшафтів на аграрні присвячена стаття Яцухно В.М. (1995). Автор публікації пропонує стратегії охорони природи, що формуються на основі поєднання природоохоронних територій та агроландшафтів на одній території (адміністративно-територіальній одиниці).

Охарактеризовані вище роботи тісно змістовно пов’язані з більш ранніми роботами радянських ландшафтних шкіл щодо оптимізації природного середовища, виходячи з ландшафтних досліджень.

Так, наприклад, О.Г. Ісаченко (1980) під оптимізацією природного середовища розуміє науково обґрунтовані покращення природних умов, що передбачає екологічного та економічного (виробничого) потенціалу природного комплексу, наскільки це дозволяють природні та соціальні умови. Мету оптимізації природного середовища автор бачить через покращення середовища існування людини, розширення відновлюваності природних ресурсів.

В роботі «Методы прикладных ландшафтных исследований» О.Г. Ісаченко розглядає аспекти комплексного вивчення ландшафтів з метою раціонального використання, охорони та оптимізації природного середовища. Викладено методи ведення ландшафтного кадастру та створення ландшафтних карт, аналіз та оцінка природних ресурсів, географічного прогнозування. Розглянуто основи ландшафтних досліджень – агровиробниче, інженерне, меліоративне, рекреаційне.

Отже, можна зробити висновок, що дані роботи закладають підґрунтя для вивчення ландшафтної структури території для забезпечення потреб територіального менеджменту. Особливо, щодо поєднання природокористування з охороною територій.

Крім того, М.Д. Гродзинський в цитованій роботі (2005) наголошує на соціофункціональній інтерпретації ландшафту у процесі територіального планування, оскільки в, даному випадку, ландшафт розуміється як територія, специфічна за соціальними та економічними функціями.

Слід зазначити, що дослідження ландшафтів та його картографічне забезпечення є складною задачею під час здійснення менеджменту територій (так само, як і в територіальному планування, оптимізації довкілля). Так, проблема дослідження морфологічної структури ландшафтів для потреб землевпорядного проектування розкривається в роботах (Прока В.Е., 1976; Швебс Г.И., 1985). Ландшафтному аналізу присвячена робота В.С. Преображенського (1988), в якій розкриваються основні методи камерального та польового дослідження ландшафтів та використання їх результатів у проектуванні природокористування. Доповнюють методичне забезпечення ландшафтних досліджень роботи Г.П. Міллера щодо дослідження гірських та передгірських ландшафтів Карпат, П.Г. Шищенка – принципів та методів ландшафтного аналізу в регіональному проектуванні В.Г. Пазинича (1999) щодо методів ландшафтно-геофізичних досліджень, А.В. Мельника щодо еколого-ландшафтознавчих досліджень (1999), М.Д. Гродзинського щодо місця ландшафту у геоекологічних дослідженнях.

Класичною роботою щодо польових досліджень ландшафтів, їх картографування та розробки проекту раціонального природокористування можна вважати «Ландшафти приміської зони Києва та їх раціональне використання». Авторським колективом розроблено рекомендації щодо оптимізації меж населених пунктів, промислових зон, захисних та рекультиваційних луків та лісових насаджень, виходячи з картографування урочищ приміської зони. Слід зазначити, що більшість прикладних ландшафтних досліджень в Харківській області для потреб менеджменту територій, оптимізації довкілля, територіального планування, здійснюються виходячи з карти «Ландшафти», складеної Л.Б. Поліщук для Атласу Харківської області (1994), а також С.В. Кострікова та Б. Н. Воробйова щодо практичних інструментів геоінформатики для менеджменту охорони довкілля (2003). Вони використовуються органами державною влади та науковими установами Харкова для розробки проектів, що передбачають собою менеджмент територій.

Отже, можна зробити висновок, що ландшафтні дослідження відіграють базову функцію під час здійснення менеджменту територій. Тому, успішний менеджмент-проект з управління територією, як видно з проаналізованих вище робіт, повинен базуватись на детальних ландшафтних дослідженнях (камеральних і польових) обраної тестової ділянки, спираючись на результати попереднього фахового аналізу. Допоміжну функцію у менеджменті територій відіграє ландшафтна картографія, яка використовує сучасне апаратне забезпечення ГІС.


 

Додаток 1

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 264; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.3.195 (0.007 с.)