Периодизация экономической истории

Раймон Барр выделяет четыре этапа развития экономической науки: 1.Донаучная фаза от возникновения до 1750 года: общество рассматривалось с отдельных его сторон и отсутствовало цельное представление об обществе как живом организме. К данному этапу относятся древние греки, канонисты, У.Петти, П.Буагильбера. Завершается этот этап Ричардом Кантильоном, работы которого стали предпосылкой научного этапа. 2.Рождение экономической науки. (1750-1870гг): общество уже рассматривается как органическая целостность. Первыми экономистами давшие миру экономическую науку были физиократы. Сюда так же можно отнести Адама Смита, Давида Рикардо, К.Маркса Дж.С. Милля, Сэя. 3.Открытие и разработка основополагающих теоретических принципов (1870–1930): происходит разработка наиболее значимых новых методов исследования действительности для более тесной связи ее с практикой. Крупными направлениями этого этапа были: Историческая школа в Германии, австрийская (венская) школа предельной полезности, Лозанская школа и теория всеобщего равновесия, Кембриджская школа с теорией частичного равновесия. 4.Современные исследования. Углубление и развитие политической экономии после 1930 года: тут можно выделить ряд подэтапов: а)Макроэкономический подход. Дж.М.Кейнс. б)Исследование несовершенной конкуренции. Дж. Робинсон и Эдвард Чемберлин. в)Динамика: колебание, рост и равновесие. Шведы: К.Виксель, Г.Мюрдаль. г)Экономический оптимум или, теория благосостояния. д)Конвергенция методов анализа. е)Эконометрика.

Сутність первісного нагромадження капіталу як істотної передумови капіталістичної системи господарства.

Розпад з феодалізмом держави був пов'язаний з: розвитком товарного господарства, спеціалізацією ремесла (до мануфактурного), посиленням майнової та соціальної диференціації, формуванням великих капіталів і розвиток розширеного відтворення.

Господарство 16-18ст. – мануфактурне.

Мануфактура – виробництво, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Буває розсіяна (групувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі) та централізована (характеризується територіальною єдністю виробництва).

Розвивається сукняне виробництво, металургія, суднобудування, книгодрукарня => торговий капітал підпорядковувався підприємцем і купцем.

С/г: створення буржуазних форм земельної власності, феодальна рента =>капіталістична. Просте товарне виробництво перетворюється на ринкове. Розвивався міжнародний поділ праці. Формувався світовий ринок товарів та грошей.

Загальна характеристика економіки Західної Європи в умовах розкладу феодалізму

XVI—XVIII ст. в це період переходу від феодального до індустріального суспільства.

Перехідна епоха полягала у розкладі феодального господарства

Для перехідного періоду характерні значні досягнення в галузі науки і техніки. Посилився між- і внутрішньогалузевий поділ праці.

Істотні зрушення відбулися у текстильній промисловості, зокрема у виробництві сукна.

Поширилися сукновальні водяні млини. З'явилися в'язальні машини.

Технічний прогрес охопив гірниче і металургійне виробництво. Було механізовано процеси дроблення та промивання руди. Розвивалося доменне виробництво для добування заліза.

 

Економічні передумови і наслідки великих географічних відкриттів.

Передумови: 1.Криза Левантійскої торгівлі з др..половини XVст

- Турки після загарбання Констатнтинополя у 1453р. Контролювали Чорне та Середземне море.

- розпад Монгольскої імперії.

- торгові шляхи через Північну Африку були монополією арабів.

2.Золото, як матеріалізація багатства. Відчувалася нестача грошей у товарному обігу. Видобуток коштовних металів бум обмежений.

3.Розвиток абсолютизму => політична передумова для експедицій для колоніальних загарбань. 1497-1498 –Васко да Гама (з Європи до Індії). 1492 – Христофор Колумб (Америка). 1519-1521 – перша навколосвітня експедиція Магеллана.

Значення географічних відкритів: 1. Виникли економічні зв’язки між найвіддаленішими областями, землями. 2.торгові шляхи перемістилися на океани. 3.формування світового ринку. 4.до обігу були залучені нові товари: тютюн, кава, чай, какао. 5.революція цін => прискорився перехід до мануфактурного виробництва. 6.створення колоніальної системи.

Економічний розвиток Англії в ХVI – першій половині ХVIІІ ст. Аграрний переворот (огороджування). Мануфактура. Особливості первісного нагромадження капіталу.

У XVI ст. розпочалася колонізація європейцями Північної Америки. В цьому досягла успіху насамперед Англія, яка створила на Атлантичному узбережжі 13 колоній. Перед війною за незалежність в колоніях сформувалося ранньобуржуазне суспільство з пережитками європейського феодалізму і рабства Англії. Це призвело до війни за незалежність, яка закінчилася перемогою.

У сільському господарстві індустріальні відносини розвивалися повільніше, ніж у промисловості. Найрадикальнішим був аграрний переворот у XVI—XVIII ст. в Англії (Великобританії).

Економічному розвитку Англії в 16ст. сприяло те, що після великих географічних відкриттів и переміщення світових торгових шляхів вона стала центром уваги. Головною причиню успіху капіталізму в Англії було те, що процес первісного накопичення капіталу проходив інтенсивніше ніж в інших країнах. Важливу роль в процесі накопичення капіталу в Англії відіграла реформа церкви: землі та власність монастирів була частково продана за низькими цінами. Одним з головних методів накопичення грошових средств була участь Англії в продажі рабів та піратство.

 

 

Визначення промислового перевороту. Проблематика переворотів. Передумови, хід та наслідки промислового перевороту в Англії.

Промисловий переворот – це довготривалий історико-економічний процес, що характеризується корінними техніко-економічним, соціально-економічними та організаційно-економічними змінами.

Техніко-економічні: перехід від ручного до машинного виробництва, від мануфактури до фабрики.

Соціально-економічні: оформлення капіталістичних виробничих відносин, буржуазія і робітничий клас.

Організаційно-економічні: розвиток практики управління, ієрархічні системи керівництва, початкові етапи планування, поява дисциплінарних кодексів, диференційована система з/п.

+ ріст продуктивності праці, збільшують обсяги та здешевлюють собівартість, поглиблення концентрації та спеціалізації, більш раціональне розміщення підприємств.

- витіснення людини машиною, виключення жіночої та дитячої праці, падіння реальної з/п, звужує творчий ріст, приводить до безробіття, гибель для природи, «парниковий ефект».

Промисловий переворот в Англії: фабрика перемогла над мануфактурою, створені нові класи: промислова буржуазія та промисловий пролетаріат, ріст питомої ваги міського населення, замість купця – підприємець, здешевлення робочої сили, зниження реальної з/п, виникнення масового безробіття.

Англія – «фабрика світу» (бововняна) + продукція металургії, парові двигуни, індустріалізація транспорту (судно будівництво, залізнична мережа).

С/г: лендлорди + фермери, 1815 р – «Хлібні закони». До 19ст – промисловий протекціонізм. Середина 19ст – Лондон світовий кредитний центр. Англійський банк – «банк банків».

 

Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в Англії.

Першою країною промислового перевороту була Англія. фабрика перемогла над мануфактурою, створені нові класи: промислова буржуазія та промисловий пролетаріат, ріст питомої ваги міського населення, замість купця – підприємець, здешевлення робочої сили, зниження реальної з/п, виникнення масового безробіття.

Англія – «фабрика світу» (бововняна) + продукція металургії, парові двигуни, індустріалізація транспорту (судно будівництво, залізнична мережа).

С/г: лендлорди + фермери, 1815 р – «Хлібні закони». До 19ст – промисловий протекціонізм. Середина 19ст – Лондон світовий кредитний центр. Англійський банк – «банк банків».