Страхування дітей від нещасних випадків.

Застраховані особи - діти у віці від 1 до 16 років, за винятком дітей-інвалідів. Страхувальниками виступають батьки, родичі, інші дієздатні громадяни незалежно від їхнього віку або юридичні особи. Страхувальник має право призначити себе або будь-яку іншу особу отримувачем страхової суми у випадку смерті застрахованого. Термін ДІЇ договору, як правило, один рік. Страхові тарифи становлять 1-2%.

При страхування школярів від нещасних випадкі в договори укладаються з батьками або іншими родичами, а також юридичними особами незалежно від форм власності. Застрахованими вважаються учні денних загальноосвітніх закладів -шкіл, гімназій, коледжів, ліцеїв. Вікові межі по страхуванню учнів обмежені періодом їх навчання. Страхувальник має право призначити отримувачем будь-яку особу, але якщо страхувальником є юридична особа, то страхову суму отримують спадкоємці застрахованої особи за законом.

Страхова сума та форма сплати внеску встановлюються за згодою сторін. Страховий тариф, як правило, становить від 0,5 до 0,8% від страхової суми.

У випадку переходу застрахованого учня в інший навчальний заклад дія договору страхування не припиняється.

Страхування спортсменів від нещасних випадкі в - вид добровільного особистого страхування, за яким спортивний клуб, товариство, команди, інші організації-страхувальники або безпосе­редньо самі спортсмени укладають договір зі страховою компанією. Страхова сума на одного спортсмена встановлюється за домовле­ністю сторін. Договір укладається на термін від 1 до 12 міс або на проведення окремих спортивних заходів (від 1 до 25 днів) на підставі заяви, що подається страхувальником. Наприклад, окремі компанії у правилах страхування на випадок травми внаслідок нещасного випадку зазначає, що спортсмен застрахований не тільки на період проведення спортивного змагання, а й у побуті.

Страхова компанія зобов'язана виплатити страхову суму, якщо під час дії договору страхування внаслідок нещасного випадку, що стався під час спортивних змагань, у ході тренувань, а також у дорозі на ці змагання застрахований спортсмен одержує травму або гине.

Страхова сума не виплачується, якщо застрахований загинув або одержав травму внаслідок скоєння ним дій, в яких слідчими органами або судом встановлені ознаки навмисного злочину або у зв'язку з алкогольним, токсичним чи наркотичним сп'янінням. Тарифи встановлюються залежно від видів спорту, розряду спортсмена, його віку та ін.

В економічно розвинених країнах переважна більшість (до 98%) промислових і торговельних підприємств систематично страху­ють своїх працівників.

 

51. Медичне страхування — це форма соціального захисту населення щодо охорони здоров'я, пов'язана з компенсацією витрат громадян на медичне обслуговування.

Медичне страхування передбачає страхування на випадок втрати здоров'я з будь-якої причини.

Об'єктом медичного страхування є майнові інтереси, пов'язані з життям і здоров'ям громадян, а його метою — забезпечення застрахованим особам при виникненні страхового випадку права на отримання медичної допомоги за рахунок нагромаджених коштів та фінансування профілактичних заходів.

Страховими ризиками в медичному страхуванні є захворювання застрахованого, а страховими випадками — його звернення в медичну установу і надання застрахованому лікувальних послуг.

Згідно з українським страховим законодавством медичне страхування відрізняється від страхування життя, оскільки не передбачає ризику смерті або дожиття до певного віку чи до закінчення терміну дії договору, що перетворює його в ризиковий вид страхування.

Суб'єктами м едичного страхування є: страховики, страхувальники; застраховані особи; медичні заклади.

Страховиками (страхові медичні організації, компанії, фонди) визнаються юридичні особи, які створені і функціонують у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю у відповідності до чинного законодавства країни, а також отримали у встановленому порядку ліцензію для здійснення цієї діяльності.

Видача ліцензії на всі види медичного страхування здійснюється органами управління охороною здоров'я згідно із законодавством країни.

Обов'язок страховика полягає в тому, що він:

укладає договори щодо надання гарантованого обсягу медичної допомоги застрахованому з обов'язкового медичного страхування з лікувально-профілактичними закладами та самостійно практикуючими медичними працівниками;

укладає договори щодо надання медичних послуг з добровільного медичного страхування з будь-яким медичним або соціальним закладом та окремими особами, акредитованими у встановленому порядку;

контролює якість медичної допомоги, що надана застрахованій особі згідно з договором медичного страхування;

не має права відмовити страхувальнику в укладанні договору, якщо його умови відповідають діючим правилам страхування;

контролює доцільність використання страхових коштів виробниками медичних послуг;

несе економічну відповідальність перед застрахованим за своєчасне і якісне надання необхідного обсягу медичних послуг;

для забезпечення стабільності страхової діяльності зобов'язаний створити резервні фонди та фонди профілактичних заходів.

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори страхування.

При обов'язковому медичному страхуванні страхувальниками для працюючого населення виступають підприємства та роботодавці, а для непрацюючого — місцеві органи влади.

При добровільному страхуванні страхувальниками є підприємства, громадські, благодійні організації та інші юридичні особи, а також працездатні громадяни.

Страхувальник зобов'язаний:

- вносити у встановленому порядку згідно з договором страхування страхові внески (платежі);

- вживати залежних від нього заходів для захисту здоров'я застрахованих від впливу несприятливих факторів;

- надавати страховикам інформацію про здоров'я певних контингентів населення, яке підлягає страхуванню, про умови їх праці та побуту;

- укладати зі страховиками договори про страхування третіх осіб.

Страхувальники мають право вибору страховика, а також при укладанні договору страхування призначати громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум.

Застрахована особа зобов'язана не створювати свідомо ризику втрати свого здоров'я і здоров'я інших громадян, достовірно інформувати медичну установу і страховика про стан свого здоров'я і можливі ризики його погіршення, дотримуватися правил розпорядку роботи медичного закладу, де надається медична допомога.

Порушення умов договору застрахованою особою може потягти за собою повне або часткове віднесення витрат за медичні послуги на рахунок її особистих коштів. За зловмисне приховування при укладанні договору добровільного медичного страхування наявного захворювання застрахована особа несе повну відповідальність.

Важливою особливістю медичного страхування є те, що відшкодування збитків застрахованому при настанні страхового випадку здійснюється не грошима, а медичними послугами. Ці послуги надає четвертий суб'єкт медичного страхування — медичний заклад.

 

61. Страхування відповідальності за неповернення кредитів. Страхування депозитів.

Страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту. Страхувальником з даного виду страхування є підприємства, установи та організації. Страховик — страхова компанія. Об'єкт страхування — відповідальність позичальника перед банком, щонадає кредит, за вчасне і повне погашення кредиту, включаючи плату за користування ним. Правила та умови страхування аналогічні правилам та умовам страхування ризику непогашених кредитів.

Страхувальник подає заяву в двох примірниках, копію кредитного договору, довідку про погашення кредиту.

Страховик визначає страхові платежі, які мають бути сплачені страхувальником одноразово. Відповідальність страховика коливається теж у межах 50—90%.Страхова сума встановлюється пропорційно частці відповідальності страховика, обумовленої в договорі, до суми заборгованості.

Висновок про кредитоспроможність роблять на основі аналізу: ретельності його розрахунків за раніше отримані кредити, поточного фінансового стану, здатності мобілізувати за необхідності грошові засоби з різних джерел, тобто рівня ліквідності. Банк, приймаючи рішення про надання кредиту, визначає ступінь ризику, який він готовий взяти на себе, та розмір кредиту, який може надати.

Страхування депозитів:

Кошти, отримані у формі депозитів, комерційні банки активно використовують у своїй кредитній діяльності. Ця діяльність, як відомо, пов’язана з ризиком неповернення коштів, наданих банкам у кредит. Тому за умови, що банк не подолає ризику неповернення йому кредиту, цей ризик передається клієнтам банку — власникам депозитів.

Необхідність широко впроваджувати систему страхування банківських депозитів зумовлюється ось чим:

· загальним спадом довіри до банків;

· потребою надання допомоги тим банкам, які потрапили у скрутну фінансову ситуацію;

· потребою стабілізації фінансових ресурсів банків — усунення причин до передчасної ліквідації депозитів вкладниками, занепокоєними станом їх надійності;

· обов’язком захисту споживача-клієнта, який не завжди володіє достатньою інформацією про фінансову кондицію банку, якому довіряє свої заощадження.

Фонд має бути керований як товариство взаємного страхування зобов’язань банків перед вкладниками.

· Фонд страхування депозитів має формуватися суворо на страховій основі, що передбачає вирівнювання ризиків окремих банків.

· у часть у депозитному страхуванні усіх банків та інших фінансових закладів, які приймають депозити, обов’язкова.

· Імперативність регуляційних норм діяльності систем депозитного страхування.

· Змішаний характер організації систем депозитного страхування, який передбачає організаційну та фінансову співучасть як недержавних, так і державних структур.

· Обмеженість страхової відповідальності банків установленою квотою відшкодування депозитів.

· Власна участь застрахованих у покритті ризиків неповернення депозитів. Може бути застосована регресивна шкала розрахунку страхового відшкодування.

· Диференціація страхових тарифів у межах банків-страхувальників згідно зі ступенем їх загальної ризикогенності, яка постійно і докладно вивчається фондом депозитного страхування.

· Окремі підходи до страхування вкладів фізичних та юридичних осіб.

· Страхове відшкодування надається на одного вкладника, а не на один вклад.

Страховий захист депозитів в Україні здійснюється за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченомузаконодавством.