Надайте характеристику організації та особливостей розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Одним з основних завдань у роботі інженера з охорони праці є розслідування нещасних випадків. Треба пам’ятати, що він несе безпосередню відповідальність за якість розслідування, правильність визначення причин нещасного випадку та повноту заходів щодо усунення причин виникнення аналогічних випадків на виробництві. Тому до розслідування нещасного випадку треба підходити з повною відповідальністю.

Згідно з резолюцією МОП «Про статистику виробничого травма­тизму», прийнятою 16-ю Міжнародною конференцією зі статистики праці у 1998 році, «нещасний випадок на виробництві – це несподівана та незапланована подія, включаючи дії умисного, насильницького характеру, яка виникає внаслідок трудової або пов’язаної з нею діяльності, що призводить до травмування, хвороби або смерті».

Згідно з цим Положенням розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання, отруєння (далі – нещасні випадки), що сталися після одноразового впливу шкідливих речовин або факторів, теплові удари, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом, блиска­вкою та іонізуючими випромінюваннями, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетрусів, зсувів, повеней, ураганів та інших надзвичайних подій), контактів з тваринами, комахами та іншими представниками флори й фауни, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, або до необхідності пере­ве­сти потерпілого на іншу (легшу роботу) терміном не менше, ніж на один робочий день, або до смерті потерпілого на підприємстві.

Методика розслідування нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності, групових, з можливим настанням інвалідності та смер­тель­них нещасних випадків у принципі однакова. Під час проведення розслідування необхідно:

• провести обстеження місця нещасного випадку;

• опитати потерпілих, свідків, взяти письмове пояснення у свідків, а також пояснення представників адміністративно-технічного персо­налу підприємства;

• ознайомитись з необхідними документами;

• організувати проведення технічних розрах­у­нків, лабораторних досліджень, випробувань та інших необхідних робіт;

• зробити фотознімки місця нещасного випадку або пошкодженого об’єкта, виконати необхідні ескізи та схеми;

• встановити обставини та причини нещасного випадку;

• визначити відповідальних за нещасний випадок;

• розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Комісія протягом 3 діб повинна скласти акти за формами Н-5 та Н-1. Акт за формою Н-5 складається у двох екземплярах, а за формою Н-1 – у шести. Роботодавець повинен протягом доби після закінчення розслідування затвердити акт за формою Н-1. Один екземпляр акта видається потерпілому або особі, яка представляє його інтереси. У службі охорони праці не повинні зберігатись акти, які належать керівникові структурного підрозділу, профкому тощо.

Далі ми розглянемо питання, пов’язані з:

¨ оглядом місця, де стався нещасний випадок;

¨ опитуванням свідків, потерпілих та керівників робіт;

¨ ознайомленням з необхідними документами;

¨ проведенням експертизи, технічних розрахунків, випробувань;

¨ складанням актів про нещасні випадки за формою Н-1;

¨ класифікацією нещасних випадків і взяттям їх на облік;

¨ опрацюванням заходів щодо усунення причин нещасних випадків.

Охарактеризуйте та наведіть приклади основних причин професійних захворювань офісного працівника.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори виробничого середовища впливають на здоров'я і працездатність людини. Вони можуть бути причиною травм за певних умов.

Причини нещасних випадків поділяються на організаційні, технічні та санітарно-гігієнічні.

Організаційні причини:

- незадовільна організація, розташування і утримання робочих місць, проходів та проїздів;

- порушення режиму роботи і відпочинку;

- використання невідповідного інструмента, обладнання, пристроїв;

- недостатня освіченість робітників, невідповідність працюючого роботі, що він виконує;

- незадовільна якість або відсутність індивідуальних захисних засобів;

- відсутність попередження про небезпеку;

- неправильна організація праці, нераціональний режим роботи;

- тривале вимушене одноманітне або ненормальне положення тіла чи окремих його частин та їх перенапруження.

Технічні причини:

- недосконалість технологічних процесів;

- недосконалість обладнання і пристроїв;

- відсутність огорож і запобіжних пристроїв;

- незадовільний стан обладнання, інструмента і пристроїв. Санітарно-гігієнічні причини:

- недостатність об'єму і площі виробничих приміщень;

- ненормальні метеорологічні умови (температура, вологість, швидкість руху і тиск повітря);

- теплові випромінювання;

- освітлення не відповідає нормам;

- шкідливі та отруйні речовини;

- шкідливі випромінювання;

- шум і вібрації;

- поганий стан побутових і профілактичних установок та пристроїв.

Вивчення виробничого травматизму відбувається двома шляхами: вивчення травматизму і професійних захворювань за матеріалами статистики; дослідження прихованих небезпек за допомогою технічного обстеження підприємства, цеху або дільниці, - використовування монографічного методу вивчення.

Принципова відмінність першого методу полягає в тому, що вивченню підлягають нещасні випадки і захворювання, що вже сталися.

Наведіть основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі банківської справи.

Технічні заходи - технічні засоби, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці, та пов'язані з впровадженням нового обладнання, пристроїв і приладів безпеки і безпечною експлуатацією засобів виробництва.

Нормативно-методичні заходи:

- розробка посібників і рекомендацій;

- розробка нормативно-правової бази з охорони праці на підприємстві;

- забезпечення необхідною нормативно-правовою документацією функціональних служб, окремих структурних підрозділів та робочих місць.

Організаційні заходи:

- контроль за технічним станом обладнання, інструментів, будівель і споруд;

- контроль за дотриманням вимог нормативних документів з охорони праці;

- нагляд за обладнанням підвищеної небезпеки;

- організація навчання, перевірка знань з питань охорони праці і інструктажів робітників підприємства.

Санітарно-гігієнічні заходи:

- контроль за впливом виробничих факторів на здоров'я працівників;

- забезпечення санітарно-побутових умов згідно з діючими нормами;

- атестація робочих місць відповідно до їх нормативним актам з охорони праці.

Соціально-економічні заходи:

- надання пільг і компенсацій працівникам, які працюють зі шкідливими і небезпечними умовами праці;

- створення умов для економічної зацікавленості роботодавця і працівника у поліпшенні умов і підвищенні безпеки праці;

- соціальне страхування працівників роботодавцем.

Лікувально-профілактичні заходи:

- надання медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків на виробництві;

- контроль за здоров'ям працюючих протягом їхньої трудової діяльності;

- лікувально-профілактичне харчування працівників, які працюють на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці.

Наукові заходи:

- прогнозування соціально-економічних наслідків нещасних випадків і аварій;

- моделювання аварійних ситуацій і розробка заходів щодо їх відвернення;

- плани локалізації і ліквідації аварії;

- оцінка ефективності управління охороною праці;

- підготовка науково обгрунтованих технічних рішень, спрямованих на підвищення безпеки і поліпшення умов праці.

Інформаційне забезпечення - інформаційна підтримка при

проведенні нормативно-методичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних, соціально-економічних, наукових досліджень, спрямованих на збереження безпеки праці, здоров'я працюючих.