Як виховувати пам’ять учнів.

Пам'ять – одна з найбільш значущих психічних особливостей людини, і не даремно, адже саме вона виконує ряд функцій, без яких людина не в змозі повноцінно функціонувати як особистість, а також як суб’єкт діяльності і соціальних відносин. Пам'ять посідає одне з головних місць у процесі становлення, формування і розвитку людини. Пам'ять пов’язує минуле із сучасним та майбутнім і є надзвичайно важливою пізнавальною функцією, що лежить в основі розвитку і навчання.

Функціонування пам’яті в процесі навчання є однією з актуальних проблем як для вчителя, так і для учня. Особливо значущим є це питання у підлітковому віці, коли зазначений психічний процес ще перебуває в стадії формування та дозрівання, у зв’язку з чим у пам’яті дітей можуть спостерігатися певні вади (погіршання або втрата здатності запам’ятовувати, зберігати, пізнавати чи відтворювати інформацію), або ж індивідуальні відмінності.

Часто причиною низької успішність у навчанні дітей-підлітків є їх слабка пам'ять, погане запам’ятовування матеріалу. Дуже негативну роль у відставанні грає невміння застосовувати способи ефективного осмисленого запам’ятовування.

Розвиток пам'яті залежить від того, як забезпечується управління цим процесом. Педагоги мають створювати умови, що прискорюють навчання, дають можливість краще засвоїти і зберегти в пам'яті знання. Особистість тільки тоді матиме вагомі успіхи, коли буде досить наполегливо докладати зусиль до запам'ятовування необхідного якнайбільше, загалом і в деталях. Пам'ять погіршується від неповного її використання.

Виховання пам'яті нерозривно пов'язане з вихованням самої особистості. Для розвитку пам'яті в учнівської молоді треба виховувати передусім позитивні мотиви навчання і праці, любов до знань і трудової діяльності, зацікавленість у результатах діяльності та почуття відповідальності за виконання своїх обов'язків. Тільки повноцінна діяльність особистості сприяє розвиткові доброї пам'яті. Інтерес, зацікавленість, активне ставлення до діяльності сприяють мимовільному запам'ятовуванню.

Удосконалення пам'яті вимагає постійних тренувань, які, однак, не повинні бути ізольованим актом, штучним повторенням одного й того самого. Тренуючи пам'ять, кожного разу потрібно виявляти наполегливість та впевненість, постійно домагатись поліпшення результатів запам'ятовування. Отже, вдосконалення пам'яті – процес, що потребує активного втручання людини. Поставлена мета та її реалізація – те, що допоможе вдосконалити той вид пам'яті, який розвинений найгірше.

Розкрийте суть стимулююче-мотиваційного компонента процесу навчання (за фахом).

Стимулююче-мотиваційний компонент припускає, що педагог буде здійснювати міри по стимулюванню інтересу, потреби в рішенні поставлених завдань, щоб породжувати внутрішній процес виникнення позитивних мотивів у навчаємих. Стимулювально-мотиваційний компонент має велике значення для навчального процесу. Формування мотивації навчальних дій — це відповідальний етап діяльності педагога. Глибокі, міцні, емоційно забарвлені та змістовні мотиви забезпечують ефективність навчально-пізнавальних дій учнів і надають їм конкретну направленість.

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності складається із сукупності певних мотивів. Мотив навчально-пізнавальної діяльності — це намагання учня досягти певного рівня розвитку в учінні та професійній діяльності, в основі якої лежать глибокі, міцні й різноманітні загальнонаукові та професійні знання, навички й уміння. Своєю чергою, ця потреба викликає певне переживання, інтерес, спонуку. Таким чином, для активної участі учня в навчально-пізнавальній діяльності необхідно, щоб мета і зміст учіння та професійної діяльності не тільки були внутрішньо прийняті ним, але й набули для нього особистісного смислу, викликали позитивні переживання, намагання і прагнення ефективних дій.

Безперечно, будь-який педагог повинен прагнути формувати в учнів, першою чергою, мотивацію навчально-пізнавальних дій, тому що їх у цьому разі цікавить сам зміст, смисл і процес навчально-пізнавальних дій, а у випадку мотивації досягнень — тільки прагматичний результат. Пізнавальна мотивація підвищує активність учнів, сприяє перебудові психічних процесів і, відповідно, має вплив на їх розвиток. Тобто, основна проблема для учня в дидактичному процесі — не отримання високих оцінок (мотивація досягнення), а система глибоких, міцних загальнонаукових і професійних знань, навичок і вмінь, всебічний і гармонійний розвиток особистості.
Безперечно, мудро чинять ті педагоги, які мотивацію пізнання використовують для формування професійної мотивації та спрямованості особистості майбутнього спеціаліста. Тому в навчальному процесі повинні чітко окреслюватися контури і характер майбутньої професійної діяльності.

 

21. Складіть розгорнутий план-схему виступу на батьківських зборах на тему: «Особливості виховання дітей підліткового віку».

ПЛАН ЗБОРІВ

1 Оголошення теми і мети зборів.

1. Три основи складності підліткового віку

2. Психологічний коментар.

3. Підліток – школяр: соціально-педагогічні проблеми.

4. Побажання батькам.

1. ПЕРЕБІГ ЗБОРІВ

Класний керівник

Період з 10-11 років до 14-15 років називають підлітковим, або середнім шкільним. У цей час під впливом інтенсивного функціонування залоз внутрішньої секреції збільшується збудженість центральної нервової системи підлітка, що виявляється у підвищеній дратівливості, надмірній образливості, нестриманості. Але цього може не бути, якщо дорослі виявляють чуйність, тактовність і турботу.

1. Складності підліткового віку є серйозною педагогічною проблемою. Їх перша об’єктивна основа – у значній різниці між вимогами суспільства до дітей і дорослих, різниці в їх обов’язках і правах. Відомо, що “доросле” життя складніше, ніж життя дітей, і далеко не всі дорослі люди можуть підтримувати гармонійні відносини з оточуючими.

Другою об’єктивною основою складності підліткового віку є виключно швидкий темп змін, які відбуваються в цей період: у фізичному і психічному стані підлітка, у характері реакції на зовнішні подразнення і т. п.

Третьою об’єктивною основою складності підліткового віку є накопичення до цього віку дефектів виховання, які раніше виразно не проявлялися внаслідок недостатньої самостійності дитини і відносно неширокої сфери її діяльності та спілкування.

2. Цей період – час фізіологічної кризи. Звідси нетерпимість, упертість, непослух. Щось сталося! Не можна залишати дітей самих, хоча й вони хочуть бути незалежними, відкидають авторитети, не вірять досвіду інших, а лише своєму власному. Виникають складні стосунки з батьками, кажуть, що їм нічого не потрібно, а насправді потребують багато.

Вони не стали ще дорослими, але вже й не діти. До них треба мати велике терпіння, ставитися з делікатністю, бути розважливим, треба заспокоювати їх, не принижувати!

3. При всій важливості спілкування із ровесниками, вчителями та батьками все ж основу соціальної ситуації розвитку сучасного підлітка складає та проста і очевидна обставина, що він – школяр. Головна суспільна вимога до підлітка – заволодіти певною сумою знань, умінь та навичок, без якої неможлива його подальша участь в житті суспільства.

Спад успішності, який часто спостерігається в середніх класах школи може бути породженими різними причинами: від незначних прогалин у знаннях, викликаних пропуском занять, чи зниження працездатності, пов’язаної з перебудовою організму. У підлітковому віці не можна, “витягуючи” успішність, вирішити всі інші особисті проблеми підлітка, а можна зробити тільки навпаки.

Учитель та батьки учнів – дві сторони, що разом відповідають за виховання дитини перед суспільством. Ось чому учитель зобов’язаний активно шукати педагогічних контактів із батьками учнів. Контакти вчителя з батьками учнів повинні носити постійний характер та диктуватися не випадковими мотивами або бажанням змусити батьків «вжити заходів», а прагненням вчителя побільше дізнатися про дитину, порадитися про його навчання та виховання, навіть порадіти з батьками його успіхам та перспективам.

4. Памятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів, щастя вам і вашим дітям!