Основні вимоги до проведення дезінфекції, передстерилізаційного очищення інструментарію. Контроль якості передстерилізаційного очищення інструментарію на наявність крові та миючих засобів.

 

Асептика (asepticos) – метод попередження інфекційного забруднення тканин і інструментів мікробами або вірусами при виконанні лікувальних і діагностичних процедур.

З метою підготовки для ін’єкції шприців та голок застосовують різні методи стерилізації, основані на обеззараженні мікробів, вірусів і продуктів їх життєдіяльності. Знешкодження цих чинників може бути здійснене шляхом впливу на них фізичних або хімічних факторів.

Стерилізація – кип’ятіння ін’єкційних засобів у воді. Використовують дистильовану воду з доданням 0,5 чайної ложки на 1 л води натрію гідрокарбонату. Стерилізацію проводять в стерилізаторах. Тривалість перебування інструментів в стерилізаторі – не менш 45 хвилин.

Передстерилізаційна підготовка:

1. Механічно – за допомогою щітки видаляють залишки крові, кусочки вати. Внутрішній просвіт голок прочищають ман дреном.
2. Шприці та голки замочують на 15-20 хв. У 10% миючому розчині: 950 мл воді + 20 мл перекису водню + 30 г миючого порошку «Лотос».
3. Промивання під струменем холодною води та прополіскування у дистильованої воді.

Наявність капель крові перевіряють за допомогою бензидинової проби. Декілька крапель розчину із бензидину, оцтової кислоти і перекису водню пропускають через голку, поява зелених плям свідчить про неякісну очистку інструментів.

Залишки миючих засобів виявляють за допомогою 1% розчину фенолфталеїну. Поява рожевого забарвлення свідчить про залишки миючих засобів, що вимагає повторного миття інструментів.

Провіряють герметичність шприців рухами його поршня при закритій канюлі і прохідність голки по наявності шуму виходження повітря. Потім шприц розбирають і поміщають у стерилізатор.

Для профілактики вірусного гепатиту перед кип’ячинням голки занурюють на 15 хв. у 10% розчин магнію сульфату, підігрітий до 50 ⁰С. Після чого промивають під струменем спочатку теплої, а потім холодної води.

 

До стерилізатору разом зі розібраним шприцом поміщують два анатомічних пінцети і два пластмасових крючки для піднімання кришки стерилізатора. Разом кип’ятять ниркоподібний лоток.

Збирають шприц після миття рук та обробки їх 70% розчином етилового спирту.

 

Автоклавування – стерилізація нагрітою водяною парою до 115-130 ⁰С та тиском 1,5 атм. Тривалість 30-40 хвилин. Контроль стерилізації проводять за допомогою сірки, температура плавлення якої 110-120 ⁰С, або бензольної кислоти, яка при 120 ⁰С набуває фіолетового забарвлення.

Сухожарові шафи – при 180 ⁰С 1 час.

Інструменти загортають у крафт-пакети, які заклеюють з обох сторін.

 

 

Засоби контролю

6.1. Контрольні питання

1. Організація роботи поста медичної сестри.

2. Документація, що заповнюється постовою сестрою, та правила її ведення. Реєстрація пацієнтів, що поступають у відділення.

3. Термометрія, вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу із внесенням даних до температурного листка.

4. Робота з листком призначень.

5. Правила забезпечення пацієнтів таблетованими та розчинними лікарськими препаратами.

6. Організація роботи сестри маніпуляційного кабінету.

7. Основна документація маніпуляційного кабінету.

8. Правила зберігання та обліку медикаментозних засобів і медичного інструментарію у маніпуляційному кабінеті.

9. Виписування, облік та зберігання сильнодіючих, наркотичних та отруйних речовин згідно з діючим наказом.

10. Методика і техніка взяття загального аналізу крові, аналізу крові на вміст цукру, на біохімічні та бактеріологічні дослідження.

11. Підготовка маніпуляційного стола до роботи.

12. Техніка виконання підшкірних, внутрішньом’язових, внутрішньовенних ін’єкцій.

13. Розрахунок дози розчинного антибіотика.

14. Правила заповнення систем для трансфузії та проведення внутрішньовенних вливань.

15. Основні вимоги до проведення дезінфекції, передстерилізаційного очищення інструментарію.

16. Контроль якості передстерилізаційного очищення інструментарію на наявність крові та миючих засобів.

17. Стерилізація інструментарію для багаторазового використання.

 

6.2. Тестові завдання:

1. Яке зниження температури тіла називається літичним?

А) Каскадоподібне

Б) Хвилеподібне

В) Поступове

Г) Раптове

 

2. Яка система першочергове страждає при кризисному зниженні температури?

А) Нервова

Б) Серцево-судинна

В) Травлення

Г) Виділення

Д) Ендокринна

 

3. З якою метою пе5ред вимірюванням температури ртутним термометром очищують від поту пахвинну ділянку?

А) Забезпечення гігієнічних умов процедури

Б) Застерегти організм від переохолодження

В) Забезпечення вищої точності вимірювання

Г) З метою кращої фіксації термометра

 

4. Яка тривалість вимірювання температури тіла у пахвинній западині?

А) До 5 хвилин

Б) До 10 хвилин

В) До 15 хвилин

Г) Понад 20 хвилин

 

5. Який рівень температури характеризує гіперпіретичну реакцію організму?

А) 38,5-38 ⁰С

Б) 38-39 ⁰С

В) 39,5-40 ⁰С

Г) Понад 41 ⁰С

 

6. Для якого типу лихоманки характерні добові коливання температури в межах понад 1 ⁰С?

А) Постійна

Б) Гектична

В) Послаблююча

Г) Мінлива

 

7. З’явлення додаткової пульсової хвилі характерно для:

А) Малого пульсу

Б) Парадоксального пульсу

В) Повільного пульсу

Г) Дикротичного пульсу

 

8. Яки характеристики відображають наповнення пульсу:

А) Повний і порожній

Б) Великий і малий

В) Напружений і м’який

 

9. Назвіть цифри нормального діастолічного тиску дорослої людини у стані спокою:

А) 120-110 мм.рт.ст.

Б) 80-89 мм.рт.ст.

В) 90-99 мм.рт.ст.

Г) 100-109 мм.рт.ст.

 

10. Які клінічні ознаки зниження артеріального тиску?

А) Ядуха

Б) Головний біль, нудота

В) Відчуття жару, пітливість

Г) Потемніння в очах, загальмованість, блідість шкіряних покровів

 

11. Вибірка призначень із медичних карток проводиться постовою медичною сестрою в такі терміни:

А) Щоденно

Б) Через день

В) 1 раз на 3 дні

Г) 1 раз на тиждень

 

12. Вкажіть місце зберігання сильнодіючих ліків:

А) У сейфі для збереження ліків групи А і В

Б) У сейфі на посту медичної сестри

В) У процедурному кабінеті

 

13. Наркотичні анальгетики необхідно зберігати в сейфі, що знаходиться:

А) У старшої медичної сестри

Б) На посту медичної сестри

В) У процедурному кабінеті

 

14. До переваг парентерального введення ліків не належить:

А) Швидке введення

Б) Точність дозування

В) Зручність способу

Г) Швидке всмоктування ліків

6.3. Сітуаційні завдання:

1. Що має зробити медпрацівник, перш ніж дати пацієнту лікарський засіб?

а) уважно прочитати листок призначення

б) перевірити назву лікарської речовини, її дозу і спосіб застосування

в) переконатися, що перед вами той пацієнт, прізвище якого вказано на листку призначень

 

2. Які шляхи парентерального введення лікарських засобів?

а) внутрішньошкірно

б) підшкірно

в) внутрішньом’язово

г) внутрішньовенно

 

3. Про що необхідно проінформувати пацієнта перед уведенням лікарського засобу?

Про точну назву препарату, мету вживання лікарського засобу, про час появи ефекту, як коли і як довго вживати препарат, про взаємодію препарату з їжею, алкоголем, лікарськими засобами, про побічні ефекти препарату.

 

4. Хворому 80 років Під час термометрії термометр не тримається у пахвинній ділянці. Ваші дії? Виміряти температуру у ротової порожнині, або ректальне вимірювання, або притримати термометр в пахвинній ділянці.

5. У хворого К. у температурному листі добові коливання температури в межах 1 ⁰С, висока лихоманка тримається приблизно 3 доби. Для якого типу лихоманки притаманні так зміни? Охарактеризуйте цей тип лихоманки. Постійна лихоманка, добові коливання температури не перевищують 1 ⁰С, висока лихоманка тримається від де кількох діб або тижнів.

 

6. У хворого різке зниження температури тіла, яке супроводжується потовиділенням, різкою слабкістю, падінням АТ. Для якого стану це характерно? Яка допомога? Кризис. Обкласти тіло грілками, підняти ножний кінець ліжка, міняти натільну та постільну білизну, дати міцний чай.

 

7. Хворому призначені краплі. Медсестра, спираючись на малу кількість часу, відлила невелику кількість ліків із флакона в чайну ложку та дала випити хворому. В чому груба помилка медсестри?

Медсестрою допущена груба помилка, краплі необхідно суворо дозувати за допомогою піпетки.

 

8. Вдень, перед застосуванням хворим ліків, він звернув увагу медсестри на те, що після ранкового застосування ліків у нього на шкірі з’явився сверблячий висип та відчуття жару. Про що повинна подумати медсестра та які її дії в цій ситуації?

Ліки хворому не давати, докласти лікарю в негайному порядку.

 

9.Під час роздачі ліків на одній з пляшок відсутня етикетка. Як повинна вчинити медсестра в даному випадку?

Ліки, які знаходяться в пляшці без етикетки, повинні бути вилучені з вжитку.

 

10. Після закапування в око крапель, хворий відчув сильний свербіж та жар в очі. Медсестра, яка виконувала маніпуляцію, виявила, щохворому випадково закапаний розчин борного спирту. Яка тактика медсестри?

Негайно промити око струменем води та повідомити про це лікаря. Перед закапуванням крапель в очі медсестра повинна звірити етикетку на флаконі з листком призначень.

 

 

7. Рекомендована література:

Основна:

1. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими – під ред. А.В.Єпішина – Тернопіль – Укрмедкнига, 2001- С. 19-51.

2. Пропедевтика внутрішніх хвороб /Децик Ю.І., Нейко Є.М., Пиріг Л.А. та інш. за ред. Ю.І.Децика.- К.: Здоров’я, 1998. - С.4-9.

3. Щуліпенко І.М. Загальний і спеціальний медичний догляд за хворими з основами валеології. – К.:”КИЙ”, 1998. – С. 6-22.

4. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. - К.:Здоров’я, 1993. – С. 5-24

 

Додаткова:

5. Мухина С.А., Тарновская И.И. Общий уход за больными. – М.: Медицина, 1989. – С. 3-17.

6. Пауткин Ю.В. Элементы общего ухода за больными. - М.,1988. - С. 3-5.

7. Шкляр Б.С.Диагностика внутренних болезний. К.:Вища школа, 1972. – С. 7-13.

8. Пропедевтика внутренних болезней – под ред. В.Х. Василенко, А.Л. Гребенева. - М.: Медицина, 1989. – С. 5-19.

9. Смирнова З.М., Алтинбекова З.Б. Основи сестринської справи. Посібник з мед сестринського процесу.- К.:"Здоров’я".-2002.-С. 121-158.