Економічний кругообіг в умовах ринку.

Економічний кругообіг виходить з передумови, що домогосподарства витрачають весь свій доход на придбання споживчих товарів та послуг, а виробничі підприємства виробляють і продають кількість товарів еквівалентну сукупності цих доходів. Але товарний ринок не охоплює всіх ринкових відносин між домогосподарствами і підприємствами. Їхні відносини опосередковуються фінансовим ринком, за допомогою якого підприємства позичають у домогосподарств фінансові ресурси, необхідні для інвестування.

У реальній дійсності домогосподарства певний відсоток своїх доходів заощаджують у вигляді готівки, вкладів у банках, придбання цінних паперів, тощо. Це означає, що поточні видатки домогосподарства є меншими, ніж їхні доходи. Водночас фірми не лише виготовляють продукти, а й купують одне в одного капітальні блага. Ділові підприємства нерідко витрачають більше коштів, ніж становить їхній виторг. Окрім платежів за ресурси, фірми здійснюють інвестиції – купують машини та устаткування, які відшкодовують зношений основний капітал та збільшують його величину.

У реальній дійсності домогосподарства певний відсоток своїх доходів заощаджують у вигляді готівки, вкладів у банках, придбання цінних паперів, тощо. Це означає, що поточні видатки домогосподарства є меншими, ніж їхні доходи. Водночас фірми не лише виготовляють продукти, а й купують одне в одного капітальні блага. Ділові підприємства нерідко витрачають більше коштів, ніж становить їхній виторг. Окрім платежів за ресурси, фірми здійснюють інвестиції – купують машини та устаткування, які відшкодовують зношений основний капітал та збільшують його величину.

 

Сукупний попит та його фактори.

Сукупний попит — це реальний обсяг національного продукту, який економіка має намір закупити з метою задоволення платоспроможних потреб.У грошовій (номінальній) формі сукупний попит визначається сукупними витратами економіки на закупівлю товарів та послуг, які складаються із чотирьох основних компонентів:

· споживчих витрат СВ

· валових інвестицій ВІ

· державних закупок ДВ

· чистого експорту ЧЕ

Співвідношення між сукупним попитом та сукупними витратами можна виразити формулою: СП*Ц = СВ+ВІ+ДЗ+ЧЕ, де Ц – середня ціна на товари та послуги.Сукупний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни. У зв’язку з цим на графіку крива сукупного попиту набуває вигляду негативної похилої лінії.

Ц

 

ВВП

Між сукупним попитом і ціною національного продукту існує опосередкована залежність, яка проявляється через три фактори:

· ефект відсоткової ставки,

· ефект багатства,

· ефект чистого експорту.

 

Нецінові фактори сукупного попиту.

На величину сукупного попиту впливають також фактори, не пов'язані із зміною рівня цін. Неціновими факторами сукупного попиту є різноманітні шоки — раптові зміни умов загальної рівноваги на внутрішніх ринках, викликані заходами економічної політики, незалежними діями економічних агентів, зовнішньоекономічними, політичними та природними чинниками, що впливають на обсяги споживання, інвестицій, державних видатків або на обсяг чистого експорту країни. Нецінові фактори збільшують або зменшують обсяги сукупного попиту для всіх можливих рівнів цін і, відповідно, пересувають криву ADgправоруч або ліворуч (мал. 5.2). Зростання номінальних доходів, обумовлене, наприклад, збільшен­ням пропозиції грошей або рішен­нями домогосподарств менше за­ощаджувати і більше витрачати, пе­ресунуть криву сукупного попиту праворуч з AD0 до AD;. при кож­ному можливому рівні цін фірми й домогосподарства плануватимуть більші витрати на товари та послу­ги. Якщо ж під впливом нецінових факторів номінальні доходи еко­номічних аґентів зменшаться, або вони вирішать більше заощаджу­вати, крива AD0 пересунеться ліворуч на рівень AD2> і сукупний попит скоротиться.

Рис. 5.2Вплив нецінових факторів на сукупний попит

 

Напрямок зміни та впливу основних нецінових факторів, які за інших рівних умов збільшують сукупний попит і пересувають криву ADg на мал. 5.2 праворуч, наведено в таблиці 5.1.