Завдання: Чи має право сільська рада прийняти рішення про примусовий викуп земельної ділянки у вищенаведеному випадку?

 

Нормативний матеріал:

1. Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.

3. Цивільний кодекс України // ВВР України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

4. Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. (в редакції від 14 січня 2004 р.) // 36. постанов Уряду України. – 1993. – № 10. – Ст. 193.

5. Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 55. – Ст. 2221.

6. Про затвердження Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства: Наказ Держкомзему від 9 березня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 12. – Ст. 767.

7. Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 350.

 

Судова практика:

1. Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних із застосуванням земельного законодавства: Оглядовий лист Вищого Господарського Суду України від 16 листопада 2001 р. // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 1.

2.Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних із захистом права власності на землю і землекористування: роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 р. // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 3.

3.Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ: роз’яснення Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 № 7 // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 6.

 

Література:

1. Вівчаренко О.А. Проблеми гарантій охорони права власності на землю в Україні // Право України. – 2003. – № 12. – С.88-93.

2. Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга.. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.

3. Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.

4. Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.

5. Земельні відносини в України: Зб.норматив.актів уклад. Д.В.Ковалський, Л.О. Панькова. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 720с.

6. Каракаш И.И. Право собственности на землю и право землепользования в Украине: Учеб.-науч. изд. / ОНЮА. – Одесса: ФЕНІКС, 2003. – 256 с

7. Лейба Л.В. Земельні спори та порядок їх вирішення / За ред. проф. М.В. Шульги: Монографія.- Х.: Право, 2007.-160с.

8. Мірошниченко А.М. Земельне право України: Навчальний посібник. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2007. – 432 с.

9. Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. – К.: Правова єдність, 2009. – 496с.

10. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.

11. Спори пов’язані з земельними правовідносинами // режим доступу http://www.zempravo.info/#/content/documents/&id=33.

12. Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях: Монографія. – Харьков: Фирма “Консум”, 1998. – 224 с.

 

ТЕМА 10. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення.

2. Особливості правового режиму сільськогосподарських земель.

3. Суб'єктний склад власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення.

4. Засади виникнення прав на використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

5. Права та обов'язки підприємств агропромислового комплексу щодо використання земель сільськогосподарського призначення.

6. Засади припинення прав на використання земельних угідь сільськогосподарського призначення.

 

Задача № 1.

У квітні 2001 р. Н. звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право на земельну ділянку (пай) із числа земель, які були передані у колективну власність ВАТ "Ч", включити його у список громадян, який додається до Державного акта на право колективної власності на землю, та видати сертифікат на право на земельну частку (пай). В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 26 лютого 1997 р. він став акціонером ВАТ "Ч", створеного на базі колишнього державного підприємства - племзаводу "Ч", і отримав сертифікат № * від 23 квітня 1997 р., згідно з яким він є акціонером зазначеного товариства.

27 грудня 1997 р. на загальних зборах акціонерів ВАТ "Ч" прийняте рішення про роздержавлення земель, а також затверджений початковий список осіб, котрі мають право на земельну частку (пай), до якого включений і він як член акціонерного товариства.

27 березня 2001 р. Червоночабанська сільська рада прийняла рішення № 1 про передачу у колективну власність ВАТ "Ч" державних земель площею 12 500 га, що перебували у користуванні товариства, а також рішення № 2, яким погодила список громадян, який додається до Державного акта на право колективної власності на землю. Його до цього списку включено не було на тій підставі, що на момент передачі земель у колективну власність ВАТ "Ч" він не був членом трудового колективу товариства, а був лише його акціонером.

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 21 лютого 2002 р., залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 1 липня 2002 р., позов задоволено. Постановлено визнати за Н. право на земельну частку (пай) із числа земель, які були передані у колективну власність ВАТ "Ч", Каланчацьку районну державну адміністрацію зобов'язано видати позивачеві сертифікат на право на земельну частку (пай). Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач як акціонер має право на земельну частку (пай) у переданих у 2001 р. членам акціонерного товариства землях.

ВАТ "Ч" подало касаційну скаргу, у якій ставиться питання про скасування зазначених рішень із посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Додаткова інформація по справі:

1. Н. звільнений із роботи у ВАТ "Ч" за власним бажанням 1 жовтня 1999 р. При цьому він лишався його акціонером на підставі майнової приватизації (паювання майна) державного сільськогосподарського підприємства.

Завдання: Чи підлягає задоволенню касаційна скарга ВАТ „Ч”? Вирішіть справу.

Задача № 2.

Члена колективного сільськогосподарського підприємства Чалого К. було включено до списку на одержання земельної частки (паю), але сертифікат на земельну частку (пай) він не одержав у зв’язку зі смертю. Згодом КСП було реорганізовано у сільськогосподарський кооператив. Син Чалого К. звернувся до правління кооперативу із заявою про виділення йому в натурі земельної частки (паю), що належала батькові, в порядку спадкування. Правління кооперативу відмовилося виділити земельну частку (пай) на тій підставі, що його батько за життя не одержав сертифіката на земельну частку (пай), а тому син не може одержати цей пай у порядку спадкування.

Завдання: Вирішіть справу та надайте відповідь на такі питання:

Який нормативний акт регулює порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам?

Хто має право на одержання земельної частки (паю)?

Який порядок переходу земельної частки (паю) у спадщину?

 

Задача № 3.

Громадянину Я. надано у приватну власність у селі 3. земельну ділянку розміром 2 га для ведення особистого селянського господарства. Через рік він переїхав до міста С. Оскільки більшу частину р. він проживав у місті, то за пропозицією громадянина М. він уклав з ним договір на право тимчасового користування останнім земельною ділянкою на умовах оренди терміном на 5 років.

За умови договору оренди Я. передавав у тимчасове користування М. 1 га, а останній зобов'язувався сплачувати за земельну ділянку земельний податок, доглядати за житловим будинком у зимовий період та передавати щомісячно Я. від­повідну кількість овочевих культур пропорційно вартості 30% його доходу від використання землі. Однак у серпні Я. забажав достроково припинити чинність договору, вважаючи, що М. несумлінно виконує умови договору, передаючи йому сільськогосподарську продукцію не ліпшої якості. Останній звернувся з позовом до суду про визнання незаконним одностороннє припинення строкового договору на оренду земельної ділянки.