Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Визначіть роль Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації.
Надзвичайно велику роль у цьому процесі відіграли Великі географічні відкриття, пов'язані з відкриттям європейцями нових земель і континентів, активним освоєнням інших частин світу, встановленням економічних зв'язків між окремими регіонами Земної кулі. Великі географічні відкриття і період первісного нагромадження капіталу складають у часі цілу епоху — приблизно трьохсотрічний період від кінця XV ст. до кінця XVIII ст. Серед Великих географічних відкриттів найважливішими є: подорож португальця Васко да Гама до Індії, завдяки якій уперше прокладено шлях з Європи до Південної Азії; експедиції під керівництвом італійця Колумба, який у 1492 р. потрапив до Америки; експедиція Магеллана у 1519;—1521 рр., що здійснила першу кругосвітню подорож. Взагалі епоху Великих відкриттів поділяють на два періоди: перший — іспано-португальський, який включав: відкриття Америки; португальські плавання до Індії та берегів Східної Азії, починаючи з експедиції Васко да Гама; іспанські тихоокеанські експедиції XVI ст, від першого навколосвітнього плавання Магеллана до експедиції Вільяловоса. Другий — період російських і голландських відкриттів - До них належать: відкриття росіянами всієї Північної Азії; англійські та французькі відкриття у Північній Америці; голландські тихоокеанські експедиції і відкриття Австралії. Серед економічних передумов вирізнялися: бурхливий розвиток промисловості, потреби в нових ринках збуту; вимагало більшої кількості дорогоцінних металів як засобів обігу; криза середземноморської торгівлі. До політичних передумов географічних відкриттів можна віднести: розвиток абсолютизму в Західній Європі; завершення державного об'єднання низки країн Західної Європи, що супроводжувалося закінченням тривалих виснажливих воєн. Науково-технічними передумовами великих географічних відкриттів були досягнення в науці та техніці європейців, які забезпечили саму можливість тривалих подорожей. Великі географічні відкриття мали надзвичайно важливе значення не лише для європейської, а й для світової економіки: 1.розширилася територіальна сфера обігу. 2. розширився торговельний асортимент за рахунок нових товарів, 3. створення в ряді країн монопольних торговельних об'єднань 4. центр торгівлі переміщується із Середземного моря в Атлантичний 5. змінюється техніка торгівлі, яка зростає настільки, що поширюється торгівля за зразками. 6. Відбувається становлення світового ринку. Завдяки сміливим експедиціям мореплавців багатьох країн Світу торговельні шляхи зв'язали між собою Європу, Африку, Америку та Австралію і почав складатися світовий ринок. 7. Наслідком Великих географічних відкриттів стало посилення нових тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму. Вона набула яскраво вираженого меркантилістського характеру.
У результаті Великих географічних відкриттів був прискорений процес первісного нагромадження капіталу. Одним з найбільш значущих економічних результатів Великих відкриттів стала так звана «революція цін» у Західній Європі, яка відіграла дуже важливу роль у розладі феодалізму і формуванні капіталістичного господарства. Для населення відкритих земель головним наслідком географічних відкриттів було формування колоніалізму як методу функціонування світового господарства. Колоніалізм, відомий ще античній системі господарства, став методом функціонування світового господарства. З географічними відкриттями виникає світова колоніальна система. Створюються колоніальні імперії, спочатку — іспанська та португальська. Дещо пізніше у світовій колонізаційний рух вступили Англія, Франція й Нідерланди, поступово перетворюючись у могутні імперії. У ці часи ще однією важливою статтею доходів стає піратство, передусім англійське та французьке, в результаті якого грабувалися іспанські кораблі, що везли до Європи американське золото і срібло. Нещадне пограбування колоніальних народів привело до нагромадження величезних багатств у країнах Західної Європи. Охарактеризуйте основні положення класичної школи політичної економії. Проаналізуйте погляди провідних економістів класичної школи Сміта і Рікардо. Класична політична економія – це економічна течія кінця ХVIII – початку ХIХст., яка розв’язала проблеми вільного приватного підприємництва, створила трудову теорію вартості.
Характеристика класичної школи включає такі риси: - В основі поглядів лежить вчення про трудову теорію вартості; - Предметом вивчення є сфера виробництва; - людина розглядається як “економічна людина”, яка прагне до власної вигоди, до підвищення свого становища; - еластичність чисельності робітників по зарплаті вища одиниці. Це означає: підвищення зарплати сприяє зростанню чисельності робочої сили, а зменшення зарплати, навпаки, викликає зменшення чисельності робітників. Розвиток класичної школи охоплює майже два століття і має такі етапи еволюції: 1-ий етап (кінець ХVІІ ст. - початок другої половини ХVІІІст.) має два періоди:1-ий період (кінець ХVІІ ст. – ХVІІІ ст.) характеризується розвитком ідей В. Петті (Англія), П. Буагільбера (Франція).2-ий період (середина і початок другої половини ХVІІІ ст.) охоплює розвиток школи фізіократів, яка була поширена у Франції, а основні її представники – Ф. Кене і А. Тюрго. 2- ий етап (остання третина ХVІІІ ст.) пов’язаний з працями А. Сміта; 3-ий етап (початок ХІХ ст.) пов’язаний з працями англійців – Д. Рікардо, Т. Р. Мальтуса, Н. Сеніора, з теоріями французів – Ж. Б. Сея і Ф. Бастіа, американця Г. Ч. Кері. 4-ий завершальний етап розвитку класичної політичної економії (друга половина ХІХ ст.), коли Джонн Ст. Мілль та Карл Маркс систематизували та узагальнили найкращі здобутки класичної школи. Адам Сміт – видатний англ. економіст, який започаткував систематичний виклад політекономії. Теорія вартості. Цінність у Сміта має два значення: корисність і можливість придбання інших предметів. Мінову, або природну вартісь, він визначає через працю. А.Сміт розглядає вартість як внутрішню властивість товару, яка притаманна йому від природи і визначає цінність даної речі для споживача, і, властивість придбати інші речі в обмін на дану. Капітал у А. Сміта – це головна рушійна сила економічного процесу. Під капіталом він розуміє запас продукції (не використаний на споживання), що дає прибуток, або за допомогою якої завдяки праці створюються нові блага. Капітал поділяється на основний (машини, знаряддя праці, будівлі, “людський капітал”, тощо) і оборотний (гроші, запаси продовольства, сировини тощо). Великого значення він надавав нагромадженню капіталу, розглядаючи його як результат ощадливості. У ринковій економіці діє “економічна людина”. Це людина, яка, керуючись тільки власною вигодою, вступає в економічні відносини з іншими і завдяки цьому, свідомо не бажаючи, приносить користь іншим, суспільству в цілому. Давід Рікардо видатний представник класичної політичної економії. Основними положеннями методології дослідження Д. Рікардо були: 1. Система політекономії, уявлена як єдність, яка підпорядкована закону вартості; 2. Визнання об’єктивних економічних законів, які не залежать від волі та бажання людини; 3. Спроба знайти кількісне співвідношення між такими категоріями, як вартість, зарплата, прибуток, рента; 4. Дотримання абстрактного методу дослідження. Теорія вартості. Він розрізняє споживчу вартість і мінову вартість. Корисність (споживна цінність), підкреслював він, не є мірилом мінової цінності, хоча вона, абсолютно необхідна для неї. У нього – все, що бере участь у виробництві, навіть знаряддя первісної людини, становить капітал. А звідси він робить висновок про правомірність прибутку на капітал, а решта цінності – йде на оплату праці. Теорія грошей. Її теоретичні положення грунтувалися на положенні монометалізму. Д. Рікардо був прихильником кількісної теорії грошей, пов’язуючи зміну їх вартості з їх кількістю в обігу. Рікардо не бачив принципової різниці між паперовими й золотими грошима, вважаючи золото знаком вартості Теорія порівняльних переваг. Цю теорію порівняльних витрат Д. Рікардо поклав в основу спеціалізації країн у зовнішній торгівлі. Він вперше показав, що зовнішня торгівля відрізняється від внутрішньої. Якщо внутрішня торгівля зумовлюється тенденцією вирівнювання норм прибутку, то зовнішня – “порівняльними витратами”. Білет 22
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 318; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.172.94 (0.007 с.) |