Типи веб-сайтів і оцінка їх якості

Довідкові відомості

Гіпертекстова база даних у концепції WWW – це набір текстових файлів, розмічених мовою HTML, яка визначає форму представлення інформації (розмітка) і структуру зв’язків цих файлів (гіпертекстові посилання).

Електронні документи, створені мовою HTML і призначені для використання у мережі Інтернет, називаються Web- сторінками. Вони поєднуються у Web- сайти. Сайтом у мережі Інтернет називають комплекс взаємопов‘язаних однією темою Web-сторінок. Умовно сайти класифікують за принципом приналежності власника сайта до тієї або іншої категорії. Така класифікація корелює з розподілом сайтів за стилем і якістю дизайну.

Найбільш масовою є така категорія Web-сайтів, як особисті сторінки користувачів (англ. home pages), які за традицією називаються сторінками, хоча багато з них являють собою повноцінні сайти. Оскільки створюють свої сторінки різні категорії споживачів, цінність змісту і дизайн таких сторінок часто не становлять цінності. Манера оформлення і подання інформації, властиві таким сторінкам, є наслідком тих мотивів, якими свідомо або несвідомо керуються їх створювачі.

При створенні сайту фірми або комерційної організації пріоритети змінюються. Як і у традиційних видах подання бізнес-інформації (буклети, проспекти, рекламні оголошення), корпоративний сайт має головною метою створити у користувача привабливий образ фірми, який запам‘ятовується. Сайт фірми – це інструмент рекламний тією ж мірою, що і друкований інформаційний засіб, тому він потребує якісного дизайну. Середній рівень корпоративних сайтів є досить високим, оскільки вони створюються, як правило, професійними дизайнерами. Крім участі професіоналів, обставиною, яка сприяє якісному дизайну корпоративних сайтів, є те, що їх зміст оновлюється порівняно нечасто, що дозволяє застосовувати статичний, менш гнучкий дизайн. Через статичність змісту більшість таких сайтів розраховані на одноразове відвідування, тому створювачі підходять до дизайну з особливою вимогливістю, щоб справити враження на відвідувача з першого разу. Звичайно, багато з корпоративних сайтів містять інформацію не тільки про саму фірму, але і про її продукти, тобто інформацію, яка оновлюється порівняно часто. Тим самим цей вид сайтів до певної міри зближується з некомерційними і контент-сайтами. Така подвійна рекламно-інформаційна функція характерна також для “ офіційних” сайтів фільмів, музичних альбомів і груп, спортивних команд. Багато з цих сайтів вже не є комерційними, особливо якщо вони належать не самим видавцям, кіностудіям або музикантам, а їх прихильникам.

Особливим різновидом комерційних сайтів є сайти власне дизайнерських компаній. Працюючи над представництвом власної студії, дизайнер має відповідати жорстким критеріям, виробленим сучасною дизайн-культурою.

Найбільш впливовим і помітним різновидом сайтів є контент-сайти - основні постачальники інформації, яка користується попитом. До цієї категорії відносяться різноманітні пошукові системи, сайти новин і колонки оглядачів, ресурси освіти і розваг і взагалі все те, що може становити інтерес (нерекламний) для певної групи читачів. На відміну від паперових журналів і книг, у Інтернет ресурси такого роду не окуповуються за рахунок продажу інформації, тому належать або окремим користувачам, або невеликим фірмам, видатки яких окуповуються за рахунок банерної реклами. Для таких сайтів (як для некомерційних) зміст важливіший, ніж оформлення, тому середній рівень їх дизайну нижчий, ніж у сайтів компаній.

Різнорідний і часто змінюваний зміст контент-сайту примушує обмежуватись спрощеними рішеннями, тому для них обирається найбільш простий (часто академічний) стиль оформлення. Розраховані на багаторазове відвідування, такі сайти намагаються звести до мінімуму оформительські елементи, щоб читачі не витрачали час на завантаження графіки і щоб ніщо не відволікало їх від головного, заради чого вони відвідали сайт – інформації, змісту, контенту.

Саме структура документа, а не його зовнішній вигляд, є об‘єктом мовирозмітки HTML. МоваHTMLпризначена саме для розмітки логічної,а невізуальної, структури, а зовнішній вигляд документа у броузері є лише побічним ефектом логічної розмітки.

Цього принципу дотримувались тільки на початку існування мови. Надалі до HTML було введено множину візуально орієнтованих засобів, які не мають ніякого структурного значення і застосовуються виключно для управління зовнішнім виглядом документа у графічному середовищі.

Обмежуючись лише набором тегів і не зважаючи на оформлення можна одержати для свого документа цілком логічний, послідовний і строгий дизайн.

Саме такий академічний стиль характерний для освітніх і наукових сайтів

· є найкращим рішенням для тих, кому дизайн не надто важливий.

Переваги академічного стилю:

· потребує мало витрат часу і ресурсів. Логічну розмітку зручно вносити прямо при роботі над змістом і дизайн як окрема стадія проекту не потрібен;

· стандарт мови HTML 2.0 незначним чином залежить від властивостей конкретного браузера, наявності у системі певних шрифтів, здатності комп‘ютера відтворювати кольори.

Стрімке зростання кількості ресурсів мережі Інтернет і відсутність універсальних стандартів призвели до усвідомлення значущості практично апробованих принципів проектування сітьового середовища як комунікаційного засобу, розробки семіотики сітьового інформаційного середовища. Важливим завданням є визначення специфічних елементів, або параметрів мережі, які впливають на комунікацію. Виділяють такі параметри, які найбільш часто використовуються для опису і оцінки мережевих сайтів:

– оформлення документа (використання шрифтів, формату сторінок і кольору для передачі змісту тексту);

– структура сайта;

– використані засоби розробки;

– зміст повідомлення;

– привабливість;

– доступність.

Ці параметри вказують на сфери, на які проектувальники мають звертати особливу увагу при розробці сайтів.

При розробці сайтів слід звернути увагу на дослідження впливу традиційних друкарських знаків (шрифту) на швидкість і зручність роботи з документом:

· читачі однаково застосовують шрифти як із засічками, так і без них;

· довжина рядка впливає на швидкість роботи;

· курсивні і всі великі літери більш складні для читання, ніж звичайний друк;

· контрастність друкарських елементів (середній розмір, чіткість, світлість) більш важливі, ніж малюнок шрифту;

· використання білих літер на кольоровому фоні є ефективним засобом привернення уваги до тексту.

Разом з тим, досі не досліджено, наскільки ці результати можуть бути застосовані до сітьвих документів.

Структура сайта є основою, на якій розробники можуть створювати навігаційні засоби. Дослідження проблем, які виникали у користувачів внаслідок неефективності структури сайта, дозволили виділили такі загальні проблеми:

· дезорієнтація користувача (незнання того, де користувач знаходиться відносно структури сайта);

· відволікання від головної мети;

· ненадійність навігації (функції або ознаки - колір, форма кнопок і гіперпосилань - навігації змінюються від сторінки до сторінки);

· недостатня кількість обмежень відносно дій користувача.

Перед розробниками сайтів постає проблема застосування таких елементів сайтів, як гіпертекстові зв`язки, мультимедіа, фрейми та ін.

Дослідження свідчать, що користувачі чекають не більше 8 секунд, поки що-небудь з‘явиться на відкритій ними сторінці, потім готові чекати до 20 секунд, поки сторінка повністю завантажиться, і ще 6 секунд їм потрібно на те, щоб вирішити, продовжувати перегляд сайта чи ні.

Стосовно розміщення інформації на сторінках існують рекомендації: на головній сторінці може бути мало тексту і посилання на інші сторінки сайту, на інших сторінках можна вміщувати весь обсяг інформації на одній сторінці. На відміну від традиційних паперових засобів, сітьові сторінки не мають обмежень на довжину. Існує тест на змістовність сторінки: її необхідно роздрукувати, при цьому не менше 3/4 повинно бути заповнено інформативним текстом (це не стосується головної сторінки).