Підсумки. Намагайтесь закріпити знання про систему категорій соціальної психології, адже ваша майбутня професійна діяльність буде пов’язана перш за все з людьми.

Успіх ів комунікації. Не забувайте!

Соціальна група визначається як зібрання двох або більше людей, які взаємодіють один з одним і залежать один від одного в тому розумінні, що загальні потреби і цілі заставляють їх розраховувати один на одного.

Практичне заняття

Кількість годин – 2 год.

заняття № 4. Тема № 4.2. Визначення рівнів спілкування

МЕТА:

Загальноосвітня (навчальна) – звернення уваги курсантів на ставлення один до одного, забезпечення розвитку уявлень про комунікацію і взаємодію, їх покращення;

Розвивальна – підвищити професійно-психологічну компетентністьу питаннях

техніки спілкування, у тому числі в службових справах правоохоронців;

Виховна – стимулювати в курсантів потребу в опануванні на практиці основами соціальної психології у поєднанні з загальнопсихологічними закономірностями.

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: спілкування, перцепція, інтеракція, емпатія, стереотипізація, конфлікт, конгруентність, атракція, перцепція, конфлікт, конгруентність, комунікація, ефект новини, ореолу, каузальна атрибуція, комунікативні навички, авторитарний, демократичний, ліберальний стиль спілкування, вербальна та невербальна комунікація, публічний виступ, ділове спілкування, міжособистісне розуміння, ідентифікація, рефлексія.

Визначення спілкування. Зміст, цілі та засоби спілкування. Види спілкування – когнітивне, ділове, особистісне, вербальне, невербальне. Спілкування як форма інтелектуального та особистісного розвитку. Техніка та прийоми спілкування (рівні спілкування – примітивний, маніпулятивний, стандартизований, конвенціональний, ігровий, діловий, духовний (О.Б. Добрович), їх характеристика; рольові позиції у спілкуванні за Е. Берном; принципи спілкування в гуманістичній психології (К. Роджерс). Психологічні бар¢єри порозуміння в спілкуванні (моральні, статеві, емоційні, інтелектуальні та ін.). Сприйняття людьми один одного (ефект первинності, ефект новизни, ефект ореолу, стереотипізація). Спілкування з “важкими” людьми. Впливове спілкування та його закони. Спілкування в сім¢ї, причини сімейних конфліктів, професійне спілкування.

План

1. Спілкування та його види.

2. Психологічні бар’єри взаєморозуміння.

3. Техніка та прийоми спілкування (рівні спілкування за О.Б.Добрович, рольові позиції у спілкуванні за Е.Берном) та їх характеристика.

4. Визначення рівнів спілкування за О.Б.Добрович, тест РВД, його застосування у професійному відборі

5. Попередження конфліктів та підтримка співробітництва у професійному середовищі правоохоронців.

 

Теми рефератів та доповідей:

1. Мова міміки та жестів у злочинному середовищі.

2. Впливове спілкування та його закони.

3. Спілкування з «важкими» людьми у правоохоронній діяльності.

4. Поняття соціального контролю та санкцій.

5. Механізми соціально-психологічного впливу у спілкуванні з правопорушниками.

6. Психологічне зараження, його роль у сприянні протиправним посяганням та запобігання поширенню психологічного зараження.

7. Стиль спілкування. Ділове спілкування у середовищі правоохоронців.

 

Контрольні питання та завдання:

1. Зміст, цілі та засоби спілкування.

2. Доведіть необхідність спілкування для психічного розвитку особистості.

3. Визначіть взаємозв¢язок між спілкуванням та діяльністю.

4. Як Ви розумієте поняття “впливове спілкування”? Наведіть приклади.

5. Яку людину можна назвати “важкою” у спілкуванні?

6. Якими рівнями спілкування повинен володіти працівник ОВС?

7. Яку інформацію можна залучити за допомогою невербального спілкування? Наведіть приклади.

8. З’язавши свою відповідь з такими поняттями, як особливості менталітету української нації, соціальний інтелект, поясніть висловлювання про вербальне спілкування та мову, зокрема таке: “Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі”.

9. Оформити конспект за темою у вигляді дискусійних тез, які можна буде обговорювати на семінарі.

10. Зобразити графічно модель комунікативного акту.

 

Практичні завдання:

1. Зверніть увагу на те, як спілкуються ваші друзі, використовуючи невербальні засоби комунікації.
2. З’ясуйте, що забезпечує адекватність розуміння поведінки інших людей.
3. Складіть рекомендації, «Як правильно спілкуватися з співрозмовником-колегою - працівником ОВС, з правопорушником». Занотуйте.
4. Складіть рекомендації, «Як підготуватися до публічного виступу оперуповноваженому». Занотуйте.
5. Складіть схему уявної бесіди слідчого і звинуваченого. Проаналізуйте.
6. Готуючись до семінару, проведіть методики з одногрупниками «Вибір товариша», «Вибір в дії». Опрацюйте отримані дані. Як ви гадаєте, чим відрізняються результати за цими методами? Зробіть підсумок, узагальнення, занотуйте.
7. З’ясуйте, чому деякі науковці та співробітники з великим досвідом роботи в ОВС вважають, що лише в колективі співробітників особистість правоохоронця може найбільш повно і всебічно розвинутися. Обґрунтуйте свою позицію.

Репродуктивно-Продуктивні завдання із творчим компонентом

 

Позиції в спілкуванні:

- активна – пасивна,

- відкрита (бажання і уміння виразити свої думки, відчуття і готовність зрозуміти позиції інших);

- напівзакрита – напіввідкрита;

- – закрита (небажання або невміння виразити свою точку зору, наявну інформацію, доброзичлива – нейтральна – ворожа, домінування – підкорення).

Приберіть зайве.

 

Методика діагностики комунікативного контролю

(М. Шнайдер)

Призначення. Методика призначена для вивчення рівня комунікативного контролю. Згідно з М. Шнайдером, люди з високим комунікативним контролем постійно слідкують за собою, добре обізнані, як поводитись, управляють своїми емоційними виявленнями. Разом з тим вони відчувають значні труднощі в спонтанності самовираження, не люблять непередбачуваних ситуацій. Люди з низьким комунікативним контролем безпосередні і відкриті, але можуть сприйматися оточуючими як занадто прямолінійні та нав'язливі.

Інструкція. Уважно прочитайте 10 висловлювань, які відображають реакції на деякі ситуації спілкування. Кожне з них оцініть як правильне (П) або неправильне (H) стосовно себе, поставивши поряд з кожним пунктом відповідну букву.

Опитувальник

1. Мені здається важким наслідувати іншим людям.

2. Я міг би покривлятися, щоб звернути увагу оточуючих.

3. З мене міг би вийти непоганий актор.

4. Іншим людям інколи здається, що мої переживання більш глибокі, ніж це є насправді.

5. В компанії я рідко опиняюсь в центрі уваги.

6. В різних ситуаціях у спілкуванні з іншими людьми я часто поводжусь по-різному.

7. Я можу відстоювати тільки те, в чому щиро упевнений.

8. Щоб досягти успіхів у справах та у відносинах з людьми, я часто буваю саме таким, яким мене хочуть бачити.

9. Я можу бути дружелюбним з людьми, яких я не терплю.

10. Я не завжди такий, яким здаюся.

Обробка та інтерпретація

По одному балу нараховується за відповідь „Н" на запитання 1, 5,7 і за відповідь „П" на всі інші запитання. Підраховується сума балів.

0-3 - низький комунікативний контроль; висока імпульсивність у спілкуванні, відкритість, розкутість, поведінка може мало змінюватись в залежності від ситуації спілкування і не завжди співвідноситись з поведінкою інших людей.

4-6 балів - середній комунікативний контроль; у спілкуванні щирий, щиро ставиться до інших, але стриманий в емоційних виявленнях, співвідносить свої реакції з поведінкою оточуючих людей.

7-10 балів - високий комунікативний контроль; постійно слідкує за собою, управляє виявленням своїх емоцій.

Комунікативна компетентність особистості має визначальне значення для всіх професій типу „людина - людина", тому дослідження закономірностей і розробка на їх основі технік формування цього феномену має важливе значення для підготовки спеціалістів різних професій.

ПІДСУМКИ. Намагайтесь закріпити знання про систему категорій соціальної психології, адже ваша майбутня професійна діяльність буде пов’язана перш за все з людьми.

Успіх ів комунікації. Не забувайте про: