Чи розділяєте Ви народну приказку, що дитину треба виховувати тоді, коли вона упоперек лави лежить. Чому. Доведіть, використовуючи засвоєні психологічні знання. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Чи розділяєте Ви народну приказку, що дитину треба виховувати тоді, коли вона упоперек лави лежить. Чому. Доведіть, використовуючи засвоєні психологічні знання.



______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПІДСУМКИ: курсанти оцінюють, що нового вони дізналися

 

СЕМІНАРСЬКЕ заняття

Кількість годин – 2 год.

заняття № 2. Тема № 1.3. Свідоме і несвідоме. Психофізіологічні основи психіки

МЕТА:

Загальноосвітня (навчальна) – сформувати в курсантів розуміння глибинних закономірностей психіки як прояв властивостей не тільки свідомості, а і несвдомого;

Розвивальна – удосконалити вміння курсантів розуміти і контролювати власну підсвідомість, яка захищає свідомість від зайвої роботи і психічних перевантажень, що важливо для формування свідомості і самосвдомості майбутніх правоохоронців;

Виховна – стимулювати в курсантів потребу в опануванні на практиці прийомами пізнання себе, рефлексії, самопізнання і самотворення.

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: центральна і периферична нервова система, умовний рефлекс, безумовний рефлекс, процеси збудження й гальмування нервової системи, іррадіація, динамічний стереотип, таксис, інстинкт, імпринтінг, навчання, свідомість, несвідоме, самосвідомість, самооцінка, самопізнання, самоконтроль, самоприйняття, рефлексія, Я-концепція.

Будова та функції нервової системи. Еволюційні рівні поведінки: таксиси, рефлекси, інстинкти, імпринтінг, навчання, розумова діяльність. Свідомість – вищий рівень розвитку психіки. Умови виникнення свідомості. Властивості свідомості. Свідомість як усвідомлюване соціальне буття. Структура свідомості за Л.С. Виготським, С.Л. Рубінштейном, З. Фрейдом. Несвідоме, його характеристика.

Самосвідомість, характеристика її компонентів. Структура самосвідомості (самопізнання, самооцінка, самоконтроль, самоприймання). Образ “Я” як установка особистості. Я-концепція та її суттєві ознаки (Я-дійсне, Я-ідеальне, Я-дзеркальне). Основи самовиховання. Мета самовиховання. Гармонія рис особистості; гармонія з оточенням; усунення поганих звичок; контроль за потребами; розвиток здібностей; сходження до індивідуальності (за Ю.М. Орловим).

План

1. Будова та функції нервової системи.

2. Асиметрія головного мозку. Особливості функціонування лівої та правої півкуль.

3. Свідомість як вищий рівень розвитку психіки. Визначення рівня розвитку самосвідомості: методи й методики.

4. Властивості свідомості.

5. Несвідоме та його характеристика. Руйнівні потяги особистості.

Завдання 1. Свідомість – це рефлексія суб'єктом дійсності, своєї тілесності, самого себе. Свідомість є спів-знання, індивідуальна свідомість може існувати тільки при наявності суспільної свідомості і мови, що є її безпосереднім субстратом. Свідомість не дана спочатку і не породжується природою, а створюється суспільством.

 

При вивченні питань свідомість-підсвідоме необхідно зрозуміти, що головним регулятором людської поведінки є свідомість. Тим не менш 3. Фрейд був перший, хто виявив, що під покровом свідомості прихований глибинний, "киплячий" пласт неусвідомлюваних особистістю могутніх прагнень, потягів, бажань. Як лікар, він зіткнувся з тим, що ці неусвідомлювані переживання i мотиви можуть серйозно ускладнювати життя i навіть ставати причиною нервово-психічних захворювань. Це спонукало його шукати засоби, які позбавляють пацієнтів від конфліктів між свідомістю та потаємними, сліпими, несвідомими спонуканнями. Так виник фрейдівський метод зцілення душі - психоаналіз. Фрейдівська теорія у багатьох країнах остаточно увійшла до підручників з психології, психотерапії, психіатрії. Вона справила вплив на інші науки про людину - соціологію, педагогіку, антропологію, етнографію, філософію, а також на мистецтво i літературу. Фрейдівська методологія пізнання суспільних явищ, що грунтується на розкритті несвідомих механізмів, які лежать в їх основі, широко використовувалася послідовниками Фрейда та стала своєрідною філософією. Психоаналітична філософія, емпіричною базою якої є психоаналіз, продовжує i поглиблює ірраціоналістичні тенденції "філософії життя", зі своїх позицій прагне пояснити особистісні, культурні та соціальні явища.

Численні судження різних авторів стосовно психоаналізу свідчать про наявність різнопланових, iноді протилежних точок зору на суть фрейдівського вчення. I хоча престиж i авторитет психоаналізу останнім часом дещо знизився, звернення до спадщини 3.Фрейда та його послідовників є актуальним.

Пропонуємо засвоїти матеріал щодо несвідомого завдяки написанню однієї з

Теми рефератів:

1. Свідоме і несвідоме у поведінці людини.

2. Характеристика станів людини (сон, гіпноз).

3. Психофізіологічна природа особистості як чинник злочину.

4. Самосвідомість та її структура. Розвиток самосвідомості юриста (працівника ОВС).

 

Контрольні питання та завдання до теми:

1. Для чого потрібна нервова система? Що належить до центральної нервової системи і де вона знаходиться?

2. Що таке нейрон? Чим він відрізняється від інших клітин? Назвіть функції (дії), які контролюються мозком.

3. Легше досягти успіху в житті людині з домінуючою правою чи лівою півкулею? Визначіть, яка півкуля мозку домінує у Вас? Чому Ви так вважаєте?

4. Які відмінності психіки чоловіка та жінки Вам відомі?

5. Які перспективи розвитку свідомості. Що таке Я-концепція та її суттєві ознаки.

6. Яким є співвідношення між свідомістю й несвідомим в поведінці людини. Чи можна погодитися з тим, що процес виховання людини є процес формування її свідомості. У чому полягає специфіка свідомого способу життя людини?

7. Що таке неусвідомлюване та як воно впливає на життя людини? Як "несвідоме" у структурі психіки взаємодіє зі "свідомим"? Що таке руйнівні потяги особистості.

8. Яку роль відіграє сон у психічній діяльності людини?

9. Поміркуйте над питанням, як буде розвиватися психіка людини далі.

10. Що означає девіантна та деліквентна поведінка? Поясніть, яким чином наркотики впливають на психіку людини? У чому полягає сутність наркоманії?

11. Як Ви розумієте поняття "психіка", "свідоме", "несвідоме", "підсвідоме", "психічна залежність", "генотип", "психічне здоров'я"?

12. Що було відомо Вам про психіку раніше і що Ви знаєте тепер? За допомогою чого, на думку Скіннера, можна керувати поведінкою, а на думку З. Фрейда?

 

Завдання 1.

Відомо, що свідомі явища складають лише малу частину психіки, а психічні реакції значною мірою детерміновані діяльністю несвідомого. "У серця є резони, невідомі розуму", - сказав свого часу французський фізик Паскаль, і більшість людей дійсно не усвідомлюють істинних причин своїх дій. Проте, велика частина цих детермінант може усвідомлюватися і виходити, таким чином, з сфери, названої 3. Фрейдом "підсвідомістю".

При вивченні питань, пов’язаних з свідомим і несвідомостю, необхідно зрозуміти, що нового привнесли психологічні теорії у розуміння психіки i поведінки людини.

Спробуйте відповісти на нижченаведене запитання, виходячи з знань з теорії біхевіоризму та психоаналізу.

1. На уроках у 1 класі нерідко можна чути як учні докладають вчителю: "А Іра не ті стовбці вирішила, їй Вася не так показав", або "Віра зовсім не рішила" і так д. Учні, побачивши на уроці в товариша неправильне рішення, грімко вигукують: "А в нього помилка!" – або серед тишини класу підіймаються й схвильовано вказують: "А Володя три приклади пропустив".

Чим можна пояснити таки вчинки першокласників – дією свідомості чи підсвідомого?

2. Дуже часто, коли напад відбувається на людей (у тому числі працівників ОВС), які не володіють навичками самозахисту, у результаті шоку, викликаним: «Що зараз буде?», виникає стан, який назвали «синдромом неворухливого кролика». Жертва неначе віддається владі агресора та тільки потім починає думати про те, що слід було б робити.

Як Ви вважаєте ці свідомі або несвідомі дії людини?

При відповіді на це запитання згадайте одне з Правила поведінки у небезпеці:

Упевненість при боротьбі з агресором є результат тренування та практики, але не зовсім природженою якістю, що прийнято називати хоробрістю. Своїми впевненими діями людина дає зрозуміти, що вона готова постояти за себе, а саме головне, - що її не слід сприймати як потенційну жертву.

Завдання 2.

Відомості.

Уважається, що людині необхідно структурувати уявлення про себе, сформулювати своє розуміння власної особистості. Для цього використовується один з ефективних методів вивчення власних особистісних характеристик, який називається „вікно Джогарі”. Американські психологи Лафт Джозеф і Гаррі Інгам розробили картину самосвідомості, що складена з точки зору доступності і бачення „Я” як самою людиною так і іншими людьми

Перше вікно – відкрита область – охоплює сферу відкритих дій, манери поведінки, уявлень і почуттів, які відомі і самій людині і іншим. Самостприйняття та сприйняття іншими тут співпадають.

Друге вікно – область, що приховується поведінкою (підсвдоме). Самосприйняття та сприйняття людини іншими людьми в даному випадку не співпадають.

Третє вікно – прихована область поведінки, звичок, схильностей людини (підсвдоме), які помічають інші, але самому індивіду вони не відомі, людина помічає їх лише тоді коли хтось „відкриває йому очі, тобто „підносить йому дзеркало”. Самосприйняття та сприйняття іншими людьми не співпадає.

Четверте вікно – „сліпа область” (підсвдоме) охвачує уявлення і дії, які не відомі ні даній конкретній людині, ні іншим.

Мета – добитися того, щоб область першого вікна зробити як можна ширше, а область третього – якомога вужче. Тобто, щоб прихована від нього область поведінки (власні упередження, стереотипи, схильності) стала йому відома і як наслідок, змінена на в кращу сторону. Цього можливо досягти постійним зворотним зв’язком. Лише зворотний зв’язок може зблизити сприйняття. Саморефлексія особливо ефективна при взаємодії особистості і групи, яка надає особистості зворотній зв’язок і дозволяє розширити зону 1 за рахунок зони 3. Людина має навчитись отримувати цей зворотній зв’язок.

 

Пропонуємо Вам спробувати відслідкувати дію своєї зони 3 на прикладі аналізу однієї з своїх звичок. Наприклад, відстежте, скільки раз ви телефонували по мобільному телефону і через який часовий період Ви це робили. Звичайно вивявляється певна закономірність у часових періодах. Як це Ви можете це пояснити?



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 165; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.19.56.45 (0.017 с.)