Документування управлінської діяльності митних органів

Загальні положення

1.1. Ця інструкція встановлює загальні правила документування управлінської діяльності підрозділів центрального апарату Держмитслужби України, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ і організацій (далі - митні органи) та регламентує порядок роботи з документами при їх утворенні, надходженні, відправленні чи переданні до архіву.

1.2. Інструкція визначає порядок загального діловодства, її положення поширюються на всю службову документацію, у тому числі створювану за допомогою персональних комп'ютерів (далі - ПК). Комп'ютерні (автоматизовані) технології оброблення документаційної інформації повинні відповідати вимогам державних стандартів та Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 N 1153 (далі - Примірна інструкція).

Діловодство за документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, і діловодство за зверненнями громадян здійснюються окремо. Порядок їх здійснення визначається інструкцією про порядок обліку, зберігання, використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.98 N 1893, та інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 N 348.

1.3. Викладені в інструкції правила й рекомендації щодо порядку здійснення діловодних процесів у митних органах розроблено відповідно до положень Конституції та законів України, що встановлюють порядок організації та діяльності органів виконавчої влади; нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Держмитслужби України; Примірної інструкції та рішень колегії Держмитслужби України з питань здійснення контролю за виконанням документів і дотриманням державних стандартів на організаційно-розпорядчу документацію.

1.4. Організаційно-методичну допомогу митним органам у вдосконаленні та організації діловодства подають архівні установи України, що розробляють і затверджують обов'язкові для виконання нормативно-правові акти з питань діловодства, мають право перевіряти стан діловодства в митних органах без вивчення змісту справ і вимагати від керівників цих органів усунення виявлених недоліків.

1.5. Залежно від обсягу документообігу, технічного оснащення, територіального розташування та кількості структурних підрозділів у митних органах може застосовуватися повна або часткова централізація діловодства.

1.6. Відповідальність за організацію діловодства в митних органах України несуть їх керівники. Здійснення діловодства відповідно до вимог цієї інструкції покладається: у центральному апараті Держмитслужби України на Секретаріат, у митних органах на загальні відділи, групи документаційного забезпечення (далі - діловодна служба).

Працівники митних органів несуть персональну відповідальність за порушення вимог цієї інструкції та недотримання встановленого в митному органі порядку роботи з документами (за втрату, неналежне зберігання, відмову виконавця від отримання документа тощо).

У структурних підрозділах митних органів, у яких штатним розписом не передбачено посади працівника з діловодства, ця робота покладається на посадову особу, яка спеціально вповноважується на це наказом митного органу, а її завдання, обов'язки та відповідальність визначаються посадовою інструкцією.

1.7. Загальне керівництво роботою діловодних служб здійснюють керівники митних органів. Керівник митного органу в межах наданих йому повноважень зобов'язаний:

вживати необхідних заходів для забезпечення безумовного виконання вимог цієї інструкції, зокрема заходів до скорочення обсягів службового листування;

не допускати вимагання від структурних підрозділів митного органу, інших установ, підприємств, організацій (далі - організації) і окремих громадян не передбачених нормативно-правовими актами документів, відомостей, звітів, зведень тощо, якщо це не викликано службовою потребою;

забезпечувати проведення регулярних перевірок (не рідше одного разу на два роки) стану діловодства в митному органі та його структурних підрозділах і вживати заходів до його поліпшення;

всебічно сприяти раціоналізації та автоматизації діловодних процесів, вживати заходів до оснащення діловодної служби сучасним обладнанням, автоматизованими робочими місцями, локальними обчислювальними мережами на базі персональних комп'ютерів, засобами оргтехніки, витратними матеріалами й канцелярським приладдям;

сприяти організації навчання й підвищення кваліфікації працівників діловодної служби митного органу та його структурних підрозділів;

здійснювати контроль за обов'язковим дотриманням у митному органі, його структурних підрозділах і у підпорядкованих митних органах вимог до складання, оформлення документів і організації діловодних процесів, передбачених цією інструкцією.

1.8. У разі відпустки працівника, його відрядження чи тривалої відсутності з інших причин усі невиконані ним службові документи за вказівкою керівника підрозділу передаються посадовій особі, що заміщує відсутнього.

При звільненні працівника всі документи, журнали, печатки, штампи тощо, що за ним значилися, передаються його безпосередньому начальникові.

1.9. Митні органи України здійснюють діловодство, ведуть документацію й листування державною мовою.

1.10. Відповідальність за недотримання встановлених термінів і неналежну якість виконання документів несуть безпосередні виконавці.

1.11. Відповідальність за недотримання вимог до роботи зі службовими документами несуть керівники митних органів та начальники підрозділів Держмитслужби України.

Прийняття, розгляд і реєстрація документів

Прийняття документів

3.1.1. Усі документи, що надходять до митного органу, приймаються централізовано діловодною службою.

У разі надходження документів з органів вищого рівня в неробочий час вони приймаються черговим по митному органу, який, перевіривши наявність документів за реєстром, передає їх наступного робочого дня до діловодної служби, а документи з позначкою "Терміново" - одному з присутніх керівників митного органу, зробивши про це відповідну відмітку в книзі обліку вхідних документів та на конвертах, які передає після розгляду до діловодної служби.

3.1.2. Кореспонденція, що надходить до митних органів України іноземними мовами, передається для перекладу або анотації за реєстром:

- у Держмитслужбі - до Управління міжнародного митного співробітництва;

- у митних органах - працівникам, визначеним керівником митного органу, які володіють відповідними мовами й отримують надбавку до посадового окладу за їх використання в роботі.

Не пізніше ніж через 3 доби ці документи разом з перекладом (анотацією) повертаються до діловодної служби для реєстрації та подальшого опрацювання.

Якщо переклад не може бути здійснений працівниками митного органу, то для цього на договірних засадах залучаються компетентні фахівці, яким передається ксерокопія документа.

3.1.3. Документи, що надходять до митних органів засобами електронного й факсимільного зв'язку й адресовані їх керівникам, повинні обліковуватися за місцем прийняття та передаватися для реєстрації до діловодної служби.

3.1.4. Працівникам митних органів України незалежно від займаних посад і повноважень забороняється приймати до виконання незареєстровані документи.

3.1.5. У діловодній службі митного органу розкриваються всі конверти, за винятком тих, що мають напис "особисто". При розкритті конвертів перевіряється відповідність номерів документів їх номерам зазначеним на і конвертах. Якщо виявлено відсутність документа або додатків до нього, невідповідність номера на конверті номеру документа, то складається акт у двох примірниках (за довільною формою), один з яких надсилається відправникові разом з документами, що підлягають поверненню, а другий зберігається в справі діловодної служби.

У разі отримання поштового відправлення в пошкодженому конверті про це робиться відмітка в поштовому реєстрі.

Конверти зберігаються й додаються до документів, якщо лише за конвертом можна встановити адресу відправника, час фактичних відправлення та одержання документа або якщо в конверті відсутні окремі документи чи встановлено невідповідність номерів документів їх номерам на конверті.

3.1.6. Документи, неправильно оформлені (непідписані, незасвідчені), пошкоджені, повертаються відправнику після складання акта разом з одним його примірником, надіслані не за адресою - пересилаються адресатові.

Реєстрація документів

3.3.1. Реєстрація документа - фіксування факту створення або надходження документа, а саме проставлення на ньому умовного позначення - реєстраційного індексу, а також запис в реєстраційних формах необхідних відомостей про документ.

Реєстрація документів провадиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в них інформації.

При реєстрації документів, що надходять до митного органу, на лицьовому боці першого аркуша кожного з них у нижньому правому кутку проставляється реєстраційний штамп, на якому зазначено найменування митного органу (при децентралізованій реєстрації - назву підрозділу) і до якого вносяться необхідні записи. За відсутності вільного від тексту місця відбиток штампа наноситься на текст. Записи виконуються чорнилом чи пастою, помітного кольору на фоні тексту документа. Місце для відбитка штампа слід обирати так, щоб ним не були закриті важливі фрагменти тексту.

3.3.2. Як правило, реєстрація документів повинна проводитися централізовано.

Децентралізована реєстрація документів допускається в митних органах з обсягом документообігу понад 20 тис. документів на рік, з територіально роз'єднаними структурними підрозділами та у випадках, зумовлених специфікою діяльності органу, і запроваджується наказом митного органу.

Місце реєстрації документів визначається керівником митного органу; він же затверджує перелік документів, що не підлягають реєстрації в діловодній службі. Примірний перелік документів, що не підлягають реєстрації, наведено в додатку 1 до цієї інструкції.

3.3.3. Реєстрації в діловодній службі підлягають документи, що потребують обліку, виконання або призначені для використання з довідковою метою (розпорядчі, планові, звітні, обліково-статистичні; річні бухгалтерські й фінансові звіти тощо), як ті, що створюються та використовуються в митному органі, так і ті, що надходять з інших організацій і від громадян, крім зазначених у додатку 1 до цієї інструкції.

Реєстрації підлягають як машинописні (рукописні) документи, так і виготовлені чи отримані за допомогою комп'ютерної або факсимільної техніки.

3.3.4. Основним принципом реєстрації документів є однократність. Кожний документ реєструється в митному органі лише один раз: вхідний - у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створюваний - у день підписання або затвердження. У разі передання зареєстрованого документа з одного структурного підрозділу до іншого він повторно не реєструється, але обов'язково обліковується.

3.3.5. Документи реєструються в межах груп залежно від назви, виду, автора (кореспондента) і змісту. Окремо реєструються накази з основної діяльності, з кадрових питань, про надання відпусток, про відрядження працівників; протоколи нарад керівного складу; акти ревізій фінансово-господарської діяльності, перевірок оперативно-службової діяльності, службових розслідувань та інвентаризаційних комісій; бухгалтерські документи тощо.

3.3.6. Документи реєструються за наскрізною нумерацією, окремою для кожної групи документів. При цьому документові надається умовне позначення - реєстраційний індекс, який складається:

для вхідних документів - з порядкового номера та індексів за переліком кореспондентів і номенклатурою справ;

для вихідних документів - з індексів підрозділу за переліком кореспондентів, у якому готувався документ, посадової особи, що підписала документ, тощо та порядкового номера.

Документи, що надійшли до митного органу факсимільним чи електронним зв'язком, реєструються з доданням позначки відповідно "F" або "ЕП".

Реєстраційні індекси документів інших груп, як правило, складаються з порядкового номера й позначок, установлених для конкретної групи.

3.3.7. Для реєстрації вхідних документів застосовуються єдина реєстраційно-контрольна картка, придатна для оброблення на персональному комп'ютері (додаток 2), і створювані на кожний календарний рік окремо основна та допоміжна картотеки.

3.3.8. Автоматизована реєстрація документів провадиться централізовано в місцях реєстрації документів, обладнаних персональними комп'ютерами. Запис здійснюється в реєстраційно-контрольній картці, що містить обов'язкові реквізити (додаток 3), які забезпечують сумісність програмних і технічних засобів, або шляхом прямого введення з документа встановленого обов'язкового складу реквізитів.

Обов'язкові реквізити в разі потреби можуть бути доповнені такими відомостями: прізвищем безпосереднього виконавця, розпискою виконавця про одержання документа, фактичним терміном виконання, інформацією про додатки до документа тощо. Порядок розміщення реквізитів на полі картки визначатися митним органом.

У разі автоматизованої реєстрації формується банк реєстраційних даних, а за наявності мережі - центральний банк реєстраційних даних.

Автоматизовані банки реєстраційних даних забезпечують працівників інформацією про всі документи та місце їх розміщення (перебування) шляхом виведення інформації на екран монітора та її роздруковування. У разі часткової автоматизації пошукових операцій повинна забезпечуватися сумісність традиційної та автоматизованої систем реєстрації та пошуку.

Як правило, пошук інформації проводиться централізовано в місцях автоматизованої реєстрації й оброблення інформації. Користувач повинен мати можливість одержати інформацію за всіма або кількома реквізитами реєстрації, а також точну адресу місця знаходження документа в момент пошуку.

3.3.9. Реєстраційно-контрольні картки можуть групуватися в довідкові картотеки, що створюються окремо на кожний календарний рік.

3.3.10. Усі документи, що надходять до структурних підрозділів, підлягають обов'язковому обліку (реєстрації). Облік документів, що надійшли до підрозділу митного, органу може здійснюватися за реєстраційно-контрольними картками або за журнальною формою.

Журнальна форма реєстрації документів допускається в митних органах чи їх підрозділах з обсягом документообігу від 2500 до 3000 документів на рік (додатки 4, 5).

3.3.11. Журнали реєстрації та обліку документів загального діловодства, їх ксерокопій не нумеруються й не прошиваються.

Складання документів

4.1.1. Для складання службових документів у митних органах повинен використовуватися папір форматів А3 (297 х 420 мм), А4 (210 х 297 мм) і А5 (148 х 210 мм).

Складання документів на папері довільного формату не дозволяється.

Тексти документів, що виконуються на папері формату А4, друкуються через один міжрядковий інтервал з використанням шрифту Times New Roman Cyr; розмір шрифту - 14. Абзаци в тексті відділяють двома міжрядковими інтервалами. Початок абзаців - із 6-го символа.

4.1.2. З метою прискорення виконання документів і правильного формування справ у діловодстві кожний документ повинен містити, як правило, одне питання.

Винятком є складання протоколів, наказів, планів, звітів і узагальнюючих документів.

4.1.3. Текст документа повинен містити певну аргументовану інформацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло й об'єктивно, без повторень та вживання слів і зворотів, що не несуть змістового навантаження.

Зміст документа має бути пов'язаний зі змістом раніше виданих з цього питання документів.

4.1.4. Відповідальність за зміст, правильні підготовку й оформлення службових документів покладається на керівників структурних підрозділів митного органу та безпосередніх виконавців.

Відповідальність за зміст документа, що візується кількома особами, несуть однаковою мірою всі ці особи.

4.1.5. Службові й доповідні записки, адресовані керівництву митного органу, приймаються для реєстрації діловодною службою з обліковими номерами цих документів, наданими останнім структурними підрозділами.

Оформлення документів

4.2.1. Як правило, усі службові документи (за винятком зазначених у п. 4.2.3) повинні оформлюватися на бланках митного органу. Бланки виготовляються згідно з вимогами державних стандартів і цієї інструкції з обов'язковим додержанням таких правил:

установлюються два види бланків: номерний бланк для листів і загальний бланк для інших видів організаційно-розпорядчих документів (додатки 6 (для регіональних митниць), 7 і 8). Виготовлення бланків конкретних видів документів допускається, якщо потрібна їх кількість на рік перевищує 200 одиниць;

бланки кожного виду повинні виготовлятися на основі кутового або поздовжнього розміщення реквізитів. Реквізити заголовка розміщуються центрованим (початок і кінець кожного рядка реквізиту однаково віддалені від лівого й правого полів бланка) або прапоровим способом (кожний рядок реквізиту починається від лівого поля);

бланки повинні виготовлятися друкарським способом на білому папері або папері світлих тонів фарбами насиченого кольору;

бланки документів повинні мати такі поля:

ліве - 25 міліметрів;

верхнє - не менш як 10 міліметрів;

праве й нижнє - не менш як 15 міліметрів.

Бланки з найменуванням митного органу можуть замовлятися:

- Державною митною службою України:

- регіональними митницями, митницями;

- іншими установами й організаціями митної служби України.

Структурні підрозділи користуються бланками митного органу, до складу якого вони входять, на яких найменування цих підрозділів додруковуються нижче найменування митного органу.

4.2.2. Номерні бланки зберігаються в металевих шафах чи сейфах. Особа, що відповідає за збереження бланків, повинна вести облік їх використання. На зіпсовані бланки складається акт про знищення, про що робиться відмітка в журналі обліку. Використовувати бланки митних органів для особистих звернень до державних і громадських організацій забороняється.

4.2.3. Деякі внутрішні документи (заяви працівників, окремі службові довідки, листи одного підрозділу митного органу до іншого тощо) і документи, створювані від імені кількох або більше підрозділів оформлюються не на бланках.

У цих документах найменування підрозділів зазначаються в найменуваннях посад у реквізиті "Підпис".

Наприклад. Начальник вантажного відділу Бориспільської митниці (підпис).

4.2.4. Документ оформлюється у вигляді суцільного тексту, анкети, таблиці або поєднання цих форм.

Суцільний текст документа повинен містити граматично й логічно узгоджену інформацію про управлінські дії та використовувати під час складання правил, положень, листів, розпорядчих документів.

Як правило, тексти розпорядчих документів і листів складаються з двох частин. У першій зазначається підстава або обґрунтування складання документа, у другій наводяться висновки, пропозиції, рішення, доручення чи прохання.

Форма анкети використовується в разі потреби викладення цифрової або словесної інформації про один об'єкт за певним обсягом ознак. Анкетні тексти використовуються в організаційно-розпорядчих документах, документах з матеріально-технічного постачання й збуту, фінансових документах тощо.

Форма таблиці використовується в разі потреби викладення цифрової або словесної інформації про кількох об'єктів за обсягом ознак. Табличні тексти використовуються в планових, звітно-статистичних, фінансових, бухгалтерських, організаційно-розпорядчих та інших документах.

У таблицях і анкетах, призначених для оброблення на ПК, об'єкти, ознаки та їх показники в разі потреби кодуються.

Працівники митних органів для вирішення службових питань використовують також доповідні й службові записки.

Доповідна записка - документ, що містить інформацію керівництву митного органу з певними висновками (при потребі).

Службова записка - документ, що містить не тільки інформацію про певні факти, висновки, але й пропозиції працівника.

Службова й доповідна записки, адресовані керівництву митного органу, надаються для реєстрації до загального відділу з підписом і погодженням безпосереднього керівника й заступника керівника митного органу (згідно з розподілом обов'язків).

4.2.5. Службовий документ, що створюється в митному органі, повинен мати обов'язкові реквізити й стабільний порядок їх розміщення (додатки 9, 10, 10-а, 10-б): малий герб України, найменування митного органу - автора документа, назву виду документа (не зазначається в листах), дату, номер чи індекс, гриф обмеження доступу (у разі потреби), заголовок до тексту, текст, підпис, візи, прізвище й номер телефону виконавця, відмітку про виконання.

Під час підготовки та оформлення документа склад обов'язкових реквізитів може бути доповнений іншими реквізитами, якщо цього потребує призначення документа або його оброблення.

Нормативно-правові акти, що відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 N 493 "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади" заносяться до державного реєстру, повинні мати у верхньому правому кутку після номера акта чи грифа затвердження вільне місце (6 х 10 см) для запису про державну реєстрацію.

4.2.6. Найменування митного органу на бланках документів і в документах повинно відповідати найменуванню, зазначеному в положенні про цей орган. Скорочене найменування вживається тільки в разі, якщо воно офіційно визначено в положенні про митний орган. На бланку скорочене найменування розміщується слідом за повним.

4.2.7. Назва виду документа (наказ, рішення тощо) зазначається на бланку друкарським або машинописним способом і повинна відповідати компетенції митного органу, змістові управлінської діяльності.

4.2.8. Заголовок до документа повинен містити короткий і ємний виклад змісту документа, граматично узгоджуватися з назвою документа, формуватися за допомогою віддієслівного іменника й відповідати на питання "про що і", "чого і". Наприклад: наказ (про що і) про створення митного органу, або наказ про заохочення співробітників відділу митниці; протокол (чого і) засідання експертної комісії.

Якщо в документі йдеться про кілька питань, заголовок може бути узагальненим.

У разі складання документа на основі уніфікованої форми постійна частина заголовка, що входить до назви форми, доповнюється змінною інформацією, яка конкретизує його зміст.

Текст документа, надрукований на папері формату А5, дозволяється готувати без заголовка.

Тексти телефонограм, телеграм і повідомлень заголовків не мають.

Датування документів

4.3.1. Усі службові документи підлягають датуванню.

Датою документа є дата його підписання; для документа, що приймається колегіальним органом, - дата його прийняття; для документа, що затверджується, - дата затвердження; для вихідної кореспонденції - дата реєстрації.

4.3.2. Дати підписання й затвердження документів, а також ті, що є в тексті, повинні оформлятися цифровим способом. Елементи дати наводяться трьома парами арабських цифр в один рядок у послідовності: число, місяць, рік. Наприклад: 18 січня 2003 року слід писати: 18.01.2003.

Якщо порядковий номер місяця або числа складається з однієї цифри, то слід писати, наприклад, 3 квітня 2003 року, або 03.04.2003. У текстах нормативно-правових актів і документів, що містять відомості фінансового характеру, застосовується словесно-цифровий спосіб оформлення дат: 30 травня 2003 року.

4.3.3. Дата на документі проставляється особою, що його підписує або затверджує, у момент підписання чи затвердження.

4.3.4. Обов'язковому датуванню й підписанню підлягають усі службові відмітки на документах, пов'язані з їх проходженням та виконанням (резолюції, погодження, візи, відмітки про виконання документа).

4.3.5. Дата підписання проставляється в лівій верхній частині документа разом з індексом (за винятком номера наказу) на спеціально відведеному для цього місці на бланку. Якщо документ складено не на бланку, то його дата проставляється ліворуч нижче підпису. Дата затвердження документа зазначається у грифі затвердження.

Індексація документів

4.4.1. Індексація документів полягає в присвоєнні їм умовних позначень - індексів, що надаються документам під час реєстрації та вказують на місце складання, виконання й зберігання документів.

Порядок оформлення індексу документа визначається прийнятою в митному органі системою індексації документів.

4.4.2 Індекси вхідних і створених митним органом документів складаються з порядкових номерів у межах групи документів, що реєструються, які відповідно до завдань пошуку можуть доповнюватися прийнятими в митному органі індексом внутрішнього чи зовнішнього кореспондента, індексом за номенклатурою справ, індексом напряму діяльності, підрозділу тощо. Перелік індексів внутрішніх та зовнішніх кореспондентів (прийнятих у центральному апараті Держмитслужби), наведено в додатку 11.

4.4.3. Номер спільного нормативно-правового акта повинен складатися з номерів, присвоєних документу в організаціях, що видали його, які проставляються через косу риску.

Погодження документів

4.5.1. У разі потреби визначення доцільності створення документа, його обґрунтованості та встановлення його відповідності законодавству здійснюється погодження проекту документа.

Погодження може здійснюватись як у митному органі зі структурними підрозділами, посадовими особами, які відповідно до їх компетенції займаються питаннями, порушеними в проекті документа, внутрішнє, так і за його межами - зовнішнє.

4.5.2. Внутрішнє погодження оформлюється візуванням проекту документа посадовою особою. Віза включає: особистий підпис, ініціали й прізвище особи, яка візує документ, і дату візування. У разі потреби зазначається найменування посади цієї особи, наприклад:

Начальник Управління правової роботи
Підпис, ініціали, прізвище
Дата

Віза проставляється на зворотному боці останнього аркуша примірника проекту документа, що залишається в митному органі.

4.5.3. Зауваження й пропозиції до проекту документа викладаються на окремому аркуші, про що на проекті робиться відповідна відмітка за такою формою:

Начальник Управління технологій митного контролю
Підпис, ініціали, прізвище
Зауваження й пропозиції додаються
Дата

Зауваження обов'язково доповідаються виконавцем документу особі, що підписує документ.

4.5.4. Проекти нормативно-правових актів Держмитслужби України перевіряються працівниками Управління правової роботи в частині відповідності їх законодавству й візуються ними на зворотному боці останнього аркуша проекту акта, або на аркуші погодження. Проекти нормативно-правових актів митних органів перевіряються й візуються їх юридичними службами.

4.5.5. Зовнішнє погодження проектів документів оформлюється відповідним грифом. Гриф погодження ставиться нижче підпису на лицьовому боці останнього аркуша проекту документа, включає в себе слово "ПОГОДЖЕНО", найменування посади особи, якою погоджується проект документа (включаючи найменування митного органу, іншої організації), особистий підпис, ініціали, прізвище та дату погодження й засвідчується гербовою печаткою відповідного органу чи організації, наприклад:

ПОГОДЖЕНО
Заступник Голови Держмитслужби України
Підпис, ініціали, прізвище
Дата

4.5.6. Якщо зовнішнє погодження проекту документа здійснюється колегіальним органом, то гриф погодження оформлюється таким чином:

ПОГОДЖЕНО
Протокол засідання
Вищої атестаційної
комісії України
Дата, N

4.5.7. Якщо зміст документа стосується більше ніж трьох установ, то складається "Аркуш погодження", про що робиться відмітка в проекті документа на місці грифа погодження, наприклад: "Аркуш погодження додається".

Аркуш погодження оформлюється за такою формою:

АРКУШ ПОГОДЖЕННЯ
Назва документа

Найменування посади Підпис, ініціали, прізвище Дата

Найменування посади Підпис, ініціали, прізвище Дата

Засвідчення документів

4.6.1. Засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та проставлення печатки.

4.6.2. Документи підписуються посадовими особами відповідно до їх компетенції, установленої чинними нормативно-правовими актами.

У митному органі документи підписуються лише його керівником або заступником керівника відповідно до повноважень.

Документи, що надсилаються Держмитслужбою України митним органам, підписуються Головою Держмитслужби України, його заступниками, а також керівниками структурних підрозділів Держмитслужби України відповідно до встановлених повноважень. Документи, що надсилаються регіональними митницями підпорядкованим їм митницям, підписуються начальниками регіональних митниць або їх заступниками.

4.6.3. Підпис складається з найменування посади особи, що підписує документ (повного, якщо документ надруковано не на бланку, скороченого, - якщо документ, надруковано на бланку), особистого підпису, ініціалів і прізвища. ініціали й прізвище друкуються на рівні останнього рядка назви посади, наприклад:

 

Начальник Управління тарифного регулювання Державної митної служби України	Підпис, ініціали, прізвище
Начальник Управління тарифного регулювання	Підпис, ініціали, прізвище

 

4.6.4. У разі надсилання документа одночасно кільком органам вищого рівня чи стороннім організаціям, керівник підписує всі примірники.

4.6.5. У разі надсилання документа одночасно кільком митним органам чи структурним підрозділам митного органу підписується тільки оригінал, що залишається в справі митного органу - автора, а на місця діловодною службою надсилається документ електронною поштою або його ксерокопії, які при потребі засвідчуються.

4.6.6. Документи підписуються, як правило, однією посадовою особою, а якщо за зміст документа несуть відповідальність кілька осіб (акти, фінансові документи тощо), то двома або більше посадовими особами. При цьому їх підписи розміщуються один під одним послідовно відповідно до рівня посади, наприклад:

 

Начальник Управління податків та зборів	Підпис, ініціали, прізвище
Заступник начальника Управління технологій митного контролю	Підпис, ініціали, прізвище

 

4.6.7. У разі підписання документа кількома особами, що займають рівнозначні посади, їх підписи розміщуються на одному рівні, наприклад:

 

Заступник Голови Державної митної служби України

Заступник Міністра юстиції України

 

4.6.8. Документи колегіальних органів підписуються головуючим на засіданні колегіального органу й секретарем, наприклад:

 

Голова комісії	Підпис, ініціали, прізвище
Секретар комісії	Підпис, ініціали, прізвище

 

Під документом, підготовленим комісією, зазначаються особи згідно з розподілом їх обов'язків у складі комісії, наприклад:

 

Голова комісії	Підпис, ініціали, прізвище
Члени комісії	Підпис, ініціали, прізвище
Підпис, ініціали, прізвище

 

4.6.9. Якщо посадова особа, підпис якої зазначено в проекті документа, відсутня, то документ підписує особа, що виконує її обов'язки, або її заступник. При цьому обов'язково зазначається посада особи, що підписала документ, і її прізвище (виправлення вносяться чорнилом або машинописним способом, наприклад: "в. о.", "заст.").

Забороняється підписання документа з прийменником "за" або з проставленням косої риски перед найменуванням посади.

4.6.10. Особливим способом засвідчення документа після його підписання є затвердження. Документ затверджується відповідними органами або посадовими особами, до компетенції яких належить вирішення питань, викладених у цих документах. Примірний перелік документів, що підлягають затвердженню, наведено в додатку 12 до цієї інструкції.

4.6.11. Затвердження документа здійснюється шляхом проставлення грифа затвердження або шляхом видання наказу. Положення, інструкції, правила тощо повинні затверджуватися наказом митного органу.

4.6.12. Якщо документ затверджується конкретною посадовою особою, то гриф затвердження складається з таких елементів: слова "ЗАТВЕРДЖУЮ", найменування посади, підпису, ініціалів і прізвища особи, яка затвердила документ, дати затвердження, наприклад:

 

ЗАТВЕРДЖУЮ
Голова Державної митної служби України
Підпис, ініціали, прізвище
Дата

 

4.6.13. У разі затвердження документа наказом на документі зазначається гриф затвердження за такою формою:

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної митної служби України
20.01.2003 N 15

 

4.6.14. Гриф затвердження розміщується в правому верхньому кутку першого аркуша документа, що затверджується.

4.6.15. На документах, що засвідчують права громадян (фізичних осіб) і підприємств, установ, організацій (юридичних осіб), фіксують факт витрати грошових коштів і матеріальних цінностей, також на договорах, посвідченнях, довіреностях тощо підпис керівної особи митного органу повинен завірятися гербовою печаткою.

Перелік інших документів, на яких підпис керівника завіряється гербовою печаткою, визначається митним органом на підставі чинних нормативно-правових актів (додаток 13 до цієї інструкції).

Якщо документ, що потребує завірення гербовою печаткою, не входить до цього переліку, то питання проставлення на ньому гербової печатки розглядається в кожному конкретному випадку керівником митного органу.

Печатка (негербова), яка відтворює найменування митного органу або його структурного підрозділу, проставляється на копіях документів, що надсилаються до інших установ, і на розмножених примірниках розпорядчих документів у разі їх розсилання.

Печатку треба проставляти таким чином, щоб вона захоплювала останні кілька літер найменування посади особи, що підписала документ.

4.6.16. Гербова печатка митного органу зберігається в сейфі начальника загального відділу (діловодної служби). Начальник загального відділу (керівник діловодної служби) несе відповідальність за її збереження й використання.

Адресування документів

4.7.1. Документи адресуються установі, її структурним підрозділам або конкретній посадовій особі.

У разі адресування документа установі або її структурному підрозділу без зазначення посадової особи їх найменування подаються в називному відмінку, наприклад:

 

Міністерство юстиції України

Міністерство охорони здоров'я України

Головне лікувальне управління

 

Якщо документ надсилається посадовій особі, то найменування установи зазначається в називному відмінку, а посада й прізвище адресата - у давальному, наприклад:

 

Міністерство промислової політики України

Управління справами

Головному спеціалісту

Прізвище