Податковий контроль в сфері оподаткування доходів фізичних осіб

Контрольна робота податкових інспекцій у сфері оподаткування доходів від підприємницької діяльності полягає у реєстрації та обліку громадян, що здійснюють підприємницьку діяльність, перевірці поданих ними декларацій, обстеженні доходів від підприємницької діяльності, перевірці своєчасності й повноти сплати до бюджету нарахованих податків.

Оподатковуваним доходом громадян від підприємницької діяльності вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України і погодженими з Міністерством економіки України та Державним комітетом України зі сприяння малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку: протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету 25 відсотків річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, — 25 відсотків суми, обчисленої їм податковими органами за оцінним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку.

Суми податку, сплачені протягом року у вигляді авансових платежів, наданих податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту такої сплати. Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу, а суми податку, сплачені понад установлений розмір, підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за кожний звітний квартал, а також за звітний рік. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік.

Протягом року працівники податкових інспекцій обстежують доходи від підприємницької діяльності за місцем виконання робіт, виготовлення продукції, надання послуг. Перевірці підлягає книга обліку доходів та витрат, у якій відображаються обсяги виготовленої та реалізованої продукції, середня ціна одиниці реалізованої продукції, виручка (валовий дохід) від реалізації.

Метою перевірки є встановлення правильності ведення обліку доходів і витрат, а також відповідності даних, відображених у книзі, фактичним обсягам виготовленої та реалізованої продукції, виручці від її реалізації.

Якщо громадянин, що займається підприємницькою діяльністю, залучає найманих працівників, то обов'язково перевіряються правильність нарахування та своєчасність сплати до бюджету прибуткового податку з їх заробітку. За результатами перевірки складається акт за встановленою формою.

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за фіксованим податком шляхом придбання патенту за умов:

— кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином, включаючи членів його сім'ї, не перевищує п'яти;

— валовий дохід такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— надання супутніх такому продажу послуг на ринках та є платником ринкового збору згідно з законодавством. Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, та їх ідентифікаційні номери, а також інформацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів. Податковий орган зобов'язаний видати патент протягом трьох робочих днів з дня прийняття заяви від платника податку.

Попередня перевірка достовірності даних, зазначених у заяві про доходи громадянина від здійснення підприємницької діяльності, або даних про їх неотримання, податковим органом не здійснюється. Відповідальність за достовірність таких даних несе платник податку відповідно до законодавства України.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути меншими ніж 20 грн. та більшими ніж 100 грн. за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50% за кожну особу.

Після закінчення перевірки в акті перевірки відображаються позиції, за якими були порушені положення законодавства.

Одним з основних напрямків державної підтримки малого підприємництва є запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Ідея застосування більш простого режиму оподатковування діяльності суб'єктів малого підприємництва з'явилася давно, але її практична реалізація почалася тільки в 1999 р. з введенням у дію Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» [3]. З метою розширення ринкових реформ, в умовах поступового переходу України до європейських стандартів обліку й оподатковування, була затверджена система пільг, орієнтована на комерційний успіх і розвиток інноваційної діяльності суб'єктів малого бізнесу.

Наступним кроком у створенні правових основ функціонування малого бізнесу було прийняття Закону України № 2063-ІП від 19.10.2000 року «Про державну підтримку малого підприємництва» [4].

Спрощена система оподаткування малого бізнесу в Україні представлена єдиним податком. Платниками єдиного податку можуть бути:

— фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи й у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.;

— юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

 

 

1. Порядок оскарження рішень контролюючих органів. 1

2. Організація податкової роботи по обліку платників податків. 2

3. Податкова застава та податкова порука. 4

4. Порядок нарахування пені та штрафних санкцій у випадку порушення податкового законодавства. 5

5. Організація податкової роботи при проведенні камеральних та документальних перевірок. 6

6. Дати характеристику контролюючим органам, їх компетенції, та взаємовідносинам з платникам податків. 7

7. Порядок списання, розстрочення та реструктуризації податкового боргу. 8

8. Суть та завдання податкового контролю, інформаційна база його проведення. 9

9. Організація податкової роботи по контролю за сплатою плати за воду та плати за землю.. 10

10. Порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами. 11

11. Організація податкової роботи по контролю за оподаткуванням доходів фізичних осіб 12

12. Організація податкової роботи по контролю за оподаткуванням прибутку підприємств. 13

13. Платники податку і їх права та обов’язки по виконанню податкових зобов’язань перед бюджетом та цільовими фондами. 14

14. Підстава для примусового стягнення активів та визначення бюджетного фонду. 15

15. Організація податкової роботи по оподаткуванню доходів суб’єктів підприємницької діяльності 16

16. Податковий борг та джерела його погашення. 17

17. Порядок подання податкових декларацій та узгодження сум податкових зобов’язань 18

18. Організація податкової роботи по контролю за спрощеною системою оподаткування фізичних осіб. 19

19. Порядок арешту та продажу активів, що перебувають в податковій заставі 20

20. Організація податкової роботи по контролю за оподаткуванням доданої вартості та сплатою ПДВ до бюджету. 21

21. ДПСУ, її задачі та функції 22

35. Організація податкової роботи по митному оподаткуванню.. 24

36. Порядок оформлення результатів податкової перевірки та складання актів. 25

37. Податкова міліція, її задачі та функції 26

48. Нормативно-законодавче забезпечення здійснення податкових перевірок. 27

49. Податковий контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету загальнодержавних та місцевих податків і зборів. 28

50. Облік платників податків – юридичних осіб. 30

51. Облік платників податків - фізичних осіб. 31

52. Облік платників податків ПДВ.. 32

53. Облік податкових надходжень. 34

54. Податковий контроль в сфері майнового оподаткування. 36

55. Податковий контроль в сфері справляння ресурсних платежів. 37

56. Податковий контроль в сфері оподаткування доходів фізичних осіб. 38