Методичка “Композиція” ст..15

Лекція в зошиті за 20.02.13

Білет 8.

22. Основні дидактичні принципи:

1) науковості (теорія образотворчої грамоти і термінологія). Цей принцип передбачає розкриття причиново-наслідкових зв'язків явищ, процесів, подій, включення в засоби навчання науково перевірених знань, які відповідають сучасному рівню розвитку науки. Він реалізується в змісті навчального матеріалу, зафіксованому в навчальних програмах і підручниках. 2) систематичності і послідовності. Він вимагає дотримання наступності у вивченні окремих тем, забезпечення логічних зв'язків між засвоєнням способів дій і знань, між формами і методами навчання та формами і методами контролю (самоконтролю) за навчально-пізнавальною діяльністю учнів, передбачає безперервний перехід від нижчого до вищого ступеня викладання та учіння. За такої умови учні засвоюють більший обсяг навчального матеріалу із значною економією часу. 3)доступності. За цим принципом методи і засоби навчання слід добирати відповідно до рівня розумового, морального і фізичного розвитку учнів, щоб інтелектуально та фізично не перевантажити їх. Проте це не означає, що зміст навчального матеріалу має бути спрощеним, елементарним. Навчальні завдання повинні перевищувати рівень пізнавальних можливостей учнів, спонукати їх до напруження пізнавальних зусиль, долання посильних труднощів. За цієї умови навчання "вестиме за собою розвиток" .4) свідомості і активності. Він передбачає використання логічних операцій і позитивного, відповідального ставлення учнів до навчання. Відповідно до вимог цього принципу навчання буде ефективним тоді, коли учні проявляють пізнавальну активність, є суб'єктами навчальної діяльності. 5) міцності засвоєння знань. Згідно з ним потрібно організовувати запам'ятовування навчального матеріалу в поєднанні з вивченим раніше. Запам'ятовування залежить не тільки від змісту навчального матеріалу, а й від ставлення до нього. Необхідно запам'ятовувати не все підряд, а насамперед вихідні положення, провідні ідеї, логіку доведень. Закріплення доцільно здійснювати на основі повторного осмислення вивченого через урізноманітнення навчальних ситуацій, які вимагають використання сформованих знань, застосування їх на практиці. 6) зв*язку навчання з практикою і з життям. Цей принцип спрямований на те, щоб процес навчання спонукав учнів використовувати знання для вивчення навколишнього світу. Він вимагає підкріплення теоретичного матеріалу прикладами і ситуаціями з реального життя. 7) врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Програма 1-2 клас ст..253

Стилізація

Стилізація - це процес перетворення природного об'єкта, в результаті якого утворюється узагальнений образ у вигляді певного елемента, це спрощення предмета за формою та кольором.

Для пошуку комбінаторного елемента будь-яка природна форма може бути основою, але найкраще зосередити свою увагу на тих формах, що легше піддаються геометризації та мають яскраво виражену конструктивну основу. Природа, що нас оточує, підказує найраціональніші форми (коло, квадрат, трикутник, куля, куб, піраміда, конус та ін.), які можуть бути мотивом для пошуку елемента, за допомогою якого відбувається побудова композиції з різноманітним емоційним естетичним впливом на глядача.[Пон,35]

Стилізація, як зазначено вище досягається узагальненням, мета якого - зробити природний мотив більш дохідливим для глядача, а також полегшити його виконання художником. У процесі узагальнення важливо побачити і перетворити реальний, звичний, а іноді мало привабливий образ на новий, в якому виділити характерне, надати образу максимальної виразності.

У своїй творчості художник сприймає не все з того, що впало йому в око, а вибирає найбільш важливе. У процесі творчого пошуку важливо навчитися із сукупності елементів з низкою несуттєвих подробиць вибрати найбільше потрібне, цікаве, оригінальне.

Білет 9.

Червона методичка ст. 63-79 Вибирати по реченю кожний предмет

Лінійна перспектива.

Найголовніші правила лінійної перспективи вчать зображувати на площині об’єкти такими, якими ми їх бачимо в реальному світі – із скороченнями їх розмірів в залежності від відстані.

Лінія горизонту (або рівень очей художника) - найголовніша константа від якої слід відштовхуватись при створенні реалістичного зображення. Будь-які об'єкти будуються за допомогою допоміжних ліній, які збігаються у точку сходу, а точка сходу знаходиться на горизонті. В наш час розроблено декілька видів перспектив які застосовуються для різних цілей. Трохи торкнуся декількох, якими користуються художники. Так відома зворотна лінійна перспектива. Нею користувалися іконописці з часів Візантії, а тепер і православні ікони пишуться за її правилами. Зворотна перспектива зображує містичний світ, який не схожий на реальний. Існує панорамна перспектива, де зображення створюється наче всередині циліндру від того, що має велику довжину і це виправдано, коли неможливо охопити поглядом усе зображення.

Правила лінійної перспективи: перше правило перспективи - для зображення глибини дальній предмет слід частково затуляти ближнім. Збільшення розміру всього ближнього і зменшення всього віддаленого можна спостерігати в житті кожну хвилину; друге правило перспективи: - ближній предмет слід зображувати крупніше дальнього; третє правило перспективи: основу ближнього предмета слід зображувати нижче основи віддаленого.

З урахуванням того, що лінійна перспектива - це зображення, побудоване на площині, площина може розташовуватися вертикально, похило і горизонтально залежно від призначення перспективних зображень. Вертикальна площина, на якій будують зображення за допомогою лінійної перспективи, використовується при створенні картини (станковий живопис) і настінних панно (на стіні всередині приміщення або зовні будинку переважно на його торцях). Побудова перспективних зображень на похилих площинах застосовують в монументального живопису - розписи на похилих фризах всередині приміщення палацових споруд і соборів. На похилій картині в станкового живопису будують перспективні зображення високих будівель з близької відстані або архітектурних об'єктів міського пейзажу з висоти пташиного польоту. Побудова перспективних зображень на горизонтальній площині застосовують при розписі стель (плафонів).