Українське мистецтво II пол. . XIX ст. Українська національна школа пейзажного живопису.

Представники:

Володимир Орловський 1842 – 1914 рр. твори – хати в літній день, над Дніпром, мілина, пейзаж із снопами, пейзаж із церквою, морський пейзаж.

Сергій Світославський київський художник. Твори: переправа через Дніпро, осінь, вечір в степу, обжинки, ярмарок, паводок на Подолі.

Констянтин Крижицький – твори: дуби в зимку, ліс взимку, вечір в Україні.

Петро Левченко – твори: глухомань, велекодній натюрморт, водяний млин.

Іван Похітонов – твори: художник на березі, садівник, весняний день.

Микола Ткаченко – твори: сім’я на відпочинку, сосновий ліс, прибережні камені.

Тіт Дворніков – твори: старий сад, біля забору, зимовий день, зимова пристань.

 

29. Українське мистецтво II пол..XIX ст. Київський період (1884-1889) Миха́йло Олекса́ндрович Вру́бель

(* 5 (17 березня) 1856 — † 1 (14 квітня) 1910) — художник, символіст. Визначний майстер акварельного і олійного живопису, рідкісний художник. Робив ілюстрації до книжок, монументальні роботи, портрети, займався сценографією. В кожній з областей мистецтва залишив шедеври.

Чимала частина життя і творчості Михайла Врубеля пов'язана з Києвом.

У 1884 році в Академію мистецтв приїхав відомий київський археолог, історик мистецтв, професор Адріян Вікторович Прахов і розповів Чистякову про намір створити візантійський іконостас та реставрувати фрески Кирилівської церкви. Потрібен був талановитий художник — а Чистяков умів розпізнавати таланти, художник мав бути молодий, тому що грошей на гонорари було обмаль. Чистяков порадив йому взяти з собою Врубеля. Так Михайлові і не довелось закінчити Академію, де він провчився з 1880 по 1884 роки.

Втручання в стінописи Кирилівської церкви 12 століття було досить стриманим. Наново створили фрески в тих місцях, де вони були повністю знищені. Перша ж проба Врубеля — зображення архангела на одному з стовпів церкви — викликала загальне схвалення. Також для Кирилівської церкви Врубель створив фреску «Сходження Святого Духу на Апостолів» (1885). Звичайно ж, він малював не як художник 12 століття, а як сучасний майстер, що знає досягнення живопису Західної Європи, але не зрікається візантинізму.

Восени того ж року Михайло їде у Венецію, щоб працювати над великими вівтарними образами та вивчати мозаїки Равени та венеціанських майстрів. Чотири ікони було виконано на важких цинкових пластинах. Прообразом Богоматері стала Емілія Львівна Прахова, дружина професора. Врубель працював в Італії по пам'яті, без моделі — ні натурщиць, ні манекенів в нього не було. На початку 1885 року Врубель повертається до Києва. Але відносини з родиною Прахових загострюються через захоплення Врубеля Емілією Львівною, тому Михайло відїжджає в Одесу, де проводить півроку. Саме в Одесі Врубель починає працювати над темою Демона — яку без перебільшень можна вважати найважливішою в його творчості.

Наприкінці 1885 року Врубель знову повертається до Києва. Він дає приватні уроки малювання, працює над ескізами для роспису Володимирського собору. У Володимирському соборі за ескізами Врубеля виконано орнаменти на внутрішніх стінах храму і арках двох нефів, але ескізи великого розпису «Плач надгробний» та «Ангел з кадилом і свічкою» (1887) не були затверджені і реалізовані, тому що були виконані в незвичній новаторській манері і не відповідали церковним канонам. Пізніше для розпису собору було запрошено молодого Васнецова.

Серед світських робіт київського періоду визначним твором став «Портрет дівчини на тлі перського килиму», де Врубель дав волю своїм колористичним здібностям. Також у Києві художник написав картини «Східна казка», «Автопортрет», велику кількість акварелей з квітковими мотивами та ін.

Пізніше Врубель приїздив до міста разом з дружиною в 1901, відомою оперною співачкою Н. І. Забелло (Забілою)-Врубель, яка була вихованкою Київського інституту шляхетних дівчат. Відвідав Київ 1903 разом з дружиною і сином (син помер у місті, похований на Байковому кл.).

Акварелі Врубеля Київського періоду: Натюрморт. Тканини,Портрет Олени Мурашко,Квіти,Ольга Дмитрівна Замирайло,Шипшина,Портрет, Ємілії Прахової,Божа матір,Голова св. Кирила,Голова пророка

Ескізи для Володимирського собору в Києві: Надгробний плач,Воскресіння, Христос,Сходження св. Духа, Ангел з кадилом та свічкою,Два ангела, Моління про чашу, Ангел,Мотив орнаменту з ангелами

30. Українське мистецтво II пол..XIX ст.. Башкірцева М. - яскраве явище духовного життя. М. Башкірцева- Народилася в українському селі Гавронці. Її батько, Костянтин Башкірцев, був великим землевласником та очолював дворянство Полтавської губернії. Мати, Марія Бабаніна, харків'янка, донька полковника — аристократа, який був бібліофілом, англоманом і поціновувачем мистецтв.^[1]

1870 року родина переїхала за кордон.Навчалася живопису в паризькій Студії Жульєна.Майстер жанрового живопису. Відомі картини: «За книгою», «Молода жінка з букетом бузку», «У студії Жульєна», «Мітинг», серії автопортретів.

Як художниця була під впливом творчості живописця Ж. Бастьєн-Лепажа.

1879 на конкурсі творчих робіт удостоєна золотої медалі.

Хворіла на туберкульоз, померла у віці 25 років. Похована в Парижі. Посмертна виставка картин відбулася в Парижі (1885). Твори зберігаються в музеях Франції, Голландії, США, Росії та України.

У Ніцці в музеї Шере існує зал Башкирцевої.

Авторка відомого європейському читачеві «Щоденника»(1873-84).

31. Українське мистецтво II пол..XIX. т. г. шевченко (1814-1861) 1832 пан енгельгард, щоб зробити з нього власного живописця, віддав до майстра Ширяєва. У 1837 р під час нічних мандрівок по літньому саду Петра І, Ш. познайомився з Іваном Сошенком. 6 періодів творчості: 1.Доакадемічний-1836-38 (смерть князя олега, смерть Хмельницького, портрет пана енгельгардта, пор-т Гребінки) 2. Академічний 1838-42(циганка-ворожка, сон марії, катерина, пр.-т декабриста луніна) 3.Післяакадем. «Три літа»(пор-т кейкуатової, закревської, чоловік закревської, п-т маєвської, укр. Родина, на пасіці, почаївська лавра, аскольдова могила)4. Період заслання(1847-58)експедиція по Аральському морі – пейзажі Аралу, після повернення висилають у Орську фортецю(дружина Кускова- Агата, маргіншадський сад) 5. Період повернення із заслання(по-т щепкіна). Гравюри: 1 етап-ілюстрації до творів різних авторів (квітка-основ»яненко, гоголь, король лір) 2 етап-до власних творів: катерина, сліпа. 1843-45(три літа) вирішив видати збірку»живописна україна»-(дари в чигирині, казка про солдата і смерть, старости, судна рада, у києві, видубицький монастир) У засланні ще одна серія гравюр «притча про блудного сина» (програвся в карти, у шинку, у хліві, на кладовищі, серед розбійників, у в»язниці, кара шпіцрутенами) Після повернення з заслання Ш. прац. за звання академіка гравюри, яке йому присвоїли у 1860 але не встигає отримати.

32.2га половина19ст.графіка -занепад в графіці. Трутовський(Автолітографії:«Бандурист» (1860),«Лірник» (1860)

Ілюстрації до творів Марка Вовчка — «Сестра», «Чумак» (1860), Т. Шевченка — «Наймичка», «Гайдамаки» (1886), «Невольник» (1887); повістей Миколи Гоголя — «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Страшна помста» (1874), «Сорочинський ярмарок» і «Вечір під Івана Купала» (1876), до байок І. Крилова та інших.

Трутовський брав участь у видаваній Л. Жемчужниковим «Живописній Україні» (1861—1862). Трутовський часто впадав у модний за його доби етнографізм.Творчість Трутовського свого часу користувалася великою популярністю і мала вплив на наступну генерацію митців: С. Васильківського, І. Іжакевича, М. Пимоненка. О. Сластіона та інших), Соколов(), Жемчужніков (Продовжуючи традиції Шевченкової «Живописної України» (1844) в 1861–1862 роках виконав серію офортів під такою ж назвою та видав їх альбомом як додаток до журналу «Основа».

Найвідоміші твори Жемчужникова присвячені Україні: картини «Кобзар» (1854), «Лірник у хаті» (1857), «Козак їде на Січ» (1857); графіка «Жниця» (1851), «Козак у степу» (1853), «Покинута» (1860), «Українка», «Хлопчик-жебрак», «За штатом» та інші твори

, порфірій Мартинович, опанас Сластіон (1855-1933, укр. маляр, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф; один із засновників укр. стилю в архітектурі; жанрові картин з народного побуту (Проводи на Січ), портрети укр. кобзарів, серія ілюстрацій до Гайдамаків Шевченка; статті про укр. етнографію.,) Іван Іжакевич(трапезна,на Пріорці, на Татарці)

33.1. Українськ мистецтво І пол.. XIX ст. Скульптура.ЗахіднаУкраїна. 1пол.19ст.зявляється стиль класицизм.Найбільше проявляється у:меморіальній ск.,ск.портрет,садово-паркова декорат.ск-ра,міський монумент,рельєфи на будинках. Скульптура зх..україни представлена найяскравіше представлена у творчості австрійських братів-близьнюків Гартман(класицизм) і Йоган(бароко) Вітвери,які найбільший спадок залишили у Львові.Нептун і його дружина Афродіта,бог полювання Діана;Адоніс. В римо-кат.церкві хотіли створити надгробок графині Яблоновської.

Будинок кредитованого товариства-рельєфи на міфогологічну тематику робилися:1етап-Вітвери,2етап-Антон Шимзер(20рр19ст)

На будинку,що на розі вул..Винниченка і Личаківської створили багато барельєфів.

ШИНЗЕРИ (Антон,його син,брати,всі були скульпторами).В Домініканському костелі Надгробна композиція. На відміну від Вітверів-зображував юнаків на надгробках. Любив багатофігурні композиції.(склеп поховання родиниЛьвівян Браєри-Тренклі-Вейглі).

Поль Ефтельє-на Личаківському цвин.-хрест,богоматір і маленькі дітки, а також робив барельєфи будинків.

33/2.Скульптура сх..україни представлена переважно деревяним різьбленням.Василь Деша-київ,григорій Гальченко-полтава,федір Сніцар-миргород.

Самсон,розриває пащу лева-поч.19ст.

Першим найвидатнішим представником укр.класицизму став іван Мартос -вихідець із Чернігівського м.Ічня.Найвідоміш.:пам’ятник Мініну і Пожарському

В одесі- п-ник Дюку Рішельє.3 барельєфи на постаменті-землероб.(достаток),торгівля (багатство),правосуддя(забезпечує щастя народу)

В останні роки життя створив в Херсоні Памятник Потьомкіну.

Надгробки:1.був в успенському соборі ген.П.Румянцеву Задунайському.2.Батурин,Вознесенсь церква,усипальниця Розумовських (похов.К.Розумовський). тумба стоїть в Батурині(верхня частина знята)

На поч..19ст.-до 100ліття Полтавської битви(1809) вирішено поставити монумент.Проект розробив Амросилов(також йому належить ідея тріумфальної колони).Тоді ж було прислано Тома де Томон і скульптор Федір Щедрін. Вони творчо переробили проект Амросілова.На горі-позолочений орел із лавровим вінком,а в пазурах-перуни,стріли війни,розташов.18гармат(трофеї,взяті в полтавській битві)

34.Памятники,міські монументи,станкова скульптура,рельєфи,меморіальна ск. Стилі:Класицизм,академізм,реалізм. 1853р.почавбудувати пам’ятник Вол.Вел.(Хреститель) рос.ск.Демуш-малиновський,продовжив- петро Клодт. Постамент-у вигляді каплиці,з рельєфами із сценами хрещення. 1888р-петерб.скульптор Мікешин-скульптура Хмельницького.(В.Ніколаєв запропонував зробити постамент з каміння від будівництва моста).

Леонід Позем - скульптор-портретист.Побутові ск-ри(запорожець у розвідці, переселенці,лірник, скіф). Є автором 20х меморіальних памяток(6 у полтаві: котляр.і гоголю).

Пармен Забіла(найперший пам’ятник Гоголю в Ніжині)В Ніцці створив пам’ятник Герцину.

Борис Едуардс -памятник Суворову(Очаків,Ізмпїл)