Мистецтво палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Мистецтво палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту.



Мистецтво палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту.

Палеоліт. 3 основні пам’ятки: 1 мізинська стоянка(браслети з мамонтової кістки прикрашені меандровим та ялинковим візерунком, кістки, амулети, жіночі статуетки: в основі – ромб, символ плодородючості). 2 с. Межиріч в Черкаській обл. (знайдені залишки поселень палеоліту, знайдені черепи мамонтів з малюнками(лінії, крапочки)); 3 Камяна могила в Запорізькій обл. (пагорби з каменю висота 12 м, площа 3 га. В серединіі безліч гротів, печер, на стінах малюнки мамонтів, биків. Знайдені чуринги(амулети) із зображенням биків. Унікальним є грот мамонта, де зображений чарівник, який здійснює ритуальні дії. Знайдено статуетки венери.)

Неоліт, енеоліт. Це період Трипілля. 2 групи памяток. 1 – Розписна кераміка (Основні кольори – червоний, чорний, білий. Біноклевидний посуд, який використов у ритуалах) 2 – Антропоморфна пластика Трипілля (Жіночі статуетки, в основі яких – ромб, знайдно бл 2 тис статуеток, з яких 103 неушкодж. 90% - жіночі, але є й чоловічі. Були статуетки биків, багато моделей жител, вівтарів.

В цей період сусідні народи кочували. Племена індоєвропейців, їх пам’ятки – стели. Це перші приклади монументально – меморіальної скульптури, які ставили на місці могил. 1Днвпропетровщина – Керносівський ідол; 2 – Новочеркаська стела на Дону; 3 – с. Федорівка Полтващина; 4 – Крим с. Казанки

Катакомбна культура – 18 – 17 ст до н е Це могильники біля токмака на приазовї з модельованими черепами (коли на череп наліплювали глину і робили портрет)

Мистецтво кимерійців, скіфів, сарматів.

У 9 -8 ст. до н е на території України зявилися кіммерійц і. Серед їх памяток – поховальні стели, але більш примітивні ніж у індоєвропейців. (1 – стела в Бахці – Елі в Криму, 2 – стела а,Оьвії) Також серед їх памяток єметалеві прикраси (Бряжки до кінської збруї)

Скіфи 8 – 3 ст до н е. Скіфські стели – у вигляді баб. Велике оличчя, руки, ноги зброя. Основні поховання – на півдні (Чортомлик, Курганова могила). Найголовніша ознака скіфського мистецтва – Звіриний стиль. Основні пам’ятки: 1 Келермеський курган (знайдена Золота пантера, срібне дзеркало богині Кібели, володарки звірів); 2 Курган солоха (Гребінь з триморфоном (антропо- зооморфний і рослинний ряд), ширина 0,123 висота 0,102м. Рештки срібного горита); 3 Курган Чортомлик (Золоті піхви меча із зображенням сцен життя Ахіла, срібна і позолочена вази); 4 Товста Могила (Скіфська пектораль, головний убір цариці);

Сармати 3 ст до – 3 ст н е. Характерний новий звіриний стиль. Вони зображували тварин реалістично, а сармати більш стилізовано. Сармати на вироби наліплювали велику к-сть коштовних каменів. 1 Курган біля м Азова(Фаралі, Кинжал із зображенням верблюда); 2 Ногайчінський клад (гривни, фаралі); 3 Новочеркаський скарб (золота діадема)

3.Мистецтво Північного Причорномор'я та Криму.

З 6 ст до н е це територія Олівії, херсонесу, Тіру, Боспору, Пентікапеї.

Скульптура: 1 Привозна з Греції (голова бога Аполона з м Кеп, мармурова база для статуї на якій зображувалася процесія жінок, над гробова стела з Ольвії із зображенням Діоніса і Гери); 2 Власного виробництва (зображ Афіни з Ольвії, Геракл з Пентікапеї, мармуровий портрет Мітрідата Євпатора і бронзовий портрет його онучки Динамії, посмертна золота маска царя Боспору Рескупоріда, надгробні стели)

В Причорноморї був інший триморфон – небо, земля, підземне царство.

Коропластика: (Теракотові фігурки богів, сосуд з фанагорї для сліз у вигляді сфінкса)

Живопис: 1. склеп у м. Керч (на стіні – майстерня художника). 2. Курган велика влизниця в Керчі (Зображення бог Деметри в жесті Оранти, знайдена голова атрета, яка зараз зберігається в музеї Севастополя) 3. Склеп Деметри в Керчі (Зображення Деметри на куполі склепу. Бог підземного царства краде дочку Деметри) 4. Лазня в Херсонесі (Мозаїчні зображення двох молодих жінок)

Мис – во тавроскіфів. В криму. Це зображення на плиті царяПалака і його сина Скілура, бронзові кінні статуї правителів, Деревяний саркофаг цариці.

Перші мистецькі пам'ятки слов'ян.

Пшеворська культура – Відома декоративна ажурна бронзова пластика, зображувались люди і тварини.

Черняхівська культура – Жертовний камінь с Обухів, 2 ідоли із с Ставичани Хмельницької обл., група ідолів з с. Іванівці, дрібна металева пластка (мартинівський скарб – срібні фігурки з вишивкою), Капище біля десятинної церкви, Збручський ідол біля с Городниця (знайдений в 1908 році в річці. На ньому 3 яруси – небо, земля, підземні боги(мокош, лада, перун, даждьбог)

5. Мистецтво Київської Русі X -XIII ст. Скульптурна пластика.

4 великі групи: Саркофаги, шиферні плити, дрібна культова пластика, галицька керамічна плитка.

Саркофаги. Найцінніший – саркофаг Ярослава Мудрого з білого мармура. Саркофаг у вигляді двоповерхової будівлі, де кришка – небо, низ – земля. Рельїфи на саркофазі символічні. (На боковій частині та кришці – солярний знак, який символізує Ярослава. Зображення пальмової гілки – символ перемоги християнства, кедр – дерево життя, кипарис – символ безсмертя. На бокових сторонах і на кришці – три хреста – Бого отець, бог син, бог дух святий. Біля хрестів зображена виноградна лоза). У розкопках Десятинної церкви знайдені шиферні саркофаги. Такі є і в Софіївському соборі.

Шиферні плити. 1. В Софії Київській знайдені плити із зображенням природних стихій. 2. В Успенському Соборі – плити із зображенням Федора Стратилата і Георгія Кападокійського. 3. Плита з Києво-Печерської Лаври із зображенням боротьби Геракла з левом. 4. В Михайлівському Золотоверхому плита із зображенням вершника на коні (можливо георгій або Федір)

Дрібна культова пластика. 1. Дрібнв металеві хрестики. 2 Нагрудні іконки. 3 Хрест енколпіон. 4 Медальйон-змійовик Мономаха (зображена медуза Горгона). 5 Срібні браслети

Галицька керамічна плитка. В Галичині майстри робили плитки. В 1950р було знайдено 224 фрагменти плиток, 12 зображень (грифони, орли, барси). Грифон - птах з головою орла і тілом лева. Він символічний: орел – відвага, лев – пильність. У християнстві грифон – це подвійна сутність Христа.На Дмитієвському храмі у Володимирі – різьблення, також у Суздальській церкві покрови на Нерлі

Мистецтво Київської Русі X -XIII ст. Монументальне малярство.

Фреска – це живопис по сирому тиньку фарбами, розведеними на воді.

Мозаїка – маленькі шматочки смальти, яке варили в тяглах великими пластами, а потім розбивали на маленькі частинки. (бл 180 відтінків)

У Софії, у Спаському соборі Чернігова, в Мизайлівському, Успенському і Десятинній були і мозаїка і фрески, а у Кирилівській церкві лише фрески.

Загальноприйнятим було зображення фресок в такій послідовності: - у верхньому куполі Христос ПантократорЮ по кутах 4 серафими; - в консі абсиди Богоматір Оранта; - в простінках купола апостоли або пророки; - в парусах Євангелісти; - під Орантою сцена Євхаристії; - Під Євхаристією отці церкви, святителі, первосвяженники, архідиякони; - по стінах соборів мученики, воїни, преподобні, біблійні сцени.

Софія Київська 1011р. Крім церковних сцен цікавими є зображеня на стінах світських сцен: діти Володимира, Скоморохи, іподром у Констянтинополі.

Михайлівський Золотоверхий Побудований сином Ізяслава Святославовича Святополком в 1105 – 1113. Тут є зображення Дмитра Солунського – уособлення Ізяслава. Зображення Євхаристії, св.. Фаддея і Стефана були перенесені до Софії.

Спаський собор у Чернігові До 40х рр. 20 ст всі фрески тут були знищенію збереглася лише св. Текля у вінці, але пізніше і її знищили.

Десятинна церква збереглася фреска «Очі святого»

Кирилівська церква остання з видатних памяток архітектури Київської Русі. Пізніше перебудована в стилі бароко. Тут були лише фрески. Що нового? Крім канонічних малюнків зявляються зображення болгарських святих Кирилі і Мефодія, Климента Болгарського, Бориса і Гліба (перші руські святі). В Кирилівській церкві в нартексі (притворі) вперше зявляється зображення страшного суду. «Ангел, що згортає небо у сувій», «Багатий у пеклі». Після Кирилівської церкви сцени страшного суду стали обов’язковими на стінах соборів.


Українське мистецтво II пол..XIX ст.

Станкові композиції

«Леся Українка». 1951

«Іван Богун». Гіпс тонований, 1954

«Леся Українка». Бронза, 1957

«Дума про волю (Тарас Шевченко)». Оргскло, 1961

«Мовчання». Граніт, 1964

«Пам'яті товариша». 1974

«Вічна слава героям». 1975

Пам'ятники

Пам'ятник Миколі Щорсу (у співавторстві, Київ, 1954)

Пам'ятник Лесі Українці (в Міському парку, Київ, 1965)

Пам'ятник Тарасові Шевченку (м. Нью-Йорк, США, 1970)

Пам'ятник Жовтневій Революції (на майдані Незалежності в Києві, 1977)

Пам'ятник Батьківщині-Матері (Київ, 1981)

Пам'ятний знак на честь заснування міста Києва (1982)

Гали́на Никифо́рівна Ка́льченко (4 лютого 1926 м. Борзна — 11 березня 1975, Київ)

Меморіальний комплекс Пагорб Слави в Черкасах (1977.); пам'ятники В. Василевській у Києві (1966),М.Заньковецькій, Лесі Українці (обидва — 1973) та І.Котляревському (1975) у Києві; портрети Т. Шевченка, Г. Буркацької, Т. Яблонської, Лесі Українки, О. Кобилянської, Л. Ревуцького, М. Леонтовича, В. Василевської, І.Кавалерідзе;

скульптурні тв. «Подруги» (1953), «Після допиту» (1957). Лауреат республіканської комсомольської премії ім. М. Островського (1970), Державної премії УРСР ім. Т.Шевченка (1974).

Створила цілу ґалерію портретів письменників, музик і митців. Найікавіші: Ванди Василевської (1963), Івана Кавалерідзе (1967), Григорія Косинки (1969), Григорія Сковороди (1972), Лесі Українці у Києві (1973), І. Котляревському у Києві, С. Гулаку-Артемовському в м. Городище (Черкаська область).

Теодо́зія Ма́рківна Бриж (18 лютого 1929 Бережниця— 4 липня 1999 Львів)

Станкова скульптура (Княгиня Ольга, Ікар).

Серія робіт на теми старослов'янської міфології (Бог війни, Бог вогню).

Надгробні пам'ятники С. Крушельницькій, І. Крип'якевичу, Л. Левицькому, О. Шатківському на Личаківському кладовищі у Львові.

Пам'ятники (Ю. Дрогобичу у Болоньї, у Дрогобичі, Т. Шевченку в селі Бережниця на Рівненщині).

Микола Посікіра

пам’ятник Степану Бандері у Львові

Леоні́д Григо́рович Молодожа́нин (псевд.: Лео Мол, 15 січня 1915—4 липня 2009)

пам'ятники Т. Г. Шевченку у Вашингтоні (1964) та в Буенос-Айресі (1971), у Санкт-Петербурзі, Оттаві (2011) та Івано-Франківську (2011).

 


Мистецтво палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту.

Палеоліт. 3 основні пам’ятки: 1 мізинська стоянка(браслети з мамонтової кістки прикрашені меандровим та ялинковим візерунком, кістки, амулети, жіночі статуетки: в основі – ромб, символ плодородючості). 2 с. Межиріч в Черкаській обл. (знайдені залишки поселень палеоліту, знайдені черепи мамонтів з малюнками(лінії, крапочки)); 3 Камяна могила в Запорізькій обл. (пагорби з каменю висота 12 м, площа 3 га. В серединіі безліч гротів, печер, на стінах малюнки мамонтів, биків. Знайдені чуринги(амулети) із зображенням биків. Унікальним є грот мамонта, де зображений чарівник, який здійснює ритуальні дії. Знайдено статуетки венери.)

Неоліт, енеоліт. Це період Трипілля. 2 групи памяток. 1 – Розписна кераміка (Основні кольори – червоний, чорний, білий. Біноклевидний посуд, який використов у ритуалах) 2 – Антропоморфна пластика Трипілля (Жіночі статуетки, в основі яких – ромб, знайдно бл 2 тис статуеток, з яких 103 неушкодж. 90% - жіночі, але є й чоловічі. Були статуетки биків, багато моделей жител, вівтарів.

В цей період сусідні народи кочували. Племена індоєвропейців, їх пам’ятки – стели. Це перші приклади монументально – меморіальної скульптури, які ставили на місці могил. 1Днвпропетровщина – Керносівський ідол; 2 – Новочеркаська стела на Дону; 3 – с. Федорівка Полтващина; 4 – Крим с. Казанки

Катакомбна культура – 18 – 17 ст до н е Це могильники біля токмака на приазовї з модельованими черепами (коли на череп наліплювали глину і робили портрет)



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 275; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.55.55.239 (0.039 с.)