Тактична розвідка. Вимоги, що висуваються до неї, та способи ведення.

Воєнна розвідка являє собою сукупність заходів військового командування всіх ступенів, штабів та військ по добуванню і вивченню відомостей з військово-політичної і військово-економічної обстановки в окремих країнах та коаліціях країн, про діючого чи ймовірного противника, його Збройні сили, воєнний потенціал, а також про театри воєнних дій в інтересах захисту суверенітету та територіальної цілісності держави.

Воєнна розвідка ведеться безупинно як у мирний, так і у воєнний час різними методами і всіма доступними способами. У залежності від цілей, масштабів діяльності і характеру задач, що виконуються, військова розвідка поділяється на стратегічну, оперативну і тактичну. Стратегічна розвідка організується Генеральним штабом і ведеться як у мирний, так і у воєнний час в інтересах забезпечення захисту держави в цілому, розробки планів війни і їх успішного здійснення у випадку її розв'язання агресивними державами. Оперативна розвідка організується командуючими і штабами оперативних командувань, груп військ, фронтів (флотів), армійських корпусів (флотилій) і ведеться безупинно в мирний і воєнний час з метою добування розвідувальних відомостей в інтересах підготовки і проведення операцій.

Тактична розвідка організується командирами і штабами об’єднань, з'єднань, частин і підрозділів, начальниками родів військ, спеціальних військ і служб. Ведеться, головним чином, у воєнний час з метою добування даних про наземного, повітряного, а при діях на приморських напрямках - і про противника на море, а також про місцевість у районі майбутніх бойових дій. Вимоги, що висуваються до розвідки. Цілеспрямованість, безперервність, активність, своєчасність і оперативність, скритність, достовірність, точність визначення координат

Цілеспрямованість полягає в строгому підпорядкуванні всіх розвідувальних заходів інтересам забезпечення підготовки й успішного ведення бою і рішення конкретних задач на тому чи іншому етапі бою.

Безперервність розвідки полягає в постійному її веденні: при підготовці й у ході бою, вдень і вночі, у будь-яких умовах обстановки, місцевості й у будь-яку погоду.

Активність розвідки полягає в наполегливому прагненні командирів і штабів, що організують розвідку, а також підрозділів (органів), що ведуть її, у будь-яких умовах і всіх можливих способах добути необхідні розвідувальні відомості.

Своєчасність і оперативність розвідки полягають у добуванні необхідних розвідувальних відомостей і доведенні їх до командирів, штабів і військ до точно встановленого терміну, швидкому аналізі й оцінці їх для негайного використання при прийнятті рішень. Уся розвідувальна інформація має значення лише у визначений час, після чого вона застаріває і виявляється непридатної для використання.

Скритність розвідки полягає в збереженні в таємниці всіх заходів щодо розвідки, дезінформації противника щодо розташування і характеру дій її сил і засобів.

Достовірність розвідки полягає в добуванні розвідувальних даних, цілком відповідній фактичній обстановці, виявленні і правильній оцінці дійсних, демонстративних і помилкових намірів, дій і об'єктів противника.

Точність визначення координат об'єктів (цілей), що підлягають розвідці, полягає у встановленні їхнього місця розташування з мінімально припустимими помилками, що забезпечують ефективне застосування засобів ураження.

Дії розвідувальних органів по добуванню розвідувальних відомостей здійснюються різними способами. Спосіб розвідки - це прийом (метод) дій сил і засобів розвідки з метою добування розвідувальних даних. Основними способами військової розвідки є: спостереження, підслуховування, пошук, наліт, засідка, розвідка боєм.

Спостереження є основним способом розвідки, організується і ведеться у всіх видах бойової діяльності військ безупинно, вдень і вночі, повсякчас року й у будь-якій обстановці. Спостереження ведеться особисто командирами з усіх командних, спостережних і командно-спостережних пунктів, а також спостережними постами й іншими органами військової розвідки.

Підслуховуванн я застосовується при безпосередньому зіткненні із противником, а також при діях розвідувальних підрозділів у його тилу. Воно ведеться в будь-який час доби, особливо вночі й в умовах обмеженої видимості. Розвідка підслуховуванням може вестися на слух чи із застосуванням технічних засобів. Підслуховування доповнює спостереження і застосовується в сполученні з ним.

Пошук - це спосіб розвідки, що полягає в потайливому підході групи (підрозділу) до заздалегідь наміченого і вивченого об'єкта, раптовому нападі на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і. спорядження і швидкому відході в розташування своїх військ.

Пошук звичайно організується в умовах безпосереднього зіткнення із противником. Найбільше широко він застосовується при підготовці до наступу й в обороні.

Наліт полягає в раптовому нападі на заздалегідь обраний (призначений) об'єкт противника з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і бойової техніки, а також виводу з ладу (знищення) засобів ядерного нападу, пунктів уавління, радіо- і радіотехнічних засобів і інших важливих об'єктів. В основі дій розвідників при нальоті лежить уміле сполучення вогню, раптовості і стрімкого удару, що закінчується, як правило, короткою рукопашною сутичкою. Найчастіше наліт проводиться діючими в тилу противника розвідувальними органами. У ряді випадків він може проводитися в районі переднього краю підрозділом (групою) зі складу розвідувальних, механізованих, танкових, парашутно-десантних і десантно-штурмових підрозділів.

Засідка як спосіб розвідки полягає в завчасному і потайливому розташуванні підрозділу (групи) на очікуваних чи ймовірних шляхах руху противника для раптового нападу на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння, бойової техніки і спорядження. Засідки улаштовуються у всіх видах бою, на будь-якій місцевості, повсякчас року, доби й у різних метеорологічних умовах, перед фронтом, на флангах противника й у його тилу. Цей спосіб широко застосовується як підрозділами, що ведуть розвідку, так і виконують інші задачі.

Розвідка боєм полягає в раптовій атаці заздалегідь виділеного і підготовленого підрозділу для оволодіння визначеним об'єктом у розташуванні противника. Найчастіше вона проводиться в тому випадку, коли інші способи розвідки не можуть забезпечити командування необхідними даними про противника чи коли немає можливості добути їх іншими способами. Розвідка боєм може проводитися при підготовці наступу й в обороні.

28. Тилове та технічне забезпечення бойових дій.

Безперебійне технічне та тилове забезпечення є однією з основних умов успішного ведення бою батальйоном (ротою).

Командир батальйону (роти) несе відповідальність за своєчасне технічне та тилове забезпечення підпорядкованих підрозділів. Він зобов'язаний вживати заходів щодо підтримання озброєння і техніки в постійній готовності до бойового застосування та щодо швидкого відновлення їх при виході із ладу, щодо забезпечення підрозділів ракетами, боєприпасами, пальним, продовольством та іншими матеріальними засобами; виявляти постійну турботу про харчування особового складу, збір поранених та хворих, про надання їм медичної допомоги та евакуацію їх за призначенням.

Основою організації технічного та тилового забезпечення є рішення командира батальйону (роти) на бій, його вказівки і розпорядження старшого командира (начальника) щодо цих питань.

Технічне та тилове забезпечення командир батальйону (роти) організовує особисто, через начальника штабу, заступників з озброєння і з тилу (старшого техніка роти, старшину роти), начальника медичного пункту батальйону (санітарного інструктора роти) та командирів рот (взводів).

У ході бою командир батальйону (роти) здійснює контроль за технічним станом та боєготовністю озброєння і техніки, витрачанням ракет, боєприпасів, пального, продовольства та своєчасною доставкою їх у підрозділи; доповідає командиру бригади, батальйону або його заступникам з озброєння і з тилу про наявність і технічний стан озброєння і техніки, про забезпеченість батальйону (роти) ракетами, боєприпасами, пальним та іншими матеріальними засобами, про наявність поранених і хворих та подає заявки на поповнення батальйону (роти) необхідними матеріальними засобами.

У ході бою в батальйоні розгортаються: пункт технічного спостереження, ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група, пункт бойового постачання, заправний та продовольчий пункти, а в обороні, крім того, і медичний пункт; у роті —пункт технічного спостереження, а в обороні, крім того, пункт бойового постачання та медичний пост роти. Безпосередня охорона й оборона районів (місць) їхнього розташування, захист від зброї масового ураження та високоточної зброї здійснюються, як правило, своїми силами та засобами.

У батальйоні (роті) створюються в установлених розмірах запаси ракет, боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів, які утримуються і перевозяться транспортом взводу забезпечення батальйону, в бойових та інших машинах, при озброєному особовому складі.

Запаси поділяються на видаткову частину та недоторканний (пального — незнижуючий) запас, який витрачається з дозволу командира бригади, а у непередбачених випадках, — з дозволу командира батальйону в наступною доповіддю про це старшому командиру.

В усіх випадках організовується забезпечення підрозділів водою, а при необхідності і паливом.

Потреба батальйону (роти) в матеріальних засобах на бій визначається з урахуванням встановленого їх витрачання та збереження запасів на кінець бою.

Потреба в ракетах, боєприпасах, пальному та інших матеріальних засобах, забезпеченість ними підрозділів та норми витрачання вираховуються у розрахунково-постачальних одиницях (бойових комплектах, заправках пального, добових дачах, комплектах) та в інших одиницях виміру.

Бойовим комплектом називається кількість ракет та боєприпасів, встановлених на одиницю озброєння або на бойову машину. Він вираховується на все наявне озброєння (бойові машини).

Заправкою пального називається кількість пального, яке вміщається у паливну систему машини (агрегату) або яке забезпечує установлений запас її ходу (час роботи). Заправки пального вираховується на всю облікову техніку підрозділу.

Добова дача — кількість продовольства, яке належить за призначеними нормами для харчування однієї людини на добу. Вона вираховується на обліковий склад підрозділу.

Комплект запасних частин, інструменту та приладдя до озброєння, техніки, а також речового, медичного та іншого майна складається з набору предметів за визначеним переліком та в установленій кількості.

Технічне забезпечення

Технічне забезпечення батальйону (роти) організовується та здійснюється з метою підтримання бойової готовності та боєздатності підрозділів шляхом укомплектування їх озброєнням та технікою; забезпечення ракетами, боєприпасами всіх видів та військово-технічним майном; підтримання їх у справному стані та в постійній готовності до бойового застосування; відновлення пошкоджених (несправних) озброєння і техніки та своєчасного повернення їх у дію.

Заступник командира батальйону (роти) з озброєння (старший технік роти) є безпосереднім організатором технічного забезпечення в батальйоні (роті) і несе відповідальність за підтримання озброєння і техніки у справному стані та в постійній готовності до бойового застосування, правильну їх експлуатацію та своєчасне відновлення при виведенні із ладу, а також за забезпечення підрозділів ракетами, боєприпасами та військово-технічним майном.

Тилове забезпечення

Тилове забезпечення батальйону (роти) організовується та здійснюється в усіх видах бою та у повсякденній діяльності з метою підтримання підрозділів у боєздатному стані та створення для них сприятливих умов щодо виконання поставлених завдань.

Безпосереднім організатором тилового забезпечення в батальйоні є заступник командира батальйону з тилу. Він несе відповідальність за своєчасне забезпечення підрозділів матеріальними засобами, захист, охорону та оборону тилу батальйону та управління ним.

Заступник командира батальйону з тилу зобов'язаний: знати завдання батальйону; організувати одержання та утримування встановлених запасів матеріальних засобів, розгортання та роботу батальйонних пунктів бойового постачання, заправного та продовольчого; вживати заходів щодо своєчасного підвезення (подачі) в підрозділи матеріальних засобів; організувати приготування, доставку та видачу гарячої їжі, а також підвезення, зберігання питної води, та забезпечення нею особового складу; разом з командирами підрозділів забезпечувати заправлення техніки пальним; підтримувати постійний зв'язок з командирами підрозділів та заступником командира бригади з тилу і доповідати йому і командиру батальйону про забезпеченість підрозділів, розташування та стан тилу.

Підвезення матеріальних засобів, як правило, проводяться: від роти, тилового (матеріального) забезпечення бригади до батальйону — бригадними транспортними засобами; від взводу забезпечення батальйону до рот— транспортними засобами батальйону.

В окремих випадках за вказівкою старшого командира (начальника) для підвезення матеріальних засобів від роти тилового (матеріального) забезпечення бригади до підрозділів батальйону використовуються транспортні засоби батальйону.

Забезпечення підрозділів водою для пиття та господарчих потреб проводиться з пункту водопостачання (водозабірного пункту). Використання води з інших джерел забороняється. Підвезення води в підрозділи організовується, як правило, заступником командира батальйону з тилу. Вода для приготування їжі в зонах зараження доставляється у герметичних ємкостях.

Відпуск речового майна проводиться виходячи із облікової чисельності особового складу батальйону (роти) за діючими нормами. Миття особового складу, як правило, проводиться один раз на тиждень зі зміною комплекту натільної білизни та здійснюється у порядку, встановленому старшим командиром (начальником).При необхідності проводиться санітарна обробка особового складу.

Медичне забезпечення в батальйоні (роті) у бойовій обстановці організовується з метою розшуку поранених та хворих на полі бою (в осередках ураження), своєчасного надання їм першої та долікарської (фельдшерської) медичної допомоги, збору, вивезення (винесення) їх з поля бою (з осередків ураження) та підготовки до евакуації, а також з метою запобігання виникнення та розповсюдження у підрозділах хвороб.