Аналіз методів дослідження, обладнання, речовин і об’єкту дослідження

При виконанні дипломної роботи користувались такою апаратурою: автоклав марки АТ-2 − автоклав електричний, горизонтальний; лабораторні центрифуги; фотоелектроколоримет; електрична вага.

Неправильна експлуатація апаратури може привести до ураження електричним струмом, опіків, механічних пошкоджень. Тому перед початком роботи необхідно ознайомитися з інструкцією по експлуатації приладу та правилами техніки безпеки.

Електроприлади

а) Автоклав складається зі стерилізаційної та парової камер. Стерилізаційна камера має кран для виходу повітря, манометр для визначення тиску пари, запобіжний клапан для виходу пари при підвищеному тиску.

У парову камеру через лійку заливають дистильовану воду до рівня верхньої позначки кожуха водомірного скла. На початку процесу пароутворення зі стерилізаційної камери усувають повітря. З цією метою пару та конденсат відводять через шланг у ємність з водою. Стежать за підвищенням тиску в обох камерах. При досягненні в стерилізаційній камері необхідного тиску зазначають час початку стерилізації. Зазвичай він збігається з першим автоматичним відключенням нагрівників. Після закінчення процесу стерилізації повертають ручку тумблера в положення ''0" і закривають вентиль між стерилізаційною та паровою камерами. Після того як тиск у стерилізаційній камері за показниками манометра впаде до нуля, і неї обережно випускають пару через шланг спускного крану в ємність із водою. Коли пара перестане виходити, відкривають кришку автоклава й розвантажують його.

Оскільки автоклав – прилад, що працює при високому тиску та високій температурі, порушення правил його експлуатації може спричинити нещасні випадки, можливі опіки гарячою парою. До роботи з автоклавом допускаються лише навчені особи.

 

 

Категорично забороняється:

¨ Розпочинати роботу автоклава без належного ознайомлення з інструкцією;

¨ Експлуатувати автоклав при несправному чи невідрегульованому клапані манометра;

¨ Залишати автоклав у робочому стані без нагляду;

¨ Доливати в автоклав воду під час стерилізації, за наявності тиску в камерах.

б) Електрична вага. Щоб отримати достовірні й точні результати при роботі з електричною вагою перед початком роботи потрібно її старувати. Після проведення роботи виключити кнопку на вазі та від’єднати її від електромережі.

в) Центрифуги. Прилади забезпечують центрифугування рідких систем. При відсутності заземлення чи пошкодженні ізоляції проводів виникає небезпека отримання дослідником електротравм. Іноді, при використанні не зрівноважених пробірок, трапляється розрив приладу, це явище рідкісне, але дуже небезпечне. Центрифуга розміщена так, щоб працівник був в змозі бачити й правильно розміщувати на її дні пробірки.

Газові пальники

Небезпека при роботі з газовим пальником може виникнути через несправності сітки газопроводу, гумового шланга чи самого пальника.

При погано відрегульованому доступі кисню в пальник чи недостатній вентиляції виникає небезпека отруєння чадним газом, що утворюється при неповному згоранні метану. Безпосередня дія вогню на легкозаймисті предмети й речовини може призвести до виникнення пожежі.

Газові пальники повинні утримуватися в чистоті та порядку, мати справні крани та м’які з’єднуючі шланги, що не допускають проникнення газу до приміщення.

 

 

Скляний посуд

Користуючись скляним посудом, апаратами й приладами зі скла для запобігання випадків травматизму необхідно приділяти увагу техніці безпеки. Порушення правил розведення кислот і лугів може призвести до розриву посудини, внаслідок чого можливі опіки та поранення. При роботі зі скляним посудом необхідно остерігатися порізів і попадання шматочків скла в очі.

Комп’ютер

Текст дипломної роботи був набраний за допомогою комп’ютера. Тому необхідно дотримуватися певних вимог:

1) перевірка ізоляція відкритих ділянок електромережі перед кожним увімкненням приладів;

2) забезпечення вільного доступу до вимикачів електроенергії.

Персональний комп’ютер - прилад, який випромінює електромагнітні хвилі й створює власне магнітне поле, тому при роботі обов`язковим є наявність захисних екранів.

Хоча всі з’єднувальні кабелі з напругою 220 В у комп’ютері є добре ізольованими, в роботі можуть зустрічатись непередбачувані ситуації, які можуть бути небезпечними для користувача. Особливо уважним потрібно бути при роботі з дисплеєм, електропроменева трубка якого використовує високу напругу і є джерелом електромагнітного випромінювання.

Неправильне поводження з дисплеєм може привести до уражень електричним струмом, спричинити загоряння апаратури. Тому забороняється:

─ торкатись до екрану, тильного боку дисплея, провідників живлення, пристроїв заземлення й з’єднувальних кабелів;

─ вставляти різноманітні предмети у вентиляційні канали комп’ютера;

─ намагатись самостійно усунути виявлену несправність у роботі апаратури;

─ відкривати кришку монітора;

─ під’єднувати та від’єднувати різні пристрої комп’ютера при увімкненому живленні;

─ класти на апаратуру сторонні предмети;

─ натискати на клавіші апаратури, прикладаючи великі зусилля;

─ працювати за комп’ютером у вологому одязі, чи з вологими руками;

─ проводити вологе прибирання приміщення при ввімкнених пристроях.

При виявленні несправності або виникненні аварійної ситуації необхідно негайно відключити рубильник комплексу від електромережі та повідомити відповідальну особу.

Дезінфекція

Від характеру діючого агента розрізняють фізичний і хімічний способи дезінфекції.

Фізичний метод зводиться до механічної очистки об'єктів: зрошення, миття, чистка, витріпування, вологе прибирання, вентиляція приміщень. Він не дає змоги досягти цілковитого знезараження об'єктів, хоча зумовлює значне зменшення числа патогенних мікроорганізмів у зовнішньому середовищі.

У лабораторній практиці широко застосовують способи хімічної дезінфекції (рук, робочого місця, піпеток, шпателів, скелець).

Дезінфікуючі речовини повинні мати кілька властивостей: добре розчинятись у воді; швидко проявляти бактерицидну дію; не втрачати властивостей при наявності в середовищі органічних домішок; не виявляти токсичну дію на людей і тварин; не псувати об'єкти, які дезінфікують; довгий час зберігати бактерицидні властивості при зберіганні в сухому вигляді чи розчині, а також при контакті з дезінфікуючими об'єктами; бути дешевими та зручними при транспортуванні.

Для дезінфекції я використовувала 50% розчин спирту. У процесі знезараження необхідно забезпечити можливість найкращого перемішування, щоб створити найбільший контакт дезінфікуючої речовини з матеріалом, який знезаражують. Під час знезараження необхідно забезпечити можливість найкращого перемішування, щоб створити найбільший контакт дезінфікувальної речовини з матеріалом, який знезаражують. Порушення правил дезінфекції може привести до нещасних випадків (отруєння, хімічних опіків тощо), тому необхідний рівень безпеки під час контактування з хімічними речовинами досягають, дотримуючись вимог безпеки праці, виробничої санітарії та гігієни праці.

Об’єкт дослідження

Роботу проводили з P. vulgaris − представником умовно-патогенної мікрофлори. Протей володіє токсичними (виробляє ендотоксин) і гемолітичними властивостями, а також різним ступенем біохімічної активності. Токсини здатні при попаданні в організм викликати отруєння. Найбільш часто протей уражує осіб з ослабленим або зниженим імунітетом. Захворювання часто протікає у вигляді гастроентериту, гастриту і коліентериту.

Речовини, які використовували під час проведення досліджень

При виконанні магістерської роботи використовували такі речовини: селективні поживні середовища, дистильована вода, бактерійний агар, NaOH, етанол, гліфосат, лямбда-цигалотрин, дифеноконазолу, м'ясо-пептонний бульйон, солі купруму, Сd · .

Серед цих речовин небезпечними для здоров’я людини є наступні.

Етиловий спирт (етанол) – молекулярна маса 46 Да. Наркотична речовина, викликає сильне збудження, потім параліч ЦНС. Смертельна доза 96% етанолу – 200-300 мл. При тривалій дії може викликати важке захворювання нервової системи, серцево-судинної системи, печінки. При пораженні шкіри наступає сухість, з’являються тріщини. Вибухонебезпечний. t_пл -114,6 ⁰С, t_кип 78,37 ⁰С, ГДК в повітрі виробничих приміщень 1000 мг/м³. При температурі 12⁰С здатний до спалахування. Значення об’ємних концентрацій границь спалахування при кімнатній температурі коливається від 3,3 до 19,0 %

Натрію гідроксид – t_пл 327,6 ⁰С, t_кип 1378 ⁰С, розчинний у воді, етанолі, метанолі. Сильна основа. Викликає важкі опіки шкіри та слизових оболонок. ГДК у повітрі 0,5 мг/м³.

Купрум хлорид (II) − молекулярна маса 134,45 г/моль. Токсичність Cu проявляється в дії C , який утворює в організмі хлоридну кислоту. Хлоридна кислота викликає анемію, виразку шлунку, зміни у печінці, крововилив в нирках та сім'яниках, смерть.

Кадмій хлорид (II) − молекулярна маса 183,32 г/моль. Токсичність Cd проявляється в дії C , який є надзвичайно токсичним, навіть, у незначних концентраціях. Має властивість накопичуватись в організмі. Вдихання кадмієвого пилу швидко призводить до захворювань, часто смертельних, дихальних шляхів і нирок. Сполуки, що містять кадмій є канцерогенними. ЛД50 – 0,2 мг/ .

Дифеноконазол – малотоксичний. У людей уражає очі та шкіру, викликає порушення печінки, нирок та щитовидної залози. Токсичний для риб.

Гліфосат – малотоксичний (ЛД50 для щурів − 4950 мг/кг), не несе небезпеки для людини і навколишнього середовища. Не проникає в рослини через ґрунт. Токсичний для водних організмів.

Лямбда-цигалотрин – малотоксичний. ЛД50 − 79,56 мг/кг. Не подразнює шкіру, слабо подразнює очі. Практично нетоксичний для бджіл (при нормі витрати до 10 г/га). Не впливає на популяції дощових черв'яків. Токсичний для риб і деяких водних безхребетних: ЛД50 для риб 0,21−0,24 мкг/л.