Кафедра бібліотекознавства і бібліографії

Вплив Інтернету на дітей та підлітків

(за результатами дослідження в дитячих та юнацькій бібліотеках Рівненщини)

Підготувала:

студентка 4 курсу

Денної форми навчання

Рудич Ганна

Науковий керівник:

Канд. істор. наук

Трачук Л. Ф.

Рівне - 2011

Вплив Інтернету на дітей та підлітків

(за результатами дослідження в дитячих та юнацькій бібліотеках Рівненщини)

§1

Розділ 1

За всю історію людства не було ще такого часу, коли б не страждали від будь-яких ідей та залежностей. Приохотитися до чогось не сильно корисного – справа нехитра. Куди складніше потім відмовитися від шкідливої звички. Є і ще один важливий момент: навіть зовсім безневинне на перший погляд захоплення може стати згубним для організму, якщо не знати міри. Лікарів, учених, та і простих користувачів проблема глобальної інтернетизації турбує вже не перший рік. З одного боку, це чудово: розширюється коло спілкування, стираються расові межі. З іншої – в наявності негативні наслідки: число людей з червоними очима, тремтячими руками і що розмовляють на незрозумілій простому смертному мові неухильно росте. Медики розвинених країн вже б’ють на сполох. Молодь все більше часу проводить за комп’ютером, віддаючи перевагу віртуальному* світу над реальним, у пресі раз по раз з’являються повідомлення про «смерть за монітором». Західні психіатри навіть придумали спеціальний термін – «Інтернет - залежність», проте більшість українських психологів про це захворювання і не чули. Надмірна захопленість Інтернетом змушує багатьох людей проводити все більше часу в Мережі. Психологи сперечаються: чи йде мова про появу ще одного виду залежності? Феномен «залежності від Інтернету» інтенсивно обговорюється в даний час. Він часто називається захворюванням чи синдромом (Internet Addiction Disoder чи IAD). Дехто виправдовує “ зависання ” у Інтернеті самотністю, начебто спілкування у чатах та на сайтах знайомств позбавить від самоти. Але насправді – це сурогат* спілкування. Що більше адресатів у користувача, то менше справжніх друзів. Це і є шлях до самоти. Що стосується любові по Інтернету... У Фрейда є таке поняття: сублімація еротичної енергії. Нереалізовану еротичну енергію можна направити на творчість, роботу, а порно - сайти блокують природну сублімації, властиву людині, що зрештою призводить до розладів в інтимній сфері.

Обговорення проблеми почалося порівняно недавно. У 1994 році Кімберлі Янг, американський психолог з Пітсбургського університету, помістила на web- сайт спеціальний опитувальник. Незабаром вона одержала майже 500 відповідей, з яких 400 були відправлені, відповідно до обраного критерію, Інтернет -залежними користувачами.

У 1995 році Іван Голдберг запропонував термін «Інтернет - залежність» для опису нездоланної тяги до використання Інтернету. По Голдбергу – це розлад, «що здійснює пагубний вплив на побутову, навчальну, соціальну, робочу, сімейну, фінансову чи психологічні сфери діяльності». Оскільки в основі такого розладу лежить прагнення до відходу від реальності, воно порівнюється з патологічним потягом при алкоголізмі, наркоманії, потягу до азартних ігор.

Термін „Інтернет - залежність” вперше був запропонований американським лікарем Голбергом, кілька років тому. Під цим поняттям він розумів непереборний потяг до Інтернету, що характеризується „ згубною дією на побутову, навчальну, соціальну, робочу, сімейну, фінансову сфери діяльності ”. За ступенем відходу від реальності Інтернет - залежність дуже нагадує потяг до наркотиків, алкоголю, азартних ігор тощо. Згідно з дослідження американських учених, 6-8 % користувачів Інтернету вже мають дану патологію*, адже багато хто використовує його не тільки для роботи або навчання, але і ведуть листування, користуються сайтами, призначеними для розваг. Поведінково Інтернет - залежність виявляється в тому, що люди настільки віддають перевагу життю в Інтернеті, що фактично починають відмовлятися від свого „ реального „ життя, проводячи до 18 годин на день у віртуальній реальності не менше, ніж 100 годин в тиждень. Інше визначення Інтернет - залежності: „ нав’язливе бажання ввійти в Інтернет, знаходячись off-line, і нездатність вийти з Інтернету, будучи в on-line. Частково використовується ще й таке: „ Інтернет - залежність  це нав’язлива потреба у використанні Інтернету, що супроводжується соціальною дезадаптацією та яскраво вираженими психологічними симптомами ”.

Завзятого комп’ютерника можна відрізнити відразу. Він звернений усередину себе, не помічає або ігнорує зовнішні події, погано адаптується до реального життя. Навіть краса природи  і та сприймається з меншим захопленням, оскільки можливості комп’ютерної графіки безмежні, і на екрані монітора з’являються чудові, фантастично прекрасні, але неіснуючі насправді, пейзажі*. Потяг до комп’ютерних ігор  із подорожами д неймовірних світів усе більше занурює у віртуальність. Цей стан вже й називається Інтернет — залежністю.

1.Це більш-менш легкий розлад. Через захоплення „ новою іграшкою „, людина перестає займатися усім іншим. Поступово людина віддаляється від родичів і друзів, залишаючи пріоритет за „ Всесвітньою павутиною ”. Як правило, користувач приховує від рідних (або співробітників в офісі), скільки він часу проводить на сайтах.

2.Симптоми наростають як сніжний ком. Якщо людину силою відлучити від мережі, вона переживатиме почуття, схожі на муки наркомана, якому не дали чергову дозу. У користувача порушується увага, знижується працездатність, з’являються нав’язливі думки, безсоння, аж до повного відмовлення від сну, різко зростає потяг до стимуляторів  кави, сигарет, спиртних напоїв, наркотиків, причому деколи „ на голку ” сідають і ті, хто ніколи в житті наркотиків не пробував. Тому можна вважати, що в деяких випадках наркотична залежність є наслідком захоплення спілкування у мережі. До психічних розладів додаються головний біль, перепади тиску, „ ломить ” кістки.

3. Соціальна дезадаптація. Користувач, вже не одержуючи задоволення від спілкування через Інтернет, все - таки постійно „ висить ” на сайтах. Стан депресії призводить до серйозних конфліктів на роботі і сім'ї.

Розділ 2

Сильні, вольові особи ще можуть спробувати перемкнути свою увагу на щось інше, або, закохатися, знайти іншу роботу. Слабкішим нічого не залишається, окрім як звернутися за допомогою до фахівців. До речі, у США.

Інтернет - залежність вважають офіційним діагнозом і лікують психологи і психіатри. У нас вони лише розробляються.

Термін „ Інтернет - залежність ” часто трактується* дуже широко і позначає велику кількість проблем поведінки і контролю над потягами. Основні п’ять типів, що були виділені в процесі дослідження, характеризуються в такий спосіб (саме в студентському середовищі поширенні всі ці основні п’ять типів, а в інших вікових групах деяких може просто не існувати):

1.Кіберсексуальна залежність  нездоланий потяг до відвідування порно-сайтів, обговорення сексуальної тематики в чатах чи спеціальних конференціях „ для дорослих ” і заняттю кіберсексом (першість по цьому типу з великою перевагою отримують чоловіки);

2.Пристрасть до віртуального спілкування та віртуальних знайомств - надмірна кількість знайомих і друзів у Мережі, великі об’єми листування, постійна участь у форумах, чатах тощо (першість у жінок);

3.Нав’язлива фінансова потреба у Мережі  гра в он-лайнові ігри, постійні покупки чи участь в Інтернет - аукціонах*;

4 .Інфо рмаційне перевантаження  нескінченні подорожі по Мережі, пошук інфо рмації по базам даних і пошуковим сайтам;

5.Комп’ютерна залежність  нав’язлива гра в комп’ютерні ігри або програмування та інші види комп’ютерної діяльності по Мережі.

 

§2

Розділ 1

На сьогоднішній день в Україні не існує психологічного чи психіатричного діагнозу „ Інтернет ” чи „ комп’ютер ” залежності. В даний час психологи зосереджені на першому критерії, намагаючись визначити сукупність симптомів, що складають комп’ютерну чи Інтернет - залежність. Так, Кімберлі Янг діагностує Інтернет – адикцію на підставі п’яти і більше позитивних відповідей, що характеризують поведінку людини за останній рік. При цьому вона фокусує увагу на залежності Інтернету, а не на більш загальній комп’ютерній залежності: