Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Загальні відомості проведення випробувань насосівСтр 1 из 7Следующая ⇒
ЖУРНАЛ до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Насоси і насосні станції»
Дніпропетровськ-2010 Міністерство аграрної політики та продовольства України Дніпропетровський державний аграрний університет Еколого-меліоративний факультет
Кафедра експлуатації гідромеліоративних систем і технології будівництва
ЖУРНАЛ до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Насоси і насосні станції»
Студент(ка)_______________________________ Курс____________Група____________________
Розглянутий і затверджений на засіданні кафедри ЕГМС і ТБ (протокол № 9 від 31 05. 2010 р.)
Дніпропетровськ-2010 Журнал до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Насоси і насосні станції» /Дніпропетр.держ. агр. ун-т. Дніпропетровськ, 2010.-40с.
Складений для студентів денної форми навчання за кредитно-модульною системою (модуль №1) та заочної форми навчання напряму підготовки 0926 «Водні ресурси», спеціальності 6.092600 – «Гідромеліорація» ОКР «бакалавр»
Упорядники: к.с.-г.н., доцент Д.М.Онопрієнко ст.викл. В.В.Любченко
Рецензенти: к.т.н., доцент В.Я. Калініченко к.т.н., доцент М.В. Холоменюк
Рекомендовано до друку науково-методичною радою еколого-меліоративного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету (протокол № 7 від 25.06. 2010 р.)
Вступ
Насоси широко застосовують в різних галузях народного господарства. Вони відрізняються за принципом дії, конструктивним виконанням і повинні надійно працювати за різних умов. Ці умови часто змінюються при використанні одного і того ж насоса. Тому, щоб передбачити можливість нормальної роботи будь-якого насоса в заданих умовах, необхідно мати його характеристики, які отримують дослідним шляхом на спеціальних лабораторних стендах або на виробничій установці, де працює насос в період експлуатації. Випробування насосів за змістом можна розділити на п’ять видів: параметричні, контрольні, на надійність, ресурсні і дослідницькі. Із цих випробувань для інженерів-гідротехніків найбільш важливими є параметричні випробування, так як їх результати необхідні не тільки для оцінки можливості використання в конкретних умовах насоса тієї чи іншої марки, але і для аналізу роботи всієї гідравлічної мережі на яку працює насос в процесі експлуатації.
Тому більшість випробувань насосів, наведених у цьому журналі, мають характер близький до параметричних випробувань насосів. Журнал лабораторних робіт допоможе студентам набути необхідних практичних навичок з випробування насосів, застосування і експлуатації насосних установок, використання графічних і аналітичних характеристик насосів. Для успішного проведення лабораторних робіт студент зобов'язаний готуватися до кожної роботи за матеріалами конспекту лекцій, рекомендованої літератури і цього журналу. Вказана підготовка включає складання розрахункових схем і таблиць, заготовку форматок з міліметрового паперу. По закінченню випробувань студент в аудиторії виконує розрахунки, графічні побудови, проводить аналіз, формує висновки і захищає роботу перед викладачем. До наступного лабораторного заняття студент допускається за умови успішного захисту попередньої роботи і позитивного результату контролю. При проведенні лабораторних робіт студентам необхідно суворо дотримуватись правил техніки безпеки, а також бережливо відноситись до обладнання лабораторії.
Заходи з техніки безпеки при роботі в лабораторії: 1) до проведення лабораторних робіт допускаються студенти, що пройшли інструктаж з техніки безпеки в лабораторії 05; 2) при роботі з насосним агрегатом, що обладнаний електродвигуном, переконатися в наявності справності його заземлення, а у випадку неполадок повідомити викладача (лаборанта); 3) категорично забороняється запускати насосний агрегат без дозволу викладача (лаборанта); 4) перед роботою перевірити наявність і справність щитків безпеки на насосному агрегаті; 5) категорично забороняється доторкатися руками до електричних проводів, кабелів і щитків; 6) щоб попередити захоплення обертаючим валом насоса одягу, волосся, їх необхідно підібрати; 7) категорично забороняється вмикати (вимикати) електродвигун нажимом кнопки магнітного пускача вологими або мокрими руками. При вмиканні агрегатів в роботу необхідно знаходитись на діелектричному коврику;
8) при заливанні насоса і продуванні водою з'єднувальних трубок приладів тиску через крани не допускати проливання води на електродвигун, штепсельні з'єднання і т.п.; 9) підтягувати сальникові ущільнення при роботі насосного агрегату необхідно справним інструментом з особливою увагою, не торкаючись вала; 10) при використанні профілактичних оглядів, ремонтів насосного агрегату останній повинен бути відключеним від електромережі штепсельними роз'ємами (пусковим автоматом, зняттям запобіжника і т.п.) і на кнопці магнітного пускача повинен бути плакат «Не вмикати - працюють люди!».
Загальні відомості проведення випробувань насосів Методика проведення лабораторних робіт складена з урахуванням вимог ГОСТ 6134-71, рекомендацій, наведених в літературі [1-4 ], і на основі лабораторної бази в аудиторії 05 еколого-меліоративного факультету. Всі формули і параметри наведені в Міжнародній системі одиниць, за виключенням тиску. Тиск вимірюють за допомогою пружинних манометрів і вакуумметрів, градація шкали яких в кгс/см2. В розрахунках для переводу показів приладів використовують співвідношення 1 кгс/см2=10 м. Якщо тиск вимірюють зразковими приладами, то визначають ціну поділки приладу, що позначається буквою С і визначається шляхом ділення діапазону вимірювань приладу на кількість поділок. Наприклад, зразковий манометр з межею вимірювань 6 кгс/см2 має шкалу зі 100 поділками, тоді С=6/100 кгс/см2. Якщо прилад показує m поділок, то перерахунок проводять таким чином М=С m, кгс/см2=10 С m, м.
Оцінка похибок вимірювань В лабораторних роботах для вимірювання необхідних параметрів застосовують різні прилади та устаткування. Результати вимірювань завжди відрізняються від дійсних значень вимірюваних величин із-за похибок. В практиці випробувань ці похибки необхідно враховувати, досягаючи того, щоб їх значення не перевищували допустимі межі. Для оцінки похибок різних засобів вимірювань вводять поняття відносної похибки. Відносна похибка - це відношення абсолютної похибки вимірювань до істинного значення величини а, виражене у відсотках . Допустимі границі відносної похибки результатів вимірювань, що застосовують у насособудуванні при проведенні параметричних випробувань на стенді становить: для подачі δQ≤ 2%; для напору δH≤ 1,0%; для потужності δN≤ 1,6%; для ККД≤ 2,5%. Лабораторна робота №1 І насосної станції
I.Мета роботи 1. Дати визначення основних показників роботи насосів і насосних установок. 2. Вивчити призначення, обладнання і прилади насосної установки. II. Основні визначення і співвідношення Насосом називається гідравлічна машина для перетворення механічної енергії (або іншого виду енергії), підведеної зовні, в енергію потоку рідини (гідравлічну енергію), що перекачується. Насоси бувають низького (до 0,1 МПа), середнього (до 0,7 МПа), та високого (> 0,7 МПа) тиску. Насосний агрегат - це насос і двигун, з'єднані між собою передаточним механізмом (жорсткою або іншою муфтою). Насосна установка - це насосний агрегат з комплектом обладнання, змонтованого за відповідною схемою, що забезпечує безперебійну роботу насоса.
Рис. 1.1- Схема насосної установки В комплект обладнання входять всмоктуючий і напірний трубопроводи, на яких розташовані засувки, зворотні клапани, прилади контролю за роботою насосного агрегату (манометри, вакуумметри, витратоміри).
Насосна станція – комплекс гідротехнічних споруд та обладнання, що забезпечує безперебійну подачу води на зрошення, водопостачання, її відкачку із осушувальної або каналізаційної системи. В меліорації цей комплекс називають гідротехнічним вузлом споруд машинного водопідйому. До основних показників роботи насосів відносять витрату, напір, потужність, коефіцієнт корисної дії і частоту обертання робочого колеса. Витрата (подача, продуктивність) - це об'єм рідини, що протікає через насос в одиницю часу (м3/с, м3/год, л/с). Крім фактичної витрати (подачі) існує поняття теоретичної витрати (подачі), яка була б можлива при відсутності внутрішнього зворотнього протікання рідини (перетікання із напірної частини у всмоктувальну через конструктивні зазори, клапани та ін.). Напір - приріст питомої енергії рідини, що протікає через насос, тобто енергії, віднесеної до одного кілограму маси рідини після і до насосу. Запишемо рівняння питомої енергії в перерізі 2-2 при виході з насоса і в перерізі 1-1 при вході в насос відносно площини порівняння 0-0 (див. рис.1.1.) (1.1) де Р1, Р2 - абсолютний тиск в точці виміру на вході в насос і на виході, Н/м2; V1, V2 - середня швидкість руху рідини в перерізі, м/с; Z1, Z2 - висота від центра тяжіння перерізу до площини порівняння, м; γ - питома вага рідини, Н/м3. Тоді напір, який розвиває насос, становить , (1.2) де Z=Z2-Z1, тиск, який розвиває насос дорівнює , (1.3) де - густина перекачуваної рідини, Н·с2/м4. Манометричний напір визначають з вище наведеного рівняння (1.4) Знаючи манометричний напір насоса, знаходимо повний напір (1.5) Манометричний напір на діючих установках визначають за формулою , (1.6) де М і В - показники манометра і вакуумметра; ∆ - перевищення цапфи манометру над центром тяжіння перерізу, де визначається напір, м; «+»-над; «-» - під; Км, Кв - коефіцієнти перерахунку; Км=Кв= 10 - якщо манометр і вакуумметр мають шкалу в кгс/см2; якщо вакуумметр має шкалу в мм.рт.ст., тоді Кв =0,0136; а якщо вакуумметр і манометр мають шкалу в МПа, тоді Км=Кв= 98,1≈100. Рис.1.2- Схеми установки відцентрових насосів: а) вісь насоса розташована вище рівня води; б) вісь насоса розташована нижче рівня води в приймальному резервуарі; в) рідина, яка перекачується, знаходиться під надлишковим напором.
При від’ємній геометричній висоті всмоктування (рис.1.2, б,в) і додатньому напорі у всмоктуючому патрубку насосу замість вакуумметра на всмоктувальній лінії насосу установлюють манометр. . (1.7) Потужність насоса - це його робота в одиницю часу (кВт). Корисна потужність - потужність, що передається насосом перекачуваній рідині. В залежності від того, в яких одиницях виражені витрата і напір насоса, формула для знаходження корисної потужності має вид: - якщо витрата (Q) в м3/с, а напір (Н) в метрах NK=0,001·ρ·g·Q·H=9,81QH; (1.8) - якщо витрата в м3/год, а напір в метрах NK=0,0027QH. (1.9) Коефіцієнт корисної дії насоса (ККД 0,6-0,9) - відношення корисної потужності до потужності, що споживається насосом, тобто потужності на валу η=NК/N. Загальний ККД насоса враховує всі втрати, пов'язані з подачею енергії перекачуваній рідині. Їх розділяють на гідравлічні, об'ємні і механічні. Гідравлічний ККД ηг=Н/НТ, (де НТ - теоретичний напір насоса). Об'ємний ККД ηо=Q/QТ, (де Qт - теоретична подача насоса). Механічний ККД ηм = N к / N, (де N к - корисна потужність насоса, N - потужність на валу насоса). Загальний ККД насоса знаходять за формулою η=ηо·ηг·ηм. (1.10) Потужність двигуна, (який приводе в рух насос), завжди більша потужності насоса. Якщо вал насоса з’єднаний з валом двигуна за допомогою жорсткої або еластичної муфти, тоді необхідна потужність двигуна , (1.11) де Кдв - коефіцієнт запасу потужності двигуна; N - потужність насоса, кВт.
Таблиця 1.1- Залежність коефіцієнта запасу потужності двигуна від потужності насоса
Якщо вал насоса з’єднаний з валом двигуна редуктором, муфтою, ремінною передачею або другим способом, тоді потужність двигуна , (1.12) де - ККД передачі. При використанні в якості передаточного механізму жорсткої муфти або еластичної муфти =1. ККД насосного агрегату , (1.13) де - потужність насосного агрегата; - ККД двигуна. Частота обертання насоса (n)- це кількість обертів робочого колеса насоса в одиницю часу (с-1). Для переводу частоти обертання, вираженої в об/хв, в частоту обертання в системі СІ досить розділити число об/хв на 60. Напір насосної установки визначають залежністю, отриманою спільним визначенням рівняння (1.2) та рівнянням Бернуллі . (1.14) і . (1.15) складених для перерізів 0-0, 1-1 всмоктуючої і 2-2, А-А напірної лінії відносно площини порівняння 0-0 (рис.1.1); - відповідно втрати напору у всмоктуючому і напірному трубопроводах. Вводять позначення: - геометрична висота всмоктування, - геометрична висота нагнітання. Тоді, підставивши (1.14) і (1.15) в (1.2), отримують формулу для визначення напору установки. Напір насосної установки при проектуванні дорівнює напору насоса і складається з геометричної висоти водоподачі і втрат напору в трубопроводах (див. рис.1.1). Н=НГ+∑hW=НГН+ hWН+НГВ+ hWВ. (1.16)
Питання і завдання для самоперевірки знань 1. Яка мета лабораторної роботи?
2. Дати визначення насоса, насосного агрегату, насосної установки, насосної станції. 3. На схемі експериментальної насосної установки показати геометричну висоту всмоктування і нагнітання, геодезичний напір та ін. 4. Перелічити контрольно-вимірювальні прилади, вказати їх місце встановлення і призначення. 5. Назвати основні показники роботи насоса і дати їх визначення. 6. За якими формулами визначають напір, корисну потужність насоса і його ККД?
Лабораторна робота №2 ЖУРНАЛ до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Насоси і насосні станції»
Дніпропетровськ-2010 Міністерство аграрної політики та продовольства України Дніпропетровський державний аграрний університет Еколого-меліоративний факультет
Кафедра експлуатації гідромеліоративних систем і технології будівництва
ЖУРНАЛ до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Насоси і насосні станції»
Студент(ка)_______________________________ Курс____________Група____________________
Розглянутий і затверджений на засіданні кафедри ЕГМС і ТБ (протокол № 9 від 31 05. 2010 р.)
Дніпропетровськ-2010 Журнал до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Насоси і насосні станції» /Дніпропетр.держ. агр. ун-т. Дніпропетровськ, 2010.-40с.
Складений для студентів денної форми навчання за кредитно-модульною системою (модуль №1) та заочної форми навчання напряму підготовки 0926 «Водні ресурси», спеціальності 6.092600 – «Гідромеліорація» ОКР «бакалавр»
Упорядники: к.с.-г.н., доцент Д.М.Онопрієнко ст.викл. В.В.Любченко
Рецензенти: к.т.н., доцент В.Я. Калініченко к.т.н., доцент М.В. Холоменюк
Рекомендовано до друку науково-методичною радою еколого-меліоративного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету (протокол № 7 від 25.06. 2010 р.)
Вступ
Насоси широко застосовують в різних галузях народного господарства. Вони відрізняються за принципом дії, конструктивним виконанням і повинні надійно працювати за різних умов. Ці умови часто змінюються при використанні одного і того ж насоса. Тому, щоб передбачити можливість нормальної роботи будь-якого насоса в заданих умовах, необхідно мати його характеристики, які отримують дослідним шляхом на спеціальних лабораторних стендах або на виробничій установці, де працює насос в період експлуатації. Випробування насосів за змістом можна розділити на п’ять видів: параметричні, контрольні, на надійність, ресурсні і дослідницькі. Із цих випробувань для інженерів-гідротехніків найбільш важливими є параметричні випробування, так як їх результати необхідні не тільки для оцінки можливості використання в конкретних умовах насоса тієї чи іншої марки, але і для аналізу роботи всієї гідравлічної мережі на яку працює насос в процесі експлуатації. Тому більшість випробувань насосів, наведених у цьому журналі, мають характер близький до параметричних випробувань насосів. Журнал лабораторних робіт допоможе студентам набути необхідних практичних навичок з випробування насосів, застосування і експлуатації насосних установок, використання графічних і аналітичних характеристик насосів. Для успішного проведення лабораторних робіт студент зобов'язаний готуватися до кожної роботи за матеріалами конспекту лекцій, рекомендованої літератури і цього журналу. Вказана підготовка включає складання розрахункових схем і таблиць, заготовку форматок з міліметрового паперу. По закінченню випробувань студент в аудиторії виконує розрахунки, графічні побудови, проводить аналіз, формує висновки і захищає роботу перед викладачем. До наступного лабораторного заняття студент допускається за умови успішного захисту попередньої роботи і позитивного результату контролю. При проведенні лабораторних робіт студентам необхідно суворо дотримуватись правил техніки безпеки, а також бережливо відноситись до обладнання лабораторії.
Заходи з техніки безпеки при роботі в лабораторії: 1) до проведення лабораторних робіт допускаються студенти, що пройшли інструктаж з техніки безпеки в лабораторії 05; 2) при роботі з насосним агрегатом, що обладнаний електродвигуном, переконатися в наявності справності його заземлення, а у випадку неполадок повідомити викладача (лаборанта); 3) категорично забороняється запускати насосний агрегат без дозволу викладача (лаборанта); 4) перед роботою перевірити наявність і справність щитків безпеки на насосному агрегаті; 5) категорично забороняється доторкатися руками до електричних проводів, кабелів і щитків; 6) щоб попередити захоплення обертаючим валом насоса одягу, волосся, їх необхідно підібрати; 7) категорично забороняється вмикати (вимикати) електродвигун нажимом кнопки магнітного пускача вологими або мокрими руками. При вмиканні агрегатів в роботу необхідно знаходитись на діелектричному коврику; 8) при заливанні насоса і продуванні водою з'єднувальних трубок приладів тиску через крани не допускати проливання води на електродвигун, штепсельні з'єднання і т.п.; 9) підтягувати сальникові ущільнення при роботі насосного агрегату необхідно справним інструментом з особливою увагою, не торкаючись вала; 10) при використанні профілактичних оглядів, ремонтів насосного агрегату останній повинен бути відключеним від електромережі штепсельними роз'ємами (пусковим автоматом, зняттям запобіжника і т.п.) і на кнопці магнітного пускача повинен бути плакат «Не вмикати - працюють люди!».
Загальні відомості проведення випробувань насосів Методика проведення лабораторних робіт складена з урахуванням вимог ГОСТ 6134-71, рекомендацій, наведених в літературі [1-4 ], і на основі лабораторної бази в аудиторії 05 еколого-меліоративного факультету. Всі формули і параметри наведені в Міжнародній системі одиниць, за виключенням тиску. Тиск вимірюють за допомогою пружинних манометрів і вакуумметрів, градація шкали яких в кгс/см2. В розрахунках для переводу показів приладів використовують співвідношення 1 кгс/см2=10 м. Якщо тиск вимірюють зразковими приладами, то визначають ціну поділки приладу, що позначається буквою С і визначається шляхом ділення діапазону вимірювань приладу на кількість поділок. Наприклад, зразковий манометр з межею вимірювань 6 кгс/см2 має шкалу зі 100 поділками, тоді С=6/100 кгс/см2. Якщо прилад показує m поділок, то перерахунок проводять таким чином М=С m, кгс/см2=10 С m, м.
Оцінка похибок вимірювань В лабораторних роботах для вимірювання необхідних параметрів застосовують різні прилади та устаткування. Результати вимірювань завжди відрізняються від дійсних значень вимірюваних величин із-за похибок. В практиці випробувань ці похибки необхідно враховувати, досягаючи того, щоб їх значення не перевищували допустимі межі. Для оцінки похибок різних засобів вимірювань вводять поняття відносної похибки. Відносна похибка - це відношення абсолютної похибки вимірювань до істинного значення величини а, виражене у відсотках . Допустимі границі відносної похибки результатів вимірювань, що застосовують у насособудуванні при проведенні параметричних випробувань на стенді становить: для подачі δQ≤ 2%; для напору δH≤ 1,0%; для потужності δN≤ 1,6%; для ККД≤ 2,5%. Лабораторна робота №1
|
|||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 223; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.98.108 (0.098 с.) |