Тематика курсових робіт і методичні рекомендації

Туристичне країнознавство

 

Тематика курсових робіт і методичні рекомендації

щодо написання

для студентів факультету «Психології та туризму»

Дніпропетровськ

 

 

ВНПЗ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

 

„Затверджую”

Ректор Дніпропетровського

гуманітарного університету

П.Я.Мінка

„_____”__________2012р.

Тематика курсових робіт і методичні рекомендації

Щодо написання

“Туристичне країнознавство”

з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів “молодший спеціаліст” за спеціальністю “Туризм” та „бакалавр” з напряму „Туризм”

 

 

С Схвалено

Вченою радою університету

__ вересня 2012р.

Протокол №

 

Тематика курсових робіт і методичні рекомендації щодо написання з дисципліни “Туристичне країнознавство” / Укладач:: Колесніченко Віктор Володимирович – Дніпропетровськ: Дніпропетровський гуманітарний університет, 2012.- 68 с.

 

 

Рецензенти:

Горб К.М., кандидат географічних наук, доцент (Академія митної служби України;

Тесленко Д.Л., кандидат історичних наук, доцент Дніпропетровського національного університету

 

 

 

Підготовка й написання курсової роботи включає в себе наступні етапи:

вибір теми курсової роботи та її реєстрація на кафедрі; складання бібліографічного списку по обраній темі;

вивчення навчальної та монографічної літератури, нормативних актів і матеріалів практики з проблеми, яка розглядається;

складання й узгодження плану роботи;

написання курсової роботи та її оформлення;

подання курсової роботи на кафедру для рецензування; захист курсової роботи.

Підготовка курсової роботи починається з вибору теми. Тема курсової роботи обирається студентом з загального переліку тем, затверджених кафедрою. Під час вибору теми доцільно враховувати не тільки особисту зацікавленість певною юридичною проблемою, а також наявність необхідної літератури. Заради цього необхідно проконсультуватися з викладачем кафедри, який допоможе студентові визначитися з темою роботи з урахуванням рівня його підготовки, схильності, запитів та побажань. Але студент має право з дозволу завідуючого кафедрою обрати іншу тему, яка його зацікавила і яка не повинна виходити за рамки навчальної програми з Конституційного права України. Досвід свідчить, що курсові роботи, які виконуються по темах, що обрали студенти самостійно, виявляються більш змістовними.

Подальша самовільна зміна теми курсової роботи без дозволу наукового керівника та завідуючого кафедрою не дозволяється.

Обрана тема реєструється на кафедрі, а за студентом закріплюється науковий керівник з числа професорсько-викладацького складу кафедри. З науковим керівником студентові, в період усього часу написання курсової роботи, слід підтримувати тісний контакт.

Починати дослідження доцільно з вивчення основоположних питань з даної проблеми, що досягається шляхом опрацювання конспекту лекцій, відповідних розділів підручників. Після цього, за погодженням наукового керівника, студент складає приблизний план, підбирає й вивчає спеціальну літературу, нормативні матеріали та інші джерела.

Під час самостійного вивчення літератури бажано робити виписування та позначки, групувати матеріали по визначеним питанням і добирати приклади з правотворчої і правозастосовної практики для ілюстрації теоретичних положень.

Після вивчення літератури студенту слід переходити до складання розгорнутого плану курсової роботи, у якому відобразити конкретний перелік питань, які характеризують проблему в цілому. Підготовка розгорнутого плану дозволить подалі уникнути можливих повторень та пропусків, забезпечить послідовне викладення матеріалу. Кінцевий варіант плану курсової роботи узгоджується з науковим керівником.

Після складання та затвердження плану курсової роботи студент приступає до викладення матеріалу в чорновому варіанті. При цьому слід пам'ятати, що текст наукової роботи, особливо в області Конституційного права України, повинний відрізнятись високою культурою письмової мови, правильним використанням юридичної термінології і грамотним оформленням науково-довідкового апарату. Неприпустиме механічне (без оформлення цитат) переписування матеріалу з першоджерел. При виявленні порушення цієї вимоги, викладач повертає наданий варіант роботи для повторного написання.

Написання курсової роботи доцільно починати зі вступу, завдання якого - викласти суть проблеми, розгорнуте викладення і конкретизація якого складає основний зміст роботи, обґрунтувати її актуальність, мету, теоретичне та практичне значення обраної теми, а також задачі, які ставить перед собою автор та методологію дослідження. Обсяг вступу, як правило, не повинен перевищувати 2-3 сторінок.

Основна частина роботи викладається послідовно, відповідно до плану. Питання роботи повинні бути логічно пов'язані між собою і розкривати тему в цілому. Доцільно по кожному питанню робити висновки. Тема вважається розкритою, якщо в ній логічно, у передбаченій планом послідовності з використанням рекомендованої літератури, нормативного матеріалу та матеріалів практики охарактеризовані всі основні питання плану. Обсяг основної частини складає 20-25 сторінок. Для подолання проблем, які виникають під час написання курсової роботи, пропонуються наведені Ю.А.Петровим у книзі “Культура мислення” (М., 1990) основні методологічні вимоги до курсової та наукової роботи. Ці вимоги містяться в наступних правилах.

Правило 1. Основні поняття, твердження повинні бути ясно і чітко визначені.

Правило 2. Заголовок курсової роботи є основним питанням цієї роботи.

Правило 3. Результати роботи повинні бути конкретними судженнями. Істинність результату роботи повинна бути обґрунтована.

Логічним завершенням курсової роботи є висновки, які відображають рівень і якість виконання автором задачі. Слід пам'ятати, що висновки, зроблені наприкінці кожного питання, мають особливий характер і не повинні повторюватися в загальних висновках.

Загальні висновки курсової роботи й узагальнення в висновках синтезують усі раніше зроблені висновки по окремих питаннях. Приблизний обсяг висновків не повинен перевищувати 1,5-2 сторінки.

Однією з суттєвих вимог написання курсової роботи з курсу “Конституційного права України” являється те, що при викладі теми обов’язковим є наведення прикладів практики застосування чинного законодавства (зі змінами та доповненнями на момент проведення автором наукового дослідження) до того чи іншого питання курсової роботи.

Після того, як робота написана в чорновому варіанті, автор повинен уважно прочитати її, перевірити стиль, логіку викладення матеріалу, виявити й усунути допущені помилки і суперечності та переписати або надрукувати роботу начисто. Зроблена робота подається на рецензування кафедрою.

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Франції.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Іспанії.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Італії.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Німеччини.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Великобританії.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Росії.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Греції.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Швейцарії.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Австрії.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Польщі.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму скандинавських країн.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Індії.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Китаю.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Японії.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Таїланду.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Канади.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму США.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Мексики.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Бразилії.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Аргентини.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Туреччини.

Аналіз ресурсів для розвитку туризму Єгипту.

План.

Вступ.

Загальні відомості про країну.

Головні визначні пам'ятки.

Основні ресурси оздоровчого та лікувального відпочинку.

Основні ресурси розважального циклу.

Потужності туристичної інфраструктури.

Основні риси умов дотримання туристичних формальностей для туристів з України.

Висновки

Список використаних джерел та літератури.

Додатки

 

Рекомендована література.

1. Александрова А. Ю. Международный туризм. — М.: Аспект-Пресс, 2001. — 467 с.

2. Алисов Н. В., Хорев Б. С. Экономическая и социальная география мира. Общий обзор: Учебник. — М.: Гардарики, 2001. — 704 с.

3. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. — К.: Академія, 2003. — 688 с.

4. Бейдик О. О. Географія: Короткий тлумачний словник. — К.:Либідь, 2001. — 192 с.

5. Блій Г. де, Муллер П., Шаблій О. Географія: світи, регіони, концепти: Пер. з англ. — К.: Либідь, 2004. — 740 с.

6. Бойко Н. А. Экономическая и социальная география: Учеб. пособие. — К.: КНЕУ, 2002. — 216 с.

7. Большой энциклопедический словарь. — М.: БРЭ; СПб.: Норинт,1998. — 1154 с.

8. Будз М. Д., Постоловський Р. М., Троян С. С. Короткий довідник з комплексного країнознавства (методика країнознавчих досліджень, основні поняття та визначення, країни, персоналії). — К.: КІСУ, 2000. — 120 с.

9. Воронкова Л. П. История туризма. — М.: Моденс, 2001. —304 с.

10. Все страны мира: Энцикл. справ. / Авт.-сост. И. О. Родин, Т. М. Пименова. — М.: Вече, 2003. — 560 с.

11. Географический энциклопедический словарь: Понятия и термины. — М.: Сов. энцикл., 1988. — 292 с.

12. Географія релігій: Навч. посіб. /С. В. Павлов та ін. — К.: АртЕк,1998. — 504 с.

13. Гладкий Ю. Н., Чистобаев А. И. Регионоведение: Учебник. — М.: Гардарики, 2002. — 382 с.

14. Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Довідник. — К.: Мапа, 2005. — 608 с.

15. Дейнека А. Г. Страноведение: Общая часть: Учебник. — Х.: Бизнес-Информ, 2000. — 252 с.

16. Дорошевский М. В., Мысливец Г. В. Экономическая и социальная география мира: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2003. — 184 с.

17. Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — Львів: ЛНУ,2002. — 587 с.

18. Зарубежные страны /Авт.-сост. Я. М. Бердичевский. —Запорожье: Премьер, 2003. — Вып. 1. — 624 с.

19. Ігнатьєв П. М. Країнознавство. Країни Азії: Навч. посіб. — Чернівці: Книги ХХІ, 2004. — 384 с.

20. Квартальнов В. А., Романов А. А. Международный туризм: Политика развития. — М.: Сов. спорт, 1998. — 142 с.

21. Кисель В. П. Памятники всемирного наследия. — М.: Белорус. энцикл., 1998. — 288 с.

22. Клець В. К. Країнознавство: У 2 т. — Дніпропетровськ: Арт Прес, 1998.

23. Колосов В. А., Мироненко Н. С. Геополитика и политическая география: Учебник. — М.: Аспект-Пресс, 2001. — 479 с.

24. Крачило Н. П. География туризма. — К.: Выща шк., 1987. — 208 с

25. Масляк П.О. Країнознвство: Підручник. – К.: Знання, 2007, – 292 с.

26. Методика страноведческого исследования (Экономическая и социальная география) / Под ред. Н. С. Мироненко. — М.: Изд-во МГУ, 1993. — 152 с.

27. Мироненко Н. С. Страноведение: Теория и методы. — М.: Аспект-Пресс, 2001. — 268 с.

28. Немоляева М. Э., Ходорков Л. Ф. Международный туризм: вчера, сегодня, завтра. — М., 1985. — 256 с.

29. Парфиненко А.Ю. Туристичне країнознавство: навчальний посібник.. – Харків: «Бурун книга», 2009. – 288 с.

30. Проблеми міжнародного туризму: Зб. наук. ст. — К.: ТОВ “Час”, 1997. — 264 с.

Методичні рекомендації.

На підставі рекомендованих джерел дати визначення зазначеної проблематики та розкрити її за допомогою встановлених завдань. У вступі повинні бутив казани: актуальність теми; мета (співпадає з назвою курсового проекту); встановленні перед дослідником, відповідно до досягнення мети, завдання (співпадають з назвами розділів курсового проекту). Після постановки завдань особлива увага приділяється методологічному апарату,як інструментарію майбутнього дослідження. Також висвітлюється ступінь розробки проблеми, де анонсуються персоналії, що раніше звертались до даної тематики.

Написання кожного розділу починається з нової сторінки. В кінці розділу обов'язковим є наявність висновків, щодо вищенаведеного матеріалу. Висновки в кінці курсового проекту будуються за наступною схемою: повторна актуалізація теми проекту; наведення висновків з розділів проекту (подаються в єдиному логічному зв'язку), та загальний висновок проекту, що підсумовує все вище наведене!

.Список використаних джерел та літератури будується наступним порядком: спочатку вказуються джерела, потім – наукові монографії. Електронні адреси задіяних в дослідженні сайтів зазначаються за окремою нумерацією в кінці списку джерел та літератури. Електронна адреса за таким порядком: спочатку надається адреса сайта, потім вказується «шлях доступу» (електронна сигнатура сторінки з якої було знято інформацію).

Додатки подаються в кінці курсового проекту, отже - мають окрему сторінкову нумерацію та тематичний поділ (малюнки, мапи, схеми, фотографії, тощо) з відповідною кодифікацією в межах тематичної групи.

Зноски в курсовому проекті можуть бути підсторінковими, по-розділовими, та – скрізними (увесь масив зносок проекту подається в кінці роботи після «Висновків»).

 

ТЕМА №2. АНАЛІЗ РЕСУРСІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ ІСПАНІЇ

Вступ.

Загальні відомості про країну.

Головні визначні пам'ятки.

Основні ресурси оздоровчого та лікувального відпочинку.

Основні ресурси розважального циклу.

Потужності туристичної інфраструктури.

Основні риси умов дотримання туристичних формальностей для туристів з України.

Висновки

Список використаних джерел та літератури.

Додатки

Рекомендована література.

1. Романов А. А. Зарубежное туристское страноведение: Учеб. пособие. — М.: Сов. спорт, 1999. — 158 с.

2. Соколова М. В. История туризма. — М.: Мастерство, 2002. — 352 с.

3. Социально-економическая география зарубежного мира /Под ред. В. В. Вольского. — М.: Крон-Пресс, 1998. —592 с.

4. Страноведение: Учеб. пособие / П. И. Рогач и др. — Минск: БГЭУ, 2003. — 284 с.

5. Ушакова Н. Г., Помінова І. І. Соціально-економічні типи країн:Навч. посіб. — К.: Професіонал, 2004. — 304 с.

6. Харрис Г., Кац К. Стимулирование международного туризма в XXI веке: Пер. с англ. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 240 с.

7. Шаповал Г. Ф. История туризма. — Минск: Экоперспектива, 1999. — 303 с.

8. Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / Под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М.:Гардарики, 2002. — 928 с.

9. Юрківський В. М. Країни світу: Довідник. — К.: Либідь, 1999. —368 с.

10. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — К.: Либідь, 2000. — 416 с.

11. Юрковський В. М. Країни світу: Довідник. — К.: Либідь, 1999. — 368 с.

 

12. Биржаков М. Б. Введение в туризм. — СПб.: Герда, 1999. — 192 с.

13. Борисов В. А. Охраняемые природные территории мира.— М.: Агропромиздат, 1985. — 310 с.

14. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. посіб. / За ред. Л. Т. Левчук. — К.: Либідь, 2000. — 520 с.

15. Курорты: Энцикл. слов. — М.: Сов. энцикл., 1983. — 592 с.

16. Липец Ю. Г., Пуляркин В. А. Шлихтер С. Б. География мирового хозяйства. — М.: Владос, 1999. — 400 с.

17. Любцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). — К.: Альтерпрес, 2003. — 436 с.

18. Максаковский В. П. Географическая культура: Учеб. пособие. — М.:ВЛАДОС, 1998. — 416 с.

19. Малая энциклопедия стран. — М.: АСТ, 2000. — 720 с.

20. Павлов С. В., Мезенцев К. В., Любицева О. О. Географія релігій. — К.: АртЕк, 1998. — 504 с.

21. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран: Учебник /Под ред. В. П. Колесова, М. Н. Осьмовой. — М.: Флинта, 2000. —480 с.

22. Страны мира: Справочник. 1999 / Под ред. И. С. Иванова. — М.: Республика, 1999. — 512 с.

23. Страны мира: Энцикл. справ. — Смоленск: Русич, 2000. — 624 с.

24. Страны. Народы. Цивилизации / Гл. ред. М. Д. Аксенова. — М.:Аванта +, 2002. — 704 с.

 

Методичні рекомендації.

На підставі рекомендованих джерел дати визначення зазначеної проблематики та розкрити її за допомогою встановлених завдань. У вступі повинні бутив казани: актуальність теми; мета (співпадає з назвою курсового проекту); встановленні перед дослідником, відповідно до досягнення мети, завдання (співпадають з назвами глав курсового проекту). Після постановки завдань особлива увага приділяється методологічному апарату,як інструментарію майбутнього дослідження. Також висвітлюється ступінь розробки проблеми, де анонсуються персоналії, що раніше звертались до даної тематики.

Написання кожного розділу починається з нової сторінки. В кінці розділу обов'язковим є наявність висновків, щодо вищенаведеного матеріалу. Висновки в кінці курсового проекту будуються за наступною схемою: повторна актуалізація теми проекту; наведення висновків з розділів проекту (подаються в єдиному логічному зв'язку), та загальний висновок проекту, що підсумовує все вище наведене!

.Список використаних джерел та літератури будується наступним порядком: спочатку вказуються джерела, потім – наукові монографії. Електронні адреси задіяних в дослідженні сайтів зазначаються за окремою нумерацією в кінці списку джерел та літератури. Електронна адреса за таким порядком: спочатку надається адреса сайта, потім вказується «шлях доступу» (електронна сигнатура сторінки з якої було знято інформацію).

Додатки подаються в кінці курсового проекту, отже - мають окрему сторінкову нумерацію та тематичний поділ (малюнки, мапи, схеми, фотографії, тощо) з відповідною кодифікацією в межах тематичної групи.

Зноски в курсовому проекті можуть бути підсторінковими, по-розділовими, та – скрізними (увесь масив зносок проекту подається в кінці роботи після «Висновків»).

 

ТЕМА №3. АНАЛІЗ РЕСУРСІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ ІТАЛІЇ

План.

Вступ.

Загальні відомості про країну.

Головні визначні пам'ятки.

Основні ресурси оздоровчого та лікувального відпочинку.

Основні ресурси розважального циклу.

Потужності туристичної інфраструктури.

Основні риси умов дотримання туристичних формальностей для туристів з України.

Висновки

Список використаних джерел та літератури.

Додатки

 

Рекомендована література.

1. Александрова А. Ю. Международный туризм. — М.: Аспект-Пресс, 2001. — 467 с.

2. Алисов Н. В., Хорев Б. С. Экономическая и социальная география мира. Общий обзор: Учебник. — М.: Гардарики, 2001. — 704 с.

3. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. — К.: Академія, 2003. — 688 с.

4. Бейдик О. О. Географія: Короткий тлумачний словник. — К.:Либідь, 2001. — 192 с.

5. Блій Г. де, Муллер П., Шаблій О. Географія: світи, регіони, концепти: Пер. з англ. — К.: Либідь, 2004. — 740 с.

6. Бойко Н. А. Экономическая и социальная география: Учеб. пособие. — К.: КНЕУ, 2002. — 216 с.

7. Большой энциклопедический словарь. — М.: БРЭ; СПб.: Норинт,1998. — 1154 с.

8. Будз М. Д., Постоловський Р. М., Троян С. С. Короткий довідник з комплексного країнознавства (методика країнознавчих досліджень, основні поняття та визначення, країни, персоналії). — К.: КІСУ, 2000. — 120 с.

9. Воронкова Л. П. История туризма. — М.: Моденс, 2001. —304 с.

10. Все страны мира: Энцикл. справ. / Авт.-сост. И. О. Родин, Т. М. Пименова. — М.: Вече, 2003. — 560 с.

11. Географический энциклопедический словарь: Понятия и термины. — М.: Сов. энцикл., 1988. — 292 с.

12. Географія релігій: Навч. посіб. /С. В. Павлов та ін. — К.: АртЕк,1998. — 504 с.

13. Гладкий Ю. Н., Чистобаев А. И. Регионоведение: Учебник. — М.: Гардарики, 2002. — 382 с.

14. Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Довідник. — К.: Мапа, 2005. — 608 с.

15. Дейнека А. Г. Страноведение: Общая часть: Учебник. — Х.: Бизнес-Информ, 2000. — 252 с.

16. Дорошевский М. В., Мысливец Г. В. Экономическая и социальная география мира: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2003. — 184 с.

17. Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — Львів: ЛНУ,2002. — 587 с.

18. Зарубежные страны /Авт.-сост. Я. М. Бердичевский. —Запорожье: Премьер, 2003. — Вып. 1. — 624 с.

19. Ігнатьєв П. М. Країнознавство. Країни Азії: Навч. посіб. — Чернівці: Книги ХХІ, 2004. — 384 с.

20. Квартальнов В. А., Романов А. А. Международный туризм: Политика развития. — М.: Сов. спорт, 1998. — 142 с.

21. Кисель В. П. Памятники всемирного наследия. — М.: Белорус. энцикл., 1998. — 288 с.

22. Клець В. К. Країнознавство: У 2 т. — Дніпропетровськ: Арт Прес, 1998.

23. Колосов В. А., Мироненко Н. С. Геополитика и политическая география: Учебник. — М.: Аспект-Пресс, 2001. — 479 с.

24. Крачило Н. П. География туризма. — К.: Выща шк., 1987. — 208 с

25. Масляк П.О. Країнознвство: Підручник. – К.: Знання, 2007, – 292 с.

26. Методика страноведческого исследования (Экономическая и социальная география) / Под ред. Н. С. Мироненко. — М.: Изд-во МГУ, 1993. — 152 с.

27. Мироненко Н. С. Страноведение: Теория и методы. — М.: Аспект-Пресс, 2001. — 268 с.

28. Немоляева М. Э., Ходорков Л. Ф. Международный туризм: вчера, сегодня, завтра. — М., 1985. — 256 с.

29. Парфиненко А.Ю. Туристичне країнознавство: навчальний посібник.. – Харків: «Бурун книга», 2009. – 288 с.

30. Проблеми міжнародного туризму: Зб. наук. ст. — К.: ТОВ “Час”, 1997. — 264 с.

Методичні рекомендації.

На підставі рекомендованих джерел дати визначення зазначеної проблематики та розкрити її за допомогою встановлених завдань. У вступі повинні бутив казани: актуальність теми; мета (співпадає з назвою курсового проекту); встановленні перед дослідником, відповідно до досягнення мети, завдання (співпадають з назвами глав курсового проекту). Після постановки завдань особлива увага приділяється методологічному апарату,як інструментарію майбутнього дослідження. Також висвітлюється ступінь розробки проблеми, де анонсуються персоналії, що раніше звертались до даної тематики.

Написання кожного розділу починається з нової сторінки. В кінці розділу обов'язковим є наявність висновків, щодо вищенаведеного матеріалу. Висновки в кінці курсового проекту будуються за наступною схемою: повторна актуалізація теми проекту; наведення висновків з розділів проекту (подаються в єдиному логічному зв'язку), та загальний висновок проекту, що підсумовує все вище наведене!

.Список використаних джерел та літератури будується наступним порядком: спочатку вказуються джерела, потім – наукові монографії. Електронні адреси задіяних в дослідженні сайтів зазначаються за окремою нумерацією в кінці списку джерел та літератури. Електронна адреса за таким порядком: спочатку надається адреса сайта, потім вказується «шлях доступу» (електронна сигнатура сторінки з якої було знято інформацію).

Додатки подаються в кінці курсового проекту, отже - мають окрему сторінкову нумерацію та тематичний поділ (малюнки, мапи, схеми, фотографії, тощо) з відповідною кодифікацією в межах тематичної групи.

Зноски в курсовому проекті можуть бути підсторінковими, по-розділовими, та – скрізними (увесь масив зносок проекту подається в кінці роботи після «Висновків»).

 

ТЕМА № 4. АНАЛІЗ РЕСУРСІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НІМЕЧЧИНИ

План

Вступ.

Загальні відомості про країну.

Головні визначні пам'ятки.

Основні ресурси оздоровчого та лікувального відпочинку.

Основні ресурси розважального циклу.

Потужності туристичної інфраструктури.

Основні риси умов дотримання туристичних формальностей для туристів з України.

Висновки

Список використаних джерел та літератури.

Додатки

 

Рекомендована література.

1. Романов А. А. Зарубежное туристское страноведение: Учеб. пособие. — М.: Сов. спорт, 1999. — 158 с.

2. Соколова М. В. История туризма. — М.: Мастерство, 2002. — 352 с.

3. Социально-економическая география зарубежного мира /Под ред. В. В. Вольского. — М.: Крон-Пресс, 1998. —592 с.

4. Страноведение: Учеб. пособие / П. И. Рогач и др. — Минск: БГЭУ, 2003. — 284 с.

5. Ушакова Н. Г., Помінова І. І. Соціально-економічні типи країн:Навч. посіб. — К.: Професіонал, 2004. — 304 с.

6. Харрис Г., Кац К. Стимулирование международного туризма в XXI веке: Пер. с англ. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 240 с.

7. Шаповал Г. Ф. История туризма. — Минск: Экоперспектива, 1999. — 303 с.

8. Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / Под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М.:Гардарики, 2002. — 928 с.

9. Юрківський В. М. Країни світу: Довідник. — К.: Либідь, 1999. —368 с.

10. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — К.: Либідь, 2000. — 416 с.

11. Юрковський В. М. Країни світу: Довідник. — К.: Либідь, 1999. — 368 с.

12. Биржаков М. Б. Введение в туризм. — СПб.: Герда, 1999. — 192 с.

13. Борисов В. А. Охраняемые природные территории мира.— М.: Агропромиздат, 1985. — 310 с.

14. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. посіб. / За ред. Л. Т. Левчук. — К.: Либідь, 2000. — 520 с.

15. Курорты: Энцикл. слов. — М.: Сов. энцикл., 1983. — 592 с.

16. Липец Ю. Г., Пуляркин В. А. Шлихтер С. Б. География мирового хозяйства. — М.: Владос, 1999. — 400 с.

17. Любцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). — К.: Альтерпрес, 2003. — 436 с.

18. Максаковский В. П. Географическая культура: Учеб. пособие. — М.:ВЛАДОС, 1998. — 416 с.

19. Малая энциклопедия стран. — М.: АСТ, 2000. — 720 с.

20. Павлов С. В., Мезенцев К. В., Любицева О. О. Географія релігій. — К.: АртЕк, 1998. — 504 с.

21. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран: Учебник /Под ред. В. П. Колесова, М. Н. Осьмовой. — М.: Флинта, 2000. —480 с.

22. Страны мира: Справочник. 1999 / Под ред. И. С. Иванова. — М.: Республика, 1999. — 512 с.

23. Страны мира: Энцикл. справ. — Смоленск: Русич, 2000. — 624 с.

24. Страны. Народы. Цивилизации / Гл. ред. М. Д. Аксенова. — М.:Аванта +, 2002. — 704 с.

 

Методичні рекомендації.

На підставі рекомендованих джерел дати визначення зазначеної проблематики та розкрити її за допомогою встановлених завдань. У вступі повинні бутив казани: актуальність теми; мета (співпадає з назвою курсового проекту); встановленні перед дослідником, відповідно до досягнення мети, завдання (співпадають з назвами глав курсового проекту). Після постановки завдань особлива увага приділяється методологічному апарату,як інструментарію майбутнього дослідження. Також висвітлюється ступінь розробки проблеми, де анонсуються персоналії, що раніше звертались до даної тематики.

Написання кожного розділу починається з нової сторінки. В кінці розділу обов'язковим є наявність висновків, щодо вищенаведеного матеріалу. Висновки в кінці курсового проекту будуються за наступною схемою: повторна актуалізація теми проекту; наведення висновків з розділів проекту (подаються в єдиному логічному зв'язку), та загальний висновок проекту, що підсумовує все вище наведене!

.Список використаних джерел та літератури будується наступним порядком: спочатку вказуються джерела, потім – наукові монографії. Електронні адреси задіяних в дослідженні сайтів зазначаються за окремою нумерацією в кінці списку джерел та літератури. Електронна адреса за таким порядком: спочатку надається адреса сайта, потім вказується «шлях доступу» (електронна сигнатура сторінки з якої було знято інформацію).

Додатки подаються в кінці курсового проекту, отже - мають окрему сторінкову нумерацію та тематичний поділ (малюнки, мапи, схеми, фотографії, тощо) з відповідною кодифікацією в межах тематичної групи.

Зноски в курсовому проекті можуть бути підсторінковими, по-розділовими, та – скрізними (увесь масив зносок проекту подається в кінці роботи після «Висновків»).

ТЕМА №5. АНАЛІЗ РЕСУРСІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

План.

Вступ.

Загальні відомості про країну.

Головні визначні пам'ятки.

Основні ресурси оздоровчого та лікувального відпочинку.

Основні ресурси розважального циклу.

Потужності туристичної інфраструктури.

Основні риси умов дотримання туристичних формальностей для туристів з України.

Висновки

Список використаних джерел та літератури.

Додатки

 

Рекомендована література.

1. Александрова А. Ю. Международный туризм. — М.: Аспект-Пресс, 2001. — 467 с.

2. Алисов Н. В., Хорев Б. С. Экономическая и социальная география мира. Общий обзор: Учебник. — М.: Гардарики, 2001. — 704 с.

3. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. — К.: Академія, 2003. — 688 с.

4. Бейдик О. О. Географія: Короткий тлумачний словник. — К.:Либідь, 2001. — 192 с.

5. Блій Г. де, Муллер П., Шаблій О. Географія: світи, регіони, концепти: Пер. з англ. — К.: Либідь, 2004. — 740 с.

6. Бойко Н. А. Экономическая и социальная география: Учеб. пособие. — К.: КНЕУ, 2002. — 216 с.

7. Большой энциклопедический словарь. — М.: БРЭ; СПб.: Норинт,1998. — 1154 с.

8. Будз М. Д., Постоловський Р. М., Троян С. С. Короткий довідник з комплексного країнознавства (методика країнознавчих досліджень, основні поняття та визначення, країни, персоналії). — К.: КІСУ, 2000. — 120 с.

9. Воронкова Л. П. История туризма. — М.: Моденс, 2001. —304 с.

10. Все страны мира: Энцикл. справ. / Авт.-сост. И. О. Родин, Т. М. Пименова. — М.: Вече, 2003. — 560 с.

11. Географический энциклопедический словарь: Понятия и термины. — М.: Сов. энцикл., 1988. — 292 с.

12. Географія релігій: Навч. посіб. /С. В. Павлов та ін. — К.: АртЕк,1998. — 504 с.

13. Гладкий Ю. Н., Чистобаев А. И. Регионоведение: Учебник. — М.: Гардарики, 2002. — 382 с.

14. Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Довідник. — К.: Мапа, 2005. — 608 с.

15. Дейнека А. Г. Страноведение: Общая часть: Учебник. — Х.: Бизнес-Информ, 2000. — 252 с.

16. Дорошевский М. В., Мысливец Г. В. Экономическая и социальная география мира: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2003. — 184 с.

17. Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — Львів: ЛНУ,2002. — 587 с.

18. Зарубежные страны /Авт.-сост. Я. М. Бердичевский. —Запорожье: Премьер, 2003. — Вып. 1. — 624 с.

19. Ігнатьєв П. М. Країнознавство. Країни Азії: Навч. посіб. — Чернівці: Книги ХХІ, 2004. — 384 с.

20. Квартальнов В. А., Романов А. А. Международный туризм: Политика развития. — М.: Сов. спорт, 1998. — 142 с.

21. Кисель В. П. Памятники всемирного наследия. — М.: Белорус. энцикл., 1998. — 288 с.

22. Клець В. К. Країнознавство: У 2 т. — Дніпропетровськ: Арт Прес, 1998.

23. Колосов В. А., Мироненко Н. С. Геополитика и политическая география: Учебник. — М.: Аспект-Пресс, 2001. — 479 с.

24. Крачило Н. П. География туризма. — К.: Выща шк., 1987. — 208 с

25. Масляк П.О. Країнознвство: Підручник. – К.: Знання, 2007, – 292 с.

26. Методика страноведческого исследования (Экономическая и социальная география) / Под ред. Н. С. Мироненко. — М.: Изд-во МГУ, 1993. — 152 с.

27. Мироненко Н. С. Страноведение: Теория и методы. — М.: Аспект-Пресс, 2001. — 268 с.

28. Немоляева М. Э., Ходорков Л. Ф. Международный туризм: вчера, сегодня, завтра. — М., 1985. — 256 с.

29. Парфиненко А.Ю. Туристичне країнознавство: навчальний посібник.. – Харків: «Бурун книга», 2009. – 288 с.

30. Проблеми міжнародного туризму: Зб. наук. ст. — К.: ТОВ “Час”, 1997. — 264 с.

Методичні рекомендації.

На підставі рекомендованих джерел дати визначення зазначеної проблематики та розкрити її за допомогою встановлених завдань. У вступі повинні бутив казани: актуальність теми; мета (співпадає з назвою курсового проекту); встановленні перед дослідником, відповідно до досягнення мети, завдання (співпадають з назвами глав курсового проекту). Після постановки завдань особлива увага приділяється методологічному апарату,як інструментарію майбутнього дослідження. Також висвітлюється ступінь розробки проблеми, де анонсуються персоналії, що раніше звертались до даної тематики.

Написання кожного розділу починається з нової сторінки. В кінці розділу обов'язковим є наявність висновків, щодо вищенаведеного матеріалу. Висновки в кінці курсового проекту будуються за наступною схемою: повторна актуалізація теми проекту; наведення висновків з розділів проекту (подаються в єдиному логічному зв'язку), та загальний висновок проекту, що підсумовує все вище наведене!

.Список використаних джерел та літератури будується наступним порядком: спочатку вказуються джерела, потім – наукові монографії. Електронні адреси задіяних в дослідженні сайтів зазначаються за окремою нумерацією в кінці списку джерел та літератури. Електронна адреса за таким порядком: спочатку надається адреса сайта, потім вказується «шлях доступу» (електронна сигнатура сторінки з якої було знято інформацію).

Додатки подаються в кінці курсового проекту, отже - мають окрему сторінкову нумерацію та тематичний поділ (малюнки, мапи, схеми, фотографії, тощо) з відповідною кодифікацією в межах тематичної групи.

Зноски в курсовому проекті можуть бути підсторінковими, по-розділовими, та – скрізними (увесь масив зносок проекту подається в кінці роботи після «Висновків»).

 

ТЕМА №6. АНАЛІЗ РЕСУРСІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ РОСІЇ

План

Вступ.

Загальні відомості про країну.

Головні визначні пам'ятки.

Основні ресурси оздоровчого та лікувального відпочинку.

Основні ресурси розважального циклу.

Потужності туристичної інфраструктури.

Основні риси умов дотримання туристичних формальностей для туристів з України.

Висновки

Список використаних джерел та літератури.

Додатки

 

Рекомендована література.

1. Романов А. А. Зарубежное туристское страноведение: Учеб. пособие. — М.: Сов. спорт, 1999. — 158 с.

2. Соколова М. В. История туризма. — М.: Мастерство, 2002. — 352 с.

3. Социально-економическая география зарубежного мира /Под ред. В. В. Вольского. — М.: Крон-Пресс, 1998. —592 с.

4. Страноведение: Учеб. пособие / П. И. Рогач и др. — Минск: БГЭУ, 2003. — 284 с.

5. Ушакова Н. Г., Помінова І. І. Соціально-економічні типи країн:Навч. посіб. — К.: Професіонал, 2004. — 304 с.

6. Харрис Г., Кац К. Стимулирование международного туризма в XXI веке: Пер. с англ. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 240 с.

7. Шаповал Г. Ф. История туризма. — Минск: Экоперспектива, 1999. — 303 с.

8. Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / Под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М.:Гардарики, 2002. — 928 с.

9. Юрківський В. М. Країни світу: Довідник. — К.: Либідь, 1999. —368 с.

10. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — К.: Либідь, 2000. — 416 с.

11. Юрковський В. М. Країни світу: Довідник. — К.: Либідь, 1999. — 368 с.

12. Биржаков М. Б. Введение в туризм. — СПб.: Герда, 1999. — 192 с.

13. Борисов В. А. Охраняемые природные территории мира.— М.: Агропромиздат, 1985. — 310 с.

14. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. посіб. / За ред. Л. Т. Левчук. — К.: Либідь, 2000. — 520 с.

15. Курорты: Энцикл. слов. — М.: Сов. энцикл., 1983. — 592 с.

16. Липец Ю. Г., Пуляркин В. А. Шлихтер С. Б. География мирового хозяйства. — М.: Владос, 1999. — 400 с.

17. Любцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). — К.: Альтерпрес, 2003. — 436 с.

18. Максаковский В. П. Географическая культура: Учеб. пособие. — М.:ВЛАДОС, 1998. — 416 с.

19. Малая энциклопедия стран. — М.: АСТ, 2000. — 720 с.

20. Павлов С. В., Мезенцев К. В., Любицева О. О. Географія релігій. — К.: АртЕк, 1998. — 504 с.

21. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран: Учебник /Под ред. В. П. Колесова, М. Н. Осьмовой. — М.: Флинта, 2000. —480 с.

22. Страны мира: Справочник. 1999 / Под ред. И. С. Иванова. — М.: Республика, 1999. — 512 с.

23. Страны мира: Энцикл. справ. — Смоленск: Русич, 2000. — 624 с.

24. Страны. Народы. Цивилизации / Гл. ред. М. Д. Аксенова. — М.:Аванта +, 2002. — 704 с.

 

Методичні рекомендації.

На підставі рекоме