Класифікація соціальних небезпек

Соціальні небезпеки можуть бути класифіковані за певними ознаками.

1. За походженням можуть бути виділені такі групи небезпек:

а) небезпеки, пов'язані з психічним впливом на людину (шантаж, шахрайство, крадіжки та ін.)

б) небезпеки, пов'язані з фізичним насильством (розбій, бандитизм, терор, ґвалтування, утримання заручників).

в) небезпеки, пов'язані з вживанням речовин, що руйнують організм людини (наркоманія, алкоголізм, паління);

г) небезпеки, пов'язані з хворобами (СНІД, венеричні захворювання);

д) небезпеки самогубства.

2. За масштабами подій соціальні небезпеки можна розділити на:

а) локальні; 6) регіональні; в) глобальні.

3. За статево віковими ознаками поділяють соціальні небезпеки, що характерні: для дітей, молоді, жінок, чоловіків та людей похилого віку.

4. За організацією соціальні небезпеки можуть бути випадковими і навмисними.

Причини соціальних небезпек

В основі своїй соціальні небезпеки породжуються соціально-економічни­ми процесами, що відбуваються в суспільстві. В той же час треба відзначити суперечливий характер причин, наслідком яких є соціальні небезпеки.

Недосконалість людської природи головна передумова появи соціальних небезпек. Наявність адекватної правової системи може бути основною умовою попередження і захисту від соціальних небезпек. Залучення громадськості та краща інформованість населення про можливість появи соціальних небезпек, а також про можливі наслідки від їх прояву, також є елементом захисту від соціальних небезпек.

Розповсюдженню соціальних небезпек сприяє інтенсивний розвиток міжнародних зв'язків, туризму, спорту.

Види соціальних небезпек.

Шантаж в юридичній практиці розглядається як злочин, що полягає в загрозі розкриття, розголошення ганебних відомостей з метою отримати які-небудь вигоди (зиск, користь). Шантаж, як небезпека, негативно впливає на нервову систему.

Шахрайство - злочин, що полягає в оволодінні державним, громадським, або особистим майном (або в придбанні прав на майно) шляхом обману або зловживання довірою. Очевидно, що людина, яка стала жертвою шахрайства зазнає сильний психофізіологічний струс.

Бандитизм - за кримінальним правом - це організація збройних банд з метою нападу на державні і громадські установи або на окремих осіб, а також участь в таких бандах і здійснених ними нападах.

Розбій - злочин, що полягає в нападі з метою оволодіння державним, громадським або особистим майном з застосуванням насильства або загрозою насильства небезпечного для життя і здоров'я осіб, що зазнали нападу.

Зґвалтування - статеві зносини з застосуванням фізичного насильства, погроз з використанням сексуального стану потерпілої. Кримінальне право передбачає суворе покарання за відмову від зґвалтування.

Утримання заручників - форма злочину. Суть злочину полягає в захопленні людей (нерідко це діти і жінки) одними особами з метою примусити виконати іншими особами певні вимоги.

Терор - фізичне насильство аж до фізичного знищення.

Наркоманія - (від греч. Nаrке - заціпеніння, mаnіа - безумство, захоплення) залежність людини від прийому наркотиків, захворювання, яке проявляється в тому, що життєдіяльність організму підтримується на певному рівні тільки за умови прийому наркотичної речовини і веде до глибоких нервово-психічних розладів. Різке припинення прийому наркотику викликає порушення багатьох функцій оргазму - абстиненція.

Розрізняють пристрасть до якої-небудь однієї речовини - моно наркоманія (морфізм, героїнізм, кодеїнізм, гашишизм, кокаїнізм та ін.) або до їх поєднання - полі наркоманія (опійно-алкогольна та ін.).

Виникнення наркоманії пов'язане з ейфорією, приємно-збуджуючим ефектом наркотику. Чим сильніший ефект ейфорії, тим швидше настає привикання. Розвиток наркоманії може наступити як результат допитливості, експериментування, як наслідок прийому знеболюючих, снодійних засобів. Поширенню наркоманії сприяє нездорове мікро соціальне середовище, відсутність у людини інтелектуальних і соціально-позитивних установок. У всі часи наркоманія переслідувалась.

Алкоголізм - це хронічне захворювання, що зумовлене систематичним вживанням спиртних напоїв. Появляється фізична і психологічна залежність від алкоголю, психологічна і соціальна деградація, патологія внутрішніх органів, обміну речовин, центральної і периферійної нервової системи. Нерідко виникають алкогольні психози.

Велика кількість нещасних випадків і аварій пов'язана з вживанням спиртних напоїв. Алкоголь дуже впливає на нервову систему, психофізіологічні процеси навіть в тому випадку, якщо зовні поведінка людини не відрізняється від нормальної. В таблиці наведені відомості про стан людини в залежності від вмісту спирту в крові.

Таблиця

 

№	Вміст спирту в крові в проміле (1 г спирту на 1 кг маси крові)	Функціональна оцінка стану сп'яніння
	<0.2	Всі функції в межах фізіологічної норми (N)
	0,2-0,3	Людина практично твереза.
	0,3-0,4	Невелике послаблення координації дрібних точних рухів, глибокої ува­ги, сприйняття (управління транспортом неприпустиме).
	0,5-0,9	Слабке сп'яніння: стомлюваність, деякі порушення координації руху.
	1 - 1,9	Сп'яніння середнього ступеню: значна емоційна стійкість (часта небезпечна для оточуючих), невиразна мова, невпевнена хода, порушення психіки, орієнтування, іноді різка сонливість.
	2 – 2,9	Сильне сп'яніння: зниження больової чутливості до повної анестезії, початкові ознаки отруєння алкоголем, можлива смерть.
	3 - 5	Гостре отруєння алкоголем, небезпечне для життя
	>5	Смертельне отруєння

 

Алкоголь швидко всмоктується в кров і розноситься по всьому тілу. Приблизно через 5 хвилин після вживання він досягає головного мозку. Проникаючи в середину живих клітинок, алкоголь уповільнює, ослаблює і навіть зупиняє їхню діяльність, порушує роботу органів і тканин. Особливо згубно діє алкоголь на нервові клітини. Він має всі ознаки наркотичної речовини. Особливо небезпечне вживання алкоголю людям, що виконують роботу, яка вимагає уваги, зосередженості. Під впливом алкоголю період високої працездатності скорочується в 2-3 рази, відповідно збільшується період стомлення. Дуже сильно впливає сп'яніння на зниження швидкості реакції руху. Вміст в крові більше 0,05% алкоголю негативно відбивається на психофізіологічному стані людини. Сп'яніння знижує опір організму діям небезпеки і шкідливих виробничих факторів: Доведено, що навіть у тверезому стані людина, що вживає алкоголь, більше піддається небезпекам, ніж непитущий.

Паління - вдихання диму деяких тліючих рослинних продуктів (тютюн, опіум, та інші). Паління тютюну - одна з найпоширеніших шкідливих звичок (в Європі з 16 століття, в Росії - з 17 ст.). Паління негативно впливає на здоров'я курця і оточуючих його людей, сприяє розвитку хвороб серця, судин, шлунку, легень. Тютюновий дим містить канцерогенні речовини.

Венеричні хвороби. Цей термін був запропонований в 1527 р. французьким ученим Ж. де Бетанкуром. Венеричні хвороби були відомі з глибокої давнини (2500 років до н.е.) однак їх розглядали як одне захворювання. В кінці XV сторіччя із загальної медицини виділилась самостійна дисципліна - венерологія, що вивчає інфекційні хвороби, які передають в основному статевим шляхом. Соціальна небезпека венеричних хвороб визначається їх широким розповсюдженням, тяжкими наслідками для здоров'я самих хворих і небезпечністю для суспільства. Венеричні хвороби при неправильному лікуванні набувають хронічних форм, можуть привести до інвалідності.

Гонорея - може бути причиною багатьох жіночих хвороб, чоловічої і жіночої безплідності.

Сифіліс - хронічна інфекційна венерична хвороба, що викликається бактерією блідою спірохетою і проявляється у різноманітних ураженнях шкіри, внутрішніх органів, нервової системи. Сифіліс може передаватись нащадкам, викликає вроджені вади, сліпоту, глухоту.

Для успішної боротьби з венеричними хворобами необхідний облік хворих. Сучасні засоби і методи дозволяють повністю вилікувати венеричні хвороби за умови своєчасного звернення до лікаря і акуратного лікування.

СНІД - в перше повідомлення про цю нову, раніше невідому хворобу, з’явилося в США у 1982р. В США вже померли від СНІДу десятки тисяч чоловік. Відзначається, що зараз більше ніж півтора мільйона американців є носіями вірусу цієї хвороби. Кожні 12 місяців подвоюється число осіб заражених СНІДом. Головна вина у поширені епідемії СНІДу покладається на проміскуїтет - випадкові статеві відносини. Поки що нема ніяких підстав сподіватись на щеплення проти СНІДу. СНІД - катастрофа глобального масштабу. В 1993-1994р.р., на думку спеціалістів, налічувалось більше 14 млн. чоловіків, жінок і дітей інфікованих вірусом імунодефіциту людини - ВІЛ, що викликає СНІД.

Суїцид (самогубство). Історія людства свідчить про те, що насильство, агресивність, жорстокість поширені серед людей майже так, як і кохання, доброта милосердя. Особлива жорстокість - це агресія, яка спрямована на себе (аутоагресія). Вона проявляється в актах самоприниження, самозвинувачення, нанесення собі тілесних ушкоджень, самогубстві – все це носить назву суїцид. Особливість самогубства в тому, що смерть є справою самого потерпілого але завжди є насильницьким актом. Треба однак пам’ятати, що завжди є зовнішні обставини, які доводять людину до самогубства. Тому цей вираз (самогубство) має умовне значення, а проблема суїциду не може розглядатись як справа самого потерпілого.

Зо деякими даними ВООЗ, в світі трапляється щорічно більше 500 тисяч самогубств і приблизно 7млн. спроб. Рівень самогубств оцінюється числом здійснених самогубств на 100 тисяч населення. Ці цифри виглядають так: Угорщина - 73, Фінляндія - 56, Данія - 45, Австрія - 43, Великобританія -16. Греція - 8. В Росії в 70-80рр. - 23-29; 1990р. - 43,9; 1991р. - 44,5; 1992р. -53,2; 1993р. - 66,2; 1994р. - 74,1; 1995р. - 77.3.

Існує переконання, що покінчують з собою психічно хворі люди. Насправді вони складають лише 25-27%, ще 19% - це алкоголіки. Більша частина серед самогубців - це здорові люди. Спеціалісти переконані, що самогубства - це результат впливу соціального середовища, що підриває віру людини в себе, в інших людей і в майбутнє. Намір позбавити себе життя з’являється у людини в умовах, коли вона оцінює ситуацію як безвихідь.

Причин самогубств багато. Це може бути важка хвороба, зрада, тяжкі умови життя, проблема батьків і дітей, любовні відносини, релігійні впливи та ін. Спроб самогубства у жінок у 8-10 разів більше, а завершених суїцидів - більше у чоловіків (майже в 4 рази). Зараз спостерігається ріст самогубств серед дітей і підлітків.

Профілактика суїцидів полягає в психологічних, педагогічних і соціальних заходах, що спрямовані на відновлення втраченої психологічної і фізіологічної рівноваги людини.

Захист від соціальних небезпек полягає в профілактичних заходах, спрямованих на ліквідацію причин цих небезпек. Крім того, потрібна відповідна підготовка людини, що дозволяє адекватно діяти в небезпечних ситуаціях. Потрібна юридична, психологічна і силова підготовка. В процесі навчання необхідно засвоювати моделі поведінки, що враховують конкретні ситуації.