Підготовка до написання курсової роботи.

 

1. Курсова робота у своїй структурі повинна містити наступні елементи.

1. План. У практиці написання курсової роботи склалося два підходи до процедури складання плану курсової роботи. Перший підхід полягає у тому, що автор, який продумав тему, визначає коло питань, які, на його думку, дозволяють повно та глибоко її розкрити. При подальшій роботі з різними джерелами він відбирає тільки той матеріал, який відповідає жорсткій схемі складеного плану. Усе інше відкидається.

Другий підхід полягає у тому, що безпосередньому складанню плану передує пошук та вивчення джерел – наукових, дослідних, нормативних, законодавчих, а також матеріали кримінальних проваджень та ін. Деякі нотатки плану робляться і у цьому випадку, тому що будь-яка тема припускає певний набір питань, але чорнові нотатки плану при цьому підході не можуть бути жорсткою, незмінною схемою. План, складений після такої попередньої роботи, буде більш повним, ємним, а курсова робота, яка написана за таким планом, – більш місткою та насиченою інформацією.

Вимоги, яким повинний відповідати план курсової роботи:

- план повинен містити питання, які необхідні для повного та глибокого розкриття теми і концентровано відображати зміст роботи;

- план повинен передбачати послідовне, логічне, взаємопов’язане розкриття результатів дослідження;

- не повинно бути питань, відповіді на які частково чи повністю наявні у попередніх чи подальших розділах роботи;

- не можна формулювати питання, які деталізують більш загальне питання без попереднього внесення в план даного питання;

- якщо якийсь пункт плану повинен (на думку автора) мати підпункти, то їх повинно бути не менш двох;

- план необхідно писати у формі називних речень, а не у формі питальних.

2. Вступ, якийдопомагає розкрити задум роботи, визначити місце даної теми у проблематиці криміналістики. В ньому обґрунтовується актуальність та значення теми, формулюється мета дослідження, говориться про стан розробки обраної проблеми, визначаються завдання курсової роботи, питання та проблеми, які передбачається розглянути, робиться короткий огляд літератури чи аналіз наукових концепцій, положень, вказуються методи дослідження; (об’єм 1 – 2 сторінки).

3. Основна частина, яка складається з розділів, що поділяються на підрозділи, чи тільки з розділів. У ній здійснюють опис досліджуваного матеріалу з точки зору мети та завдань роботи, з’ясовують закономірності існування, розвитку чи функціонування явищ, що стали об’єктом дослідження. Ці закономірності ілюструють прикладами, наводять систему аргументації тверджень (об’єм 25 – 40 сторінок).

4. Висновки, у яких коротко підсумовують одержані результати. Це має бути синтез усього матеріалу курсової роботи, у висновках автор повинен піднятися на новий рівень узагальнення. Висновки мають бути обґрунтованими і не суперечити загальному розвитку міркувань автора (об’єм 1-2 сторінки).

5. Список використаних джерел, до якого обов’язково включають цитовані і згадувані у курсовій роботі нормативні акти та літературу, а також ті видання, з якими курсант чи студент ознайомився і які мають пряме відношення до теми роботи.

2. Джерела, які необхідно використовувати при написанні курсової роботи:

- Кримінальний процесуальний та кримінальний кодекси України;

- Накази МВС України;

- Постанови Верховної Ради та Верховного суду України;

- підручники з криміналістики;

- монографії та теоретичні розробки;

- наукову та спеціальну літературу;

- матеріали опублікованої та неопублікованої юридичної (зокрема слідчої, судової та експертної) практики;

- інші джерела, які необхідні за специфікою теми.

3. Перед початком безпосереднього написання курсової роботи автор повинен уважно вивчити усі рекомендовані до теми джерела (див. Додаток 2). При цьому доцільно робити виписки з цих джерел та помічати в чернетці ті сторінки та видання, що найбільш важливі при висвітленні відповідних питань теми курсової роботи.

4. При використанні літературних та інших нормативних матеріалів необхідно давати відповідні посилання на ці джерела в суворій відповідності до встановлених правил (стандартів)[1]. Запозичення тексту з чужих літературних та наукових творів без відповідного посилання на них забороняється. Відсутність посилань на літературу, що використовувалась, та запозичення тексту з чужих літературних творів без посилання на них дає підстави для безумовного повернення курсової роботи та повторне її виконання.

 

Оформлення курсової роботи.

 

1. Загальний обсяг курсової роботи (без додатків) встановлюється, як правило, у межах від 25 до 40 сторінок формату А-4. Обсяг роботи залежить від теми, а також від наявності матеріалу та технічного виконання роботи (рукописний варіант чи комп’ютерний набір). Поля повинні бути на всіх сторінках: розмір лівого поля повинен бути 30 мм, розмір правого поля – 10 мм, розмір верхнього та нижнього поля – 25 мм. Текст розміщується з однієї сторони листа, пишеться через два інтервали чи друкується через півтора інтервали, шрифт Times New Roman, розмір 14.

Усі сторінки мають наскрізну нумерацію. Відлік треба починати з титульної сторінки, але її не нумерують. Наступну за нею сторінку, де розміщується «Зміст», також не нумерують. На третій сторінці ставиться її номер у верхній частині: посередині сторінки (-3-), чи у правому куті. Сторінки зі списком використаної літератури та додатками також нумеруються, але в обсяг курсової роботи вони не зараховуються.

Вступ, кожний новий розділ, висновки, список літератури та додатки починаються з нової сторінки. Відстань між останнім рядком та заголовком нижчеподаного тексту дорівнює чотирьом міжрядковим інтервалам, а відстань між назвою розділу та нижчеподаним текстом дорівнює трьом інтервалам. Крапку у кінці заголовку, що міститься посередині рядку, не ставлять; переносити слова у заголовку не можна.

Текст треба писати грамотно, акуратно, бажано великим, розбірливим почерком.

При використанні у роботі матеріалів інших авторів у тексті треба робити посилання на першоджерела з приведеного у кінці курсової роботи списку використаної літератури. Для цього у місці використання інформації зазначається номер джерела за списком літератури із вказівкою конкретних сторінок, які береться у квадратні дужки, наприклад:[3, с. 24], якщо декілька джерел – [2-7] або [3, с. 24; 8, с. 452].

Будь-які скорочення слів, понять у викладі роботи (у заголовках, підзаголовках, змісті, тексті, посиланнях на джерела та ін.), крім загальноприйнятих (наприклад, КПК, МВС, КК, ст. та ін.) неприпустимі.

Курсова робота, яка викладена з помилками, безграмотно, брудно, без полів, нерозбірливим для читання почерком, чи з неприпустимими скороченнями слів повертається курсантові чи студентові для повторного написання.

2. Титульний лист курсової роботи має такі відомості:

- відомчу підпорядкованість Вузу – Міністерство внутрішніх справ;

- повну назву учбового закладу – Харківський національний університет внутрішніх справ;

- назву інституту або факультету;

- назву кафедри – Кафедра криміналістики, судової медицини та психіатрії;

- повне та точне найменування теми курсової роботи;

- прізвище та ініціали автора, курс та номер його учбової групи;

- наукова ступінь, наукове звання, спеціальне звання, прізвище та ініціали наукового керівника;

- місто та рік виконання курсової роботи (див. зразок нижче).

3. При складанні списку використаної літератури, як свідчить практика написання наукових робіт, використовується алфавітна система побудови. При цьому у строго алфавітному порядку розміщуються нормативні матеріали, а потім усі джерела, незалежно від форми та змісту: газетні статті, книги та документи, монографії чи енциклопедії. Не слід також забувати те, що спочатку описується матеріал з книги (глава, розділ) чи журналу, а потім – сама книга; стаття з журналу – потім сам журнал; матеріал з довідника – потім сам довідник.

4. Курсова робота повинна бути підписана автором на останній сторінці після списку використаної літератури, після чого вказується дата здачі роботи для реєстрації на кафедрі (число, місяць, рік).

5. Курсант, студент може ознайомитись із зразками оформлення курсової роботи, що маються в учбово-методичному кабінеті кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії.