Комісії з питань о-п на п-стві 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Комісії з питань о-п на п-стві



Комісія з питань охорони праці п-тва може створюватися у відповідності з Законом України «Про охорону праці» на підприємствах, в організаціях, господарствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік, незалежно від форм власності та видів господарської діяльності.

Рішення про доцільність створення комісії, її кількісний та персональний склад, строк повноважень приймається трудовим колективом на загальних зборах за поданням власника, органу трудового колективу та профспілкового комітету.

До складу Комісії від власника включаються спеціалісти з безпеки і гігієни праці, виробничої, юридичної та інших служб п-тва, від трудового колективу — рекомендуються працівники усіх професій, уповноважені труд колективів з пи­тань о-п, представники профспілки.

Комісія у своїй діяльності керується законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами зохорони праці, а також Положенням про комі­сію з питань охорони праці підприємства.

Основними завданнями комісії є:

захист законних прав та інтересів працівників у сфері охорони праці;

підготовка, на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві

узгодження, шляхом двосторонніх консультацій, позицій сторін у вирішенні
практичних питань у сфері охорони;

вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору окремих
питань з охорони праці та використання коштів фонду охорони праці підприємства.

Члени комісії виконують свої обов'язки, як правило, на громадських засадах. При залученні до окремих перевірок, проведенні навчання вони можуть звільнятися від основної роботи на передбачений колективним договором термін із збереженням за ними середнього заробітку.

Комісія здійснює свою діяльність на основі планів, що розробляють на квартал, півріччя чи рік і затверджуються нею.

Кольори, знаки безпеки та сигнальні розмітки.

Колір безпеки — установлений колір, призначений для привернення уваги пра­цівника до окремих елементів виробничого обладнання і будівельної конструкції, які можуть бути джерелами небезпечних і шкідливих виробничих чинників, а також до засобів пожежогасіння і знаків безпеки.

Є такі кольори безпеки: червоний, жовтий, зелений, синій

Для під­силення контрасту кольорів безпеки їх необхідно застосовувати на фоні контрастних кольорів. Контрастні кольори також слід використовувати для виконання символів і пояснювальних написів.

Червоний колір безпеки застосовується для заборонних знаків, позначення про­типожежних засобів та пристроїв вимкнення, сигналь­них лампочок. Крім того, ним фарбують місце, обладнання та прилади, де може виник­нути вогненебезпечна чи аварійна ситуація.

Жовтий колір використовується для: попереджувальних знаків; елементів виробничого обладнання, що можуть бути джерелами небезпечних і (або) шкідливих виробничих чинників; постійних та непостійних огороджень; елементів будівельних конструкцій, що можуть спричинити отримання травм. Для більшої помітності застосовують чергування жовтих та чорних смуг

Зелений колір безпеки застосовують для приписувальних знаків, дверей та світ­лових табло евакуаційних і запасних вихо­дів, сигнальних лампочок.

Синій колір безпеки використовується у вказівних знаках.

Знаки безпеки праці поділяються на чотири групи:

· заборонні, які призначені для заборони певних дій у визначених місцях або приміщеннях

· попереджувальні, які призначені для попередження працівників про можли­ву небезпеку

· приписувальні, які призначені для дозволу на певні дії працівників лише при виконанні конкретних вимог (припису) з охорони праці, вимог пожежної безпеки;

· вказівні, які призначені для інформування про місце знаходження відповід­
них об'єктів та засобів

 

 

Стимулювання о/п

Стимулювання діяльності з охорони праці направлено на створення за­цікавленості працівників у забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Відпо­відно до Закону України «Про охорону праці» до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. Стимулювання перед­бачає моральні та матеріальні заохочення. До числа останніх належать: премії, вина­городи за виконану конкретну роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропози­ції з питань охорони праці та ін.

 

Принципи організації та види навчання з питань о-п

Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників при підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким, керівником підприємства, доручена організація цієї роботи. Підготовка працівників для виконання робіт з підвищеною небезпекою здійснюється тільки в закладах освіти, які одержали в установленому порядку ліцензію МОН України та дозвіл Держнаглядохоронпраці на проведення такого навчання. Для решти робіт підготовка, перепідготовка працівників за профе­сіями можуть здійснюватися як в закладах освіти, так і на підприємстві. Навчальні плани та програми підготовки повинні передбачати теоретичне та практичне (виро­бниче) навчання з курсу «Охорона праці».

. На підприємствах для перевірки знань працівників з питань охорони праці наказом керівника створюються постійно діючі комісії. Перед перевіркою знань на підприємстві організовуються заняття: лекції, семінари та консультації. Перевірка знань працівників з питань охорони праці проводиться за тими нормативними акта­ми про охорону праці, додержання яких входить до їх службових обов'язків. Формою перевірки знань є іспит, який проводиться за екзаменаційними білетами у вигляді усного опитування або шляхом тестування на автоекзаменаторі з наступним усним опитуванням. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформ­ляються відповідним протоколом. Працівникам, які при перевірці знань виявили задовільні результати, видаються посвідчення, а при незадовільних результатах — працівник повинен протягом одного місяця пройти повторне навчання та повторну перевірку знань. При незадовільних результатах повторної перевірки знань питання щодо працевлаштування працівника вирішується згідно з чинним законодавством.

 

Навчання і перевірка знань з питань о-п посадових осіб.

Навчання і перевірка знань з питань о-п посадових осіб і спеціаліс­ тів проводиться до початку виконання ними своїх обов'язків, а також періодично, один раз на три роки.

Посадові особи і спеціалісти, про­ходять навчання з питань охорони праці в галузевих (навчальних закла­дах, які в установленому порядку одержали дозвіл органів Держнаглядохоронпраці на проведення відповідного навчання. Інші посадові особи і спеціалісти проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно робіт, що входять до їх функціональних обов'язків, до початку роботи, а також періодично раз на три роки безпосередньо на підприємстві.

Посадові особи і спеціалісти невеликих підприємств, де немає можливості провести навчання безпосередньо на підприємстві та створити комісію з перевірки знань з питань охорони праці, а також приватні підприємці, що використовують найману працю, проходять навчання та перевірку знань у навчальних закладах, які отримали відповідний дозвіл органів Держнаглядохоронпраці. Посадові особи і спеціалісти, які при перевірці знань виявили незадовільні знання, повинні протя­гом одного місяця пройти повторне навчання та повторну перевірку знань з питань охорони праці.

Інстуктажі з питань о-п. Порядок проведення інструктажів.

 

Види інструктажів

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділя­ються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

· з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу,
незалежно від освіти, стажу роботи та посади;

· з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпо­середню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

· з учнями та студентами, які прибули на підп.-во для проходження виробничої практики;

· у разі екскурсії на підприємство;

· з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладах освіти

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи на робочому місці з працівником:

· новоприйнятим на підприємство;

· який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

· який буде виконувати нову для нього роботу;

· з відрядженим прац-ком, який бере безпосередню участь у вироб процесі на п-стві.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

· на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на три місяці;

· для решти робіт — 1 раз на шість місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

· при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці

· при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування

· при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж;

· при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на ЗО календарних днів —
для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — понад 60 днів;

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

· при виконанні разових робіт, непередбачених трудовою угодою;

· при ліквідації аварії, стихійного лиха;

· при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші

 

20. Стажування та допуск працівників до самостійної роботи

Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні пройти стажування протягом 2—15 змін або дублювання протягом не менше ніж шість змін.

Допуск до стажування оформлюється наказом по підприємству, в якому визначаються тривалість стажування та вказується прізвище відповідального працівника. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування, а також його тривалість визначаються керівником підприємства. Тривалість стажування залежить від стажу і характеру роботи, а також від ква­ліфікації працівника. Керівнику підприємства надається право своїм наказом звіль­няти від проходження стажування працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше ніж 3 роки або переводиться з одного цеху до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються.

Якщо в процесі стажування (дублювання) працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку за результатами протиава-рійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим наказом може бути продовжено на термін, що не перевищує двох змін. Після закінчення стажування (дублювання) наказом керівника підприємства (або його структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи.

 

21. Розробка комплексних планів покращення умов о-п та санітарно оздоровчих заходів

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 106; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.142.134 (0.033 с.)