Міністерство молоді і спорту україни

МІНІСТЕРСТВО МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Новоград-Волинський промислово-економічний технікум

ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ГАЗИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Для студентів спеціальності 5. 06010112

«ОБСЛУГОВУВАННЯ УСТАТКУВАННЯ І СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ»

Укладач: Заінчковська Т.Д., викладач НВПЕТ

Рецензент:, викладач НВПЕТ

 

 

Розглянуто і схвалено на

засіданні циклової комісії

 

протокол №____

від «___» ___________ 2011р.

 

 

голова циклової комісії

________________________

 

ЗМІСТ

Стр.

ВСТУП 4

Тематичний план 5

Тема 1. Природні та штучні гази.

Загальна характеристика палива. 6

 

Тема 2. Закони газового стану.

Паливні гази, їх властивості, спалювання 7

 

Тема 3. Аналіз газоподібного палива. 9

 

Тема 4. Природні горючі гази. 10

 

Тема 5. Штучні нафтові гази. 13

 

Тема 6.Зріджені вуглеводневі гази. 15

 

Тема 7. Гази термічного розкладу твердого палива. 17

 

Тема 8. Підготовка газів до транспортування і використання. 18

 

Питання, що виносяться на залік. 18

 

Критерії оцінювання знань. 20

 

Література 21

 

 

ВСТУП

Завдання вивчення самостійного додаткового матеріалу з дисципліни «Природні та штучні гази» - це удосконалення та закріплення індивідуально підібраних тем, вміння самостійно розв'язувати задачі та складати рівняння реакцій згідно поставлених завдань. Знати та розрізняти властивості газів, які використовуються у комунально-побутових і промислових підприємствах, термодинамічні властивості горючих газів, основи виробництва та видобутку їх.

При підготовці спеціалістів спеціальності «обслуговування устаткування і систем газопостачання» у газовому господарстві велике значення має дисципліна «природні та штучні гази». Являючись загально технічною дисципліною, вона займає одне з центральних місць при підготовці інженерних кадрів. Це зумовлено тим, що природні або штучні гази, безпосередньо використовуються у даній галузі, властивості їх переробки та використання. Одним із ключових факторів у ланцюгу виробництва і використання зрідженого природного газу є його транспортування, тому розвиток технологій транспортування ЗГ суттєвим чином визначить перспективи всього напрямку зрідження паливних газів в недалекому майбутньому.

Вирішенню цих проблем допомагають знання з дисципліни «природні та штучні гази». Обумовлено це тим, що процеси вироблення, використання, економії природного газу, енергозберігання мають місце практично у всіх галузях сучасних досягнень і технологічних процесах сучасної техніки.

Мета дисципліни «Природні та штучні гази» - формування у майбутніх фахівців необхідного в їх професійній діяльності рівня знань та умінь, які відповідають державним стандартам освіти і дають можливість самостійно професійно орієнтуватися в питаннях організації виробничого процесу. Вивчення дисципліни передбачає, що студент користується, крім підручника, довідковою, спеціальною і навчальною літературою.

Самостійна робота допоможе студенту підготуватись до захисту практичних робіт, заліку, складанню звітів практичних робіт та екскурсій, який є підсумком при вивченні дисципліни «Природні та штучні гази».
Вивчення дисципліни передбачає, що студент користується, крім підручника, спеціальною і навчальною літературою.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

	КІЛЬКІСТЬ ГОДИН
	Всьо-го	В ТОМУ ЧИСЛІ	ФОРМА КОНТ- РОЛЮ
РОЗДІЛИ, ТЕМИ		Тео-рія	прак і се- мін.	Кон-сульт.	СР
ВСТУП Розділ 1. Природні та штучні гази. 1.1. Загальна характеристика палива.	2 1 1   4 1 3	Опит.
1.2. Закони газового стану. Паливні гази, їх властивості, спалювання	15 2 4 9	Опит.   Звіт
Розділ 2. Аналіз газоподібного палива. 2.1. Аналіз газоподібного палива.	12 2 10	Опит.
2.2. Природні горючі гази.	10 6 4	Опит.
2.3. Штучні нафтові гази.	8 4 4	Опит.
Розділ 3. Зріджені вуглеводневі гази. 3.1. Зріджені вуглеводневі гази.	12 4 4 4	Звіт Опит.
3.2. Гази термічного розкладу твердого палива.	6 4 2	Опит.
3.3. Підготовка газів до транспортування і використання.	8 2 2 4	Опит. Звіт
Підсумкова контрольна робота.	2 2
Залік. Узагальнення та корекція знань.	2 2
ВСЬОГО:	81 30 10 41

 

 

Тема 1. Природні та штучні гази. Загальна характеристика палива. (4години)

План.

1. Види палива.

2. Характеристика твердого палива.

3. Характеристика рідкого палива.

4. Характеристика газоподібного палива.

5. Штучні види палива.

6. Види шкідливих викидів під час добування газу.

7. Заходи щодо запобіганню шкідливих викидів під час добування газу.

Література.

[1] – Н.А.Нечаєв «Довідник працівника газового господарства»;

[2] – А.Г.Грищенко «Фізичні методи переробки та використання газу»;

[3] – Сборник нормативных документов для работников газового хозяйства.

Форма опрацювання: конспект, конструктивні схеми.

Форма контролю: тестування, опитування на семінарі, самостійна робота.

В результаті вивчення теми студентиповинні:

a) знати: види природного та штучного палива, характеризувати фізичні властивості палива;

b) вміти: відрізняти природні палива від штучних, визначати склад палива.

Питання для самоконтролю.

1. Види палива.

2. Характеристика природного палива.

3. Штучне паливо.

4. Баласт палива.

5. Склад палива.

6. Хімічні елементи в складі палива.

7. Які виділяються шкідливі викіди під час добування газу?

Тести

1. На практиці паливом вважаються тільки ті речовини, які:

a) загоряються при помірній температурі;

b) мають невисоку теплотворну здатність;

c) загоряються при помірній температурі, мають високу теплотворну здатність;

d) загоряються при помірній температурі, мають невисоку теплотворну здатність, можуть бути отримані в достатній кількості доступними способами.

 

2. За походженням паливо поділяють:

a) природне та перероблене;

b) природне та штучне;

c) природне та місцеве;

d) місцеве та штучне.

 

3. Паливо складається з:

a) негорючої частини;

b) баласту;

c) горючої частини;

d) негорючої і горючої частини.

 

4. До викопного палива відноситься:

a) кінцеві продукти фізико-хімічних перетворень скам’янілих залишків рослин;

b) нафта та природний газ;

c) торф та кам'яне вугілля;

d) паливо неорганічного походження.

 

5. Сухі гази не містять:

a) метану, етану, пропану;

b) більш важких вуглеводнів;

c) вуглекислого газу;

d) газоліну, пропану та бутану.

 

6. До газоподібного палива природного походження відносять:

a) генераторний газ;

b) коксовий газ;

c) доменний газ;

d) природний та попутний нафтовий газ.

 

7. Газоконденсати – це продукти, які складаються в основному із:

a) метану, етану, пропану;

b) більш важких вуглеводнів;

c) вуглекислого газу;

d) пропану та бутану.

 

8. Вуглеводневі гази, що супроводжують нафту і виділяються при її добуванні на газонафтових родовищах називаються:

a) природніми;

b) рідкими;

c) попутними нафтовими;

d) ядерним.

 

9. Яке б паливо могло б замінити в енергетичному еквіваленті всі світові запаси палив органічного походження:

a) нафта;

b) ядерне паливо;

c) природний газ;

d) кам’яне вугілля.

 

10. Ступінь інтенсивності руху молекул газу характеризується:

a) абсолютною температурою;

b) кількістю молекул у газі;

c) об’ємом;

d) запасом енергії.

Теми для доповідей та рефератів.

1. Зв'язок дисципліни «природні та штучні гази» з іншими спорідненими науками.

2. Нові ефективні способи добування і переробки газу.

3. Види природного палива.

4. Паливо штучного походження.

5. Методи одержання штучного палива.

Тема 2. Закони газового стану. Паливні гази, їх властивості, спалювання. (9 годин)

План.

1. Критичні та приведені параметри газів.

2. Відхилення реальних газів від газових законів.

3. Хімічні рівняння горіння газів.

4. Температура спалахування і межа спалахуваності.

5. Швидкість поширення полум'я.

6. Температура горіння.

7. Класифікація горючих газів по жаропродуктивності.

8.Коефіцієнт надлишку повітря.

Література.

[6] - Б.Х. Драганов; А.А. Доменський; А.В. Міщенко „Теплотехніка”- 2005;стр. 9-11.

[2] – А.Г.Грищенко «Фізичні методи переробки та використання газу»;

[3] – Сборник нормативных документов для работников газового хозяйства.

Форма опрацювання: конспект, таблиці формул, структурні таблиці хімічних елементів.

Форма контролю: опитування, розв´язок задач, контрольна робота.

В результаті вивчення теми студентиповинні:

a) знати: параметри газів, хімічні та термодинамічні властивості газів;

b) вміти: складати рівняння горіння газів, визначати коефіцієнт надлишку.

Питання для самоконтролю.

1. Газові закони.

2. При ізотермічному стисненні 0,3м³ кисню, початкові параметри якого р₁=1МПа і t₁=300⁰С, відводиться 500кДж енергії. Визначити кінцевий тиск і зміну ентропії у процесі.

3. Повітря об'ємом V₁=3000л розширюється ізобарно зі збільшенням об'єму у 1,5рази. При цьому підводиться теплота у кількості 627кДж. Визначити тиск, при якому проходить процес розширення та роботу, яка відбувається, якщо с_р=1кДж/(кг·К).

4. Повітря при тиску р₁=0,5МПа, розширюючись адіабатно до р₂=0,12МПа, охолоджується до температури t₂= - 45⁰С. Визначити початкову температуру і питому роботу у процесі.

5. 0,01м³ повітря при тиску р₁=1,0МПа і температурі t₁=25⁰С розширюється в циліндрі з рухомим поршнем до 0,1МПа. Знайти кінцевий об'єм і кінцеву температуру, якщо розширення відбувається:

· ізотермічно;

· адіабатно з к=1,4;

· політропно з п=3.

6. Фізичні властивості газів.

7. Кристалогідрати.

8. Теплові властивості газів.

9. Хімічні властивості газів.

План.

1. Прилади і методи аналізу газу.

2. Досягнення у галузі.

3. Відбір проб газу для аналізу.

4. Визначення густини газу.

5. Визначення компонентного складу суміші.

6. Визначення вологості газу.

7. Визначення теплоти згоряння.

Література.

[1] – Н.А.Нечаєв «Довідник працівника газового господарства»;

[2] – А.Г.Грищенко «Фізичні методи переробки та використання газу»;

[5] – А.А.Ионин „Газоснобжение”.

Форма опрацювання: конспект, рисунки, схеми.

Форма контролю: опитування на семінарі, тести, самостійна робота.

В результаті вивчення теми студентиповинні:

a) знати: методи аналізу газоподібного палива, газоаналізатори;

b) вміти: визначати вологість газів, проводити відбір проб газу на аналіз.

Питання для самоконтролю.

1. Мета аналізу горючих газів.

2. Методи аналізу горючих газів.

3. Порядок проведення відбору проб газу.

4. Прилади для аналізу газу.

5. Визначення компонентного складу газу.

6. Методи визначення компонентного складу газу.

План.

1. Склад природних газів.

2. Попутні нафтові гази.

3. Порівняльна характеристика складу і властивостей природних та попутних газів.

4. Контроль за правильністю використання газів.

Література.

[1] –Н.А.Нечаєв «Довідник працівника газового господарства»;

[4] – М.Г.Ярмоленко „Газоснобжение”;

[5] – А.А.Ионин „Газоснобжение”.

Форма опрацювання: конспект, принципові схеми, таблиці.

Форма контролю: опитування на семінарі, тести контрольна робота.

В результаті вивчення теми студентиповинні:

a) знати: хімічний склад природного газу, методи виявлення газових запасів;

b) вміти: характеризувати газові родовища, контролювати використання газу.

Питання для самоконтролю.

1. Методи виявлення газових запасів.

2. Склад природного газу різних родовищ.

3. Види горючих природних газів.

4. Склад попутного газу.

5. Компоненти газового палива.

6. Шкідливі домішки газового палива.

Тести.

1. Природний газ – це

а) одне із найважливіших копалин;

б) переробка природного палива;

в) суміш вуглеводнів, що складається із метанового ряду та містить добавки інших газів;

г) паливо, в склад якого входить лише метан.

 

2. Горючі природні гази – це

а) суміш вуглеводнів, різної будови, які заповнюють пори і пустоти гірських порід;

б) природні гази, які добувають із чисто газових родовищ;

в) гази нафтові попутні;

г) знаходяться в нафті та пластових водах.

 

3. Методи виявлення газових запасів:

а) пошуковий процес;

б) розвідувальний процес;

в) геологорозвідувальний процес;

г) геологічна карта.

 

4. Основа геологічних пошуків – це

а) пошуково-розвідувальні роботи;

б) гравітаційна розвідка;

в) складання геологічної карти;

г) добування природного газу.

 

5. Виходячи зі свердловини під дією пластового тиску, газ поступає на:

а) очистку в сепаратор;

б) очистку від мулу;

в) переробку

г) очистку від піску, пилу та інших речовин в сепаратор.

 

6. Якість газу підвищується після очистки:

а) піску та пилу;

б) вологи;

в) СО2 та сірководню;

г) осушування газу.

 

7. Використання природного газу є:

а) безпечним;

б) вимагає особливих мір безпеки із-за витоків через негерметичність;

в) небезпечним;

г) забезпеченням безпеки використання газу.

 

8. На Україні існує:

а) 5 родовищ газу;

б) 8 родовищ газу;

в) 10 родовищ газу;

г) 12 родовищ газу.

 

 

9. Склад природного газу відрізняється від:

а) виду грунту;

б) віку залягання;

в) методу добування;

г) родовища.

 

10. Очищення природного газу від механічних домішок відбувається:

а) через фільтри;

б) через сепаратори;

в) на ГРС

г) в декілька етапів: на промислі, в наземних сепараторах, ГРС.

 

11. Природний газ –це

а) високо-економічне енергетичне паливо;

б) промислове паливо;

в) комунально-побутове паливо;

г) якісне паливо.

 

12. Природний газ відносять до:

а) відновлювальних ресурсів;

б) не відновлювальних ресурсів;

в) синтезу;

г) безмежного використання.

План.

1. Склад штучних нафтових газів.

2. Переробка нафти.

3. Перегонка газів.

4. Продукти коксування.

5. Види крекінгу.

6. Піроліз нафтопродуктів.

Література.

[1] – Н.А.Нечаєв «Довідник працівника газового господарства»;

[2] – А.Г.Грищенко «Фізичні методи переробки та використання газу»;

[5] – А.А.Ионин „Газоснобжение”.

Форма опрацювання: конспект, конструктивні схеми, таблиці.

Форма контролю: опитування на семінарі, тести, самостійна робота.

В результаті вивчення теми студентиповинні:

a) знати: склад нафти, склад попутного газу,нафтопереробку;

b) вміти: розрізняти види крекінгу, характеризувати фізичні та хімічні властивості нафти.

Питання для самоконтролю.

1. Властивості нафти.

2. Елементарний склад нафти.

3. Склад газів нафто перегонки.

4. Гідроліз.

5.Піроліз.

6.Коксування нафтопродуктів.

Тести.

1. Нафта має походження:

a) органічне;

b) неорганічне;

c) хімічне;

d) фізичне.

 

2. Нафта – це

a) нескладна суміш вуглеводнів;

b) нескладна суміш парафінових;

c) масляниста рідина від світло-коричневого до чорного кольору, з різким запахом;

d) складна суміш циклопарафінових.

 

3. Основна маса складу компонентів нафти – це

a) вміст сірки;

b) вміст кисню;

c) вміст азоту;

d) вміст вуглеводнів.

 

4. Ароматичні вуглеводні мають:

a) просту будову;

b) складну будову;

c) циклічну будову;

d) динамічну будову;

 

5. Методи переробки нафти:

a) фізичні;

b) хімічні;

c) фізичні і хімічні;

d) електричні.

 

6. Видалення газів із нафти проходить:

a) на заводах;

b) у родовищах;

c) трапах;

d) при перегонці.

 

7. Ректифікаційна колона – це

a) стальний циліндричний апарат висотою біля 40 м;

b) трубчата піч;

c) отвори із тарілками;

d) стальна труба.

 

8. Крекінг нафтопродуктів – це

a) розщеплення;

b) процес розкладу вуглеводів нафти на більш легкі речовини;

c) термічна переробка;

d) каталітична переробка.

 

9. Призначення коксування –

a) отримання нафтового коксу і дистиляту широкого фракційного складу;

b) відбензинювання;

c) первинна переробка;

d) вторинна переробка.

 

10. З нафти добувають:

a) лише бензин;

b) елементи повсякденного вжитку;

c) ароматизатори;

d) лише мазут.

План.

1. Методи одержання зріджених газів.

2. Газофракціонування.

3. Умови зберігання і використання зріджених газів.

4. Вимоги до зріджених газів.

Література.

[1] – Н.А.Нечаєв «Довідник працівника газового господарства»;

[2] – А.Г.Грищенко «Фізичні методи переробки та використання газу»;

[5] – А.А.Ионин „Газоснобжение”;

Форма опрацювання: конспект, таблиці.

Форма контролю: опитування на семінарі, тести, самостійна робота.

В результаті вивчення теми студентиповинні:

a) знати: види марок ЗВГ, сферу використання ЗВГ, збереження ЗВГ;

b) вміти: характеризувати технічні, фізико-хімічні властивості ЗВГ, визначати пружність насичених парів та об'ємний склад.

Питання для самоконтролю.

1. Види марок зріджених вуглеводневих газів (ЗВГ).

2. Технічні вимоги до ЗВГ.

3. Отримання ЗВГ.

4. Виробництво ЗВГ.

5. Зберігання ЗВГ.

Тести.

1. Основні види газового палива – це

a) лише природні;

b) нафтові і коксові;

c) лише супутні;

d) природні, супутні, нафтові і коксові.

 

2. Зріджені гази – це

a) 3-х марок;

b) 5-ти марок;

c) 2-х марок;

d) 4-х марок.

 

3. Особливість парів зріджених газів – це

a) щільність;

b) густина;

c) теплота згоряння;

d) марка.

 

4. Джерелом отримання зріджених вуглеводневих газів є:

a) оброблені види палива;

b) природні та штучні гази;

c) необроблені види палива;

d) компоненти сирого бензину.

 

5. Зріджений газ отримують методом:

a) лише компресії;

b) лише конденсації;

c) компресії; конденсації; абсорбції; ректифікації; адсорбції;

d) стабілізаційної установки.

 

6. Яка кількість підземних сховищ в Україні:

a) 8;

b) 4;

c) 5;

d) 6.

 

7. В якості сховищ використовують:

a) цистерни;

b) газгольдери;

c) вичерпні газові і нафтові родовища;

d) бочки.

 

8. Для утворення підземних газосховищ використовують:

a) куполи або антикліналі;

b) герметичні цистерни;

c) будь-які пласти;

d) ємності.

 

9. Зріджені вуглеводневі гази використовують для:

a) опалення;

b) зберігання;

c) транспортування автотранспорту;

d) переробки у промисловості.

 

10. Зріджені вуглеводневі гази – це

a) природні гази;

b) штучні гази;

c) місцеві гази;

d) нафтові гази.

План.

1. Генераторні гази.

2. Склад, властивості генераторних газів.

3. Суть генераторного процесу.

4. ККД газифікації.

Література.

[2] –А.Г.Грищенко «Фізичні методи переробки та використання газу»;

[4] – М.Г.Ярмоленко „Газоснобжение”;

[5] – А.А.Ионин „Газоснобжение”.

Форма опрацювання: конспект, таблиці, схеми.

Форма контролю: опитування на семінарі, самостійна робота.

В результаті вивчення теми студентиповинні:

a) знати: характеристику твердого палива, продукти коксування,їх використання;

b) вміти: охарактеризовувати продукти коксування, визначати ККД газифікації, ступінь очистки..

Питання для самоконтролю.

1. Одержання генераторних газів.

2. Пристрої газогенератори, їх призначення.

3. Склад генераторного газу.

4. Використання генераторного газу.

План.

1. Оснащення очисних установок.

2. Оснащення одоризаційних установок.

3. Читання схем очисних та одоризацій них установок.

Література.

[1] –- Н.А.Нечаєв «Довідник працівника газового господарства»;

[2] –– А.Г.Грищенко «Фізичні методи переробки та використання газу»;

[4] – М.Г.Ярмоленко „Газоснобжение”;

[5] – А.А.Ионин „Газоснобжение”.

Форма опрацювання: конспект, конструктивні схеми.

Форма контролю: опитування на семінарі, контрольна робота.

В результаті вивчення теми студентиповинні:

a) знати: методи очистки, осушку газів;

b) вміти: відобразити процес одоризації газів.

Питання для самоконтролю.

1. Методи очистки природних газів.

2. Види фільтрів для очистки від пилу.

3. Методи осушки газів.

4. Суть методу одоризації.

Критерії оцінювання знань.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії навчальних досягнень студентів
Початковий		Оцінка «незадовільно» виставляється в разі, коли студент виявив неспроможність висвітлити питання чи питання висвітлені неправильно, безсистемно, з грубими помилками, відсутні розуміння основної суті питань, висновки, узагальнення, виявлене невміння розв’язувати навчальні задачі. Студент може назвати 1-2 параметри, що характеризують паливо; одиниці вимірювання фізичних параметрів; назвати формулу.
Середній		Оцінка «задовільно» виставляється в тому разі, коли студент у цілому оволодів суттю питань з даної теми, виявляє знання лекційного матеріалу, законодавства та навчальної літератури, намагається аналізувати факти й події, робити висновки й розв’язувати задачі. Але на занятті поводить себе пасивно, відповідає лише за викликом викладача, дає неповні відповіді на запитання, припускається грубих помилок при висвітленні теоретичного матеріалу або 3—4 логічних помилок при розв’язанні задач. Студент може репродуктивно відтворити частину фактичного матеріалу теми, основні поняття з природних та штучних пилив, закони, формули, подані в тексті підручника або викладачем; вміти скласти умову задачі, підібрати закони та формули для їх розв'язку. За допомогою викладача послідовно викласти частину фактичного матеріалу теми.
Достатній		Оцінка «добре» виставляється за умови дотримання таких вимог: студент активно працює протягом практичного заняття, питання висвітлені повно, викладення матеріалу логічне, обґрунтоване фактами, з посиланнями на відповідні нормативні документи та літературні джерела, висвітлення питань завершене висновками, студент виявив уміння аналізувати факти й події, а також виконувати навчальні завдання. Але у відповідях допущені неточності, деякі незначні помилки, має місце недостатня аргументованість при викладенні матеріалу, нечітко виражене ставлення студента до фактів і подій або допущені 1—2 арифметичні і 1—2 логічні помилки при розв’язанні задач. Студент може самостійно викласти матеріал теми, завершуючи його висновками; правильно застосовувати поняття та термінологію, самостійно користуватись додатковими джерелами, працювати із таблицями, номограмами; переводити одиниці вимірювання; самостійно розв'язувати задачі згідно теми.
Високий		Оцінка «відмінно» виставляється, якщо студент активно працює протягом усього практичного заняття, дає повні відповіді на запитання викладача у відповідності з планом практичного заняття і показує при цьому глибоке оволодіння лекційним матеріалом, знання відповідної літератури та законодавства з питань оподаткування, здатний висловити власне ставлення до альтернативних міркувань з даної проблеми, проявляє вміння самостійно та аргументовано викладати матеріал, аналізувати явища й факти, робити самостійні узагальнення й висновки, правильно виконує навчальні завдання, допускаючи не більше 1—2 арифметичних помилок або описок. Студент вміє порівнювати зміст та характер подій, визначити окремі тенденції, робити аргументовані висновки, сприймати супротивну позицію як альтернативну. Вільно висловлює власні судження і переконливо їх аргументує, самостійно знаходить інформацію в додаткових джерелах (довідниках, нормативній літературі), вільно орієнтується в термінології; використовує набуті знання і вміння в практичній діяльності та при розв'язку задач підвищеної складності.

Література

[1] – Н.А.Нечаєв «Довідник працівника газового господарства»;

[2] – А.Г.Грищенко «Фізичні методи переробки та використання газу»;

[3] – Сборник нормативных документов для работников газового хозяйства;

[4] – М.Г.Ярмоленко „Газоснобжение”;

[5] – А.А.Ионин „Газоснобжение”;

[6] - Б.Х. Драганов; А.А. Доменський; А.В. Міщенко „Теплотехніка”- 2005.

МІНІСТЕРСТВО МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ