Ротація кадрів (від лат. Rotatio - рух по кругу) – регулярна змінюваність кадрів відповідно до принципу “знайти потрібному працівнику потрібне місце”.

Система управління персоналом організації – система, в якій реалізуються всі функції управління персоналом. Вона включає підсистему загального та лінійного керівництва, а також ряд функціональних підсистем, які спеціалізуються на виконанні однорідних функцій.

Службово-професійне просування – серія поступальних пересувань нарізних посадах, яка сприяє розвитку як організації, так і особистості.

Соціальна допомога – система соціальних заходів щодо сприяння, підтримки послуг, які надають окремим особам або групам населення відповідні служби для подолання чи пом’якшення життєвих труднощів, збереження їх соціального статусу й повноцінної життєдіяльності, адаптування у суспільстві.

Соціальна політика – складова частина загальної стратегії, яка стосується соціальної сфери; цілеспрямована діяльність, спрямована на виробку та реалізацію рішень, що безпосередньо стосуються людини.

Соціальна робота – С.р. розглядають як професійну і як громадську діяльність, якою займаються або можуть займатися державні заклади, громадські, приватні, змішані організації та їх служби, спеціалісти і активісти з метою розв’язання соціальних проблем окремих громадян та соціальних груп. Соціальна служба організації – структурний підрозділ організації, суб’єкт соціального управління; посадові особи та управлінські підрозділи, покликані займатися питаннями соціального розвитку організації.

Соціальний захист – система заходів, яка здійснюється державою та іншими інституціями суспільства щодо забезпечення гарантованих мінімально достатніх умов життя, підтримання життєзабезпеченості й діяльнісного існування людини.

Соціальні гарантії – система умов, нормативних установок та заходів, спрямованих на задоволення певного набору благ, послуг, підтримки життєзабезпечення людей.

Соціально-психологічний клімат – комплексний психологічний стан колективу, який відображає особливості соціального сприйняття різних сторін його життя та діяльності, ступінь задоволення або спонукання до успішного виконання поставлених завдань.

Списочна чисельність персоналу – кількість працівників, які офіційно зайняті в організації на даний момент.

Спілкування – складний та багатоплановий процес установлення та розвитку контактів між людьми, що породжується потребами у спільній діяльності і вміщує в себе обмін інформацією, виробку єдиної стратегії взаємодії, сприйняття та розуміння іншої людини.

1) Стиль керівництва – особливості взаємодії керівника з підлеглими, сукупність методів, прийомів та засобів, що використовуються керівником в процесі управління..

Стимулювання (від лат. stimulo – збуджую, заохочую) – створення умов, можливостей, атмосфери зацікавленості людини в прояві ініціативи та досягнення певної якості своєї діяльності. Стимули, як і мотиви, виступають в процесах управління як фактори впливу, які керівник використовує для досягнення поставлених цілей і для узгодження сумісної діяльності працівників.

Стратегія управління персоналом (персонал-стратегія) – сукупність дій та послідовність рішень, що приймаються і які дозволяють оцінити, проаналізувати та виробити необхідну систему впливу на персонал для реалізації вибраної стратегії розвитку організації.

Стрес (від англ. stress – тиск, напруження) – термін, який використовується для позначення широкого кола станів людини, що виникають у відповідь на різні екстремальні впливи (стресори)..

Технологія управління персоналом – сукупність прийомів, засобів, форм та методів впливу на персонал у процесі його найму, використання, розвитку та звільнення з метою отримання найкращих результатів трудової діяльності.

“Тренінг-метод” – метод удосконалення практичної діяльності персоналу (у тому числі управлінської) та засіб реалізації нововведень..

Тренінг соціально - психологічний – одна з форм групової психокорекційної роботи, покликаної формувати та закріплювати навички міжособистістних стосунків людей.

Трудова адаптація персоналу – взаємне пристосування працівника та організації, що засновується на поступовому включенні працівника в процес виробництва в нових для нього професійних, соціальних та організаційно-економічних умовах праці.

Управління безпекою персоналу – здійснення системи заходів, спрямованих на зниження рівня професійного ризику до реально можливого рівня.

Управління діловою кар’єрою – заходи, які проводяться кадровою службою організації щодо планування, організації, мотивації та контролю службового росту працівника, виходячи із його цілей, потреб, можливостей, здібностей та схильностей, а також із цілей, потреб, можливостей та соціально-економічних умов організації.

Управління конфліктами – цілеспрямований вплив на усунення (мінімізацію) причин, що породили конфлікт та /або на корекцію поведінки учасників конфлікту.

Управління персоналом – цілеспрямована діяльність керівного складу, керівників та спеціалістів підрозділів системи управління персоналом, яка включає розробку концепції і стратегії кадрової політики, принципів та методів управління персоналом.

Управління поведінкою – система заходів щодо формування принципів, норм поведінки людей в організації; дозволяє організації досягти поставлених цілей у потрібні строки і з розумними витратами.

Управління професійною орієнтацією – процес цілеспрямованого впливу на організацію та підвищення ефективності заходів щодо формування професійного покликання, виявлення здібностей, інтересів, придатності та інших факторів, що впливають на вибір професії або на зміну роду діяльності.

Управління процесом вивільнення персоналу – цілеспрямований вплив на комплекс заходів щодо дотримання правових норм та організаційно-психологічної підтримки з боку адміністрації під час звільнення працівників; передбачає визначення цілей процесу, планування та реалізацію форм та методів роботи з працівниками, що звільняються.

§ Управління резервом на висування – своєчасне та ефективне задоволення потреб організації у заміщенні керівних посад на всіх рівнях управління.

Управління рухом персоналу – сукупність управлінських впливів спрямованих, по-перше, на формування задоволеності працівником організацією у цілому і конкретним робочим місцем, а по-друге, на цільову організацію та раціональне регулювання внутрівиробничого руху персоналу.

Управління службово-професійним просуванням – планування, створення, організація функціонування, контроль та аналіз діяльності систем посадового просування персоналу в організації; сукупність методів оцінки, підбору та розстановки всіх категорій управлінського апарату в організації.

Управління стресами – запровадження та використання системи заходів, спрямованих на адаптацію особистості до стресових ситуацій, а також на попередження цих ситуацій.

Управління трудовою адаптацією персоналу – процес цілеспрямованого впливу на взаємне пристосування працівника та організації для підвищення швидкості та успішності адаптації.

Умови успішної адаптації персоналу – обставини, причини від яких залежить успішність трудової адаптації.

Фактори плинності кадрів – загальні причини, які зумовлюють плинність.

Фактори стресу (стресори) – загальні причини, які зумовлюють стресові ситуації:

Функції системи управління персоналом – посадові обов’язки працівників підрозділів системи управління персоналом, які пов’язані з впливом на персонал і виконуються головним чином службою управління персоналом та лінійними керівниками підрозділів організації.

Функціональний керівник – посадова особа, яка несе відповідальність за виконання групи однорідних функцій щодо управління будь-яким видом діяльності.

Характер – сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, що складуються та проявляються у діяльності та спілкуванні, зумовлюючи типові для неї способи поведінки.

Характеристика – систематизоване усне або письмове викладення найбільш важливих, характерних якостей та властивостей особистості або колективу.

Штатний розклад – організаційно-розпорядницький документ, який затверджується керівником або вищим органом; містить перелік найменувань посад постійних працівників з указанням кількості однойменних посад та розмірів посадових окладів.

Ярмарок вакансій робочих та навчальних місць – заходи, які організуються державною службою зайнятості у співробітництві з роботодавцями та навчальними центрами.

 

Література:

1. Библиотека управляющего персоналом: мировой опыт. Современный менеджмент: теория и практика: Обзорная информ. / Сост. В.И. Яровой. К., 2004.

2. Бодди Д., Пэйтон Р. Основы менеджмента /Пер. с англ. СПб., 1999.

3. Гончаров В.В. Важнейшие понятия и концепции в современном управлении. М., 1998.

4. Журавлев П.В., Кулапов М.Н., Сухарев С.А. Мировой опыт в управлении персоналом. Обзор зарубежных источников. Монография. М., 2003.

5. Десслер Г. Управление персоналом /Пер. с англ. М., 1997.

6. Психология. Справочник /Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. 2-е изд., испр. и доп. М., 1990.

7. Словарь-справочник менеджера /Под ред. М.Г. Лапусты. М., 2006.

8. Социальная работа: Словарь-справочник /Под ред. В.И. Филоненко. М., 1998.

9. Тихомирова Л.В., Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия /Под ред. М.Ю. Тихомирова. М., 1998.

10. Управление персоналом организации /Под ред. А.Я. Кибанова. М., 2006.

11. Шкатулла В.И. Настольная книга менеджера по кадрам. М., 2005.

12. Щекин Г.В. Теория кадровой политики: Монография. К., 1997.

13. Юридична енциклопедія. В 6 т. /Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін. К., 1998. Т.1.