Основні вимоги пожежної безпеки в лісі.

Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але основною причи­ною виникнення пожеж у лісі є необе­режність людини.

Пам'ятайте, що украй небезпечно:

· кидати палаючі сірники, недокурки;

· палити суху траву; розводити вогнища;

· залишати в лісі промаслені або просочені іншою горючою речовиною шматки тканини.

Щоб запобігти пожежі дотриматись таких правил поведінки в лісі:

· розводити багаття в лісі тільки в спе­ціально передбачених для цього місцях;;

· багаття розпалювати дрібними сухими сосновими і ялиновими гілками, корою, недогарком свічки, трісками тощо

· перед тим як розпалювати багаття, звільніть місце для нього від нагромаджен­ня сушняку, сухої трави або ж обкопайте місце навколо багаття невеликим рівчаком;

· під час дощу багаття розводити під на­криттям з брезенту або плащ-накидки. У суху погоду навколо багаття прибирати суху траву, мох, хвою, щоб запобігти пожежі;

· перед сном багаття гасять і заливають водою;

· не лягайте відпочивати біля багаття - це небезпечно, ви можете обгоріти або й задихнутися;

· перед залишенням місця, де було розпалено багаття, обов'язково загасіть вогонь, залийте ба­гаття водою, якщо її немає, то розгребіть го­ловешки та подрібніть великі вуглини; покидати місце багаття можна тільки тоді, якщо є повне переконання, що вогонь не розгориться знову;

· якщо побачите десь покинуте багаття, яке розгорілося і його неможливо погасити, знайдіть можливість по­відомити про це за телефоном "101" або "112".

Категорично забороняється розводи­ти багаття на торфовищі.

 

4 Правила безпечної поведінки на воді:

Відпочиваючи у прибережній зоні водоймища, річки чи озера, слід виконувати правила безпечної поведінки на воді:

· не запливати за огороджувальні буї, не підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів; не залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети;

· не використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням;

· не стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього, й у місцях, де невідомі глибина та стан дна;

· не організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням і захопленням тих, хто купається; не стрибати у воду з човнів, катерів, вітрильників та інших плавзасобів;

· не використовувати для плавання дошки, камери від волейбольних м’ячів, рятувальні круги, надувні матраци (особливо у штормову погоду);

· не купатися біля причалів та у вечірній час, особливо після заходу сонця;

· не стрибати у воду в незнайомих місцях;

· не купатися біля обривів, зарослих рослинністю берегів;

· не засмічувати воду та узбережжя, не залишати та не кидати сміття. Заборонене купання у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях та інших водоймах, що не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпочинку.

Коли вже трапилося лихо і хтось тоне, слід швидко витягнути потерпілого з води. Але робити це слід лише в тому випадку, коли ви це можете зробити, інакше існує загроза потонути разом. Якщо ви не впевнені у своїх силах - кличте на підмогу. До прибуття лікарів “швидкої допомоги” надайте першу медичну допомогу.

 

5 Надання допомоги при сонячному та тепловому ударі.

Тепловий удар виникає у разі тривалого перегрівання організму, особливо при підвищеному фізичному навантаженні. Це може статися у походах, на дачних ділянках, під час роботи в приміщенні з високою температурою, в умовах підвищеної вологості і за недостатнього провітрювання.

Що слід робити: ходити у кепі з довгим козирком, у сонцезахисних окулярах та в світлому одязі з натуральних тканин; не приймати сонячних ванн на голодний чи повний шлунок; якнайбільше перебувати у затінку; засмагати слід вранці до 11 години або після 16 години ввечері; користуватися захисними кремами; вмиватися кілька разів на день – бажано мінеральною водою.

Перші ознаки (сонячного та теплового удару): з’являється різка втома, слабкість, головний біль, запаморочення, біль у ногах, спині, нудота, блювота, шум у вухах, потьмарення в очах, посилене дихання, кровотеча з носа, а, можливо, й втрата свідомості. Якщо в цей час потерпілому не надати нагальної допомоги, він може загинути в щонайближчі години від зупинки дихання та кровообігу.

Як допомогти (при сонячному та тепловому ударах): потерпілого перенести у затінок і звільнити його тіло від одягу; змочити прохолодною водою голову та груди, на ділянку паху та під пахвами покласти шматки тканини, змоченої водою; за необхідності зробити штучне дихання і дати кофеїн, а за наявності головного болю - анальгін; викликати швидку допомогу; покласти потерпілого на спину. Якщо є позиви на блювання, потерпілий має лежати на боці; до приїзду лікаря треба боротися за життя потерпілого.

Для виведення зі стану непритомності потерпілому дають понюхати нашатирний спирт. Намагатися знизити температуру тіла, для чого потрібно накрити потерпілого вологою тканиною, увімкнути вентилятор. Як допомогти (при опіках): не змащуйте тіло ніякими речовинами (кремами, мазями, за винятком лікувальних); поверхню опіку потрібно закрити сухою стерильною пов’язкою.

Чого не слід робити: У спеку пити солодких газованих напоїв – вони спричиняють набряки, молока - посилює спрагу, вина – зневоднює організм. Не зловживати їжею.

 

Електробезпека

6.1 Для запобігання враження електрострумом при експлуатації електропобутових приладів та електромереж слід дотримуватись правил електробезпеки:

· не торкатися мокрими руками до електроустаткування та не витирати його мокрими ганчірками;

· не торкатися одночасно діючого електроустаткування та металевих конструкцій, що заземлені(труби водопроводу, опалювання і тощо);

· не можна користуватися несправними вимикачами, розетками, електричними приладами з пошкодженими проводами й пошкодженою ізоляцією;

· не можна з’єднувати проводи скручуванням, зав’язувати їх у вузли;

· не можна допускати зіткнення електричних проводів із телефонними та радіотрансляційними проводами, радіо й телеантенами, гілками дерев і покрівлями будівель.

Категорично забороняється:

· висмикувати вилку з розетки за шнур;

· обмотувати шнур навколо прасок, фенів і подібних приладів;

· накривати та залишати без нагляду ввімкнені освітлюючи електроприлади;

· користуватися саморобними електроприладами;

· використовувати електроприлади у ванні з водою.

У разі пошкодження ізоляції, несправності електроприладу, наявності обірваних електропроводів звертатися до фахівця електрослужби.

6.2 Безпека поводження при ураженні блискавкою.

Влітку часто гримлять грози і блискають блискавиці. Ураження блискавкою не дуже часте явище. Але від нього ніхто не застрахований.

Чого не слід робити: - ховатися під деревами (особливо тими, що стоять окремо). Найбільш небезпечні дерева – це дуб, тополя, ялина, сосна. Рідко блискавка б’є в березу і клен, майже ніколи - у чагарник; стояти прямо на відкритому просторі, (блискавка б’є в найвищу точку на місцевості); лягати на землю (таким чином ви підставите все тіло під удар блискавки), краще присісти навпочіпки в суху яму чи траншею, обхопивши ноги руками; бігти; їхати на велосипеді; купатися; перебувати поруч з металевими предметами, торкатися металевих споруджень, дротяної огорожі, тримати в руках довгі чи металеві предмети, (вудки, парасольки); стояти біля відчиненого вікна.

Що робити: потерпілого слід роздягнути; облити голову холодною водою та обгорнути мокрим холодним простирадлом; якщо людина ще не опритомніла, треба зробити штучне дихання “рот у рот”, а при зупинці серця – непрямий масаж, поверхню опіку закрити пов’язкою та якнайшвидше викликати медичну допомогу або відправити до лікарні, не забуваючи, що в будь-який момент може наступити зупинка дихання і серця. Навіть якщо людина опритомніла, у неї можуть виявитися серйозні ушкодження внутрішніх органів.

Чого категорично не можна робити: закопуватись в землю, бо такий намір не просто марний, а й небезпечний (це відтягує не тільки застосування справді ефективних засобів допомоги – ви можете просто вморити потерпілого, якщо він наковтається землі).

 

7 Безпека під час проведення спортивних ігор:

- під час проведення ігор треба користуватися спеціальним спортивним одягом та спортивним взуттям, яке відповідає окремим видам спорту. Проводити ігри без спортивного одягу і спортивного взуття не дозволяється;- поступово давати навантаження на м’язи з метою запобігання травматизму – під час ігор треба виконувати вказівки тренера або судді, дотримуватись встановлених правил;

· в спортивних спорудах слід мати аптечку (на відкритих спортивних майданчиках - переносну аптечку) з набором медикаментів, перев’язувальних засобів.

· жваві ігри треба проводити на спортивних майданчиках, які повинні відповідати таким вимогам:

· майданчики не повинні бути огороджені канавами, дерев’яними або цегляними бровками;

· не менше ніж на 2 м від майданчика не повинно бути дерев, стовпів, парканів та інших предметів, що можуть спричинити травму;

· поверхня має бути рівна і не слизька.