Практичні рекомендації щодо оптимізації методів психодіагностики

Емоційно-вольової стійкості військовослужбовців військової служби за контрактом

1.Налаштовування на оптимальний емоційний стан.

Військовослужбовцю пропонують подумки пов’язати схвильований, тривожний емоційний стан з однією мелодією, кольором, пейзажем, жестом; спокійний, розслаблений стан пов’язати з іншою мелодією, кольором, пейзажем, жестом, а впевнений активний стан пов’язати з третьою мелодією, кольором, пейзажем, жестом. У ситуації стресу згадати спочатку першу мелодію, пейзаж або колір, потім другу, а потім третю мелодію, колір, жест, і повторити цей спогад кілька разів.

2. Приємний спогад.

У ситуації стресу для того, щоб позбутися тривоги і зайвого хвилювання, згадати і якомога яскравіше уявити (бажано детально) відчуття, ситуацію, у якій військовослужбовець відчував повний спокій, був розслабленим (прогулянку полем, лісом, берегом моря або будь-яку іншу приємну ситуацію).

3. Контроль експресії.

З військовослужбовцем треба обговорити те, у яких жестах, інтонаціях, усмішці виражається страх, упевненість, спокій. Військовослужбовцю самому корисно потренувати жести, усмішку, погляд у ліловому, впевненому, спокійному стані перед дзеркалом, а інтонацію – за допомогою магнітофонного запису.

4. Корекція стану через зміну поведінки в ситуації підвищеного нервового напруження. Зміну поведінки можна почати з:

а) уявного тренування. Ситуацію, що викликає тривогу, заздалегідь детально уявляють у важких моментах, що викликають негативне переживання, детально продумують власну поведінку;

б) потім можна провести репетицію.

Програти ситуацію, що викликає в нього тривогу, виконуючи роль суворого екзаменатора або глузливого однокласника. Репетитор може зненацька змінити тон розмови,перейти до агресії, висловити нетерплячість, перервати військовослужбовця, навіть грубо. Військовослужбовець повинен на всі випадки відпрацювати "способи поведінки”;

в) військовослужбовець може порепетирувати для себе нову поведінку, уявляючи образ улюбленого кіногероя, впевненого, холоднокровного "супермена” – увійти "в образ” і спробувати наслідувати його, "пожити” в ролі людині, якій щастить.

 

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

Емоційно-вольова стійкість є схильністю до самостійного вибору лінії поведінки, цілеспрямованому здійсненні всіх дій, прийняття на себе відповідальності за результати. Це саме те, що кожна людина повинна вчитися постійно розвивати в собі.

Багатьом людям зможе допомогти тренування емоційної стійкості. Існує комплекс різних вправ, який допомагає зробити емоційну стійкість сильніше. Це може бути глибоке дихання, заняття йогою різні аутотренинги. Вибрати найбільш відповідний варіант і почніть тренуватися, тоді результат не змусить себе чекати!

Емоційна стійкість особистості визначається кількістю негараздів, який пройшла людина. Хоча фахівці відзначають, що люди, які мало стикалися з ними, також є досить стійкими.

Психологічна та емоційна стійкість виробляється в процесі загартування. Розглядайте всі невдачі, немов якийсь іспит, який допоможе перейти на більш високий рівень.

Формування емоційної стійкості приведе до гармонії з самим собою і внутрішнім світом.

Отже, специфіка психологічного вольового процесу полягає у свідомому зусиллі, спрямованому на активізацію всіх сил і можливостей даної особистості для досягнення мети. У цих діях особистості розрізняють прості і складні вольові акти:

1. Простий вольовий акт має дві стадії: спонукання до дії і сама дія.

2. Складний вольовий акт має кілька етапів:

а) підготовчий – на якому відбуваються виникнення спонукання та постановка мети; усвідомлення ряду можливостей досягнення мети; поява мотивів та боротьби їх; остаточний вибір мотиву дії та визначення шляхів досягнення цілей.

б) етап практичної дії – виконання прийнятого рішення.

в) заключний етап – характеризується підбиттям підсумків зробленого, аналізом позитивних і негативних мотивів у роботі, накопиченням досвіду.

3. Особливо складний вольовий акт відбувається в гранично стислі терміни при мобілізації всіх сил особистості. Стадії вольового акту стираються і він стає єдиним, миттєвим.

 

Роботу виконала курсант 411 пс групи

солдат Я.М.Ковалівська

25.05.15

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. Казань: Изд-во КазГУ, 1992..-.158с.

2. Александровский Ю.А. «Пограничные психические расстройства». М.: Медицина, 1993. – 239с.

3. Анохин П.К. Эмоции. \ Психология эмоций. - М.: Педагогика, 1990, с.214-276.

4. Березин Ф. Б. Методика многостороннего исследования личности (структура, основы интерпретации, некоторые области применения).- М.: Фолиум, 1994. - 175с.

5. Бодров В.А. Информационный стресс: Учеб.пос..-М.:ПЭРСЭ, 2000,- 352 с

6. Бодров В.А. Психологический стресс: развитие учения и современное состояние проблемы.- М.: Институт психологии РАН, 1995. – 146с.

7. Божович Л.И. «Проблемы формирования личности» под ред. Д.И. Фельдштейна, М.,1995. с 352

8. Бороздина Л.В., Залученова Е.А. Увеличение индекса тревожности прит расхождении уровней самооценки и притязаний //Вопросы психологии,1993, №1, с.104 - 113.

9. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: Норма и отклонения.- М.: Педагогика, 1990. – 211с.

10. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справовчник по психодиагностике. – СПб., 1999. – 239с.

11. Варданян Б.Х. Механизмы регулирования эмоциональной устойчивости. – М., 1983

12. Василюк Ф.Е. Психология переживания. М., МГУ, 1991.– 112с.

13. Вилюнас В.К. Основные проблемы психологической теории эмоций. – М.:Педагогика, 1990 – 165с.

14. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. – М., 1976

15. Гельгорн Э. Эмоции и эмоциональные расстройства.- М.,1966

16. Гошек В. Неудача, как психическая нагрузка. – М., 1973

17. Додонов Б.И. В мире эмоций. - Киев, 1995. - 189с.

18. Дорошенко М. М. Індивідуально-психологічні особливості військовослужбовців з граничними нервово-психічними розладами: дис.... канд. психол. наук: 20.02.02. -К., 2000. - 193 с

19. Дьяченко М.И. О подходах к изучению эмоциональной устойчивости//Вопросы психологии, - 1990, №1

20. Зильберман П.Б. Эмоциональная устойчивость и стресс. – Пермь, 1973

21. Изард Кэррол Э. Психология эмоций. СПб.: Питер, 2000. – 274с.

22. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб., 2000. – 427с.

23. Ильин Е. П. Психология индивидуальных различий – СПб.: Питер, 2004 – 386с.

24. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. СПб.: Питер, 2001. – 366с.

25. Інструкція (від 15.05.2009) „Про порядок організації та проведення професійно-психологічного відбору кандидатів для проходження військової служби за контрактом у Державній прикордонній службі України" (ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15.05.2009 №354).

26. Китаев Н.С., Смык Л.А. Психология стресса. - М.: Наука, 1990.- 96с.

27. Короленко Ц.П. Психология человека в экстремальных условиях. - Л.: Наука, 1990. -271с.

28. КрайнюкВ. М. Психологічні особливості проявів тривожності й агресивності у юнаків призовного віку: дис.... канд. психол. наук. - К., 1999. -212 с.

29. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. – М.,Питер, 1991. – 215 с.

30. Куликов Л.В. Психологические исследования: Методические рекомендации по проведению.- СПб.: Речь, 2001,-184 с.

31. Леонова А.Б., Чернышева О.Н. Психология труда и организационная психология: современное состояние и перспективы развития.-М.:Радикс, 1995. – 319с.

32. Лук А.Н. Эмоции и личность. М., 2004. – 195с.

33. Лучшие психологические тесты. / Под ред. А.Ф.Кудряшова.- Петрозаводск,1992. – 285с.

34. Майерс Д. Социальная психология. С –Пб., МОДЭК, 1997.– 342с.

35. Маклаков А.Г. Военная психология. – М., 2004

36. Марищук В.Л. Эмоции в спортивом стрессе. СПБ, 1995

37. Методологічні та теоретичні проблеми психології: навч. посібник. - К., 2008.-336 с.

38. Милерян Е.А. Психологический отбор лётчиков. – М., 1966

39. Москаленко А. П. Психологическое обеспечение профессионального отбора в вузы системы МВД Украины: дис.... канд. психол. наук. - X., 2002. -204 с.

40. Наенко Н.И. Психическая напряженность. -М.:Изд-во МГУ,1990,-112 с.

41. Немов Р. С. Психология: Учеб. Пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. – кн. 3: Психодиагностика. Введение в научно – психологическое исследование с элементами математической статистики – 3-е изд. – М.: Гуманит. Центр ВЛАДОС, 1998. – 632 с

42. Основы профессионального психофизиологического отбора военных специалистов. - М.: МО СССР, 1981.-428 с.

43. Платонов К.К. О системе психологии. – М., 1972

44. Прихожан А. М. Причины, профилактика и преодоление тревожности.//Ж. «Психологическая наука и образование» 1998, №2.

45. Психические состояния./Сост. И общ.ред. Л.В.Куликова. СПб.:Питер, 2000. – 317с.

46. Пугачев В.П. Тесты, деловые игры, тренинги в управлении персоналом. – М.: Аспект-Пресс, 2000. – 400 с.

47. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. – М., 1979

48. Рубинштейн С.Л. Общая психология. – М., 1946

49. Рудик П. А. Мотивы поведения деятельности. М.,Наука, 1990. – 136 с.

50. Сиротин О.А. К вопросу о психофизиологической природе эмоциональной устойчивости// Вопросы психологии – 1973,№3

51. Смирнов, Трохачёв О психологии, психопатологии, и физиологии эмоций. – Л.,1974

52. Собчик Л. Н. Введение в психологию индивидуальности. Теория и практика психодиагностики. - М., 1998. - 512 с.

53. Собчик Л. Н. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности СМИЛ. - СПб.: Речь, 2000. - 219 с.

54. Соколова Е. Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. М., МГУ, 1990.– 352с.

55. Соколова Е. Т., Николаева В.В. Особенности личности при пограничных расстройствах и соматических заболеваниях. М., Просвещение, 1991.– 204с.

56. Спилбергер Ч.Д. Концептуальные и методологические проблемы исследования тревоги. //Стресс и тревога в спорте. -М.: Спорт, 1991. – 142с.

57. Тревога. Тревожность. Явления тревожного ряда./Психологический словарь (Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г.Мещерякова)- М.: Педагогика-Пресс, 1999, с.385-386.

58. Ханин Ю.Л. Исследование тревоги в спорте. //Вопросы психологии. - 1998. №6.- с.94-106

59. Хорни К. Невроз и развитие личности. М., МОДЭК, 1998.– 267с.

60. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. М., Владос-Пресс, 1997.– 498с.

61. Черникова О.А. Психологические особенности спортивных эмоций. – М., 1973

62. Шварц А.М. Чувства//Психология. – М., 1948

63. Эмоции и личность. Учебное пособие: практикум / сост. Строков Тюмень: ТГУ, 1998 – 342с

 

ДОДАТКИ

Додаток А

До пункту 2.2

Методика "Опитувальник МЛО-АМ Адаптивність"

Інструкція.

Зараз вам буде запропоновано відповісти на ряд питань, на які ви повинні відповісти тільки “так” (+) або “ні” (-). Питання стосуються безпосередньо Вашого самопочуття, поведінки або характеру. “Правильних” або “неправильних” відповідей тут бути не може, тому не намагайтеся довго їх обмірковувати або радитися з товаришами. Відповідайте виходячи з того, що більше відповідає вашому стану або уявленню про самого себе. Якщо в кого-небудь виникнуть питання, підніміть руку.

 

1. Буває, що я гніваюся.

2. Звичайно, по ранках я прокидаюся свіжим і відпочившим.

3. Зараз я приблизно так само працездатний, як і завжди.

4. Доля, безперечно, несправедлива до мене.

5. Запори в мене бувають дуже рідко.

6. Часом мені дуже хотілося залишити свій дім.

7. Часом у мене бувають напади сміху або плачу, з якими я ніяк не можу впоратися.

8. Мені здається, що мене ніхто не розуміє.

9. Вважаю, що, якщо хтось заподіяв мені зло, я повинен йому відповісти тим же.

10. Іноді мені в голову приходять такі недобрі думки, що краще про них нікому не розповідати.

11. Мені буває важко зосередитися на якому-небудь завданні або роботі.

12. У мене бувають дуже дивні й незвичайні переживання.

13. У мене були відсутні неприємності через мою поведінку.

14. У дитинстві я одного часу вчиняв дрібні крадіжки.

15. Буває так, що в мене з'являється бажання ламати, або трощити все навколо.

16. Бувало, що я цілими днями або навіть тижнями нічого не міг робити, тому що ніяк не міг змусити себе взятися за роботу.

17. Сон у мене переривчастий і неспокійний.

18. Моя родина ставиться з несхваленням до тієї роботи, що я обрав.

19. Бували випадки, що я не стримував свої обіцянки.

20. Голова в мене болить часто.

21. Раз на тиждень або частіше я без усякої видимої причини відчуваю жар у всьому тілі.

22. Було б добре, якби майже всі закони скасували.

23. Стан мого здоров'я майже такий же, як у більшості моїх знайомих (не гірше).

24. Зустрічаючи на вулиці своїх знайомих або шкільних друзів, з якими я давно не бачився, я волію проходити мимо, якщо вони зі мною не заговорюють першими.

25. Більшості людей, які мене знають, я подобаюся.

26. Я людина товариська.

27. Іноді я так наполягаю на своєму, що люди втрачають терпіння.

28. Більшу частину часу настрій у мене подавлений.

29. Тепер мені важко сподіватися на те, що я чого-небудь доможуся в житті.

30. У мене мало впевненості в собі.

31. Іноді я кажу неправду.

32. Звичайно, я вважаю, що життя – гідна штука.

33. Я вважаю, що більшість людей здатні збрехати, щоб просунутися по службі.

34. Я охоче беру участь у зборах і інших громадських заходах.

35. Я сварюся зі членами моєї родини дуже рідко.

36. Іноді мені кортить порушити правила пристойності або кому-небудь нашкодити.

37. Найважча боротьба для мене – це боротьба із самим собою.

38. М'язові судороги або посмикування в мене бувають украй рідко (або майже не бувають).

39. Я досить байдужний до того, що зі мною буде.

40. Іноді, коли я себе неважливо почуваю, я буваю дратівливим.

41. Більшу частину часу в мене таке почуття, що я зробив щось не те або навіть щось погане.

42. Деякі люди до того люблять командувати, що мене так і тягне робити все всупереч, навіть якщо я знаю, що вони праві.

43. Я часто вважаю себе зобов'язаним відстоювати те, що находжу справедливим.

44. Моє мовлення зараз таке ж, як завжди (не швидше й не повільніше, немає ні хрипоти, ні невиразності).

45. Я вважаю, що моє сімейне життя таке ж гарне, як у більшості моїх знайомих.

46. Мене жахливо зачіпає, коли мене критикують або лають.

47. Іноді в мене буває таке почуття, що я просто повинен нанести ушкодження собі або кому-небудь іншому.

48. Моя поведінка значною мірою визначається звичаями тих, хто мене оточує.

49. У дитинстві в мене була така компанія, де всі намагалися стояти один за одного.

50. Іноді мене так і підмиває з ким-небудь затіяти бійку.

51. Бувало, що я говорив про речі, у яких не розбираюся.

52. Звичайно, я засинаю спокійно, і мене не тривожать ніякі думки.

53. Останні кілька років я почуваю себе добре.

54. У мене ніколи не було ні припадків, ні судорог.

55. Зараз моя вага постійна (я не худну й не повнію).

56. Я вважаю, що мене часто наказували незаслужено.

57. Я легко плачу.

58. Я мало утомлююся.

59. Я був би досить спокійним, якби в кого-небудь із моєї родини були неприємності через порушення закону.

60. З моїм розумом коїться щось негарне.

61. Щоб приховати свою сором'язливість, мені доводиться затрачати великі зусилля.

62. Приступи запаморочення в мене бувають дуже рідко (або майже не бувають).

63. Мене турбують сексуальні (статеві) питання.

64. Мені важко підтримувати розмову з людьми, з якими я тільки що познайомився.

65. Коли я намагаюся щось зробити, то часто помічаю, що в мене тремтять руки.

66. Руки в мене такі ж спритні й моторні, як і колись.

67. Більшу частину часу я відчуваю загальну слабість.

68. Іноді, коли я збентежений, я сильно потію, і мене це сильно дратує.

69. Буває, що я відкладаю на завтра те, що повинен зробити сьогодні.

70. Думаю, що я людина приречена.

71. Бували випадки, що мені було важко стриматися від того, щоб що-небудь не стягнути в кого-небудь або де-небудь, наприклад, у магазині.

72. Я зловживав спиртними напоями.

73. Я часто про що-небудь тривожуся.

74. Мені б хотілося бути членом декількох кружків або товариств.

75. Я рідко задихаюся, і в мене не буває сильних серцебиттів.

76. Усе своє життя я строго додержуюся принципів, заснованих на почутті обов’язку.

77. Траплялося, що я перешкоджав або робив всупереч людям просто із принципу, а не тому, що справа була дійсно важливою.

78. Якщо мені не загрожує штраф, і машин поблизу немає, я можу перейти вулицю там, де мені хочеться, а не там, де треба.

79. Я завжди був незалежним і вільним від контролю з боку родини.

80. У мене бували періоди такого сильного занепокоєння, що я навіть не міг усидіти на місці.

81. Найчастіше мої вчинки неправильно витлумачувалися.

82. Мої батьки й (або) інші члени моєї родини чіпляються до мене більше ніж треба.

83. Хтось керує моїми думками.

84. Люди байдужі й байдужні до того, що з тобою станеться.

85. Мені подобається бути в компанії, де всі жартують друг над другом.

86. У школі я засвоював матеріал повільніше, ніж інші.

87. Я цілком упевнений у собі.

88. Нікому не довіряти – найбезпечніше.

89. Раз у тиждень або частіше я буваю дуже збудженим і схвильованим.

90. Коли я перебуваю в компанії, мені важко знайти належну тему для розмови.

91. Мені легко примусити інших людей боятися мене, і іноді я це роблю заради забави.

92. У грі я волію вигравати.

93. Нерозумно засуджувати людину, що обманув того, хто сам дозволяє себе обманювати.

94. Хтось намагається впливати на мої думки.

95. Я щодня випиваю багато води.

96. Найщасливішим я буваю, коли залишаюся один.

97. Я обурююся щоразу, коли дізнаюся, що злочинець з якоїсь причини залишився безкарним.

98. У моєму житті був один або кілька випадків, коли я почував, що хтось за допомогою гіпнозу примушує мене робити ті або інші вчинки.

99. Я дуже рідко заговорюю з людьми першим.

100. У мене ніколи не було зіткнень із законом.

101. Мені приємно мати серед своїх знайомих значних людей, це як би додає мені вагомості у власних очах.

102. Іноді без усякої причини в мене раптом наступають періоди незвичайної веселості.

103. Життя для мене майже завжди пов'язане з напруженнями.

104. У школі мені було дуже важко говорити перед класом.

105. Люди виявляють до мене стільки співчуття й симпатії, скільки я заслуговую.

106. Я відмовляюся грати в деякі ігри, тому що це в мене погано виходить.

107. Мені здається, що я заводжу друзів із такою ж легкістю, як і інші.

108. Мені неприємно, коли навколо мене люди.

109. Як правило, мені не таланить.

110. Мене легко збентежити.

111. Деякі зі членів моєї родини робили вчинки, які мене лякали.

112. Іноді в мене бувають приступи сміху або плачу, з якими я ніяк не можу впоратися.

113. Мені буває важко приступити до виконання нового завдання або почати нову справу.

114. Якби люди не були настроєні проти мене, я досяг би в житті набагато більшого.

115. Мені здається, що мене ніхто не розуміє.

116. Серед моїх знайомих є люди, які мені не подобаються.

117. Я легко втрачаю терпіння з людьми.

118. Часто в новій обстановці я почуваюся тривожно.

119. Часто мені хочеться вмерти.

120. Іноді я буваю такий збуджений, що мені буває важко заснути.

121. Часто я переходжу на іншу сторону вулиці, щоб уникнути зустрічі з тим, кого я побачив.

122. Бувало, що я кидав розпочату справу, тому що боявся, що не впораюся з нею.

123. Майже щодня трапляється що-небудь, що лякає мене.

124. Навіть серед людей я, звичайно, почуваю себе самотнім.

125. Я переконаний, що існує лише одне єдине правильне розуміння сенсу життя.

126. У гостях я частіше сиджу де-небудь осторонь або розмовляю з ким-небудь одним, ніж беру участь у спільних розвагах.

127. Мені часто говорять, що я запальний.

128. Буває, що я з ким-небудь порозпускаю плітки.

129. Часто мені буває неприємно, коли я намагаюся застерегти кого-небудь від помилок, а мене розуміють неправильно.

130. Я часто звертаюся до людей за порадою.

131. Часто, навіть тоді, коли для мене все складається добре, я почуваю, що мені все байдуже.

132. Мене досить важко вивести із себе.

133. Коли я намагаюся вказати людям на їхні помилки або допомогти, вони часто розуміють мене неправильно.

134. Звичайно, я спокійний і мене нелегко вивести з душевної рівноваги.

135. Я заслуговую суворого покарання за свої провини.

136. Мені властиво так сильно переживати свої розчарування, що я не можу примусити себе не думати про них.

137. Часом мені здається, що я ні на що не здатний.

138. Бувало, що під час обговорення деяких питань я, особливо не замислюючись, погоджувався з думкою інших.

139. Мене дуже турбують усілякі нещастя.

140. Мої переконання й погляди непохитні.

141. Я думаю, що можна, не порушуючи закон, спробувати знайти в ньому лазівку.

142. Є люди, які мені настільки неприємні, що я в глибині душі радію, коли вони дістають наганяй за що-небудь.

143. У мене бували періоди, коли через хвилювання я втрачав сон.

144. Я відвідую всілякі громадські заходи, тому що це дозволяє мені побувати серед друзів.

145. Можна пробачити людям порушення тих правил, які вони вважають нерозумними.

146. У мене є дурні звички, які настільки сильні, що боротися з ними просто даремно.

147. Я охоче знайомлюся з новими людьми.

148. Буває, що непристойний або навіть нецензурний жарт викликає в мене сміх.

149. Якщо справа йде в мене погано, то мені відразу хочеться все кинути.

150. Я волію діяти відповідно до власних планів, а не додержуватися вказівок інших.

151. Люблю, щоб оточуючі знали мою точку зору.

152. Якщо я поганої думки про людину або навіть нехтую її, я мало намагаюся сховати це від нього.

153. Я людина нервова й легко збудлива.

154. Усе в мене виходить погано, не так, як треба.

155. Майбутнє здається мені безнадійним.

156. Люди досить легко можуть змінити мою думку, навіть якщо до цього воно здавалося мені остаточним.

157. Кілька разів на тиждень у мене буває таке відчуття, що повинне трапитися щось страшне.

158. Більшу частину часу я почуваю себе втомленим.

159. Я люблю бувати на вечорах і просто в компаніях.

160. Я намагаюся ухилитися від конфліктів і скрутних станів.

161. Мене дуже дратує те, що я забуваю, куди кладу речі.

162. Пригодницькі оповідання мені подобаються більше ніж оповідання про кохання.

163. Якщо я захочу зробити щось, але оточуючі вважають, що цього робити не стоїть, я можу легко відмовитися від своїх намірів.

164. Нерозумно засуджувати людей, які прагнуть схопити від життя все, що можуть.

165. Мені байдуже, що про мене думають інші

“Ключі” особистісного опитувальника “Адаптивність”

 

Шкала	Так	Ні
Достовірність (Д)		1, 10, 19, 31, 51, 69, 78, 92, 101, 116, 128, 138, 148
Поведінкова регуляція (ПР) та нервово-психічна стійкість (НПС)	4, 6, 7, 8, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 20, 21, 28, 29, 30, 37, 39, 40, 41, 47, 57, 60, 63, 65, 67, 68, 70, 71, 73, 80, 82, 83, 84, 86, 89, 94, 95, 96, 98, 102, 103, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 115, 117, 118, 119, 120, 122, 123, 124, 127, 129, 131, 135, 136, 137, 139, 143, 146, 149, 153, 154, 155, 156, 157, 158, 161, 162	2, 3, 5, 23, 25, 32, 38, 44, 45 49 52, 53, 54, 55, 58, 62, 66, 75, 87, 105, 132, 134, 140
Комунікативний потенціал (КП)	9, 24, 27, 33, 43, 46, 61, 64, 81, 88, 90, 99, 104, 106, 114, 121 126, 133, 142, 151, 152	26, 34, 35, 48, 74, 85, 107, 130 144, 147, 159
Моральна нормативність (МН)	14, 22, 36, 42, 50, 56, 59, 72, 77, 79, 91, 93, 125, 141, 145 150, 164, 165	13, 76, 97, 100, 160, 163

Таблиця 2.2.1 перекладу сирих балів у стени

Найменування шкал та кількість відповідей, що збіглися з ключем	Стени
ОАП	НПС	КЗ	МН
62->	46->	27-31	18->
51-61	38-45	22-26	15-17
40-50	30-37	17-21	12-14
33-39	22-29	13-16	10-11
28-32	16-21	10-12	7-9
22-27	13-15	7-9	5-6
16-21	9-12	5-6	3-4
11-15	6-8	3-4
6-10	4-5	1-2
1-5	0-3

 

Таблиця2.2.2 Інтерпретація основних шкал методики "Адаптивність"

Найменування шкал	Рівень розвитку якостей
	Нижче середнього (1-3 стена)	Вище середнього (7-10 стена)
НПС	Низький рівень поведінкової регуляції, певна схильність до нервово-психічних зривів, відсутність адекватності самооцінки і реального сприйняття дійсності..	Високий рівень нервово-психічної стійкості і поведінкової регуляції, висока адекватна самооцінка і реальне сприйняття дійсності.
КЗ	Низький рівень розвитку комунікативних здібностей, утруднення в побудові контактів з оточуючими, прояв агресивності, підвищена конфліктність	Високий рівень розвитку комунікативних здібностей, легко встановлює контакти з колегами, оточуючими, не конфліктний.
МН	Не може адекватно оцінити своє місце і роль у колективі, не прагне дотримуватися загальноприйняті норми поведінки.	Реально оцінює свою роль в колективі, орієнтується на дотримання загальноприйнятих норм поведінки.

ОАП = "Нервово-психічна стійкість" + "Комунікативні здібності" + "Моральна нормативність";з подальшою інтерпретацією за нижчеподаній таблиці(табл..2.2.3).

Таблиця 2.2.3. Інтерпретація адаптивних здібностей за шкалою "ОАП" методики "Адаптивність

Рівень адаптивних здібностей (стени)	Інтерпретація
5-10	Групи високої і нормальної адаптації. Особи цих груп досить легко адаптуються до нових умов діяльності, швидко входять у новий колектив, досить легко і адекватно орієнтуються в ситуації, швидко виробляють стратегію своєї поведінки. Як правило, не конфліктні, володіють високою емоційною стійкістю.
3-4	Група задовільної адаптації. Більшість осіб цієї групи володіють ознаками різних акцентуацій, які в звичних умовах частково компенсовані і можуть проявлятися при зміні діяльності. Тому успіх адаптації залежить від зовнішніх умов середовища. Ці особи, як правило, мають невисоку емоційною стійкістю. Можливі асоціальні зриви, прояв агресії та конфліктності. Особи цієї групи вимагають індивідуального підходу, постійного спостереження, корекційних заходів.
1-2	Група низької адаптації. Особи цієї групи володіють ознаками явних акцентуацій характеру і деякими ознаками психопатій, а психічний стан можна охарактеризувати, як прикордонне. Можливі нервово-психічні зриви. Особи цієї групи володіють низькою нервово-психічною стійкістю, конфліктні, можуть допускати асоціальні вчинки. Вимагають спостереження психолога і лікаря (невропатолога, психіатра).

 

 

Додаток Б

До пункту 2.2

Методика "Опитувальник Леонгарда-Шмішека"

Інструкція.

Вам пропонують твердження і запитання, що стосуються вашого характеру. Якщо ви згодні з твердженням чи відповідаєте на запитання “так”, то поставте поруч з номером запитання знак “+”, якщо ж не згодні чи відповідаєте “ні”, то знак “-”. Над відповідями довго думати не слід, правильних і неправильних відповідей тут немає.

 

1. У вас частіше буває веселий і безтурботний настрій?

2. Ви чутливі до образ?

3. Чи буває так, що у вас на очі навертаються сльози в кіно, театрі, у бесіді тощо?

4. Зробивши що – не будь, ви сумніваєтеся, чи все зроблено правильно, і не заспокоюєтеся доки не переконаєтеся ще раз у ньому?

5. У дитинстві ви були таким само сміливим, як інші ваші однолітки?

6. Чи часто у вас різко змінюється настрій від стану безмежної радості до відрази до життя, до себе?

7. Чи є ви зазвичай центром уваги в суспільстві, у компанії?

8. Чи буває так, що ви безпричинно знаходитеся в такому буркотливому настрої, що з вами краще не розмовляти?

9. Ви серйозна людина?

10. Чи здатні ви захоплюватися чим – не будь?

11. Чи заповзятливі ви?

12. Ви швидко забуваєте, якщо вас хтось скривдить?

13. Чи м’якосерді ви?

14. Опускаючи листа у поштову скриньку, чи перевіряєте ви проводячи рукою по щілині скриньки, що він упав у неї?

15. Чи прогнете ви завжди бути серед кращих працівників?

16. Чи бувало вам у дитинстві страшно під час грози чи при зустрічі з чужим собакою (а може бути, таке почуття буває і тепер)?

17. Ви прагнете в усьому і всюди зберігати порядок?

18. Ваш настрій залежить від зовнішніх обставин?

19. Чи люблять вас ваші знайомі?

20. Чи часто у вас буває почуття внутрішнього занепокоєння, відчуття можливої неприємності, лиха?

21. У вас часто буває трохи подавлений настрій?

22. Чи переживали ви хоча б раз істерику чи нервовий зрив?

23. Чи важко вам довго сидіти на місці?

24. Якщо стосовно вас несправедливо вчинили, ви зазвичай вважаєте потрібним енергійно обстоювати свої інтереси.

25. Чи можете ви зарізати курку чи вівцю?

26. Вас дратує, якщо вдома штора чи скатертина висять нерівно, і ви відразу ж намагаєтеся поправити їх.

27. Ви в дитинстві боялися залишатися на самоті вдома?

28. Чи часто у вас бувають безпричинні коливання настрою?

29. Ви прагнете бути висококваліфікованим працівником у своїй професії?

30. Чи швидко ви починаєте сердитися чи впадати в гнів?

31. Чи можете ви бути абсолютно безтурботним?

32. Чи буває так, що відчуття повного щастя буквально переповнює вас?

33. Як ви думаєте, вийшов би з вас ведучий гумористичного концерту?

34. Ви зазвичай висловлюєте власну думку досить відверто, прямо і недвозначно?

35. Вам важко переносити вигляд крові, він викликає у вас неприємні відчуття?

36. Чи подобається вам робота з великою особистою відповідальністю?

37. Ви схильні виступати на захист осіб, щодо яких допущена несправедливість.

38. Було б вам страшно спускатися в темний підвал?

39. Ви віддаєте перевагу роботі, в якій треба діяти швидко, але вимоги до якості виконання невисокі?

40. Чи товариські ви?

41. У школі ви охоче декламували вірші.

42. Чи тікали ви в дитинстві з дому?

43. Чи здається вам життя важким?

44. Чи буває так, що після конфлікту, образи ви були так розстроєні, що йти на роботу здавалося просто нестерпним?

45. Чи можна сказати, що при невдачі ви не втрачаєте почуття гумору?

46. Якби вас хто – не будь скривдив, зробили б ви першим крок до примирення?

47. Ви дуже любите тварин?

48. Ви іноді повертаєтеся, щоб переконатися, що залишили домівку або робоче місце в порядку, і там нічого непередбаченого не трапиться?

49. Вас іноді переслідує незрозуміла думка, що з вами чи вашими близькими може трапитися щось страшне?

50. Чи вважаєте ви, що ваш настрій дуже мінливий?

51. Чи важко вам виступати перед великою кількістю людей?

52. Ви можете вдарити кривдника, якщо він вас образить?

53. У вас дуже велика потреба в спілкуванні з іншими людьми?

54. Ви належите до тих, хто при будь яких розчаруваннях впадає в глибокий розпач?

55. Вам подобається робота, що вимагає енергійної організаторської діяльності?

56. У вас вистачає наполегливості досягати поставленої мети, незважаючи нате що на шляху до неї доводиться долати чимало перешкод?

57. Трагічний фільм може схвилювати вас так, що на очах виступають сльози?

58. Чи часто вам буває важко заснути через те, що проблеми пережитого чи майбутнього дня увесь час крутяться в голові?

59. У школі ви підказували чи давали списувати товаришам?

60. Вам знадобилась би велика напруга волі, щоб пройти вночі одному через цвинтар?

61. Чи ретельно ви стежите за тим, щоб удома кожна річ була завжди на своєму місці?

62. Чи буває так, що ви лягаєте ввечері спати в гарному настрої, а ранком встаєте в пригніченому, що триває ледве не весь день?

63. Чи легко ви звикаєте до нових ситуацій?

64. Чи бувають у вас головні болі?

65. Ви часто смієтеся?

66. Ви можете бути привітним навіть з тими, кого ви не цінуєте і не поважаєте?

67. Ви рухлива людина?

68. Ви дуже переживаєте через несправедливість?

69. Ви настільки любите природу, що можете назвати її своїм другом?

70. Ідучи з дому, лягаючи спати, перевіряєте ви, чи закритий газ, чи погашене світло, чи замкнені двері?

71. Ви дуже боязкі?

72. Чи змінюється ваш настрій при вживанні алкоголю?

73. В юності ви охоче брали участь у художній самодіяльності?

74. Ви розцінюєте життя трохи песимістично, без очікування радості?

75. Чи часто вас тягне подорожувати?

76. Ваш настрій може змінюватися так різко, що стан радості раптом змінюється похмурістю і пригніченістю?

77. Чи легко вам удається підняти настрій друзів у компанії?

78. Чи довго ви переживаєте образу?

79. Чи довго ви переживаєте прикрості інших людей?

80. Будучи школярем, ви нерідко переписували сторінку, якщо випадково ставили на ній пляму.

81. Ви ставитеся до людей скоріше з обережністю і недовірою, ніж довірливістю?

82. Чи часто ви бачите страшні сни?

83. Чи буває, що ви остерігаєтеся того, що кинетеся під колеса прямуючого потягу чи випадете з вікна, розташованого на високому поверсі?

84. У веселій компанії ви зазвичай веселі?

85. Чи здатні ви відволіктися від важких проблем, що вимагають вашого рішення?

86. Ви стаєте менш стриманим і почуваєтеся вільнішим під впливом алкоголю?

87. У бесіді ви скупі на слова?

88. Якби вам требу було грати на сцені, ви змогли б увійти в роль настільки, що це тільки гра?

Обробка результатів

Для зручності обробки результатів можна виготовити трафарети згідно з ключем, які накладаються на бланк відповідей, заповнений випробуваним. Потім здійснюється підрахунок відповідей, відповідних ключу і помножених згідно йому на 2, 3 або 6. При збігу відповіді на питання з ключем відповіді привласнюється один бал.

Ключ

1.Демонстративність/демонстративний тип:«+»: 7, 19, 22, 29, 41, 44, 63, 66, 73, 85, 88.

«-»: 51.Суму відповідей помножити на 2.

2.Неврівноваженість/неврівноважений тип:

«+»: 2, 15, 24, 34, 37, 56, 68, 78, 81.

«-»: 12, 46, 59.

Суму відповідей помножити на 2.

3.Педантичність/педантичний тип:

«+»: 4, 14, 17, 26, 39, 48, 58, 61, 70, 80, 83.

«-»: 36.

Суму відповідей помножити на 2.

4. Збудливість/Збудливий тип:

«+»: 8, 20, 30, 42, 52, 64, 74, 86.

Суму відповідей помножити на 3.

5.Гіпертимність/гіпертимний тип:

«+»: 1, 11, 23, 33, 45, 55, 67, 77.

Суму відповідей помножити на 3.

6.Дистимність/дистимний тип:

«+»: 9, 21, 43, 75, 87.

«-»: 31, 53, 65.

Суму відповідей помножити на 3.

7.Тривожність/тревожно-боязливий тип:

«+»: 16, 27, 38, 49, 60, 71, 82.

«-»: 5.

Суму відповідей помножити на 3.

8.Екзальтованість/афективно-екзальтований тип:

«+»: 10, 32, 54, 76.

Суму відповідей помножити на 6.

9.Емотивність/емотивний тип:

«+»: 3, 13, 35, 47, 57, 69, 79.

«-»: 25.

Суму відповідей помножити на 3.

10.Циклотимность/циклотимный тип:

«+»: 6, 18,28,40,50,62,72,84.

Суму відповідей помножити на 3.

 

Додаток В

До пункту 2.2

Методика Дж. Тейлора «Шкала тривожності»

(додаю мовою оригіналу)

. Инструкция

Прочитайте высказывания в опроснике. Если вы согласны с высказыванием, то поставьте в столбике напротив него знак «+», если нет, то знак «-». Оцените таким образом все 60 высказываний опросника. Старайтесь отвечать, не задумываясь.