Вплив на розвиток емоційно-вольової стійкості та її роль у професійно-психологічному відборі військовослужбовців військової служби за контрактом.




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вплив на розвиток емоційно-вольової стійкості та її роль у професійно-психологічному відборі військовослужбовців військової служби за контрактом.



Емоційна стійкість є однією з найважливіших особистісних якостей, які впливають на ефективність та надійність дій військовослужбовця в екстремальних ситуаціях. Сьогодні не вироблено єдиного підходу до визначення сутності емоційної стійкості, не повністю визначено всі психологічні механізми і фактори розвитку цього феномену. Суттєві розбіжності у визначенні цього поняття з’явилися через різні підходи до вивчення цієї особистісної якості.

О. Чернікова ознаками емоційної стійкості називає:

а) відносну стійкість оптимального рівня інтенсивності емоційних реакцій;

б) стійкість якісних особливостей емоційних станів, тобто стабільну спрямованість емоційних переживань за їх змістом на позитивне рішення майбутніх завдань.

Вона зауважує, що «емоційна стійкість спортсмена виявляється не в тому, що він перестає переживати сильні спортивні емоції, а в тому, що ці емоції досягають оптимального ступеня інтенсивності». Результати вищезазначених теоретичних досліджень дозволяють зробити висновок, що емоційну стійкість значною мірою детермінують змістовні і динамічні характеристики емоційного процесу.

Необхідність професійного психологічного відбору обумовлена високими вимогами до сучасного військовослужбовця; значимістю наслідків від помилок, що виникають під час військової служби; необхідністю зниження матеріальних втрат внаслідок відрахування з навчальних військових частин та дострокового звільнення з військової служби осіб, що не відповідають сучасним вимогам. негативним впливом на боєздатність та морально-психологічний клімат підрозділів конфліктів, порушення військової дисципліни, злочинів. У сучасному напрямку реформ Збройних Сил україни суть професійного психологічного відбору може бути визначена як виявлення і оцінка характерних для людини стійких психофізіологічних, психічних і соціально-психологічних властивостей, а також співвідношення їх з тими якостями, які необхідні для успішного оволодіння конкретною професійною діяльністю і подальшого ефективного виконання посадових обов'язків та бойових завдань. Таким чином, професійний психологічний відбір слід розглядати в соціальному і особистісному аспектах. Стосовно військової служби особистісний аспект професійного психологічного відбору має особливе значення відносно громадян, охочих поступити на військову службу за контрактом. В цьому випадку людина сама ухвалює рішення про заключення контракту, а завдання заходів професійного психологічного відбору, що проводяться по відношенню до нього, полягає, по-перше, в орієнтації кандидата на найбільш відповідну для нього військову посаду, а по-друге, у визначенні професійної придатності до тих військових посад, які є вакантними.

Слід зазначити, що професійний психологічний відбір є лише частиною професійного відбору, до складу якого входять також аналіз морально-ділових якостей, біографічних даних, оцінку стану здоров’я, рівня освіти, фізичного розвитку. Всі види професійного відбору спрямовані на оцінку різних груп властивостей і характеристик людини. Тому професійний психологічний відбір оцінює лише психологічні якості. Професійний психологічний відбір є ефективним лише у поєднанні з відпрацьованою системою заходів з навчання та виховання особового складу. Таким чином, професійний психологічний відбір – один з елементів забезпечення високої боєздатності особового складу. Досвід передових частин оперативного командування свідчить про те, що цілеспрямована діяльність командирів, штабів, органів з гуманітарних питань щодо відбору осіб на військову службу за контрактом є одним з чинників успішного виконання завдань бойової готовності, підготовки військ, зміцнення військової дисципліни. Разом з тим, аналіз та практика свідчать, що зневажливе ставлення окремих командирів (начальників) до якісного професійного відбору кандидатів для проходження служби за контрактом призводить до дострокового їх звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, через сімейні обставини, з інших суб’єктивних причин. Одночасно, суб’єктивізм та протекціонізм з боку посадових осіб військових комісаріатів, командирів військових частин у прийомі кандидатів на військову службу за контрактом вкрай негативно впливає на якісну характеристику особового складу, суттєво гальмує виконання завдань Державної цільової програми оптимізації та реорганізації Збройних сил України на період 2015-2017 років.

Недоліки в роботі з питань вивчення індивідуальних властивостей кандидатів на контрактну службу призводять до того, що такі військовослужбовці стають на шлях грубого порушення військової дисципліни та правопорядку, завдають значних матеріальних збитків. Тому, з метою підвищення якості комплектування військ військовослужбовцями, в тому числі і військовослужбовцями служби за контрактом, добору кандидатів у підрозділи необхідно значно покращити якість проведення професійно-психологічного відбору. В основі професійно-психологічного відбору лежить оцінка індивідуальних психологічних особливостей військовослужбовців та призовників з метою встановлення ступеню їх відповідності вимогам конкретної спеціальності. Дуже важливий принцип комплексного, системного підходу до оцінки індивідуальних психологічних особливостей. Всебічний аналіз якостей кандидатів, який включає соціально-психологічне вивчення та психофізіологічне обстеження, дозволяє підвищити надійність прогнозу професійної придатності.

Комплексний підхід в оцінці ефективності професійного психологічного відбору відповідає всебічному особистісному підходу в діагностиці професійно важливих якостей. Його використання дозволяє виявити дійсні можливості імовірнісного прогнозу професійної придатності, подолавши при цьому як недовіру до психологічних методів, так і невиправданий оптимізм відносно їх використання. У процесі комплексної оцінки кандидата приймається на увагу здатність його психіки до компенсації і взаємозамінності окремих якостей і здібностей. У той час, як одні якості піддаються змінам, інші носять досить стійкий характер. Так, стабільність темпераменту дозволяє більш надійно здійснювати прогноз майбутньої діяльності кандидата. Інші, як, наприклад, рівень знань або характер відносин, можуть змінюватися досить швидко. Щоб не заплутатися в окремих оцінках і створити об'єктивний комплекс методик, застосовуються батареї психологічних методик, що дозволяють охарактеризувати деяку сукупність найбільш інформативних якостей особистості.

Винесення висновку за результатами психологічного і психофізіологічного обстеження здійснюється у два етапи. На I - визначаються рівні пізнавальних здібностей і нервово-психічної стійкості кандидата, на II - визначається рівень розвитку окремих індивідуально-психологічних якостей, професійно важливих для служби на конкретних військових посадах (за класами споріднених військових посад). Висновок про професійну придатність громадян до проходження військової служби у Збройних Силах України, навчання у військових навчальних закладах виноситься фахівцями, визначеними для проведення професійно-психологічного відбору, за результатами виконання всіх методик психодіагностичних тестів. Професійно важливі якості:

Особливості нервової системи (сила,врівноваженість,рухливість): Тепінг-тест, Тест Я.Стреляу

Увага(концентрація,розподіл,переключення)

Інтелект(вербальний,невербальний,загальний): Тест Амтхауера,Тест Равена Емоційна стабільність: Тест Айзенка (нейротизм)

Комунікативні та організаторські здібності: КОС-2

Емоційно вольова сфера: Тест Кеттела Рівень НПН: “Багаторівневий особистісний опитувальник “Адаптивність”, шкала поведінкової регуляції; “Особистісний опитувальник 16-ФОО” (фактор С) (для жінок - “Багаторівневий особистісний опитувальник “Адаптивність”, шкала поведінкової регуляції; “Особистісний опитувальник 16-ФОО” (фактор С)).

Емоційна стійкість як якість особистості становить єдність таких компонентів:

а) мотиваційного (сила мотивів значною мірою визначає емоційну стійкість. Змінюючи мотивацію, можна збільшити (або зменшити) емоційну стійкість);

б) емоційного досвіду особистості, набутого у процесі подолання негативних впливів екстремальних ситуацій;

в) вольового, який виражається у свідомій саморегуляції дій, приведення їх у відповідність з вимогами ситуації;

г) інтелектуального (оцінка і визначення вимог ситуації, прогноз її можливої зміни, прийняття рішень про способи дій).

Таким чином, під емоційною стійкістю військовослужбовця розуміємо здатність його психіки долати стан надмірного емоційного тиску при виконанні складної діяльності, не піддаючись деструктивним емоційним навантаженням і маючи при цьому стабільну позитивну спрямованість емоційних переживань.

Отже, успіх виконання необхідних дій у складній емоційній ситуації залежить не тільки від емоційної стійкості, але ще й від багатьох інших особистісних якостей та досвіду людини. При застосуванні підходу, коли емоційну стійкість сприймають як здатність довільно пригнічувати емоційні реакції (тобто «силу волі», демонстровану в наполегливості, терплячості, самовладанні, самоконтролі та витримці), існує ризик обмеження розуміння її сутності та форм прояву.

Висновки до розділу

Умови формування емоційно - вольовий стійкості має низку особливостей. Зокрема, під час профвідбору військовослужбовці вже зазнають впливу стресу, напруженню, унаслідок чого відбувається різке зниження рівня половини їхньої морально-психологічною готовності до виконання завдань, але істотно впливають насамперед емоційно - вольову стійкість військовослужбовців. Програма профвідбору Збройних Сил України передбачає вплив на розвиток емоційно-вольової стійкості під час проходження тестування кандидатів до військової служби за контрактом,а успіх самих новобранців залежить не тільки від емоційної стійкості, але ще й від індивідуально-особистісних якостей та досвіду людини.

РОЗДІЛ 2 Планування та інструментальне забезпечення проведення емпіричного дослідження

2.1. Методика організації та проведення емпіричного дослідження Емпіричне дослідження емоційно-вольової стійкості військовослужбовців військової служби за контрактом під час професійного відбору було проведено в 2 етапи.

На першому етапі було проведено психологічне вивчення військовослужбовців, аналізїх особових справ під час проходження профвідбору, на другому етапі – проведення батареї тестів.

Для досягнення мети було використано систему психологічної діагностики “ЛІДЕР-1” (далі – СПД “ЛІДЕР-1”) призначена для якісного професійно-психологічного добору кандидатів до заміщення на посади офіцерського складу ланки взвод - рота (батарея) - батальйон (дивізіон) а також для діагностики індивідуально-психологічних якостей військовослужбовців інших категорій в системі професійно-психологічного вивчення.

1. БОО “Адаптивність -200

2. Методика експрес діагностики властивостей нервової системи (тепінг-тест)

3. Методика виявлення комунікативних та організаторських схильностей (КОС-2)

4. Методика “Лідерські якості” Методика призначена для виявлення схильності до лідерства. 5. Методика діагностики самооцінки психічних станів (адаптований варіант методики Г.Айзенка)

6. Методика діагностики мотивації Т.Елерса

7. Методика діагностики типу поведінкової активності Вассермана і Гуменюка

8. Диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО) Є.О.Климова





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.242.55 (0.011 с.)