Семінарське заняття № 4-5: «Правові основи діяльності журналіста»

1.Які закони,що регламентують діяльність журналістів Ви знаєте?

Питання правової регламентації журналістської діяльності в Україні на сьогодні є дуже важливим. Створено правові основи, встановлено державні гарантії й свободи згідно з Конституцією України і відповідно до Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (1992), “Про інформацію” (1992 р), “Про телебачення і радіомовлення” (1993), “Про інформаційні агентства” (1995), “Про рекламу” (1996). Основні положення документів полягають у регламентації діяльності ЗМІ; відносин між редакціями ЗМІ, громадянами та організаціями; міжнародної діяльності; відповідальності за порушення свободи діяльності ЗМІ. Закон України “Про видавничу справу” (1997), регламентує сприяння законодавства у сфері видавничої справи, національно-культурного розвитку українського народу, захисту прав та інтересів авторів, видавців, виробників, розповсюджувачів і споживачів видавничої продукції.

Закон України “Про авторське право і суміжні права” (1993), охороняє особисті (немайнові) і майнові права авторів та правонаступників, пов’язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права). Відповідно до цього документа об’єктами авторського права є текстові та аудіовізуальні твори. Під дію авторського права підпадають твори, випущені у світ чи не випущені у світ, але виражені в будь-якій об’єктивній формі, що дає можливість відтворювати результати творчої діяльності автора. Авторське право охороняє драматичні, музично-драматичні, музичні твори, твори скульптури, архітектури, живопису та ін. мистецтва, креслення, ілюстрації. Звичайно, всі ці твори знаходять своє відображення в журналістиці, в засобах масової інформації.

До засобів масової інформації мають відношення й такі закони, як Закон “Про державну таємницю” (1994), опубліковані проекти законів “Про розвиток і захист національного інформаційного простору України та державну підтримку засобів масової інформації та книжково-журнальних видавництв” (1996), “Про порядок висвітлення діяльності державних органів в Україні засобами масової інформації” (1998). Окремі правові норми щодо ЗМІ містять Цивільний та Кримінальний кодекси.

 

2.Що значно ускладнює становище журналіста у його професійній діяльності?

Права та обов’язки журналістів друкованих ЗМІ, у тому числі на відвідування органів місцевого самоврядування з можливістю зібрати інформацію, відкрито користуватись технічними засобами, передбачені статтею 26 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”.

Натомість ні Закон України “Про телебачення і радіомовлення”, ні жоден інший законодавчий акт не містять переліку професійних прав та обов’язків телерадіожурналістів, що значно ускладнює відстоювання їхніх прав у конфліктних ситуаціях на місцях.

3.Яку Ви знаєте практичну реалізацію прав і обов’язків журналістів в реальних умовах?

Перший обов'язок - збереження в таємниці джерела інформації. Це один з основних професійних принципів, сенс якого полягає в наступному. Надбанням суспільної свободи є те, що люди можуть безбоязно повідомляти про соціально значущі речі і події в засобах масової інформації, а також обговорювати подібні події у ЗМІ, - навіть якщо інформація містить відомості про непорядні вчинки і поведінку самих інформаторів. При цьому дискусія в ЗМІ має велику суспільну значимість, ніж безпосереднє знаходження і засудження винних. Введення такої норми надає захист як громадянину, який, розголошуючи інформацію, вже не боїться за свою долю і благополуччя, так і журналістові - від невластивої йому ролі агента державних органів охорони правопорядку.

Друге право журналіста, якому відповідає схожий обов'язок, - дотримання достовірності інформації. Журналіст, з одного боку, має право перевіряти достовірність інформації, що повідомляється йому,з іншого - він зобов'язаний переконатися в достовірності інформації до її поширення (п. 2 ч. 1 ст. 49). Останнє фактично означає, що журналіст відповідає за кожне слово, написане в статті або те, що прозвучало в телерадіопередачі, якщо він готував матеріал.

Право перевіряти повідомлену журналісту інформацію є тим принципом, який дозволяє йому вимагати відповіді на запит, відвідувати державні органи й організації, бути прийнятим посадовими особами, отримувати доступ до документів і матеріалів, робити записи, відвідувати місця стихійних лих і катастроф, володіти іншими правами, спеціально обговореними в Законі про ЗМІ.

 

4.Який закон України невдовзі спричинить кримінальну відповідальність журналіста?

Закон про наклеп, що призведе до зміни в незалежних ЗМІ. Але кримінальна відповідальність має бути у випадку, якщо буде доведено тяжкі, непоправні наслідки через поширення неправдивої інформації - смерть, самогубство, втрата здоров'я Це робиться тільки для того, щоб будь-які висловлювання проти партії влади, проти президента могли бути розцінені як наклеп, і це могло бути підставою для порушення кримінальної справи проти будь-якої особи. Не треба думати, що це закон, спрямований проти журналістів чи проти свободи слова.

 

5.Які гарантії соціального захисту журналістів Ви знаєте?

1. Ч. 4, ст. 45-1 Закону України "Про інформацію" передбачено, що "умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснювані посадовою особою або групою осіб за попередньою змовою, тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України".

Відповідно до статті 171 Кримінального кодексу України "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів", "умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років". При цьому "переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років".

Кваліфікуючою ознакою цього злочину є наявність суспільної небезпеки діяння.

2. Відповідно до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за "неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню…" встановлено адміністративну відповідальність у вигляді накладання штрафу в розмірі від п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Механізм захисту свободи слова та діяльності журналіста передбачено Законом України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" №540/97-ВР вiд 23.09.1997. Статтею 17 Закону закріплено, що:

"Відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.

Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі".

Таким чином журналіст, у зявзку зі здійсненням ним професійних обов’язків, не лише захищений законом від арешту, затримання, чи вилучення зібранних ним метеріалів, але й, злочинна діяльність проти особи журналіста прирівняна до діяльності проти працівника правоохоронного органу, й, відповідно до ст..ст. 343, 345, 347, 348, 349, тощо Кримінального кодексу України карається суттєвими строками позбавлення волі, аж до довічного ув’язнення.

 

Тестові завдання до семінарів № 4-5: