Кредитно-модульна система організації навчального процесу

модель організації навчального процесу, що ґрунтується на поєднанні модульної організації навчального процесу та використання кредитів ECTS для обліку навчального навантаження студентів

 

Критерії оцінки

положення, урахування яких є обов’язковим при виставленні тієї чи іншої оцінки

Курсові проекти (роботи)

виконуються з метою закріплення, поглиблення та узагальнення знань, одержаних під час навчання та їхнього застосування для комплексного вирішення конкретного фахового завдання

Лекція

систематичний, послідовний виклад якогось питання

Лекція вступна

вид лекції, метою якої є дати студентам загальне уявлення про завдання і зміст усього курсу, розкрити структуру і логіку розвитку конкретної галузі науки, техніки, культури, взаємозв’язок з іншими дисциплінами

Лекція заключна

вид лекції, де підбивається підсумок вивченому й викладеному матеріалу з даного предмета в цілому через виділення вузлових питань лекційного курсу і зосередження уваги на практичному значенні здобутих знань для подальшого навчання чи майбутньої професійної діяльності студентів

Лекція оглядова

вид лекції, головне завдання якої полягає у забезпеченні взаємозв’язку і наступності між теоретичними знаннями і практичними уміннями та навичками студентів

Лекція тематична

вид лекції, метою якої є розкриття конкретних тем навчальної програми

Лекція установча

вид лекції, головне завдання якої розкрити у загальному зміст дисципліни, визначити вузлові питання і дати “установку” для самостійного опрацювання курсу чи його частини, окремих тем, розділів

Магістр

освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста, здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства

Метод

спосіб організації практичного й теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об’єкта

Метод навчання (інформаційно-рецептивний (пояснювально-ілюстративний)

При такому методі викладач повідомляє готову інформацію, а учні (студенти) сприймають, осмислюють і фіксують її в пам’яті

Метод навчання (дослідницький)

метод залучення учнів (студентів) до самостійних і безпосередніх спостережень, експериментів, аналізу, синтезу, узагальнень, на основі яких вони встановлюють зв’язки між предметами, властивостями, роблять висновки, пізнають закономірності

Метод навчання (евристичний (частково-пошуковий)

різновид проблемного методу. При такому методі викладач сформульовану проблему в основному розв’язує сам, а учні лише частково залучаються до пошукової діяльності на окремих її етапах

Метод навчання (проблемний)

метод, при якому викладач не лише повідомляє учням (студентам) готові знання (кінцеві висновки науки), а й відтворює певною мірою шлях їх відкриття. Технологія методу: учитель формулює проблему - виявляє внутрішні суперечності, що виникають під час її розв’язання – роздумує вголос, висловлюючи припущення (гіпотезу) – обговорює його (її) – доводить істинність – формулює висновок

Метод навчання (репродуктивний)

метод ґрунтується на відтворюючому характері мислення учнів (студентів)

Модуль

логічно завершена частина навчального матеріалу, яка обов’язково супроджується контролем рівня знань й сформованості умінь та навичок студентів

 

Н

Навички

дії, складові частини яких у процесі формування стають автоматичними, але не позбавлені контролю свідомості

Навчальна лекція

логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів

Навчальний план

основний нормативний документ, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напряму освітньої або кваліфікаційної підготовки

Навчальний процес

система організування навчально-виховної діяльності, в основі якої – органічна єдність і взаємозв’язок викладання і учіння, спрямована на досягнення цілей навчання й виховання

Навчання

цілеспрямований процес передачі й засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини. Процес двосторонній, який включає в себе дві категорії - викладання та учіння

Норми оцінки

опис умов, на які має спиратись педагог, виставляючи студентові (учневі) оцінку

Опис

передбачає чітку, виразну, образну інформацію про властивості предметів, їх ознаки, які сприймаються органами чуття

Освіта

певна сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, поглядів і переконань, певної практичної підготовки, що досягаються в навчально-виховному процесі

Освітній проект

форма організації занять, що передбачає комплексний характер діяльності всіх його учасників, отримання освітньої продукції за певний проміжок часу – від одного заняття до декількох місяців

Освітньо-професійна програма підготовки

перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначеного обсягу годин, відведених на їх вивчення, форм підсумкового контролю

Основні динамічні етапи учіння

мотивація

усвідомлення мети й завдання кожного заняття

сприймання нового матеріалу

осмислення, збагнення інформації, логічне опрацювання нового матеріалу

узагальнення й систематизування одержаної інформації

закріплення знань, умінь і навичок

застосування знань, умінь і навичок у різних умовах

самоконтроль і корекція одержаних знань

Основні принципи контролю й оцінювання знань

індивідуальності - полягає в індивідуальній роботі викладача з кожним студентом (учнем)

системності - полягає у систематичному здійсненні контролю і оцінки знань протягом періоду навчання, протягом вивчення певного курсу, дисципліни

тематичності - полягає у здійсненні контролю і оцінки знань за кожною темою чи найважливішими темами курсів, навчальних дисциплін

диференційованості оцінки успішності – передбачає здійснення її на основі визначення рівнів засвоєння знань

єдиності вимог до студентів - передбачає єдині вимоги з боку викладачів до аналізу й оцінки ходу вивчення і засвоєння майбутніми спеціалістами навчально-програмового матеріалу у відповідності з кваліфікаційними характеристиками, чинними навчальними планами і програмами

об’єктивності – передбачає дотримання однакових вимог і встановлених критеріїв неупередженість по відношенню до студентів (учнів) при здійсненні контролю і оцінюванні знань

Основні принципи навчального процесу

науковість

гуманізм

демократизм

наступність та безперервність

незалежність від втручання будь-яких партій, інших громадських та релігійних організацій

Основними формами організування перевірки знань

індивідуальна перевірка

фронтальна перевірка

самоконтроль

рейтингова система

П

Підготовка до занять

творчість педагога, його «творча лабораторія», у якій вирішуються питання планування, організації навчання, мотивації, контролю; включає: 1) підготовку до навчального року, 2) планування системи занять, 3) підготовку до окремих занять

Педагогіка

наука про навчання й виховання

Педагогічна діяльність

вид професійної діяльності, змістом якої є навчання, виховання, освіта, розвиток тих, хто навчається

Перевірка знань підсумкова

підсумкові контрольні роботи, заліки, екзамени, курсові та дипломні роботи, виробнича, інноваційна, педагогічна практики тощо

Перевірка знань попередня

виявлення у студентів (учнів) рівня знань, умінь, способів дій, які мають стати фундаментом для засвоєння нової теми, у порядку підготовки до практичних чи лабораторних робіт

Перевірка знань поточна

одержання оперативної інформації з прогалин у знаннях, і на основі якої, за необхідності, слід здійснити відповідне коригування навчальної діяльності

Перевірка знань тематична

виявлення рівня засвоєння обов’язкових знань з відповідної теми

 

Питання зустрічні

призначеня для формування у студентів умінь всебічно і глибоко обґрунтовувати висунуту тезу, положення, здібності виявити логічні помилки, які стали причиною непереконливих чи суперечливих висновків

Питання казусні

Пропонуються студентові чи усій групі у тих випадках, коли у виступі, доповіді проблема висвітлена у загальному правильно, але не глибоко і досить схематично, коли усе здається зрозумілим, ясним і простим і тоді виникає необхідність показати, що у викладеній проблемі не усе так просто, як це видається на перший погляд

Питання навідні

Їх мета ввести суперечку у потрібне русло; Часто для цієї мети використовують так звані переломні питання

 

Питання уточнюючі

Їх мета спонукати студента висловити свою думку чіткіше, однозначніше, щоб визначити чи мала місце обмовка чи неправильне тлумачення проблеми, змісту того чи іншого поняття

 

Пояснення

передбачає аналіз, тлумачення й доказ різних положень навчального матеріалу шляхом розкриття причинно-наслідкових та інших зв’язків і закономірностей

Практичне заняття

вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань

 

Прийом навчання

окрема(-і) операція(-ї), розумові чи практичні дії викладача або учнів (студентів), які розкривають чи доповнюють спосіб засвоєння матеріалу, що виражає даний метод