Аналіз виховного значення навчального матеріалу

призначений, щоб визначити як краще використати навчальний матеріал для виховного впливу на учнів (студентів)

Аналіз дидактичний

призначений уточнити і сформулювати дидактичну мету заняття, чітко визначити дидактичні завдання і способи їх розв’язання на різних етапах заняття тощо

Аналіз логічний

передбачає, що у процесі викладання нових знань педагог оперує основними формами логічного мислення: поняттями, судженнями, дедуктивними (безпосередніми і опосередкованими) і індуктивними умовиводами, умовиводами за аналогією

Аналіз понятійний

передбачає вичленення основних понять, фактів у змісті навчального матеріалу для правильного визначення дидактичної мети і завдань, вибору методів навчання

Аналіз психологічний

є, у певній мірі, конкретизацією логічного аналізу; необхідний для визначення проблемності навчального матеріалу і психологічної готовності учнів (студентів) до самостійної пізнавальної діяльності

Бесіда

метод навчання, у процесі якого викладач, спираючись на наявні в учнів (студентів) знання й досвід, користуючись запитаннями, підводить слухачів до розуміння й засвоєння нових знань, до повторення й перевірки знань навчального матеріалу

Вік

конкретна, відносно обмежена в часі, ступінь фізичного і

психічного розвитку людини.

Верифікація

доведення істинності гіпотези

Вибіркові змістові модулі

забезпечують підготовку для виконання вимог

варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі

відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном

навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією

певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій

підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності

Вид діяльності

характеристика об’єднання ресурсів (устаткування,

робочої сили, технологічних засобів, сировини та матеріалів) та виробничого

процесу для створення виробництва конкретної продукції та надання послуг.

Види запитань у навчальному процесі

уточнюючі

навідні

зустрічні

казусні

Викладання

діяльність того, хто навчає, викладає, тобто передає студентам наукові знання і формує їх особистісні якості

Вимога

норма, правило, якому хто або що-небудь повинні підлягати

 

Виробнича практика

одна із форм організації навчального процесу у вищій школі, дидактичні цілі якої – формування професійних умінь і навичок; розширення, закріплення, узагальнення та систематизація знань шляхом їхнього застосування у реальній діяльності

Вправи

багаторазове виконання розумових або практичних дій з метою опанування ними

Гіпотеза

складна форма мислення – припущення про існування

можливого зв’язку між явищами, яке за наявного рівня розвитку науки не

можна довести; у дидактичному експерименті гіпотеза, як правило, – це

припущення можливості зв’язків між новими умовами й засобами навчання і

тими змінами, які очікуються в результатах навчання і розвитку студентів під їх

впливом

Гра дидактична

метод імітації (наслідування, відображення), прийняття управлінських рішень у різноманітних ситуаціях шляхом гри (програвання, розігрування) за правилами, що надані або виробляються самими учасниками

Група

сукупність індивідів, що розглядається з точки зору їхньої

соціальної, виробничої, вікової, побутової, професійної спільності. Групи

бувають умовні і реальні. Характерною ознакою групи є рівень її соціально-

психологічної зрілості. Високий рівень зрілості перетворює групу в колектив

Дебати

техніка залучення присутніх до формально структурованих

обговорень суперечливих поглядів на одну і ту саму проблему

Дедукція

логічна операція, метод пізнання; перехід від загального

знання про предмет даного класу до одиничного (окремого)

Дидактика

частина педагогіки, яка розробляє теорію освіти й навчання, а також виховання у процесі навчання

Дидактична структура уроку

1. Актуалізація попередніх знань

2. Формування нових понять і способів дій

3. Застосування набутих знань чи дій

Дидактичний тест

система завдань специфічної форми, що дозволяє якісно оцінити структуру і виміряти рівень знань та сформованості умінь і навичок

Дидактичний тест І рівня складності

належить до методів контролю засвоєння знань на понятійному рівні. До цих тестів можна віднести завдання на впізнавання, які передбачають відповідь або “так”, або “ні”; завдання на розпізнавання, які містять запитання зі змістом “шо це таке?”; завдання на класифікацію і встановлення відповідності

Дидактичний тест ІІ рівня складності

передбачає перевірку засвоєння знань на репродуктивному рівні (відтворення і застосування) і містять завдання-підстановки (“закінчити означення”, “вставити пропущене слово”), завдання на вибір правильної відповіді, завдання для вирішення за певним алгоритмом

Дидактичний тест ІІІ рівня складності

дає змогу виявити засвоєні знання на умовно-професійному рівні і містять завдання, що вимагають розв’язання задач практичного характеру, критичної оцінки, аналізу і синтезу інформації або застосування отриманих знань у нестандартних умовах

Дидактичний тест відкритий

потребує детальної або короткої відповіді, які студент (учень) формулює довільно і самостійно

 

Дидактичний тест закритий

студенту (учневі) пропонується на вибір декілька відповідей, із яких одна або кілька є правильними

Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи)

виконуються на завершальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі і передбачають: систематизацію, закріплення, розширення теоретичних знань зі спеціальності та застосування їх для розв’язання конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих та інших завдань; розвиток навичок самостійної роботи й опанування методики дослідження та експерименту, пов’язаних із темою проекту (роботи)

Ефективні методи перевірки і контролю успішності студентів

метод спостережень за роботою студентів (учнів) під час аудиторних (класних) та позааудиторних (позакласних) занять

метод усної перевірки та контролю знань

метод письмових робіт

метод практичних робіт

метод програмового контролю –машинного і безмашинного

Зміст вищої освіти

науково-обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів

Зміст освіти(у повному його розумінні)

система наукових знань про природу, суспільство, людське мислення, практичних вмінь і навичок та способів діяльності, досвіду творчої діяльності, світоглядних моральних, естетичних ідей та відповідної поведінки, якими повинен оволодіти учень (студент, слухач) у процесі навчання

Кваліфікаційна характеристика

це основні вимоги до професійних

якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання

професійних обов’язків

Кваліфікація

здатність особи виконувати завдання та обов’язки

відповідної роботи. Кваліфікація вимагає певного освітньо-кваліфікаційного

рівня. Кваліфікація визначається через назву професії

Класифікація

групування предметів або явищ у класи за

найістотнішими ознаками, що лежать в основі подібності або відмінності

одного класу понять від іншого

Колектив

взаємодія і взаємовідносини між людьми, які об’єднані

спільними цілями, спільною організацією праці

Комплексна система навчання

спосіб побудови змісту освіти й

організації навчального процесу на основі однієї об’єднуючої ідеї з

урахуванням природних зв’язків (наприклад, навколо студентських інтересів,

краєзнавства, виконання дослідницьких завдань тощо)

Комп’ютерне навчання

застосування комп’ютерів як

багатофункціонального засобу навчання; розрізняють два напрями

комп’ютеризації; оволодіння всіма способами застосування комп’ютера як

засобу навчальної діяльності; використання комп’ютера як об’єкта вивчення