Стан тривожності та його характеристика 
";


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стан тривожності та його характеристика



В психології явищу тривожності приділялося і приділяється в наш час дуже багато уваги, часу, сил на детальне його вивчення. Вперше поняття «тривога» ввів З. Фрейд (1925 р.). В основу першої його теорії він поклав поняття про те, що тривога виникає, як слідство автоматичної інтропсихічної трансформації лібідо. Тобто виникнення тривоги базується на зовнішній небезпечності. Друга ж його теорія базувалася на понятті, що тривога носить глибинний, ірациональний, внутрішній характер. А саме, внутрішня небезпека - це небезпека, що виникає із своїх особистих спонукань, - виникає тому, що індивіду протистоїть «зовнішня і реально загрожуюча ситуація».

Альфред Адлер казав про «відчуття неповноцінності» як про головну причину проявів неврозів. Кожна людина, згідно Адлеру, починає своє життя у стані біологічної неповноцінності і відсутнім відчуттям безпеки. Невротичне відчуття неповноцінності є руховою силою, що формує невротичний характер.

К.Г.Юнг вважав, що тривога – це реакція свідомості індивіда на вторгнення ірраціональних спонукань і образів колективного безсвідомого, страх перед пануючими ознаками колективного безсвідомого, страх перед успадкованими від наших предків рисами. Також, у більшості людей існує «схований ними страх невідомих небезпек, що беруть свій початок у душі», але люди неохоче признають їх. Тому «основні компоненти колективного без свідомого» починають безпосередньо керувати поведінкою людини при таких, наприклад, явищах, як масова паніка, та безпосередньо – при психозах і неврозах.

К. Хорні вважала, що тривога передує інстинктивним спонуканням. Хорні придержувалася традиційного ділення на страх і тривогу. Страх, на її думку, - це реакція на конкретну небезпеку, до якої індивід пристосовується деяким чином. А тривога характеризується відсутністю конкретної та визначеної погрози – відчуттям незахищеності по відношенню до погрози. Тривога – це реакція на погрозу по відношенню до чогось, що належить «ядру чи сутності» особистості. К. Хорні визначила два типи тривоги. Першою – нормальна тривога, існування якої очевидно у людини із-за погрози смерті, зіткнення із силами природи. Другою була невротична тривога, при неї джерелом загрози індивід вважає поперед усього ворожість з боку інших людей. Також, К. Хорні вказала на важливість вивчення такого виду тривоги, як базова тривога, яка веде до утворювання невротичного захисту, а також являється основою неврозу.

При підведенні підсумків, Хорні прийшла до висновку, що тривога – це реакція на погрозу любого характеру, що сформувалася у індивіда і від якої, як вона вважає його безпека.

Взагалі, з точки зору психології, тривога – це переживання емоційного дискомфорту, що пов’язане з очікуванням неблагополуччя, передчуттям погрози небезпечності. Тривожність, в свою чергу – це схильність індивіду до переживання тривоги, що характеризується низьким порогом виникнення реакції тривоги. Рівень тривожності – природна та обов’язкова особливість активної діяльності особистості. У кожної людини існує свій оптимальний рівень тривожності – це, якщо можна так сказати, корисна тривожність. Оцінка людиною свого стану в цьому відношенні є для нього істотним компонентом самоконтролю та виховання. Однак, дуже високий рівень тривожності є суб’єктивним проявом неблагополуччя особистості.

Ситуативно-стійкі прояви тривожності прийнято називати особистими і пов’язувати з наявністю у людини відповідної особистої риси – «особистої тривожності». Це стійка індивідуальна характеристика, що відображає схильність суб’єкту до тривоги. Як схильність, особиста тривожність активізується при сприйнятті деяких стимулів, що оцінюються людиною, як небезпечні, пов’язані з специфічними ситуаціями погрози його престижу, самооцінки, самоповаги.

Тривога може грати охоронну та мотиваційну роль, що можливо співвіднести з роллю болі. З виникненням тривоги, пов’язують посилення поведінкової активності, зміна характеру поведінки. Поведінка людей, з високою тривожністю, направленою на досягнення успіху – має наступні особливості:

1. Високо тривожні індивіди емоційно гостріше реагують на повідомлення про невдачу, ніж люди з меншою тривожністю.

2. Високо тривожні люди гірше, ніж низько тривожні працюють у стресових ситуаціях чи в умовах дефіциту часу, відведеного на рішення задачі.

3. Боязнь невдачі - характерна риса високо тривожних людей. Цей страх у них домінує над прагненням досягнення успіху.

4. Мотивація досягнення успіху переважає у низько тривожних людей. Дуже часто вона перевищує страх можливої невдачі.

5. Для високо тривожних людей більшою стимулюючою силою є звістка про успіх, ніж про невдачу.

6. Низько тривожних людей, більше стимулює звістка про невдачу.

7. Особиста тривожність робить схильним індивіда до сприйняття й оцінки багатьох, об’єктивно безпечних ситуацій, як таких, що несуть в собі загрозу.

Отже, базуючись на всьому вище сказаному, можна прийти до висновку, що явище тривожності, дійсно, дуже складна і об’ємна проблема нашого суспільства. Економічна нестабільність, погроза небуття, суперництво, відчуття неповноцінності, внутрішньо-особисті конфлікти між свідомістю та колективним безсвідомим і ще ряд причин – це далеко не весь перелік факторів, що провокують появу тривожності у особистості

 

РОЗДІЛ 3

ВПЛИВ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ НА ЇЇ ПОВЕДІНКУ

 

Кожна людина щодня випробує різні психічні стани. При одному психічному стані розумова чи фізична робота протікає легко і продуктивно, при іншому – важко і неефективно.

Психічні стани мають рефлекторну природу: вони виникають під впливом обстановки, фізіологічних факторів, ходу роботи, часу і словесних впливів (похвала, осудження і т.п.).

Найбільш вивченими є:

1) загальний психічний стан, наприклад увага, що виявляється на рівні активної чи зосередженості неуважності, емоційні стани, чи настрою.

Цікаві дослідження маються про особливому, творчому, стані особистості, що називають натхненням.

Вищими і стійкими регуляторами психічної діяльності є властивості особистості.

Під психічними властивостями людини варто розуміти стійкі утворення, що забезпечують визначений якісно-кількісний рівень діяльності і поводження, типовий для даної людини.

Кожна психічна властивість формується поступово в процесі відображення і закріплюється в практиці. Воно, отже, є результатом відбивної і практичної діяльності.

Властивості особистості різноманітні, і їх потрібно класифікувати відповідно до угруповання психічних процесів, на основі яких вони формуються. А виходить, можна виділити властивості інтелектуальної, чи пізнавальної, вольової й емоційної діяльності людини. Для приклада приведемо деякі інтелектуальні властивості – спостережливість, гнучкість розуму; вольові – рішучість, наполегливість; емоційні – чуйність, ніжність, пристрасність, аффективність і т.п.

Психічні властивості не існують разом, вони синтезуються й утворять складні структурні утворення особистості, до яких необхідно віднести: 1) життєву позицію особистості (систему потреб, інтересів, переконань, ідеалів, що визначає вибірковість і рівень активності людини); 2) темперамент (систему природних властивостей особистості – рухливість, урівноваженість поводження і тонус активності, – динамічну сторону поводження, що характеризує,); 3) здатності (систему інтелектуально-вольових і емоційних властивостей, що визначає творчі можливості особистості); 4) характер як систему відносин і способів поводження.


ВИСНОВКИ

 

 

Під психічним станом людини варто розуміти стійкі утворення, що забезпечують визначений якісно-кількісний рівень діяльності і поводження, типовий для даної людини.

Кожен психічний стан формується поступово в процесі відображення і закріплюється в практиці.

Психічні стани мають рефлекторну природу: вони виникають під впливом обстановки, фізіологічних факторів, ходу роботи, часу і словесних впливів (похвала, осудження і т.п.).

Найбільш вивченими є:

1) загальний психічний стан, наприклад увага, що виявляється на рівні активної чи зосередженості неуважності,

2) емоційні стани, чи настрою (життєрадісне, захоплене, смутне, сумне, гнівне, дратівливе і т.д.).

Отже, у психічних станах відбувається поєднання, злиття характеристик психічних процесів і властивостей особистості. Аналіз психічного стану дає змогу прогнозувати поведінку особистості, її розвиток та самозростання.

Особистість творить свій емоційний простір. Вона розширює його межі, визначаючи важливість для себе предметів, речей, явищ, людей і включаючи їх у зміст свого інтимного життя та розкриваючи для них свій простір чи, навпаки, замикаючи його, робить їх об'єктом своїх емоційних виявів, почуттів, вольових зусиль чи залишає їх поза увагою. Особистість поглиблює інтенсивність виявів емоційної, афективної сфери, віддаючись їх силі й глибині та переживаючи їх неповторність у певних емоційних станах, або позбавляється цих переживань, демонструючи якості володаря психічного світу.

Через ці горизонтальні та вертикальні, рухові, просторові та часові виміри афективної сфери особистість проявляється, ніби висвічуючись на екрані навколишнього предметного світу і претендуючи на певну репрезентацію у психіці інших людей через діяльність і взаємодію.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Психологія особистості. Навчальний посібник. К., 1998 р.

2. Практикум з психології станів: Навчальний посібник / під ред. Проф. А.О. Прохорова. 2004.

3. Щербатих Ю.В. Загальна психологія. СПб.: Пітер, 2008.

4. Щербатих Ю.В., Мосіна О.М. Диференціація психічних станів та інших психологічних феноменів. Казань, 2008.

5. Психологія: навч. / В. М. Аллахвердов, С.І. Богданова та ін; відп. ред. А.А. Крилов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Проспект, 2005.

6. Короткий психологічний словник / Укл. Л.А. Карпенко; За заг. ред. А. В. Петровського, М.Г. Ярошевського. - М.: Політвидав, 1985.

Тематичні портали:
http://www.psychologos.ru/ - Енциклопедія практичної психології
http://www.psychology.su/ - Журнал «Психологія»
http://www.psychology.ru/ - Психологія російською мовою. Бібліотека.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 262; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.197.114.92 (0.016 с.)