Співвідношення інших посівних культур 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Співвідношення інших посівних культур



Групи населення % площі кожного виду рослин
Озима ржа Озима пшениця Ярова пшениця Ячмінь Овес Просо Гірчиця кукурудза Картопля Льон Бахча Інші хліба
Євреї Маріупольсь-кого уїзду 5,5 0,2 40,4 46,8 0,5 0,1 0,1   0,1 0,1 0,1 0,1
Маріупольсь-кий уїзд в середньому 2,9 0,4 48,1 42,1 0,8 0,5 - 2,2 0,8 0,3 1,4 0,5

 

Використання добрива євреї перейняли від німців, так як інші групи населення майже не використовували добрив. На одну десятину клали 200-800 пудів навозу. Під пшеницю землю обов’язково готували з осені плугом, посів відбувався руками, сіялкою чи рядовою сіялкою. Косили хліб жатками, але подекуди й косами, зв’язували в снопи і відправляли на тік додому, де вже молотили кам’яними катками. Інвентар купували спільними зусиллями або просто винаймали.

 

Таблиця 3.6.1

Розподіл інвентарю

Групи населення % дворів
Без інвентарю Без плуга і букера З частиною плугу або букера З плугом З букером З плугом та букером З жаткою або частиною З молотилом або частиною
Євреї 23,0 22,8 2,9 7,0 13,2 31,1 33,2 0,5
Олександрівсь-кий уїзд 15,0 30,0 2,0 11,8 12,2 29,0 21,2 0,9
Маріупольський уїзд 13,2 26,2 1,4 21,4 5,8 32,0 26,2 0,2

Щоб дізнатися про кількість мертвого інвентарю у євреїв колоністів розглянемо наступну таблицю.

Таблиця 3.6.2

Розподіл мертвого інвентарю

Групи населення Кількість десятин посіву чи пашні на 1 знаряддя
Плуг Букер Борона, рало Жатка Каток
Олександрівсь-кий уїзд, євреї 23,4 17,9 9,2 32,8 9,8
Середнє 19,8 19,7 7,5 42,6 8,5
Маріупольський уїзд, євреї 19,4 18,9 8,2 30,5 9,6
Середнє 21,2 29,7 6,7   8,4

 

Врожайність: слід звернути увагу на врожайність хлібі. В даних земської статистики є дані про врожай. По єврейським колоніям врожайність пшениці (ячменю) 51,6 пуда, по Олександрівському уїзді в середньому 39,2 пуди – пшениця та 43,1 пуда – ячмінь.

 

Таблиця 3.7

Врожайність по групах населення

Групи населення Маріупольський уїзд Олександрівський уїзд
Середній врожай в пудах Середній врожай в пудах
Ярова пшениця Ячмінь Ярова пшениця Ячмінь
Німці 38,0 55,0 31,1 41,8
Греки 47,2 58,1 86,5 47,3
Козаки 44,3 49,2 46,9 49,1
Державні селяни 36,5 44,9 35 (35,3) 40,9 (48,8)
Євреї 37,1 51,6   47,2
Колишні поміщицькі селяни 32,1 41,0 41,2 46,4
В середньому 39,2 50,0 39,2 43,1

Скотарство. Все ж слід згадати про інші заняття населення. Серед них перше місце займає скотарство. Колоністи орендували досить багато сінокосів, 1/3 всіх угідь – 35,5%. Врожайність сінокосів дуже низька, в середньому 79 пудів з десятини. У євреїв на двір приходиться 2,1 корови в Маріупольському уїзді, а в Олександрівському уїзді – 2,2 корови. Також вони тримають коней, овець та свиней, дрібну худобу. Наводимо відповідні цифри в таблиці:

Таблиця 3.8

Кількість тварин на двір

Групи населення На двір голів худоби % дворів, де є корова
Вівці Свині Дрібна Велика Корова       > 3
Олекс. у. - 0,3 2,7 4,7 2,2 8,5 27,6 33,2 30,7
В серед. 4,3 1,9 2,1 3,9 1,3 22,2 48,2 20,1 9,5
Маріуп. у 0,04 0,2 2,3 4,4 2,1 9,5 25,8 35,5 29,2
В серед. 7,6 0,9 2,4 4,9 1,6 18,4 40,7 23,7 17,2

 

Лісництво. Щоб надати уяву про характер єврейських лісонасаджень слід звернутися до доповіді Таврійсько-Катеринославської Губернії старшого лісничого ревізора Хлівинського, який за дорученням Управління в 1902 році робив огляд лісонасаджень: «Місцевість, де розташовані єврейські колонії зовсім відкрита і відрізняється всіма ознаками південно-східних степів, клімат надзвичайно сухий, дуже часті східні вітри висушують грунт, нерідко гублячи молоде листя і частину дерев, солончаки трапляються часто. За таких умов розводити рослинність надзвичайно важно тим паче многолітні трави ускладнюють згущення насаджень». Таким чином, з 1893 року в єврейських колоніях штучною посадкою лісів зайнято 65 десятин, фруктових садів всього 4 десятини. Плодові дерева купують в Азовському Лісництві по 10 копійок за 1 штуку. Ліси в єврейських колоніях ще доволі молоді – йдуть лише на паливо й дрібні вироби.

Ремісництво. Вихідці з промислових губерній, євреї принесли з собою ремісницькі промисли, на які був попит. З часом ремісництво ставало більше вигідним. За даними земської статистики майже третя частина господарств колоністів виділяє промислових робітників, а саме 29,7%. Середній відсоток по Олександрівському уїзді – 22%, а по Маріупольському – 37,2%.

Що ж стосується характеру ремісництва, то ремісники або відмовляються від землеробства або поєднують те і інше. Цифрові дані про промисли маємо в таблиці:

Таблиця 3.9

Зайнятість населення у промислах

Група населення % зайнятих промислом З усієї к-сті відмовилось від землеробства % зайнятих промислом, не відмовились від землеробства
Господ Чол. Жін. Чол. Жін. Чол. Жін.
Олександрівський уїзд 22,0 6,6 6,8 57,5 82,0 42,5 18,0
Євреї 29,7 9,9 0,3 51,3 75,0 48,7 25,0
Маріупольський уїзд 37,2 13,0 1,9 31,0 46,6 69,0 53,4

 

Загальний економічний стан господарств євреїв-землеробів відобразився на зовнішньому вигляді колоній. За словами Хлівницького розвиток був дійсно вагомий: «Хто проїздив колоніями років 15-20 тому, а потім оглянув їх зараз, той був би вражений побаченим. В той час це були села на вигляд гірші від інших степових поселень, зараз же вони з ранньої весни і до пізньої осені втопають в зелені від насаджень, по вулицях та в палісадниках, а також в садах».


ВИСНОВКИ

В наведених даних ми намагалися висвітлити в загальних рисах статистику та динаміку економічного розвитку єврейських колоній Катеринославської губернії.

Нажаль, не варто шукати відповіді на питання, яке цікавило дослідників та ревізорів: «чи здатні до занять землеробством євреї, чи можуть з них утворитися справжні землевласники». Цим питанням займалися багато офіційних осіб, а також добровільно деякі дослідники. Ті. Хто були противниками даного питання по єврейським колоніям, то вони одразу виказували упереджене ставлення: на їхню думку євреї, за своїми національними якостями, по своїй натурі, не здатні до «шляхетного заняття землеробством». І на прикладі єврейських колоній вони намагалися довести свою думку.

До того ж, на це питання дає певну відповідь історія, яка знала євреїв, як землеробів. Якщо ж тут справа не в тих національних рисах євреїв, які утворились під впливом самостійного національного існування, а в рисах пізнішого походження, сформовані від впливом поганих умов життя, вигнаними державою, то питання вже стоїть зовсім по-іншому: підлягає вирішенню вже не значення національних рис, а взагалі впливу зовнішніх чинників на умови життя, на зайнятість людей, незалежно від їхньої національності, справа йде не про національні, а соціальні порядки.

Друге питання, це чи дійсно євреї займалися землеробством і чи не криється там якийсь обман. А відповідь на це питання доволі проста: адже землеробські колонії весь час існували за рахунок землеробства.

Які б питання не ставились, та які б відповіді не знаходили, даною роботою ми намагаємось дати уявлення про економічний стан та зовнішні загальні характеристики єврейських колоній та колоністів.

Факти говорять про те, що в єврейських колоніях жили звичайні люди, які займалися справою. Але якщо подивитися з іншого боку і бачити не те, що було, а те що могло б бути, тоді дійсно можна було б знайти багато недоліків: землеробська техніка застаріла, худоба без породи, недостатня кількість інвентарю. Але в порівнянні з середніми даними по Олександрівському уїзді та Маріупольському уїзді стан єврейських колоній кращий ніж середній: вигідне розташування угідь, використання добрив, витриманий сівооббіг, велика кількість рослин, перевага посівів ячменю над пшеницею. Також, дані про безземельних говорять на користь колоній, де є лише невелика кількість господарств, які не обробляють землю. Говорячи про оренду, знов таки, в колоніях вона більш поширена, аніж в середньому по уїздах. Освіта, яка б вона не була, набагато вища у євреїв, ніж по уїздам серед населення.

В чому євреї-колоністи позитивно відрізняються так це в особливому устрої адміністрації, яка опікає їх.

Землеробство для більшості євреїв-колоністів стало єдиним заняттям, до якого вони звикли і прилаштувалися настільки, що не знали інших занять. Але існувала певна частина населення колоній, яка намагалася «відірватися» від землеробства і поїхати до міста. Але це не є свідченням того, що всі колоністи мали неземлеробський характер. І якби прибрати слово «єврейський» та «євреї», то цифри не допомогли б розпізнати саме єврейські колонії, через те, що вони мало чим відрізняються від інших колоній та поселень, і не було особливих проявів, щоб виділити єврейських колоністів з усієї маси землеробського населення Катеринославської губернії.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 176; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.208.25.215 (0.013 с.)