Вміння за видами мовленнєвої діяльності, якими повинен опанувати аспірант або здобувач наукового ступеню

Загальною метою підготовкиаспірантів та здобувачів до іспиту є формування в них англомовної професійно спрямованої комунікативної компетенції з чотирьох видів мовленнєвої діяльності, яка забезпечить їм можливість спілкування в усної та писемної формах у академічному та науковому середовищах. Така підготовка передбачає вдосконалення й подальший розвиток знань та вмінь аспірантів та здобувачів з читання, говоріння, аудіювання та письма та досягнення ними рівня володіння англійською мовою не нижче, чім С1. За видами мовленнєвої діяльності випробувані повинні вміти:

Читання. Аспірант або здобувач наукового ступеню повинен мати вміння оглядового, інформативного і глибинного читання автентичних академічних, загальнонаукових, та наукових текстів за фахом обраної спеціальності.

Вміння з оглядового читання передбачають спроможність розуміти, інтерпретувати та критично оцінювати широкий спектр довгих і складних текстів, розпізнаючи тонкі стилістичні прийоми та значення, передані як імпліцитно, так і експліцитно.

Інформативне читання передбачає вміння швидко переглянути довгий і складний текст, знаходячи потрібні деталі, а також ідентифікувати зміст і відповідність новин, статей, повідомлень широкого діапазону, вирішуючи, чи потрібне більш уважне їх вивчення.

Вміння глибинного читання передбачають розуміння в деталях широкого діапазону довгих/розгорнутих автентичних наукових, професійно спрямованих текстів, здібність вилучати необхідну інформацію та точки зору з вузькоспеціальних джерел у межах своєї сфери наукового дослідження.

Говоріння. У монологічному мовленні аспірант або здобувач наукового ступеню повинен мати вміння продукувати плавне, зв’язне усне мовлення з ефективною логічною структурою; давати чіткі, детальні описи та презентації складних предметів, інтегруючі підтеми, розвиваючі окремі пункти та завершуючи відповідним висновком.

У діалогічному мовленні передбачаються вміння висловлюватися вільно і спонтанно, без усиль, в широкому діапазоні академічних, професійних та наукових проблем, чітко позначаючи зв’язки між ідеями та контролюючи граматичний аспект мовлення, без ознак необхідності обмеження того,що він/вона хоче сказати, приймаючи стиль мовлення залежно від обставин. Аспірант або здобувач наукового ступеню повинен мати вміння проводити свою лінію у формальний (офіційний) бесіді/дискусії на складні, абстрактні, комплексні теми, переконливо аргументувати свою позицію, відповідаючи на запитання та коментарі, швидко спонтанно й адекватно реагувати на складні лінії аргументації.

Аудіювання. Вміння аудіювання передбачають розуміння будь якого виду усного мовлення, живого чи запису, що звучить з природною швидкістю, а також здібність стежити за розгорнутим мовленням на складні абстрактні, наукові та професійні теми поза його/її сферами наукових інтересів, хоча іноді може знадобиться уточнення окремих деталей.

Письмо. Аспірант або здобувач наукового ступеню повинен вміти писати зрозумілі, добре структуровані тексти (доповіді, статті, есе) на складні теми, підкреслюючи необхідні вихідні положення, викладаючи і доводячи точки зору досить докладно, з допоміжними пунктами, причинами і відповідними прикладами, та завершуючи логічним висновком.

Медіація. Аспіранти та здобувачі наукового ступеню повинні мати вміння усного і письмового перекладу з англійської мови на рідну та навпаки; реферування, анотування та переказу текстів тією ж мовою, коли мова оригінального тексту не зрозуміла для реципієнта.

Вміння усного перекладу включають послідовний переклад на конференціях, урочистих зустрічах, тощо.

Письмовий переклад передбачає точний переклад контрактів, угод, наукових текстів.

Аспіранти та здобувачі повинні мати поняття про таки явища: еквівалент і аналог, перекладацька трансформація, компенсації втрат при перекладі, контекстуальні заміни, багатозначність слів, збіг і розбіжность значень інтернаціональних слів, "фальшиві друзі перекладача" тощо.

Анотування і реферування. Аспіранти та здобувачі наукового ступеню повинні мати вміння передавати у короткій формі основний зміст об’ємного тексту. Вміння реферування передбачають здатність підбору необхідної літератури за заданою темою, та висвітлення основних проблем, досягнень, ідей тощо, що пов’язані з нею.

Кінцеві навички і вміння мають давати можливість складати іноземною мовою анотації та реферати до наукових ста­тей, доповідей, матеріалів дослідження, тощо.

Вимоги до мовних вмінь

Фонетика. Аспіранти та здобувачі наукового ступеню повинні мати знання та навички перцепції і продукції звукових одиниць мови (фонем) та засобів їх реалізації у певному контексті, фонетичного складу слів, фонетики речення та фонетичної редукції, а також мати вміння варіювати інтонацію,і правильно вживати фразовий наголос для вираження відтінків значення.

Лексика. Лексичний запас аспіранта та здобувача має забезпечити йому/їй вільне здійснення всіх необхідних операцій з англійською мовою. Особа увага приділяється специфіці лексичних засобів вираження змісту текстів, багатозначності службових і загальнонаукових слів, механізму словотворення, синонімії і омонімії, вжитку фразеологічних словосполучень, знанню скоро­чень, умовних позначень, формул, символів тощо.

Граматика. Аспіранти та здобувачі наукового ступеню повинні мати вміння правильно використовувати граматичні структури і явища у усному та писемному спілкуванні. Увага повинна приділятися типовим для стилю науко­вого мовлення складним синтаксичним конструкціям, зворотам з неособовими дієслівними формами, пасивним конструкціям, ба­гатоелементним означенням, усіченим граматичним конструкціям, емфатичним (і інверсійним) структурам, засобам вираження смислового (логічного) наголосу, модальності тощо.

Мовні вміння перевіряються в процесі відповіді тих, хто складає іспит.

Граматичний матеріал

1. Структура речення в англійській мові у порівнянні зі
структурою речення в українській мові. Розповідне, питальне
та заперечне речення. Типи питань.

2. Дієслово. Допоміжні, питальні та смислові дієслова.

3. Спосіб (дійовий, умовний, наказовий). Система часів.

4. Активний і пасивний стан. Особливості використання і перекладу пасивного стану. Узгодження часів.

5. Безособові форми дієслова. Дієприкметник, функції та способи перекладу. Інфінітив, функції та способи перекладу. Герундій, функції та способи перекладу.

6. Модальні дієслова та їх еквіваленти.

7. Умовний спосіб. Емфатичні конструкції.

8. Функції дієслів: to be, to have, to do, will, should, would. Функції дієслів із закінченням –ing, – ed.

9. Іменник. Утворення множини. Присвійний відмінок.

10. Артикль.

11. Займенник. Особові, присвійні, вказівні займенники. Неозначені займенники some, any і заперечний займенник no. Кількісні займенники many, mach, few. Неозначено-особовий займенник one. Підсилювальні та зворотні займенники.

12. Прикметник. Прислівник. Ступені порівняння.

13. Числівник. Кількісні та порядкові числівники. Дріб.
Читання формул, хронологічних дат, позначень часу.

14. Граматичні особливості перекладу, (артиклі, іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник, прийменник, сполучник). Конструкції типу the more, the better, there+be.

15. Синтаксичні особливості перекладу (умовне речення, неозначено-особові та безособові речення, безсполучникові підрядні речення, складнопідрядні речення, еліпсис, емфаза, інверсія, подвійне керування та ін.).

16. Лексичні особливості перекладу (багатозначність, конверсія, синонімія, неологізми, "фальшиві друзі перекладача", британський та американський варіанти англійської мови, термін, уживані вирази та службові слова, іншомовні запозичені абревіатури, умовні позначення, власні назви).

17. Найуживаніші суфікси, префікси англійської мови науково технічної літератури та їх значення. Основні суфікси іменників, прикметників, дієслів, прислівників.

Вимоги до реферату

Аспіранти та здобувачі, повинні представити викладачеві реферат з прочитаної англійською мови літератури за темою дослідження за місяць до іспиту.

Реферат складається з 15-20 сторінок україномовного тексту – огляду англомовних джерел зі спеціальності за темою, що пов’язана з темою дисертаційного дослідження. Після тексту надається короткий огляд вищевикладеного матеріалу англійською мовою на 2-3-х сторінках. До реферату додається англо-український словник зі 100 термінів, що стосуються теми дослідження. Наприкінці оформлюється список використаних джерел під заголовком «Література», відповідно до правил оформлення наукових джерел. Виноски в тексті позначаються квадратними дужками із зазначенням у них порядкового номера джерел за списком, при необхідності надається номер сторінки.

Таким чином реферат має таку структуру:

1. Вступ

2. Основна частина

2.1

Результати аналізу первинних джерел і висновки - (3-4 автора по 6-7 строк. Например, Theodore H. Moran. Foreign Direct Investment and Development: The New Policy Agenda for Developing Countries and Economies in Transition. Washington, D.C.: The Institute for International Economics, 1998. – 216 p. [7]. В даному підручнику Т. Моран …..

3. Короткий огляд викладеного матеріалу англійською мовою; Приблизительно 2-3 стр.

4. Глосарій англомовних термінів; 100 терминов

5. Бібліографічний опис літературних джерел.

Оформлення тексту.

Формат А-4, поля: верхнє, нижнє, праве, ліве – 2 см, шрифт – Times New Roman N 14, міжрядковий інтервал – 1,5.

Оформлення літератури.

Igorin Judy, Tsai Bony. Business English Recipes. A Creative Approach to Business English. Piligrims Longman. Longman Group Limited, 1995. – 135 p.

Оформлення титульної сторінки:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ та науки УКРАЇНИ

Донецький державний університет управління

РЕФЕРАТ

з прочитаної англійською мовою літератури за фахом (назваспеціальності, щифр)______________

за темою:

..................................................... аспіранта(здобувача).................................................................... (прізвище, ім'я та по батькові)

Науковий керівник доктор... наук, проф. прізвище, ім'я та по батькові /ПІДПИС/

 

 

викладач англійської мови

прізвище, ім'я та побатькові

/ПІДПИС