Змістовий модуль 2. Етапи написання

Наукової роботи

Тема 7. Структура і зміст етапів дослідницької роботи студентів.

Тема 8. Інформаційне забезпечення наукової роботи.

Тема 9. Методика наукової роботи.

Тема 10. Технологія роботи над науковим текстом. Психологія наукової творчості.

Тема 11. Процес підготовки рукопису наукової праці.

Тема 12. Оформлення наукової роботи і передача інформації.

Тема 13. Організація наукових досліджень в Україні. Правові основи в сфері науки і науково-технічної діяльності.

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- етапи наукового дослідження;

- технологію роботи над науковими текстами;

- психологію наукової творчості;

- поняття інформації та її видів, інформаційних джерел, наукового документу;

- інформаційні ресурси, методи пошуку і збору наукової інформації;

- аналіз та інтерпретацію інформації, форми обміну науковою інформацією.

- поняття композиції, рубрикації наукової роботи;

- основні прийоми викладання наукової роботи;

- особливості стилю і мови наукової роботи, етичні проблеми науки.

План вивчення теми

 

1. Структура і зміст етапів дослідницької роботи студентів.

2. Інформація та її види. Джерела інформації та їх використання у науково-дослідницькій роботі. Науковий документ.

3. Методи пошуку і збору наукової інформації: бібліографічний пошук інформації, пошук у мережі Internet.

4. Аналіз і інтерпретація інформації. Форми обміну науковою інформацією. Формування інформаційної бази дослідження.

5. Методика наукової роботи.

6. Технологія роботи над науковим текстом.

7. Психологія наукової творчості.

8. Композиція наукової роботи.

9. Рубрикація наукового тексту.

10. Прийоми викладання наукових матеріалів.

11. Мова і стиль наукової роботи. Етика вченого.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні першого питання важливо дати характеристику етапам наукового дослідження. Наукове дослідження - це складний і багатогранний процес, у якому поєднуються організаційні, технічні, економічні, правові і психологічні аспекти. Дослідження різняться за цільовим призначенням, джерелами фінансування і термінами проведення, вони потребують різного технічного, програмного, інформаційного і методичного забезпечення.

Увесь процес дослідження - від творчого задуму до оформ­лення наукового результату - умовно можна розбити на п'ять послідовних етапів:

1. Визначення мети, об'єкта і предмета дослідження

2. Інформаційне забезпечення

3. Методичне та програмне забезпечення

4. Аналіз даних

5. Формування висновків та пропозицій.

Дайте характеристику кожному з етапів.

Розглядаючи друге питання, необхідно пам’ятати, що для забезпечення наукового дослідження інформацією, необхідно, по-перше, визначити, яка саме інформація потрібна, по-друге, знати джерела інформації і доступ до них.

Відповідно до мети і задач дослідження визначається потреба в інформації, обґрунтовується набір показників, що характеризують об'єкт, здійснюється збирання, накопичення і узагальнення фактів, вибираються і ретельно аналізуються літературні джерела, складаються анотації і реферати цих джерел. Інформація є теоретичним і експериментальним підґрунтям для досягнення мети наукових досліджень і вирішення поставлених завдань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень, їх достовірності і новизни.

Зверніть увагу, що інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості по об’єкт, а й збір, збереження та переробку.

Науковий документ оформляється у відповідності із чітко встановленими вимогами. Залежно від характеру інформації науковий документ може бути первинним або вторинним. Первинний — це статті, дисертації, монографії, наукові звіти; вторинні — довідники, огляди, реферати, анотація.

У науково-дослідній роботі особливе місце займає пошук і аналіз наукової інформації. У третьому питанні покажіть, що інформаційний пошук — це сукупність операцій, спрямованих на пошук документів, які потрібні для розробки теми проблеми. Акцентуйте увагу на бібліографічному пошуку інформації, розкрийте сутність Універсальної десяткової класифікації (УДК). Пошук може бути: ручний, який здійснюється за бібліографічни­ми картками, картотеками, каталогами, механічним і автоматизованим. Визначення стану вивченості теми доцільно розпочати із знайомства з інформаційними виданнями, які містять оперативні систематизовані відомості про документи, найсуттєвіші сторони їх змісту. Аналізуючи принципи пошуку інформації у мережі Інтернет зверніть увагу на те, що стрімке зростання Web- ресурсів ускладнює пошук необхідної інформації. Для полегшення створена система інструментальних засобів, які називаються навігацією і полегшують орієнтацію в Мережі: спеціальні інформаційно-пошукові системи і каталоги Web-ресурсів.

Розглядаючи четверте питання необхідно зазначити, що оволодіння прийомами та методами аналізу одержаних даних — запорука результативного дослідження. Для успішного проведення опрацювання інформації слід дотримуватися певної послідовності. Спочатку інформація проходить стадію попередньої підготовки до опрацювання, яка включає в себе вирішення двох основних завдань:

• перевірку інструментарію на точність, повноту та якість заповнення;

• кодування інформації, тобто її формалізація.

Процедура інтерпретації — це насамперед перетворення певних числових величин у логічну форму — показники (індикатори) за допомогою гіпотез, які визначаються ще на стадії розробки програми дослідження, а включаються в роботу дослідника лише на стадії інтерпретації. Характер поведінки гіпотез залежить від типу дослідження.

Не забувайте, що до яких би статистичних і математичних методів аналізу отриманої інформації ми не вдавалися, вирішальна роль в інтерпретації емпіричних даних належить концепції наукового дослідження, науковій ерудиції дослідника, наскільки він зможе правильно, глибоко й всебічно інтерпретувати отриманий результат. Процедура аналізу соціологічно-економічної інформації містить органічно взаємопов'язані компоненти аналізу цих даних у їх взаємодіях і взаємозалежностях, що відтворює відповідні характеристики досліджуваного соціального об'єкта. Такий аналіз дозволяє переходити до формулювання основних висновків та розробки практичних рекомендацій з метою конкретного застосування їх у науково-дослідній або практичній діяльності. Після завершення аналізу даних отримані результати оформлюють у підсумкові документи дослідження: інформації, інформаційні записки, аналітичні записки звіти про науково-дослідну роботу. Покажіть особливості складання цих підсумкових документів.

Закономірності розвитку науки вимагають постійного обміну інформацією — усною чи письмовою. Важливим джерелом інформації є наукові доповіді і особисті контакти на конференціях, симпозіумах, семінарах, форумах. Обмін інформацією можна проводити у вигляді таких матеріалів, як наукова доповідь, монографія, стаття, науковий звіт, методичні розробки. Ознайомтесь з особливостями складання даних матеріалів.

При вивченні шостого питання студенту потрібно чітко усвідомити, що будь-яка наукова праця потребує наявності плану її здійснення. З урахуванням специфіки творчого процесу такий план повинний передбачати усе, що можна заздалегідь передбачити. Звичайно, у науці можливі і випадкові відкриття, але не можна будувати наукове дослідження, орієнтуючись на випадковість. Тільки планове дослідження дозволяє надійно крок за кроком пізнавати нові об'єктивні закономірності у всій навколишній дійсності.

Планування роботи починається із складання робочого плану, який являє собою наочну схему, що починається. Такий план використовується на перших стадіях роботи, дозволяючи ескізно представити досліджувану проблему в різних варіантах, що істотно полегшує науковому керівнику оцінку загальної композиції і рубрикації майбутньої дисертації.

Робочий план розробляється при особистій участі наукового керівника і починається з розробки теми, тобто задуму передбачуваного наукового дослідження. Можливо, що в основу такого передчуття, так і попередньо розробленої версії (тобто повідомлення чого-небудь з метою попереднього пояснення). Але навіть і така постановка дозволить систематизувати й упорядковувати всю наступну роботу.

Додаткову інформацію з цього питання можна отримати у підручниках:

Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы научных исследований: Учебное пособие. – Киев, 2001. С. 1 – 15.

При вивченні сьомого питання слід виходити з того, що вивчення матеріалу як форма наукової роботи пов'язана з метою вченого. В цьому плані треба розуміти, що формою здійснення і розвитку науки є наукове дослідження, тобто вивчення за допомогою наукових методів явищ і процесів, аналіз впливу на них різних чинників, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримати переконливо доведені і корисні для науки і практики рішення з максимальним ефектом. Мета наукового дослідження: визначення конкретного об'єкта і всебічне, достовірне вивчення його структури, характеристик, зв'язків на основі розроблених в наці принципів і методів пізнання, а також отримання корисних для діяльності людини результатів, впровадження у виробництво з подальшим ефектом. Важливими складовими, що забезпечують ефективність проведення будь-якого наукового дослідження, є чітке формулювання, мети і задач виконання. На початковому етапі, шляхом критичного аналізу і порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовується актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. При цьому висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити — сутність проблеми або наукового завдання. Далі необхідно коротко викласти зв'язок вибраного напрямку з планами організації, де виконана робота, а також з галузевими (або) державними планами і програмами. Важливо зазначити номер державної реєстрації науково-дослідної роботи, який, є базовим для підготовки і подання до друку (доповіді) результатів проведеної наукової роботи. Особливу увагу заслуговує визначення ролі автора роботи у процесі її виконання. У науковій роботі обов'язково формулюють мету роботи, а також задачі, які..необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета І задачі формулюються лаконічно, без зайвих слів. Наприклад, не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об'єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу співвідносяться між собою, як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага науковця, оскільки предмет дослідження визначає тему наукового дослідження, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

У кожній науковій роботі обов'язково необхідно навести перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко і змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу переконатися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів визначається короткою анотацією нових наукових положень (рішень), запропонованих автором роботи особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток). Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних подробиць і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в роботі зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо. При викладенні загальної характеристики роботи не слід формулювати наукові положення у вигляді анотацій. Зауважимо, що описання нових прикладних (практичних) результатів, які отримані у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів і таке інше також не може бути віднесеним до загальної характеристики роботи. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку науковця.

В науковій роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що прикладне значення — відомості про практичне застосування даних результатів або рекомендації щодо їх використання.. Апробація результатів наукової роботи впроваджується на наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах, де оприлюднювалися результати досліджень.

1. Основою розробки наукового дослідження є методологія, тобто сукупність методів, способів, прийомів і їх певна послідовність, прийнята при розробці наукового дослідження. Зрештою методологія це схема, план рішення поставленої науково-дослідної задачі. Науковий процес базується на певних методологічних засадах - концепціях і теоріях, що лежать в основі дослідження. Загальна стратегія пізнання, система наукових принципів методів дослідження, які забезпечують досягнення кінцевого результату, називається методологією. Розвиток методології пов'язаний з розвитком науково-теоретичного мислення і пізнання в цілому. Для кожної епохи характерна своя парадигма мислення, тобто сукупність неявно заданих регулятивних принципів, переконань, цінностей і технічних засобів. Вони втілюються у підручниках і наукових працях, забезпечують існування наукових традицій, визначають коло проблем, методологію і методи їх розв'язання у кожній галузі науки. Розвиток науки характеризується зміною парадигм, методів, стереотипів мислення. Для суб'єкта пізнання парадигма слугує своєрідним фільтром, який коригує, деформує і формує образ об'єкта дослідження Важливу роль в науковому дослідженні грають виникаючі при розв'язанні наукових проблем пізнавальні задачі, найбільший інтерес з яких представляють емпіричні і теоретичні.

Розглядаючи восьме та дев’яте питання необхідно запам’ятати, що основними структурними елементами кожного наукового документа є аспектація, рубрикація і композиція.

Аспектація наукового документа відображає логіку наукового дослідження, схему його змісту. Коректно зроблена аспектація дозволяє знайти найкраще композиційне рішення. Композиція — це послідовне розміщення основних частин роботи, що дозволяє зробити правильну рубрикацію наукового документа.

Під рубрикацією розуміють поділ наукового документа на окремі логічно підпорядковані частини (розділи, глави, параграфи), які найкраще відображають логіку побудови конкретного наукового дослідження. Кожна частина наукового документа має короткий, але інформативний заголовок, який відображає її зміст. За наявності математичної і цифрової інформації слід дотримуватись певних правил. Основна вимога щодо ілюстративного матеріалу є його науковість і достовірність.

Основними елементами композиції наукової праці є: титульний лист, зміст (план роботи), вступ, розділи (глави) основної частини, висновки, список використаних джерел і літератури і додатки. До складу науково-довідкового апарату може входити – список скорочень. У вступі визначається актуальність теми, її наукове й практичне значення. Історіографія теми включає: характеристику літератури в хронологічній послідовності видань чи робіт за проблемно-хронологічним принципом – з урахуванням того, що містить робота для висвітлення даної теми. При вивченні літератури потрібно визначити, що дає дана робота для вивчення поставленої проблеми, звернути увагу, на які джерела спирається названий автор, дати загальну оцінку монографії (статті), її достоїнств і недоліків. Не допускається підмінювати критичний аналіз дослідницької літератури її перерахуванням. Потім формулюється мета й задачі роботи, визначаються її хронологічні рамки, дається огляд джерел по темі (спочатку опублікованих, потім неопублікованих).

У науковому добутку рубрикація повинна відбивати логіку наукового дослідження. Найпростішою рубрикою є абзац (відступ вправо на початку першого рядка кожної частини тексту); абзац указує на перехід від однієї думки чи теми до іншої.

Абзацне членування тексту може сполучатися з нумерацією – числовим чи літерним позначенням послідовності розташування частини тексту.

Розглядаючи десяте питання слід мати на увазі, що найважливішими сторонами форми тексту є: .композиційна (побудова літературного твору, що поєднує всі його «лементи в єдине ціле); рубрикаційна (розподіл тексту на структурні.одиниці, частини, розділи, глави, параграфи); логічна (відповідність міркувань, висновків і визначень автора нормам логічно правильного мислення); мовностилістична, графічна (якість таблиць і ілюстрацій). У таблицях цифровий і текстовий матеріал групується в стовпчики, відмежовані один від одного вертикальними і горизонтальними лінійками. Ілюстрація є зображенням, що служить поясненням або доповненням до якого-небудь тексту. У видавництвах «Наука», «Освіта» прийнято, що на один авторський аркуш може бути представлено в науковій літературі 5...8 ілюстрацій, у виробничо-технічній - 8...10, у навчальній і популярній - 5...12. Посилання на ілюстрацію розміщають у тексті за згадуванням предмета, що став об'єктом зображення, наприклад: мал. 36. Повторні посилання на ілюстрації супроводжуються скороченим словом див. (див. мал. 36). Можуть бути посилання на частину ілюстрації, позначену літерою, наприклад: мал. 406.

При редагуванні тексту слід звертати увагу на мовно-стилістичну його сторону, тобто на правильність побудови фраз і граматичних зворотів, на доцільність використання тих чи інших слів. При цьому корисно знати основні прийоми аналізу рукопису, що дозволяють усувати типові помилки мови і стилю. Поширена помилка — вживання необов'язкових, зайвих слів. Багатослівність завжди затемнює основну думку автора, послаблює дієвість друкованої праці, робить її менш доступною для читача. Тому слова, вживання яких не знаходить виправдання, повинні бути віднесені до зайвих.

При підготовці до одинадцятого питання необхідно показати, що культура мови - один із найважливіших показників культури науковця. Характерною особливістю наукової мови є формально-логічний спосіб викладу матеріалу, наявність обґрунтувань, доведень істини і основних висновків. Науковий текст має бути цілеспрямованим і практичним, емоційні мовні елементи майже виключаються.

Ключові терміни та поняття

Робоче місце науковця — це сукупність усього того, що використовується в роботі, тобто меблі, комп'ютер, інші технічні засоби.

Методологія (від гр— шлях, спосіб пізнання, дослідження та — вчення) — наука про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності. Вона дає змогу усвідомити природу, принципи і методи, що лежать в основі пізнання дійсності та відтворення її в мисленні.

Метод дослідження — це спосіб застосування старого знання для здобуття нового знання. Він є засобом отримання наукових фактів.

Індукція - умовивід від окремого до загального.

Дедукція - умовивід від загального до окремого

Аналіз - поділ предмета дослідження на складові з метою всебічного його вивчення

Синте з - об'єднання раніше виділених частин предмета в єдине ціле

Абстрагування - відокремлення істотного від неістотного

Формалізація - відображення об'єкта чи явища в знаковій формі

Наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання нових знань. Вона існує в різних видах;

- науково-дослідницька діяльність;

- науково-організаційна діяльність;

- науково-інформаційна діяльність;

- науково-педагогічна діяльність;

- науково-допоміжна діяльність та ін.

Наукове дослідження — цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій.

Фундаментальні наукові дослідження — наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та взаємозв'язку природи, суспільства, людини.

Прикладні наукові дослідження — наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття і використання знань для практичних цілей.

Науковий результат — нове знання, здобуте в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо.

Інформація - це сукупність відомостей про об'єкт та предмет дослідження.

Документ у науці -це матеріальний об'єкт з інформацією про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумової діяльності людей, яка закріплена створеним людиною способом передачі та зберігання у часі і просторі.

Інформаційні ресурси - сукупності інформаційних матеріалів-документів і масивів інформації у формі публікацій, наукових звітів, електронних записів(баз даних).

Стандарти -нормативно-технічні документи, в яких встановлено комплекс норм, правил, вимог до об'єкта стандартизації і затверджений компетентними органами.

УДК -міжнародна універсальна система, яка дозволяє детально представити зміст документальних фондів, забезпечити оперативний пошук інформації, має можливість свого розвитку і самовдосконалення. Вона складається із основної і допоміжної таблиць. Основна таблиця містить поняття і відповідні їм індекси, за допомогою яких систематизують знання людства.

Банк даних — певна сукупність програмних, організаційних, технічних засобів призначених для централізованого накопичення та багатоцільового використання інформації, яка систематизована і сконцентрована в певному місті (у пам'яті ЕОМ, бібліотеці, каталогах, картотеці). Його ядром є база даних.

База даних - іменована сукупність інформаційних одиниць у певній предметній сфері. Функціонування цієї бази забезпечується сукупністю мовних і програмних засобів, які мають назву системи управління базою даних.

Композиція — це послідовне розміщення основних частин роботи, що дозволяє зробити правильну рубрикацію наукового документа.

Рубрикація – це: 1) членування тексту на складові частини, графічне відділення однієї частини від іншої;2) використання заголовків, нумерації і т.д.

Анотація — це коротка характеристика звіту або іншого друкованого документа за змістом, призначенням, формою та іншими особливостями. Анотація виконує насамперед сигнальну функцію і повинна відповідати на таке запитання: «Про що йдеться в первинному документі?» Тому анотації містять у собі переважно фрази у формі пасивного стану, де присудок виражений дієсловом у зворотній формі: («розглядається», «обговорюється», «досліджується» тощо) чи пасивною дієслівною формою («розглянутий», «досліджений», «доведений» тощо). Анотації часто містяться в звітах, а також у книгах, брошурах, тематичних планах видавництв, рекламних матеріалах, у бібліографічних посібниках і друкованих каталожних картках.

Конференція — найпоширеніша форма обміну інформацією. Одна частина учасників — доповідачі — повідомляє про нові наукові ідеї, результати теоретичних і експериментальних робіт, про виробничий досвід, відповідає на запитання. Інша, більша частина — слухачі, що сприймають інформацію. Слухачі можуть задавати запитання і брати участь в обговореннях.

Симпозіум є напівофіційною бесідою з заздалегідь підготовленими доповідями, а також виступами експромтом. Учасники симпозіуму можуть відвідувати не всі доповіді, зустрічатися в кулуарах.

Колоквіум - форма колективних зустрічей, де, як правило, обмінюються думками вчені різних напрямів. Усі присутні є учасниками невимушеної дискусії. На колоквіумах офіційні доповідачі не призначаються.

Питання для самоконтролю

1. Що повинен передбачити план наукового дослідження?

2. Що дозволяє план наукового дослідження вченому?

3. З чого починається планування наукової роботи?

4. Як розробляється робочий план наукової роботи.

5. Яку форму має здійснення і розвиток науки і наукового дослідження?

6. В чому полягає мета наукового дослідження?

7. Яка основа розробки наукового дослідження?

8. Що таке методологія?

9. Розкрийте основні форми обміну науковою інформацією.

10. У чому полягає суть методики роботи над надрукованими літературними джерелами?

11. Розкрийте основні якості, що відповідають статусу науковця. Якими мають бути психологія і технологія наукової творчості: робочий день, робоче місце, технічні засоби. Покажіть роль свідомого і підсвідоме у науковій діяльності.

12. Мова і стиль наукової роботи. Етика вченого. Плагіат, його негативні наслідки.

13. Розкрийте основні вимоги до оформлення наукової роботи: рецензії, анотації, статті, реферату, курсової та дипломної роботи. Які ви знаєте правила подання текстового матеріалу?

14. Історія створення академічних структур в Україні. Національна академія наук України. Наукові кадри та їх підготовка.

15. Що таке інформація, які види інформації ви знаєте?

16. Які джерела інформації вам відомі?

17. Назвіть основні принципи бібліографічного та електронного пошуку.

18. Які ви знаєте правила побудови інформативної записки?

19. Якими є основні вимоги до аналізу інформації, висновків та рекомен­дацій, поданих у звіті?

20. Як правильно скласти та оформити наукову доповідь, тези статті, науковий звіт.

21. Яка різниця між первинними та вторинними науковими документами?

22. Назвіть носіїв первинної і вторинної інформації.

23. Що таке ретроспективна бібліографія?

24. Яка різниця у складанні аналітичної і інформаційної записки?

25. В чому полягає композиція наукової роботи?

26. Чому необхідна рубрикація наукової роботи?

27. Які вимоги пред’явлюються до наукових результатів?

28. Які ви знаєте прийоми подання наукових матеріалів?

29. Які характерні риси наукової мови вам відомі?

 

Бібліографічний список

Обов’язкова література: (1), (2), (3),(5),(6),(7), (8).

Додаткова література: (1), (2), (3), (4), (5), (6), (7), (8), (9).